Безпека праці в сільському господарстві

Нормативна база

• Правила охорони праці у сільськогосподарському виробництві від 14 грудня 2012 р. № 2075/22387.
• Закон України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII.
• Загальні вимоги стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників, затверджених наказом МНС України від 25 січня 2012 року № 67, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 14 лютого 2012 року за № 226/20539 (НПАОП 0.00-7.11-12).
• Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці України від 15 листопада 2004 року № 255, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2004 року за № 1526/10125 (НПАОП 0.00-4.21-04).
• Порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 травня 2007 року № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 липня 2007 року за № 846/14113.
• Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 231/10511 (НПАОП 0.00-4.12-05).
• Наказом Міністерства охорони здоров’я України "Про затвердження Переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок" від 29 грудня 1993 року № 256, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 30 березня 1994 року за № 51/260.
• Граничні норми підіймання і переміщення важких речей жінками, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 10 грудня 1993 року № 241, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22 грудня 1993 року за № 194.
• Наказ Міністерства охорони здоров’я України "Про затвердження Переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх" від 31 березня 1994 року № 46, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 28 липня 1994 року за № 176/385.
• Наказ Міністерства охорони здоров’я України "Про затвердження граничних норм підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми" від 22 березня 1996 року № 59, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 16 квітня 1996 року за № 183/1208.
• Правила пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 р. за № 252/26697
• Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107.
• Порядок опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 21 грудня 1993 року № 132, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 7 лютого 1994 року за № 20/229 (НПАОП 0.00-6.03-93)
• Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442.
• Порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232.
• Положення про гігієнічну регламентацію та державну реєстрацію небезпечних факторів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 1995 року № 420.
• Порядок оплати робіт із проведення гігієнічної регламентації та державної реєстрації небезпечних факторів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 1995 року № 420.
• Порядок проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я від 9 жовтня 2000 року № 247, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 січня 2001 року за № 4/5195.
• Технічний регламент знаків безпеки і захисту здоров’я працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2009 року № 1262.
• Правила транспортування тварин, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2011 року № 1402.
• Правила безпечної експлуатації електроустановок, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 6 жовтня 1997 року № 257, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13 січня 1998 року за № 11/2451.
• Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 9 січня 1998 року № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за № 93/2533.
• Правила охорони праці під час виконання робіт на висоті, затверджених наказом Держгірпромнагляду від 27 березня 2007 року № 62, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 4 червня 2007 року за № 573/13840.
• Державні санітарні нормам і правила при роботі з джерелами електромагнітних полів, затвердженими наказом Міністерства охорони здоров’я України від 18 грудня 2002 року № 476, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 13 березня 2003 року за № 203/7524.
• Санітарні нормами виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку, затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 1 грудня 1999 року № 37.

