Право інтелектуальної власності

Нормативна база

• Конституція України
• Цивільний кодекс України
• Закон України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі"
• Правила складання та подання заявки на винахід та заявки на корисну модель, затверджені наказом Міністерства освіти і науки України № 22 від 22.01.2001
• Порядок сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 року № 1716

Поняття права інтелектуальної власності

Визначення права інтелектуальної власності наведено у статті 418 Цивільного кодексу України, відповідно до якої право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншими законами.

Винахід (корисна модель)

Винахід (корисна модель) - результат інтелектуальної діяльності людини в сфері технологій і промисловості, право власності якого реалізується в Україні і регулюється Цивільним кодексом України та Законом України «Про охорону прав на винахід і корисну модель». Набуття права інтелектуальної власності на винахід (корисну модель) засвідчується патентом. Право на одержання патенту має винахідник та інші особи, які набули право на винахід (корисну модель) відповідно до договору або Законом. Власник патенту має цілий ряд переваг, які представляють собою захищений законом пакет прав, таких як: право на використання винаходу на свій розсуд, право на дозвіл використання винаходу на основі ліцензійної угоди, право на заборону неправомірного використання винаходу. Для отримання патенту на винахід (корисну модель) в Україні необхідно оформити та подати заявку на його видачу до Державної служби інтелектуальної власності, який приймає, розглядає та проводить експертизу поданих заявок. Вимоги до складання та оформлення матеріалів заявки, подання заявки визначаються законом України «Про захист прав на винахід і корисну модель», а також Правилами складання та подання заявки на винахід та заявки на корисну модель, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України № 22 від 22.01.2001, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України № 173/5364 від 27.02.2001 року. Іноземні юридичні особи та громадяни, які проживають чи мають постійне місце проживання за межами України, реалізують свої права через представників. Заявка на винахід (корисну модель) має стосуватися одного винаходу або до групи, об'єднаної єдиним винахідницьким задумом. Для її складання і подальшої реєстрації необхідно надати нам наступну інформацію: • Докладний опис винаходу (корисної моделі); • Формулу або спосіб створення винаходу (корисної моделі); • Креслення, якщо на них є посилання в описі.

Патент України на винахід (корисну модель) надається Клієнту згідно з результатами кваліфікаційної експертизи заявки на винахід, в процесі якої встановлюється відповідність винаходу умовам патентоздатності, а саме: - Новизна; - Винахідницький рівень; - Промислова придатність. Видача патенту здійснюється в місячний термін після його державної реєстрації. Термін і механізм сплати збору за дії, пов'язані з охороною прав на винахід і корисну модель, а також їх розміри встановлені Порядком сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 року № 1716.

Торгова марка

Торгова марка - це будь-яке позначення або система позначень підприємств або їх товарів і послуг, виконаних в певному графічному стилі. За допомогою Торгової марки можна відокремлювати товари і послуги, вироблені одним підприємством від товарів і послуг, вироблених іншими учасниками ринку. Найчастіше торгову марку також називають: логотип компанії, торговий знак, знак для товарів і послуг, емблема компанії, бренд компанії, слоган.

Реєстрація торгової марки проводиться таким чином: 1. Необхідно провести консультацію з клієнтом для деталізації завдання, так як реєстрація може бути проведена як на території України, так і на території Росії і Європи - тут потрібно розуміти фактичний або планований охоплення клієнтської бази замовника. Залежно від поставленого завдання будуть позначені рядки і цінні за послуги нашої компанії. Також при консультації необхідно з'ясувати повний або планований спектр послуг, які будуть надаватися громадськості під зареєстрованою торговою маркою,

2. Для того щоб не втрачати час і гроші є можливість провести попередній пошук торгової марки в базі даних УКРПАТЕНТУ. За допомогою пошуку буде отримана детальна інформація щодо будь-яких подібних або ідентичних форм реєстрації торгової марки. Також ми дізнаємося, які класи (кожна торгова марка має на увазі собою спільність послуг виділених законодавцем на класи) можна вільно поширювати реєстрації.

