Відшкодування матеріальної та моральної шкоди при затопленні квартири

Затоплення квартири – один із ризиків мешканців багатоквартирних будинків, якому може піддатися кожна особа і якому неможливо запобігти заздалегідь.

Нормативно правова база:

1. Цивільний кодекс України;
2. Цивільний процесуальний кодекс України
3. Житловий кодекс Української РСР
4. Закон України “Про судовий збір”
5. ЗУ «Про житлово-комунальні послуги»
6. Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 №76
7. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень" затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 № 53/5
8. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 31.03.95 N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди"
9. Постанова Пленуму Верховного суду України № 6 від 27.03.92 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»

Складання акту

У випадку залиття вашої квартири надважливе значення має належне фіксування факту такого залиття. У подальшому, у разі відмови винуватця залиття квартири добровільно відшкодувати завдану шкоду, виникне необхідність звертатись до суду. Як відомо з цивільного процесу:

• В силу ч. 1 статті 81 ЦПК України Позивачі повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог.
• Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
• Згідно ст.ст. 77, 78, 79, 80 ЦПК України докази повинні бути належними, достовірними, допустимими та достатніми.
• Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 78 ЦПК України).
• Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).
• Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 80 ЦПК України).

Отже для вдалого судового процесу необхідно буде довести належними та допустимими доказами факт такого залиття.

У зв'язку з цим необхідно:

• по-перше, детально зафіксувати всі місця при затопленні (фото та відеофіксація);
• по-друге, скласти акт (це найважливіший документ!). Для складання акту запрошуються представниками організації, яка обслуговує будинок (ЖЕК, ОСББ та ін.), сусіди-свідки, майстер технічної дільниці, майстер ремонтної дільниці, слюсар-сантехнік, представник організації, яка обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення та горячого водопостачання.

Пунктом 2.3.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 №76 визначено, що у разі залиття квартир складається відповідний акт за формою, встановленою Додатком 4 до цих Правил.

В акті повинно бути відображено: дата складання акта (число, місяць, рік):прізвища, ініціали та займані посади членів комісії (майстер технічної дільниці, майстер ремонтної дільниці, слюсар-сантехнік, представник організації, яка обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення та горячого водопостачання); дата та місце настання події залиття; прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, що зазнала шкоди; адреса квартири, поверх, форма власності: прізвище, ім'я, по батькові власника (наймача, орендаря) квартири, з вини якого сталося залиття; адреса квартири, поверх, форма власності; характер залиття та його причини: завдана матеріальна шкода (обсяги необхідного ремонту приміщень квартири, перелік пошкоджених внаслідок залиття речей та їх орієнтовна вартість); висновок комісії щодо встановлення вини особи, що вчинила залиття. Акт обов'язково має бути підписаний всіма членами комісії. Відмова від підпису складеного акта присутніми особами від потерпілої сторони та з боку винної не впливає на його чинність (у такому випадку в акті має бути зазначено, що згадані особи (прізвище, ім'я, по батькові) підписувати складений акт відмовилися з таких-то причин). У листі Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 29.12.2009 року № 12/20-11-1975 «Щодо ремонту квартири після залиття» також зазначено, що при складенні акту про залиття присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов'язковою. Якщо винуватець події відмовляється підписувати акт, необхідно запросити свідків з числа сусідів. Вони також можуть засвідчити факт затоплення та скласти опис пошкоджень та зіпсованого майна. В складі комісії обов’язково повинен буди представник організації (підприємства), яка відповідно до укладеної угоди обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення та водопостачання.

Досудове врегулювання:

Отже у вас є акт фіксації пошкодження вашого майна в результаті затоплення квартири, тому Ви можете звертатися до сусідів щодо відшкодування шкоди у грошовому еквіваленті або наданні послуг щодо ремонтних робіт.

Судове врегулювання:

Матеріальна шкода

Якщо все ж таки сусіди добровільно відмовились відшкодовувати збитки завдані при затопленні квартири звертаєтесь до суду. Згідно п. 1. ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Постановою Пленуму Верховного суду України № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз'яснено судам, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були протиправними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина особи.

Моральна шкода

За приписом частини першої статті 1167 Кодексу моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Відповідно п. 4-5 постанови № 4 від 31.03.95 Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди,та якими доказами це підтверджується. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Позовна заява

При зверненні до суду Вам необхідно буде:

1. скласти позовну заяву відповідно до вимог ст.ст.175-177 Цивільно-процесуального кодексу України);
2. до позовної заяви обов`язково додати такі документи:

• акт про затоплення квартири;
• документи, що підтверджують право власності або володіння квартирою ;
• квитанція про сплату судового збору, якщо ви не належите до категорії осіб які звільнені від сплати судового збору (згідно ЗУ “Про судовий збір”)

Експертиза

Також до суду має сенс надати висновок незалежного експерта, щодо розміру завданої матеріальної шкоди. Підпунктом 5.1.1. п. 5 розділу 2 "Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень" затвердженихНаказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, які є додатком 2 до "Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень" затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 № 53/5: встановлено орієнтовний перелік вирішуваних питань будівельно-технічною експертизою, зокрема:

• які пошкодження об’єкта (будівлі, квартири, приміщення, оздоблення тощо) виникли внаслідок залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу, просідання ґрунту на підроблюваних територіях тощо?
• яка технічна причина пошкоджень та руйнувань об’єкта нерухомого майна (елементів, конструкцій, інженерних мереж тощо)?
• яка вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень унаслідок залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу, просідання ґрунту тощо?
• який розмір завданої матеріальної шкоди об’єкту (будівлі, квартирі, приміщенню, оздобленню тощо) унаслідок його залиття, пожежі, стихійного лиха, механічного впливу, просідання ґрунту тощо?

Експертизу краще проводити в день затоплення, аби у сторін процесу та суду не виникло сумнівів щодо її достовірності та був встановлений взаємозв'язок між подією затоплення та обсягами майнової шкоди встановленої експертизою.

Судові витрати

Слід звернути увагу на положення цивільного законодавства, що регулює порядок розподілу судових витрат. Так, згідно п. 12 ч.3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є: відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. Відповідно до ст. 133 ЦПК України:

1. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.
2. До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати:

• на професійну правничу допомогу;
• пов’язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
• пов’язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
• пов’язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ст. 141 ЦПК України:

1. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
2. Інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються:

• у разі задоволення позову - на відповідача;
• у разі відмови в позові - на позивача;
• у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, при збиранні належних, достатніх, допустимих та достовірних доказів виникають значні шанси отримати перемогу у справі і як наслідок відшкодувати судові витрати, в тому числі витрати на проведення експертизи.