Особливості охорони праці і сільськогосподарському виробництві

У сільському господарстві, як ні у жодній іншій галузі економіки України,проблеми охорони праці найбільш дотичні до сфери забезпечення життя і здоров’я працівників села, їх соціального захисту. Основною задачею заходів і засобів по охороні праці в сільському господарстві є створення для працівників здорових і безпечних умов праці, попередження та профілактика виникнення професійних захворювань, нещасних випадків і аварій, пов’язаних з виробничими процесами сільському господарстві, тобто захист працюючих від впливу шкідливих і небезпечних факторів – фізичних, хімічних, біологічних та психофізіологічних. При цьому сільськогосподарське виробництво характеризується цілим рядом структурних, організаційних, технологічних особливостей, що впливають на рівень виробничих ризиків і роблять цю галузь однією з найбільш травмонебезпечних. Наприклад, за статистичними даними у 2015 році в АПК травмувалося 387 осіб, із них 59 – смертельно. Агропромислове виробництво характеризується наявністю цілого ряду негативних факторів, які вже стали традиційними: старіння основних фондів, зростаюча кількість фізично зношеного та морально застарілого обладнання, машин та механізмів, не відповідність безпечним умовам праці; постійний збільшення кількості робочих місць, що не відповідають вимогам нормативноправових актів з охорони праці, не забезпечення працюючих засобами індивідуального захисту; значне послаблення трудової та виробничої дисципліни. Основним особливостями організації виробничого процесу в аграрному секторі економіки є: - сезонність робіт, що практично не дає можливості в окремі періоди року дотримуватися нормативної тривалості робочого дня, внаслідок чого щорічно травматизм досягає пікових значень в одні і ті ж місяці року (липень-серпень, жовтень); - нерівномірне навантаження працівників протягом року (кількість працівників в агропромисловому виробництві в липні перебільшує в середньому за рік на 12-15%); - застосування праці підлітків і осіб пенсійного віку у напружений період польових робіт (в липні їх кількість сягає 4-5% від загальної кількості працюючих). Для найбільш ефективного правового регулювання охорони праці у сільському господарстві наряду з загальними нормами існує ряд спеціальних норм, які відображають специфіку виробничих процесів по галузях сільськогосподарського виробництва і, відповідно, особливості охорони праці в них. Ці норми відображаються в галузевих нормативних акта з охорони праці, які представляють собою правила з охорони праці по видах виробничих процесів, і примірні інструкції по видах робіт або професіях, на основі яких власником підприємства розробляються інструкції з охорони праці вже на конкретному сільськогосподарському підприємстві. У сучасному сільськогосподарському виробництві постійно зростає кількість технологічних процесів, різних речовин, генетично-модифікованих організмів, що представляють небезпеку для життя і здоров’я працівників сільського господарства, і саме врахування цих нових небезпечних та шкідливих факторів з метою розробки ефективних заходів і засобів з охорони праці і їх закріплення на законодавчому рівні є основою для підвищення рівня безпеки сільського господарства як однієї з основних галузей економіки країни. Сільське господарство включає такі основні галузі, як рослинництво та тваринництво, а також обслуговування (експлуатація меліоративних систем, ветеринарне обслуговування, технічне обслуговування машин і обладнання і т.ін.) та переробне виробництво, кожне з яких має цілий ряд специфічних шкідливих (дія яких при певних умовах морже призвести до захворювання, зниження працездатності, негативному впливу на здоров’я нащадків) і небезпечних (вплив яких в певних умовах призводить до травм, гострого отруєння або іншого раптового погіршення здоров’я або до смерті) виробничих факторів.

Загальні вимоги до безпеки праці в сільському господарстві

• Роботодавець повинен забезпечити безпечні і нешкідливі умови праці відповідно до Загальних вимог стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників.
• Роботодавець зобов’язаний створити службу охорони праці відповідно до Типового положення про службу охорони праці.
• Роботодавець зобов’язаний за власні кошти організувати проведення медичних оглядів працівників під час прийняття на роботу (попередній медичний огляд) та протягом трудової діяльності (періодичні медичні огляди) відповідно до вимог Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій.
• Працівники повинні проходити навчання і перевірку знань з питань охорони праці відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці.
• Не допускається залучення жінок до робіт, визначених у Переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок.

Підіймання та переміщення важких речей жінками необхідно здійснювати з дотриманням вимог Граничних норм підіймання і переміщення важких речей жінками.

• Забороняється залучення неповнолітніх до робіт, визначених у Переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх.

Підіймання та переміщення важких речей неповнолітніми необхідно здійснювати з дотриманням вимог Граничних норм підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми.

• Роботодавець повинен забезпечити стан пожежної безпеки відповідно до:

Правил пожежної безпеки в Україні;

• Роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки відповідно до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки.
• Роботодавець зобов’язаний опрацювати і затвердити нормативні акти про охорону праці, що діють на підприємстві, відповідно до Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці.
• Роботодавець зобов’язаний організовувати проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці.
• Роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві.
• Роботодавець повинен забезпечити проведення гігієнічної регламентації та державної реєстрації небезпечних факторів відповідно до вимог Положення про гігієнічну регламентацію та державну реєстрацію небезпечних факторів та Порядку оплати робіт із проведення гігієнічної регламентації та державної реєстрації небезпечних факторів.
• Роботодавець повинен забезпечити проведення державної санітарно-гігієнічної експертизи технологій, продукції та сировини відповідно до вимог Порядку проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи.
• Роботодавець повинен забезпечити встановлення знаків безпеки для позначення небезпечних зон відповідно до:

ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір»; Технічного регламенту знаків безпеки і захисту здоров’я працівників.

