Звільнення керівника підприємства: відмінності між версіями
(Керівник господарського товариства є не лише найманим працівником, а ще й виконує роль виконавчого органу товариства, що визначає його специфічний статус та надає йому широкі повноваження. Написання керівником ТОВ заяви про звільнення за власним бажанням недостатньо для припинення трудових відносин із цим товариством. Якщо статутом ТОВ питання звільнення директора віднесено до компетенції загальних зборів, то він не має повноважень вирішувати самостійно питання про своє звільнення.) |
Мітка: редагування коду 2017 |
||
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України] | * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/436-15 Господарський кодекс України] | ||
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України] | * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України] | ||
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"] | * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/755-15 Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"] | ||
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1576-12 Закон України "Про господарські товариства"] | * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1576-12 Закон України "Про господарські товариства"] | ||
Рядок 10: | Рядок 9: | ||
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1562-11#Text Наказ Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року № 1588 "Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів"] | * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1562-11#Text Наказ Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року № 1588 "Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів"] | ||
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» (з наступними змінами)] | * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0009700-92#Text Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» (з наступними змінами)] | ||
== Загальні положення == | == Загальні положення == | ||
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституцією України], а саме статтею 43 передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. В тому числі використання примусової праці забороняється. | [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституцією України], а саме статтею 43 передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. В тому числі використання примусової праці забороняється. |
Версія за 08:41, 10 грудня 2024
Нормативна база
- Конституція України
- Господарський кодекс України
- Кодекс законів про працю України
- Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"
- Закон України "Про господарські товариства"
- Постанова Кабінету Міністрів України від 19 березня 1993 року № 203 "Про застосування контрактної форми трудового договору з керівником підприємства, що є у державній власності"
- Наказ Міністрства юстиції України від 29 листопада 2016 року № 3268/5 "Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"
- Наказ Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року № 1588 "Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів"
- Постанова Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» (з наступними змінами)
Загальні положення
Конституцією України, а саме статтею 43 передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. В тому числі використання примусової праці забороняється.
Загальними положеннями законодавства не встановлено єдиного поняття керівник.
Керівник (директор, генеральний директор, президент тощо) є першою особою, яка безпосередньо керує всіма підрозділами інформаційного агентства, відповідає за результати його роботи, підписує фінансові документи і виконує іншу роботу згідно з наданими йому засновником (співзасновниками) інформаційного агентства повноваженнями (стаття 20 Закону України "Про інформаційні агентства").
Керівник (директор) - найманий працівник, суб'єкт управління, зайнятий професійною організаторською діяльністю в органах керування підприємства, фірми, установи, наділений суб'єктом власності визначеними необхідними повноваженнями для прийняття рішень та несе всю повноту відповідальності за результати роботи очолюваного ним колективу.
Порядок звільнення керівника
Звільнення керівника юридичної особи (алгоритм дій)
⇒ Розірвати трудовий договір відповідно до вимог Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України):
- прийняти рішення уповноваженого органом, який прийняв (призначив) керівника (це може бути рішення власника, протокол загальних зборів учасників тощо);
- видати наказ про звільнення із зазначенням у ньому підстав для звільнення з посиланням на відповідну норму КЗпП України;
- ознайомити з наказом керівника під підпис;
- унести запис про звільнення до трудової книжки працівника на підставі виданого наказу;
- провести повний розрахунок із працівником у день його звільнення і видати йому трудову книжку.
Детальніше див.: "Порядок розірвання трудового договору"
⇒ Виключити інформацію про керівника з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР)
Відомості про керівника підприємства містяться в ЄДР (стаття 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (далі - Закон)). Тому про звільнення керівника необхідно звернутися до держравного реєстратора та подати:
- заяву встановленої форми 2;
- примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до ЄДР, крім внесення змін до інформації про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) юридичної особи, у тому числі кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) її засновника, якщо засновник - юридична особа, про місцезнаходження та про здійснення зв’язку з юридичною особою;
- реєстр осіб (громадян), які брали участь в засіданні уповноваженого органу управління юридичної особи, - у разі внесення змін до відомостей про громадські об’єднання, політичні партії;
- документ про сплату адміністративного збору - у випадках, передбачених статтею 36 Закону;
- структуру власності за формою та змістом, визначеними відповідно до законодавства.
⇒ Повідомити орган Державної податкової служби України за місцем реєстрації юридичної особи
У випадку, якщо директор (керівник) виконує обов'язки бухгалтера, протягом 10 днів з моменту звільнення необхідно повідомити про його звільнення податковий орган (пункт 66.4 статті 66 Податкового кодексу України).
