Надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку

Нормативна база

• Конституція України
• Закон України "Про психіатричну допомогу"
• Закон України "Про безоплатну правничу допомогу"
• Цивільний процесуальний кодекс України
• Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод
• Наказ Міністерства охорони здоров'я України від 24 березня 2016 року № 240 "Про затвердження Правил застосування фізичного обмеження та (або) ізоляції при наданні психіатричної допомоги особам, які страждають на психічні розлади, та форм первинної облікової документації"

Поняття та підстави надання психіатричної допомоги

Психіатрична допомога - комплекс спеціальних заходів, спрямованих на обстеження стану психічного здоров’я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медичну та психологічну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, у тому числі внаслідок вживання психоактивних речовин (абз. 4 частини 1 статті 1 Закону України " Про психіатричну допомогу").

З метою з'ясування наявності чи відсутності в особи психічного розладу (розлад психічної діяльності, визнаний таким згідно з Міжнародною статистичною класифікацією хвороб, травм і причин смерті), потреби в наданні їй психіатричної допомоги, а також для вирішення питання про вид такої допомоги та порядок її надання проводиться психіатричний огляд.

У примусовому порядку надання психіатричної допомоги проводиться, коли є достатні підстави для обґрунтованого припущення про наявність в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона:

• вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих;
• неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність;
• завдасть значної шкоди своєму здоров’ю у зв’язку з погіршенням психічного стану у разі ненадання їй психіатричної допомоги.

 Кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України ст. 3 Закону України "Про психіатричну допомогу".

Коло осіб відносно яких проводиться огляд

I. Наявність усвідомленої письмової згоди або прохання:

1. особи, яка досягла 14 років;
2. батьків чи іншого законного представника – щодо особи віком до 14 років (малолітня особа);
3. законного представника – щодо особи, визнаної недієздатною, якщо така особа за своїм станом здоров’я не здатна висловити прохання або надати усвідомлену письмову згоду.

II. Відсутність згоди або прохання:

1. за рішенням (згодою) органів опіки та піклування щодо особи віком до 14 років (малолітньої особи), яке ухвалюється не пізніше 24 годин з моменту звернення іншого законного представника зазначеної особи до цього органу (може бути оскаржено до суду);
2. одержані відомості дають достатні підстави для обґрунтованого припущення про наявність у особи тяжкого психічного розладу.

Хто приймає рішення про проведення огляду

• Лікар - психіатр - у випадку відсутності усвідомленої згоди особи або згоди її законного представника за письмовою заявою родичів особи, яка підлягає огляду, лікаря, який має будь-яку медичну спеціальність, іншої особи, яка містить відомості, що обґрунтовують необхідність огляду і вказують на відмову особи чи її законного представника від звернення до лікаря-психіатра. Лікар-психіатр має право робити запит щодо надання йому додаткових медичних та інших відомостей, необхідних для прийняття відповідного рішення.

• Лікар – психіатр (самостійно з негайним проведенням огляду) - у невідкладних випадках, коли за одержаними відомостями, що дають достатні підстави для обґрунтованого припущення про наявність у особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність, заява про психіатричний огляд особи може бути усною.

• Суд – у випадках, коли відсутні дані, що свідчать про наявність обставин, передбачених абзацами другим та третім частини третьої статті 11 Закону України «Про психіатричну допомогу» (випадки прийняття рішення лікарем-психіатром), заява повинна бути подана у письмовій формі та містити відомості, що обґрунтовують необхідність проведення такого огляду. Лікар-психіатр направляє до суду за місцем проживання цієї особи заяву про проведення огляду особи в примусовому порядку та додає до неї висновок, який містить обґрунтування про необхідність проведення такого огляду, та інші матеріали.

Примусова госпіталізація в схемі

Вартість та підсудність справ

Заява лікаря-психіатра про проведення психіатричного огляду особи у примусовому порядку, про надання особі амбулаторної психіатричної допомоги та її продовження в примусовому порядку подається до суду за місцем проживання особи, а заява представника закладу з надання психіатричної допомоги про госпіталізацію особи до закладу з надання психіатричної допомоги у примусовому порядку та заява про продовження такої госпіталізації подаються до суду за місцезнаходженням зазначеного закладу (частина перша статті 339 Цивільного процесуального кодексу України).

За подання заяви про надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку судовий збір не справляється (п. 11 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про судовий збір").

Зміст заяви, строк її подання та перелік необхідних документів

Відповідно до статті 340 Цивільного процесуального кодексу України у заяві про проведення психіатричного огляду фізичної особи у примусовому порядку, про надання особі амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку та її продовження, про госпіталізацію до закладу з надання психіатричної допомоги у примусовому порядку та продовження такої госпіталізації повинні бути зазначені підстави для надання психіатричної допомоги у примусовому порядку, встановлені законом.