• Виконання робіт, пов’язаних з транспортуванням тварин, необхідно здійснювати з дотриманням вимог Правил транспортування тварин.
• Експлуатацію та утримання електричних установок та електричних мереж необхідно здійснювати відповідно до:

Правил безпечної експлуатації електроустановок; Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів;

ГОСТ 12.1.030-81 «ССБТ. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление».

• Виконання робіт на висоті необхідно здійснювати відповідно до вимог Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті.

Вимоги щодо безпеки до виробничого обладнання та організації робочих місць

• Розміщення виробничого обладнання та організація робочих місць повинні відповідати:

ГОСТ 12.2.003-91 «ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности»; ДСТУ 7234:2011 «Дизайн і ергономіка. Обладнання виробниче. Загальні вимоги дизайну та ергономіки»; ДСТУ ГОСТ 12.2.061:2009 «ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности к рабочим местам»; ГОСТ 12.2.032-78 «ССБТ. Рабочее место при выполннении работ сидя. Общие эргономические требования»; ГОСТ 12.2.033-78 «ССБТ. Рабочее место при выполннении работ стоя. Общие эргономические требования».

• Рівні небезпечних і шкідливих виробничих чинників у виробничих приміщеннях та на робочих місцях не повинні перевищувати норм, встановлених:

Державними санітарними нормами і правилами при роботі з джерелами електромагнітних полів, затвердженими наказом Міністерства охорони здоров’я України від 18 грудня 2002 року № 476, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 13 березня 2003 року за № 203/7524; Санітарними нормами виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку, затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 1 грудня 1999 року № 37; Державними санітарними нормами виробничої загальної та локальної вібрації, затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 1 грудня 1999 року № 39; Санітарними нормами мікроклімату виробничих приміщень, затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 1 грудня 1999 року № 42 (далі - ДСН 3.3.6.042-99); ГОСТ 12.1.005-88 «ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны».

• Обладнання, при експлуатації якого можливе виділення шкідливих речовин у повітря робочої зони, повинно бути обладнане укриттям з місцевим відсмоктуванням.

Пуск місцевого відсмоктування повинен бути зблокований з пуском технологічного обладнання.

• Струмопідвідні проводи до електрифікованих машин і установок у виробничих приміщеннях повинні бути ізольовані і захищені від механічного пошкодження.
• Трубопроводи, запірна арматура, насоси і вмістища, розміщені у теплицях, які використовують під час застосування гербіцидів і агрохімікатів, повинні бути герметично закритими.
• Труби системи поливання повинні бути пересувними. Розміщення зрошувачів у системі поливання повинно бути таким, щоб не спричиняти травмування працівників та не ускладнювати роботу транспортних засобів і механізмів.
• Гальма засобів малої механізації (підвісних транспортних ліній, стрічкових транспортерів, електричних талів, візків, що переміщаються надґрунтовими регістрами тощо), які застосовують під час збирання урожаю і транспортування його у складські приміщення, повинні бути справними.
• Температура робочих поверхонь обладнання повинна відповідати ДСТУ EN 563-2001 «Безпечність машин. Температури поверхонь, доступних для дотику. Ергономічні дані для встановлення граничних значень температури гарячих поверхонь».

Вимоги щодо безпеки при експлуатації сільськогосподарської техніки

Експлуатація сільськогосподарських машин (сільськогосподарських тракторів, їх причепів і змінних причіпних машин, систем складових частин та окремих технічних вузлів) повинна здійснюватися відповідно до ГОСТ 12.2.019-86 «ССБТ. Трактори й машини сільськогосподарські самохідні. Загальні вимоги безпеки».

Не дозволяється: експлуатація несправних машини та обладнання; експлуатація сільськогосподарських тракторів без електростартерного запуску двигуна та з відсутньою або з несправною системою блокування запуску двигуна при включеній передачі.

Вимоги щодо безпеки під час одержання продукції рослинництва

=== Вимоги щодо безпеки під час використання пестицидів та мінеральних добрив ===

• Транспортування, зберігання та застосування пестицидів необхідно здійснювати з дотриманням вимог Закону України «Про пестициди і агрохімікати», Державних санітарних правил «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві», затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 3 серпня 1998 року № 1 (далі - ДСП 8.8.1.2.001-98).
• Доставку пилоподібних мінеральних добрив на поле з подальшим їх внесенням у ґрунт необхідно здійснювати на спеціальному транспортному засобі, обладнаному устаткуванням для вивантаження. Кузов транспортного засобу повинен бути без щілин і накритий брезентом.

