Страховий стаж. Порядок набуття та зарахування

Нормативна база

1. Закон України «Про пенсійне забезпечення»
2. Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»
3. Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
4. Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»
5. Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»
6. Закон України «Про судовий збір»
7. Постанова Кабінету Міністрів України від 12.08.1993р. № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній»
8. Постанова Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 р. № 461 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах»

Періоди, з яких складається страховий стаж

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» мінімальний внесок становить 22% від мінімальної зарплати (, з 01.01.2019 мінімальний розмір заробітної плати в Україні 4173 грн., з 01.01.2020 мінімальний розмір заробітної плати в Україні 4723 грн.).

До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 Закону України ««Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»

Період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, отримання виплат за окремими видами соціального страхування, крім пенсій усіх видів (за винятком пенсії по інвалідності), включається до страхового стажу як період, за який сплачено страхові внески виходячи з розміру мінімального страхового внеску.

Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.

Час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.

Порядок обчислення страхового стажу.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для обчислення страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу відповідно до цього Закону, страховий стаж обчислюється на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

У разі якщо зазначену доплату не було здійснено, до страхового стажу зараховується період, визначений за кожний місяць сплати страхових внесків за формулою:
ТП = Св : В, де:
ТП - тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається в місяцях;
Св - сума фактично сплачених страхових внесків за відповідний місяць з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати;
В - мінімальний страховий внесок за відповідний місяць.
Періоди роботи після призначення пенсії зараховуються до страхового стажу на загальних підставах.
За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Пунктом 3-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»

визначено особливості обчислення страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно зі статтею 26 цього Закону, зокрема, для визначення права на призначення пенсії до стажу включаються періоди:

• ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку:

з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності; з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску);

• проходження військової служби по 31 грудня 2017 року включно;
• перебування у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами з 1 січня 2004 року по 30 червня 2013 року включно (після 01.07.2013 р. період перебування в таких відпустках зараховується до страхового стажу, зокрема для визначення розміру пенсії за даними системи персоніфікованого обліку, оскільки саме з цієї дати вони є застрахованими особами);
• перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку з 1 січня 2004 року до часу запровадження сплати страхових внесків (єдиного внеску) за жінок, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, тобто до 01.01.2005.
  

За наявності підстав до зазначених періодів застосовуються і норми законодавства щодо пільгового обчислення стажу. Наприклад, стаття 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачає подвійне обчислення стажу за роботу в окремих медичних закладах і відділеннях (психіатричних, інфекційних, реанімаційних тощо). Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що було чинним раніше, за періоди роботи після 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи зі шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах та в пільгових розмірах.

Як дізнатися свій страховий стаж?

Зробити це можна, навіть не виходячи з дому, за умови наявності електронного цифрового підпису та доступу до інтернету. Електронний цифровий підпис для входу в особистий кабінет можна також безперешкодно отримати через інтернет, якщо людина користується банківськими платіжними сервісами. Також увійти до особистого кабінету на веб-порталі електронних послуг можна за допомогою логіну і паролю, який людина може отримати у будь-якому відділенні Пенсійного Фонду за заявою.г

Якщо ж у особи з будь-яких причин відсутня можливість це зробити, вона може звернутися до найближчого відділення Пенсійного фонду та дізнатися вичерпну інформацію щодо свого страхового стажу.
Особистий кабінет на сайті Пенсійного фонду: https://portal.pfu.gov.ua/[1]

Відмінність трудового стажу від страхового стажу.

Поняття "страховий стаж" введено в дію з 1 січня 2004 року Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Основною новацією цього терміну є те, що наявність стажу прямо пов’язана зі сплатою страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, тобто з 1 січня 2004 року до страхового стажу зараховуються лише ті періоди, протягом яких сплачувалися страхові внески, і в розмірах пропорційно сплаченим внескам.

Це, власне, і є принциповою відмінністю з поняттям "трудовий стаж" , яке використовувалося при призначенні пенсій за раніше діючим законодавством. Весь трудовий стаж, набутий до 1 січня 2004 року, враховується до страхового стажу на умовах раніше діючого законодавства.

Періоди трудової діяльності до 01 січня 2004 року, які зараховуються до страхового стажу, визначені ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Ними, зокрема, є час догляду непрацюючої матері за дитиною до досягнення нею трирічного віку, військова служба, навчання (за денною формою) у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, професійно-технічних навчальних закладах тощо.

Страховий стаж, набутий до 01 січня 2004 року, підтверджується трудовою книжкою. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні, чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (наприклад: виписки із наказів, особові рахунки та відоомості про видачу заробітної плати). Документи, що підтверджують трудовий стаж, визначені постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній».

При відсутності вищевказаних документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. Але, важливо , що до страхового стажу підлягають зарахуванню лише періодиза той час, за який  наявні відмітки   про сплату членських внесків.

За відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі та мали документи про власну роботу за той час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Якщо страхового стажу не вистачає?

Нормами статті 12 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ще з 2004 року передбачено добровільну участь осіб у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Тобто в періоди після 1 січня 2004 року, коли страховий стаж зараховується лише за умови сплати страхових внесків, людина, яка не належала до категорії застрахованих осіб (наприклад, офіційно на території України не працювала або працювала неофіційно), може звернутися до органів фіскальної служби та укласти відповідний договір про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування згідно з нормами статті 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Платниками, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску, є:

1. ) члени особистого селянського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню;
2. ) особи, які досягли 16-річного віку та не перебувають у трудових відносинах з роботодавцями, визначеними пунктом 1 частини першої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». та не належать до платників єдиного внеску, визначених пунктами 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють в Україні, громадяни України, які працюють або постійно проживають за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
   

Члени особистого селянського господарства беруть добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування протягом строку, визначеного в договорі про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, але не менше одного року (крім договорів про одноразову сплату).