3. Підготовка та подача заявки. На цьому етапі необхідно отримати інформацію для оформлення Заявки на реєстрацію торгової марки і довіреність на представництво інтересів в державних органах України. Згідно із законодавством України реєстрація торгової марки займає один рік.

Законодавством також передбачено прискорення процедури реєстрації торгової марки, в такому випадку реєстрація відбувається за 3-4 місяці. Але це можна точно прорахувати тільки після отримання всієї необхідної інформації про торгову марку.

Складання авторських договорів

Використання твору автора іншими особами здійснюється на підставі авторського договору, крім випадків, визначених законом. Договірна форма використання твору забезпечує реалізацію і охорону як особистих, так і майнових прав автора. Вона відповідає інтересам користувачів, оскільки вони отримують певні права, яких не мають інші особи, і в зв'язку з цим можуть окупити свої витрати, пов'язані з відтворенням і розповсюдженням творів, і отримати дохід. Найбільш поширеними видами договорів про використання творів є: - авторські договору замовлення; - видавничі договори - про видання або перевидання твору в оригіналі; - постановочні - договори про публічне виконання неопублікованого твору; - сценарні - про використання неопублікованого твору в кіно або телевізійному фільмі; - договору художнього замовлення - про створення твору образотворчого мистецтва з метою його публічного показу; - договору про видання творів у перекладі, у переробці; - авторські договори на створення і передачу комп'ютерних програм.

Авторський договір замовлення укладається на створення конкретного твору, за яким автор зобов'язується створити твір відповідно до умов договору і передати його замовникові. В рахунок обумовленого договором винагороди замовник зобов'язаний виплатити автору аванс. Розмір і терміни виплати визначаються угодою сторін. Сторона, яка не виконала або виконала неналежним чином свої зобов'язання повинна відшкодувати потерпілій стороні завдані збитки, включаючи упущену вигоду. У разі відхилення автора від вимог, що містяться в договорі, замовник твору має право вимагати відповідного доопрацювання.

Складання та реєстрації ліцензійних договорів

У наш час для успіху на зовнішньому і внутрішньому ринку технологій, товарів або послуг необхідно ефективний розвиток, яке неможливо без участі в торгівлі правами на об'єкти інтелектуальної власності.

Торгівля науково-технічними досягненнями, винаходами, ноу-хау, промисловими зразками і товарними знаками може здійснюватися у всіх сферах діяльності підприємства незалежно від її видів.

Однією з різновидів часткової передачі прав на торговельну марку, винахід (корисну модель), промисловий зразок і т. п. є надання дозволу реєструється в Патентному Відомстві ліцензування, яке дає право на використання цих об'єктів інтелектуальної власності.

Залежно від обсягів наданих прав найчастіше використовуються виняткова або невиключна ліцензія.

Невиключна ліцензія надає ліцензіату право використовувати предмет ліцензії на певних умовах, на певній території і на обумовлений термін. При цьому ліцензіар (продавець) залишає за собою право використовувати предмет ліцензії і представляти його іншим особам.

Виняткова ліцензія - надає ліцензіату право на одноосібне використання предмета ліцензій на зазначених умовах, території і терміни. При цьому, на визначеній території ліцензіар (продавець) не має права використовувати предмет ліцензії і надавати її іншим особам протягом певного сторонами терміну.

У підприємницької практиці часто ліцензійний договір змішується з угодами про інжинірингу, лізингу і т.д. Тому ми звертаємо Вашу увагу на те, що при таких змішаних угодах існує можливість упущення важливих положень ліцензійної угоди, наприклад: права сторін на реалізацію продукції в третіх країнах, види і розміри платежів, які підміняються умовами про фінансові зобов'язання. Або навпаки - під іншими правовідносинами сторони розуміють ліцензійний договір.