Перевозити аміачну селітру з іншими мінеральними добривами на одному транспортному засобі не дозволяється.

• Не дозволяється у темний час доби виконання робіт, пов’язаних з транспортуванням аміаковмісних мінеральних добрив, приготуванням розчинів, змішуванням їх та внесенням у ґрунт.
• Не дозволяється транспортувати разом різні види пестицидів, хімічна взаємодія яких, у разі порушення упаковки, може спричинити їх займання.
• Не дозволяється перевозити пестициди та протруєне насіння разом з біологічними засобами захисту рослин, харчовими і кормовими продуктами та іншими вантажами.
• Не дозволяється використовувати для зберігання продуктів, фуражу, води тощо тару від мінеральних добрив, навіть після її знешкодження.
• Виконання авіаційно-хімічних робіт із застосування пестицидів і агрохімікатів необхідно здійснювати відповідно до вимог Правил безпеки праці під час виконання авіаційно-хімічних робіт, затверджених Держгірпромнаглядом від 6 червня 2008 року № 129, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 29 липня 2008 року за № 697/15388 (далі - НПАОП 0.00-1.42-08).
• У машинах, які застосовуються для роботи з пестицидами, усі з’єднання магістралей переміщення пестицидів (фланці, затички, штуцери, ніпелі, люки тощо) повинні мати ущільнювальні прокладки. Не дозволяється використовувати машини з недостатнім ущільненням з’єднань.

Вимоги щодо безпеки під час обробітку ґрунту, сівби, садіння і догляду за посівами

• Роботи, пов’язані з підготовкою мінеральних добрив до внесення у ґрунт, необхідно здійснювати за допомогою механізмів, оснащених пристроями для зниження пилоутворення.
• Не дозволяється готувати розчини пестицидів безпосередньо в полі без засобів механізації.
• Працівникам не дозволяється перебувати у зоні можливого руху маркерів або навісних машин під час розвертання машинно-тракторних агрегатів.
• Під час руху агрегату не допускається одночасне обслуговування одним працівником двох або більше сівалок.
• Завантаження сівалок і садильних машин насінням, садильним матеріалом та добривами повинно бути механізованим.

Ручне завантаження допускається лише за умови зупинення посівного або садильного агрегату та вимкнення двигуна трактора.

• Замінювати, очищати і регулювати робочі органи навісних машин і знарядь, які перебувають у піднятому стані, дозволено після вжиття заходів, що запобігають їх самовільному опусканню.
• Працівникам заборонено підніматися або спускатись з машин під час їх руху.
• Не дозволяється сівачам працювати на навісних сівалках.

Вимоги щодо безпеки під час збирання зернових, зернобобових та круп'яних культур

• Під час роботи в полі та переміщення по дорогах на зернозбиральному комбайні дозволено перебувати лише комбайнеру.
• Запасні ножі збиральних машин необхідно зберігати у дерев’яних чохлах на польовому стані.
• Не дозволяється перебування працівників у кузові автомашини або тракторного причепа під час заповнення їх технологічним продуктом, а також під час транспортування продукту до місця складування.
• Комбайни повинні бути забезпечені дерев’яними лопатами для проштовхування злежаного зерна у бункерах до вивантажувального шнека.
• Збиральні машини повинні бути забезпечені міцними дерев’яними підкладками для встановлення домкрата.
• Під час переїжджання вивантажувальні шнеки та інші робочі органи збиральних машин повинні бути переведені в транспортне положення. Дистанція між збиральними машинами повинна бути не менше 50 м.
• Перед початком зернозбиральних робіт необхідно:

на відведених ділянках влаштувати обладнані польові стани й місця для відпочинку працівників; перевірити висоту провисання проводів повітряних ліній електропередач.

Вимоги щодо безпеки під час післязбирального доробляння та зберігання зернових, зернобобових та круп’яних культур

• Післязбиральне обробляння зерна у приміщеннях зерносховищ дозволено виконувати лише за умови наявності окремих спеціальних відділень для протруєння, очищення, сушіння та зберігання зерна, оснащених системою аспірації.
• Не дозволяється використовувати для протруювання насіння обладнання, агрегати, комплекси і токи, які призначено для післязбирального доробляння та зберігання продовольчого і фуражного зерна.
• Не дозволяється експлуатувати машини і обладнання без захисних огорож.
• Не дозволяється у місцях проведення робіт з консервування зерна та зберігання хімічних консервантів вживати їжу, палити та користуватися відкритим вогнем.