Повідомляти податковий орган потрібно за затвердженою формою № 1-ОПП із позначкою «Зміни» відповідно до пункту 9.3. розділу IX Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року № 1588 (далі - Порядок). Крім того, слід замінити в податковому органі довідку форми № 34-ОПП. Для цього необхідно принести стару довідку і подати заяву з проханням замінити її у зв'язку зі зміною керівника підприємства (пункт 9.4. розділу IX Порядку).
Керівник господарського товариства є не лише найманим працівником, а ще й виконує роль виконавчого органу товариства, що визначає його специфічний статус та надає йому широкі повноваження. Написання керівником ТОВ заяви про звільнення за власним бажанням недостатньо для припинення трудових відносин із цим товариством.
Якщо статутом ТОВ питання звільнення директора віднесено до компетенції загальних зборів, то він не має повноважень вирішувати самостійно питання про своє звільнення. Такий висновок зробив Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 19.01.2022 у справі № 911/719/21.
У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, зокрема через неможливість зібрати кворум для проведення загальних зборів, керівнику з метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання припиненими трудових відносин. Аналогічні правові позиції викладені Верховним Судом у постановах від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18 (провадження № 61-49113св18), від 17.02.2021 у справі № 390/1449/19.
Порядок звільнення керівника комунальних підприємства
Детальніше див.: Порядок призначення та звільнення з посади керівників комунальних підприємств
Прядок звільнення керівника державного підприємства
Контракт з керівником підприємства може бути розірваний на підставах, установлених чинним законодавством, а також передбачених у контракті.
На законодавчому рівні не передбачено обов'язку роботодавця попереджати за два тижні керівника державного підприємства у разі дострокового розірвання з ним контракту за пунктом 8 статті 36 КЗпП України. Таке попередження може мати місце за умовами, якщо сторони передбачили відповідну умову у контракті (пункт 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» (з наступними змінами), постанова Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 235/774/18 (провадження № 61-47942св18)).
При цьому розірвання контракту з ініціативи органу управління майном або керівника підприємства повинно провадитися з урахуванням гарантій, встановлених чинним законодавством.
При розірванні контракту на підставах, встановлених у контракті, але не передбачених чинним законодавством, звільнення провадиться згідно з пунктом 8 статті 36 КЗпП України, про що робиться відповідний запис у трудовій книжці керівника підприємства.
За 2 місяці до закінчення строку дії контракту він може бути за угодою сторін продовжений або укладений на новий чи інший строк (пункт 18 розділу IV Положення про порядок укладання контракту з керівником підприємства, що є у державній власності, при найманні на роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1993 року № 203 "Про застосування контрактної форми трудового договору з керівником підприємства, що є у державній власності").
Особливості звільнення керівника, якщо місце перебування засновника не відоме
У випадку, якщо місце перебування уповноваженого органу (засновника, власника) невідоме, керівник може звільнитися за власним бажанням відповідно до стаття 38 КЗпП України.
Для цього необхідно:
⇒ Написати заяву про звільнення за власним бажанням і направити її рекомендованим листом з описом вкладення і повідомленням про вручення за останньою відомою керівнику адресою уповановаженого органу.
У випадку, якщо лист повернувся відправнику, слід звернутися до правохоронних органів із заявою про розшук для підтвердження факту відсутності (неможливості встановлення місцезнаходження) засновника або отримання інформації про його місцезнаходження. Якщо поліція встановила місцезнаходження особи, заяву слід відправити за новою адресою і дочекатися повернення повідомлення про вручення або повернення листа.
⇒ Видати наказ про визнання себе звільненим за власним бажанням.
Звільнення керівника, якщо є два засновника і один із них відмовляється звільнити
Якщо один з засновників відмовляється звільнити керівника, доцільно подати дві однакові заяви про звільнення кожному з засновників окремо. При цьому, засновникові, який заперечує проти звільнення, слід направити заяву поштою, рекомендованим листом з описом вкладення і повідомленням про вручення. Починати відлік двотижневого строку до звільнення необхідно від дати вручення листа із заявою засновникові. Така дата зазначена на повідомленні про вручення.
Якщо засновники не приймуть рішення про звільнення керівника, то на 14-й день від дати вручення керівник може видати наказ про своє звільнення за власним бажанням і внести запис про звільнення до своєї трудової книжки.