Особи, зазначені в пункті 2 подають до органу доходів і зборів за місцем проживання відповідну заяву в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Орган доходів і зборів, що отримав заяву про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, має право перевіряти викладені в заяві відомості та вимагати від особи, яка подала заяву, документи, що підтверджують зазначені відомості.

З особою, яка подала заяву про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, органом доходів і зборів в строк не пізніше ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про добровільну участь відповідно до типового договору, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

У договорі про добровільну участь зазначаються:
- назва документа;
- відомості про особу, які вносяться до системи персоніфікованого обліку;
- строк дії договору;
-порядок сплати єдиного внеску та рахунки, на які він має сплачуватися;
- умови набуття застрахованою особою права на виплати за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням відповідно до закону;
- умови розірвання договору;
- права та обов'язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору;
- інші умови за згодою сторін або передбачені типовим договором про добровільну участь, що не суперечать законодавству про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Зокрема, частиною другою статті 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що особи беруть у ній участь протягом строку, визначеного в договорі про добровільну участь, але не менше як один рік (крім договорів про одноразову сплату). Тобто людина, укладаючи цей договір, зобов'язується щомісяця, протягом не менше року від дати укладання договору, сплачувати єдиний соціальний внесок і кожен місяць, за який сплачено внески, буде зараховано до страхового стажу. При цьому сума сплаченого єдиного внеску за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок і більшою за суму єдиного внеску, обчисленого виходячи з максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановлених на дату укладання договору. Мінімальний внесок становить 22% від мінімальної зарплати (з 01.01.2020 мінімальний розмір заробітної плати по Україні 4723 грн.). Тобто за кожен місяць страхового стажу особа має сплатити 1039 грн. 06 коп., якщо договір укладено на поточний рік.

Відповідно до частини п'ятої статті 10 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» договором про добровільну участь може бути передбачена одноразова сплата особою єдиного внеску за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню (починаючи з 1 січня 2004 року). Сума сплаченого ЄСВ за договором про одноразову сплату за минулий час за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок на дату укладання договору, помножений на коефіцієнт 2. Тобто, з 01.01.2020 місячна сума одноразової сплати складає 2078,12 грн.
Важливо! Докупити можна лише загальний страховий стаж. Не можна докупити спеціальний стаж, наприклад, стаж шахтаря, металурга, вчителя чи лікаря.

Підтвердження страхового стажу у судовому порядку.

В судовому порядку стаж підтверджується при наявності двох свідків, які можуть засвідчити перебування позивача в трудових відносинах та в свою чергу мають належним чином оформлені документи, які підтверджують їхнє перебування в трудових відносинах на тому ж підприємстві в той час. Інакше слід просити зарахувати стаж роботи на підставі сукупності наявних фактичних даних, які підтверджують стаж роботи. Відповідно до п. 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 637 "за відсутності трудової книжки, а також: у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітною плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи". Таким чином перелік документів, які підтверджують трудовий стаж за відсутності відповідних записів у трудовій книжці не є вичерпним. Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. таким чином до уваги мають братись всі фактичні дані, які підтверджують стаж роботи,.

Формулюючи позовні вимоги слід розуміти, що пенсійний фонд має компенсувати недоотримані кошти з моменту виникнення права на їх зарахування, тому слід вказати дату (період) від якого потрібно провести перерахунок на підставі зарахування додаткового стажу. В зв'язку з тим, що спір стосується оформлення даних про стаж, а не самого факту наявності стажу, моментом виникнення права на перерахунок у зв'язку з зарахуванням додаткового стажу є дата подачі заяви до пенсійного фонду з документами, які підтверджують спірні періоди стажу, або, якщо необхідні документи, на підставі яких виноситься рішення суду, були від початку – дата первинного нарахування пенсії.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» подання до адміністративного суду позову немайнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 1 січня календарного року (наприклад: згідно Закону України “Про державний бюджет України на 2020 рік” прожитковий мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2020 року становить 2102 грн. отже ставка судового збору дорівнюватиме 840 грн. 80 коп.).

Про зарахування до страхового стажу періодів роботи, які помилково не були включені до страхового стажу можна дізнатися тут .

На що впливає страховий стаж?

Відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується застрахованим особам залежно від страхового стажу в таких розмірах:

1. ) 50 відсотків середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж до трьох років;
2. ) 60 відсотків середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж від трьох до п’яти років;
3. ) 70 відсотків середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж від п’яти до восьми років;
4. ) 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж понад вісім років;
5. ) 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) - застрахованим особам, віднесеним до 1-3 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; одному з батьків або особі, що їх замінює та доглядає хвору дитину віком до 14 років, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи; ветеранам війни, постраждалим учасникам Революції Гідності та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; особам, віднесеним до жертв нацистських переслідувань відповідно до Закону України "Про жертви нацистських переслідувань"; донорам, які мають право на пільгу.
   

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застрахованим особам, які перебувають на обліку у центрі зайнятості зазначеним у частині першій статті розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу, але не менше ніж мінімальний розмір допомоги по безробіттю, встановлений правлінням Фонду для цієї категорії осіб:
- до 2 років - 50 відсотків;
- від 2 до 6 років - 55 відсотків;
- від 6 до 10 років - 60 відсотків;
- понад 10 років - 70 відсотків.

Однак, допомога по безробіттю не може перевищувати чотирикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом.

Згідно з статтею 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється при наявності страхового стажу не менше у чоловіків – 35 років, у жінок – 30 років, на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Також страховий стаж впливає на призначення різного виду пенсій та їх розмір. Детальніше про пенсії у статті Порядок призначення та виплати пенсії.