Вимоги щодо безпеки під час збирання та заготівлі соломи, сіна, сінажу і силосу

• комбайни і транспортні засоби повинні бути обладнані автоматичною зчіпкою, яка дозволяє від’єднувати наповнений причіп і приєднувати порожній під час руху агрегату без участі допоміжного працівника.
• Погодження дій трактористів при розчепленні волокуші з трактором і початку руху машин після розчеплення необхідно здійснювати за умови наявності допоміжного працівника (сигнальника). Працівник повинен знаходитись попереду агрегату в зоні видимості обох трактористів. Трактористи повинні починати рух тільки після сигналу допоміжного працівника (свистком, прапорцем тощо).
• Працівникам не дозволяється перебувати на копицях, які переміщують.
• На період скиртування працівники повинні бути забезпечені справними вилами, страхувальним знаряддям, засобами сигналізації (свистками, прапорцями).
• Скиртування дозволяється проводити у світлий час доби, за швидкості вітру не більше 6 м/с. Не дозволяється виконувати скиртувальні роботи під час грози.
• Під час скиртування необхідно дотримуватися таких вимог:

кількість скиртоправів, що одночасно перебувають на скирті, не повинна перевищувати шістьох з розміщенням їх не ближче ніж за 1,5 м від краю скирти; після досягнення скиртою висоти 2 м навколо неї необхідно вистелити шар соломи шириною 2 м і висотою 1 м (для пом'якшення удару внаслідок падіння працівника зі скирти); не допускається використання скиртоукладача для піднімання на скирту і спускання з неї; для завершення формування скирти на ній мають залишитися не більше двох скиртоправів; скиртоправи не повинні перебувати ближче 3 м від грабельної решітки під час подавання соломи (сіна) скиртоукладачем на скирту; для піднімання та опускання працівників зі скирти потрібно застосовувати приставні або мотузяні драбини, які у верхній частині необхідно закріплювати страхувальними мотузками, з’єднаними з металевим стрижнем, уведеним горизонтально в нижню частину скирти зі зворотного боку на глибину не менше 1 м.

• Вкладати тюки у скирту, склади для сіна або кузов транспортного засобу необхідно у перев’язку. Тюки необхідно подавати узгоджено, укладачам не дозволяється наближатися до краю скирти (кузова) ближче ніж на 1,5 м.
• Вкладати рулони необхідно механізованим способом вертикально у шаховому порядку.
• Під час укладання рулонів і тюків не можна допускати нахилу штабеля. Нахилений штабель необхідно закріпити упорами або відтяжками до остаточного розбирання штабеля.
• Працівникам не дозволяється перебувати під піднятими рулонами і тюками та у радіусі дії стріли навантажувальної машини під час укладання рулонів і тюків за допомогою кранів або навантажувачів.
• Розрізання скирт скирторізом дозволяється виконувати за умови наявності допоміжного працівника (сигнальника), який повинен перебувати за межами зони можливого падіння пиляльного ланцюга у разі його пошкодженнях чи відмови.
• Не дозволяється перебування працівників поблизу потоку подрібненої маси та робочих органів машин для навантажування соломи і сіна зі скирт з одночасним подрібненням і пневматичним завантаженням у транспортні засоби.
• Не дозволяється виконання робіт під навислими козирками, які утворились при розбиранні скирт.
• Під час роботи прес-підбирача не дозволяється:

перебувати на прес-підбирачі; заглядати до пресувальної камери; вправляти руками в’язальний шпагат у в’язальному апараті; перебувати у зоні обертання маховика; проштовхувати руками масу до приймальної камери.

• Під час роботи тюкоукладача працівникам не дозволяється перебувати ближче 1 м від робочих ланцюгів підбирача і поперечного транспортера та проштовхувати тюки у підбирач під час його руху.
• Докладати тюки, що обвалилися, вручну дозволено тільки після зупинення агрегату.
• Перед вивантаженням штабеля необхідно впевнитися, що у небезпечній зоні не перебувають працівники. Під час розвантаження поправляти штабель вручну не допускається.
• Агрегати для виготовлення вітамінного трав’яного борошна та для висушування трави, соломи, зелених гілок дерев, виноградної вичавки та інших відходів повинні бути обладнані справними приладами контролю температурного режиму та автоматичними приладами безпеки, які вимикають подавання палива у разі обривання полум’я форсунки.
• Роботи, пов’язані зі закладанням силосу, дозволяється проводити тільки у світлий час доби.

У траншеях заглибленого типу дозволено трамбувати силосну (сінажну) масу в темний час доби одним трактором у разі відсутності у траншеї допоміжних працівників та наявності стаціонарного освітлення всієї поверхні робочої зони.

• Для трамбування маси необхідно застосовувати тільки гусеничні трактори загального призначення. Під час трамбування двері кабіни необхідно закріпити у відкритому положенні.
• Дозволяється використовувати трактори тільки з передньонавішеним розрівнювальним пристроєм.
• На кургані, бурті або у траншеї дозволено виконувати роботи тільки одним трактором. У траншейних сховищах шириною 12 м і більше допускається одночасна робота не більше двох гусеничних тракторів загального призначення.
• Роботи із внесення хімічних консервантів повинні проводити не менше двох працівників.
• Під час закладання у башту силосу або сінажу заборонено перебування працівників у баштах під час перерв у подаванні маси більше ніж на 2 години.

Поновлення робіт після перерв дозволяється тільки після провітрювання башти протягом 2 годин.

Вимоги щодо безпеки під час збирання та післязбирального доробляння льону

• Під час складання агрегату (трактор-льонокомбайн-причіпний візок) причіплювач повинен перебувати з лівого боку агрегату і подавати сигнали трактористу. Зчіплювання агрегату необхідно проводити після зупинення трактора.
• Страхувальні пристрої повинні бути у положенні, що унеможливлює роз’єднання агрегату.
• Карданний вал комбайна або льонобралки необхідно приєднувати до вала відбирання потужності трактора після зчеплення машин та за умови вимкненого двигуна.
• Працівникам заборонено перебувати у кузові причепа під час його руху. Розрівнювати ворох у причепі дозволено тільки під час зупинення агрегату.
• Не дозволяється одягати та знімати бральні паси, а також заправляти в’язальний апарат комбайна і підбирача шпагатом за умови ввімкеного двигуна.
• Під час обкатування в’язального апарата вмикати його дозволено тільки за допомогою шнура, який прив’язаний до педалі, перебуваючи за межами зони роботи скидальних важелів.
• Транспортні засоби, які використовують на сушильному пункті, повинні бути обладнані іскрогасниками.
• Усі машини для первинного обробляння льону повинні бути обладнані вентиляційними пристроями і пневмотранспортерами.
• Льономолотильні і тіпальні машини повинні бути обладнані столами для подавання сировини й обмежувачами положення рук.
• Не дозволяється відкривати кожухи тіпальних машин до остаточного їх зупинення.
• Усувати забивання голчастих валиків трясил та знімати намотки з вальців машин і шийок бильних барабанів тіпальних машин дозволяється тільки за допомогою гаків-різаків.

Вимоги щодо безпеки під час вирощування та збирання цукрових буряків

• Не дозволяється перебування працівників на сівалках під час переїжджання і розвертання, а також на транспортних засобах під час завантажування і транспортування гички або коренеплодів цукрових буряків.

 Не дозволяється :
 * підштовхувати транспортні засоби та бурякозбиральні машини, що забуксували на полі чи дорозі;
 * сидіти (стояти) на рамі або інших частинах бурякозбиральних машин під час їх роботи;
 * замінювати ножі та диски зрізувальних і обрізувальних механізмів, встановлювати зазори між дисками копачів та зазори у конічних підшипниках копачів без застосування відповідних засобів індивідуального захисту.

• Дистанція між збиральним агрегатом (комбайна) та транспортним засобом під час їх руху повинна становити не менше 1,5-2 м.
• Не дозволяється розрівнювати коренеплоди цукрових буряків вручну у кузові транспортного засобу під час його руху.
• Працівникам не дозволяється перебувати попереду і позаду гичкозбиральної машини, а також у площині обертання ротора під час її руху.
• Коренеплоди, які залишились у транспортному засобі після його розвантаження, необхідно прибирати за допомогою скребка або лопати з подовженим держаком, не піднімаючись у кузов.

Вимоги щодо безпеки під час вирощування, збирання та післязбирального доробляння картоплі

• Не дозволяється перевозити навісну саджалку із завантаженими бункерами.
• Під час переміщення садильного агрегату не дозволяється піднімати та опускати маркери вручну.
• Не дозволяється перебування працівників у радіусі дії стріли завантажувача.
• Під час переїжджання передні колеса причіпних картоплезбиральних комбайнів і вивантажувальні транспортери повинні бути установлені у транспортне положення.
• Під час групового переїжджання агрегатів дистанція між ними повинна становити не менше 30 м, а на схилах – не менше 50 м.
• Післязбиральне доробляння картоплі необхідно здійснювати в окремих виробничих приміщеннях.
• Перед підніманням платформи підіймача оператор повинен впевнитися у відсутності працівників на транспортному засобі, який розвантажують, у приймальному бункері, на платформі підіймача та подати звуковий сигнал.
• Працівникам забороняється перебувати під піднятою платформою підіймача.

Вимоги щодо безпеки під час закладання і вирощування багаторічних насаджень та збирання врожаю

• На вхідних дверях приміщення для світлового загартування прищеп з використанням ртутних ламп високого тиску необхідно вивішувати знак заборони відповідно до вимог Технічного регламенту знаків безпеки і захисту здоров’я працівників. Відкривання дверей повинно бути зблоковано з вимиканням ртутних ламп.
• Під час навантажування і розвантажування шпалерних стовпів працівники повинні перебувати з їх торцевих боків. Кожний залізобетонний стовп дозволяється розвантажувати тільки двом працівникам.
• Не дозволяється складувати шпалерні стовпи у штабелі висотою понад 1,5 м.
• Машини і знаряддя, призначені для роботи у безпосередній близькості від крон дерев, повинні бути обладнані обтікачами.
• Під час роботи на садовій платформі з використанням пневматичного інструменту для очищення, побілення штамбів, збирання плодів і обрізування крони плодових дерев працівники повинні використовувати відповідні засоби індивідуального захисту.

 Під час роботи на садовій платформі не дозволяється:
    * перебувати у зоні дії трапів;
    * ремонтувати пневматичний різальний апарат і замінювати його при ввімкненому компресорі;
    * заходити на платформу і сходити з неї на ходу, а також переходити з одного боку трапа на інший;
    * використовувати платформу для перевезення працівників.
 Не дозволяється проведення машинного контурного обрізування плодових дерев:
    * у садах, розміщених на схилах понад 9 ° (16 %);
    * без захисної огорожі лобового і бокових вікон кабіни трактора;
    * з використанням дискових пилок з тріщинами на диску або зубцях, зі зламаними підряд двома зубцями;
    * у разі перебування людей у радіусі 70 м.

• Не дозволяється очищати дискові пилки від гілок без застосування відповідних засобів індивідуального захисту.
• Під час обробляння ґрунту і проріджування рослин з використанням ручного інструменту працівники повинні перебувати на відстані 2-3 м один від одного.
• Під час чеканення пагонів, обрізування лози, зрізання виноградних грон, підв’язування виноградних кущів працівники повинні перебувати один від одного на відстані не менше 2 м.
• Для обрізування плодових дерев необхідно використовувати самостійні драбини з огородженими робочими майданчиками.
• Не дозволяється обрізувати дерева з приставних драбин.
• Роботи на драбинах висотою понад 3 м повинні виконувати два працівники, один з яких повинен підтримувати драбину в основі від переміщення.

 При використанні драбин під час обрізування гілок не дозволяється:
    * працювати, стоячи вдвох на одній драбині;
    * переходити з драбини на дерево і назад;
    * стояти одною ногою на драбині, а іншою – на дереві;
    * працювати механізованим інструментом на драбині з неогородженим робочим майданчиком.

• Для переміщення ручного різального інструменту необхідно використовувати відповідні сумки або легкі переносні ящики.

 Під час виконання робіт, пов’язаних з обрізуванням, не допускається:
    * одночасне виконання механізованих та ручних робіт на одній ділянці, плантації, винограднику;
    * перевезення до місця роботи працівників разом з незахищеним ріжучим чи колючим ручним інструментом;
    * зберігання інструменту на ділянках і в траві;
    * обрізання дерева під час дощу та після нього до підсихання стовбурів і основних скелетних гілок;
    * перебування під гілками, які зрізають;
    * обрізання високих дерев поблизу ліній електропередачі, що перебувають під напругою;
    * перебування у міжрядді під час натягування шпалерного дроту механічними засобами.

Вимоги щодо безпеки під час виконання робіт у захищеному ґрунті

• Роботи, пов’язані з приготування ґрунтової суміші, необхідно здійснювати на спеціально обладнаних майданчиках.
• Під час роботи змішувача ґрунту його необхідно надійно загальмувати. Переміщувати змішувач дозволено лише після від’єднання електроживлення і тільки на жорсткому буксирі.
• Під час обслуговування пересувного горщиковиготовлювача підготовлені ділянки теплиць потрібно звільнити від сторонніх предметів і незадіяного обладнання. Підходи та під’їзди до таких ділянок повинні бути вільними.
• Під час натягування дроту за допомогою ручної лебідки працівники повинні дотримуватися безпечної дистанції та не перебувати у міжряддях, щоб уникнути травм внаслідок можливого обривання дроту.

Дріт необхідно прикручувати за допомогою плоскогубців. Натягнутий шпалерний дріт не повинен мати гострих кінців.

• Усі роботи з вирощування розсади у теплицях дозволено виконувати тільки після вимкнення системи досвічування рослин.
• Формувати шпалери, збирати врожай з верхньої частини рослин, пасинкувати, видаляти пагони, які відплодоносили, та відмерлі листки і здеформовані плоди необхідно з використанням самохідних візків з гідравлічним підніманням платформи, ручних візків, обладнаних гальмом, самостійних драбин, пересувних самостійних платформ та спеціальних підставок.
• Доставляти, дозувати і завантажувати необхідні компоненти для приготування живильних розчинів у гідропонних теплицях необхідно механізованим способом із використанням засобів колективного та індивідуального захисту.
• Технологічні операції із застосуванням пестицидів потрібно виконувати з використанням спеціальних технічно справних машин і апаратів. Не допускається підтікання рідини в місцях з’єднання труб та шлангів і в місцях під’єднання розпилювачів.
• Готувати робочі розчини пестицидів необхідно в окремому приміщенні, обладнаному витяжною вентиляцією.
• Роботи із захисту рослин необхідно проводити не менше ніж двом працівникам із застосуванням відповідних засобів індивідуального захисту. Заправляти ранцеву апаратуру дозволено лише у приміщенні розчинного вузла чи на спеціально обладнаному майданчику.
• Під час шлангового і ранцевого обробляння рослин пестицидами працівники повинні перебувати на відстані не менше ніж 10 м один від одного та обробляти ділянку в одному напрямку. Не дозволяється спрямовувати факел пестицидів на працівників, електроустановки та комунікації.
• Роботи з протруювання посівного матеріалу необхідно виконувати у спеціально обладнаних приміщеннях.
• У місцях протруєння посівного матеріалу не повинні перебувати сторонні особи.
• Під час завантажування протруєного посівного матеріалу в тару і її пакування необхідно застосовувати спеціальне обладнання.
• Протруєний посівний матеріал необхідно зберігати у спеціальних приміщеннях.
• Не дозволяється використовувати протруєний посівний матеріал для інших потреб, крім сівби.
• Перевозити протруєний посівний матеріал без тари заборонено.
• Транспортні роботи у теплицях необхідно здійснювати технічно справними транспортними засобами з габаритами, що забезпечують безпечне проведення робіт.
• Тара, яку використовують для збирання і транспортування тепличної продукції, повинна відповідати ГОСТ 12.3.010-82 «ССБТ. Тара производственная. Требования безопасности при эксплуатации».

Вимоги щодо безпеки при зрошувальному землеробстві

• Конструкції зрошувальних машин повинні відповідати чинним стандартам.
• Експлуатація зрошувальної техніки повинна здійснюватися відповідно до вимог ДСТУ EN 908:2005 «Сільськогосподарські та лісогосподарські машини. Машини зрошувальні з намотувальним барабаном. Вимоги безпеки», та ДСТУ EN 909:2005 «Сільськогосподарські та лісогосподарські машини. Машини для кругового та фронтального зрошування. Вимоги безпеки».