До заяви про психіатричний огляд або надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку додається:

• висновок лікаря-психіатра;

а про продовження примусово амбулаторної психіатричної допомоги, про примусову госпіталізацію, її продовження:

• висновок комісії лікарів-психіатрів та інші відповідні матеріали.

У заяві фізичної особи або її законного представника про припинення амбулаторної психіатричної допомоги чи госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги у примусовому порядку мають бути зазначені обставини і докази, на яких ґрунтуються ці вимоги.

У випадках, коли відповідно до закону госпіталізація у примусовому порядку була проведена за рішенням лікаря-психіатра і визнана доцільною комісією лікарів-психіатрів, заклад з надання психіатричної допомоги, в якому перебуває особа, направляє до суду заяву про її госпіталізацію у примусовому порядку протягом 24 годин.

Порядок та строки розгляду справи в суді

Заява про надання психіатричної допомоги у примусовому порядку розглядається судом у такі строки з дня її надходження до суду (ч.1 ст. 341 Цивільного процесуального кодексу України):

• про госпіталізацію особи до закладу з надання психіатричної допомоги - протягом 24 годин;
• про психіатричний огляд - протягом трьох днів;
• про надання амбулаторної психіатричної допомоги, її продовження та продовження госпіталізації - протягом десяти днів.

Частиною другою статті 341 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що справа за заявою про надання психіатричної допомоги у примусовому порядку чи про припинення надання амбулаторної психіатричної допомоги, госпіталізацію у примусовому порядку розглядається в присутності особи, щодо якої вирішується питання про надання їй психіатричної допомоги у примусовому порядку, (з урахуванням стану здоров'я особи, її участь у розгляді справи може відбуватися у режимі відеоконференції з психіатричного закладу, в якому перебуває така особа) з обов'язковою участю прокурора, лікаря-психіатра, представника психіатричного закладу, що подав заяву, та законного представника особи, щодо якої розглядаються питання, пов'язані з наданням психіатричної допомоги.

З урахуванням стану здоров’я особи, стосовно якої вирішується питання про надання їй психіатричної допомоги у примусовому порядку, її участь у розгляді справи може відбуватися у режимі відеоконференції з закладу з надання психіатричної допомоги, в якому перебуває така особа, про що суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі (частина третя статті 341 Цивільного процесуального кодексу України).

Справи про проведення психіатричного огляду або надання амбулаторної психіатричної допомоги (її продовження в примусовому порядку), про госпіталізацію особи до психіатричного закладу (її продовження) розглядаються в порядку окремого провадження (Глава 10 Розділу IV Цивільного процесуального кодексу України).

 Згідно пункту 25 частини 1 статті 14 Закону України "Про безоплатну правничу допомогу" особи, щодо яких суд розглядає справу про надання психіатричної допомоги в примусовому порядку, мають право на правничі послуги, передбачені пунктами 2 і 3 частини другої статті 13 цього Закону, протягом розгляду справи в суді, а саме:
 * здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;
 * складення документів процесуального характеру.

Рішення суду

Залежно від встановлених обставин суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні, яке підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Рішення про задоволення заяви лікаря-психіатра, представника закладу з надання психіатричної допомоги є підставою для надання відповідної психіатричної допомоги у примусовому порядку.

Рішення про відмову в задоволенні заяви про продовження амбулаторної психіатричної допомоги, продовження госпіталізації, а також рішення про задоволення заяви фізичної особи чи її законного представника є підставою для припинення надання зазначеної примусової психіатричної допомоги.

Якщо під час судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час примусової госпіталізації або, незалежно від наявності заяви особи, якщо її зовнішній вигляд, стан чи інші відомі судді обставини дають підстави для обґрунтованої підозри порушення вимог законодавства під час примусової госпіталізації, суддя зобов’язаний забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи та надіслати відповідному органу досудового розслідування окрему ухвалу щодо необхідності проведення дослідження фактів застосування насильства та вжиття необхідних заходів для забезпечення безпеки особи згідно із законодавством (стаття 342 Цивільного процесуального кодексу України).

Продовження госпіталізації в примусовому порядку

Відповідно до статті 17 Закону України " Про психіатричну допомогу" перебування особи в закладі з надання психіатричної допомоги в примусовому порядку може здійснюватися лише протягом часу наявності підстав, за якими було проведено госпіталізацію.

Особа, яку було госпіталізовано до закладу з надання психіатричної допомоги в примусовому порядку, повинна оглядатися комісією лікарів-психіатрів не рідше одного разу на місяць з часу госпіталізації з метою встановлення наявності підстав для продовження чи припинення такої госпіталізації.

У разі необхідності продовження госпіталізації в примусовому порядку понад 6 місяців представник закладу з надання психіатричної допомоги повинен направити до суду за місцем знаходження закладу з надання психіатричної допомоги заяву про продовження такої госпіталізації. До заяви, в якій повинні бути викладені підстави госпіталізації особи до закладу з надання психіатричної допомоги в примусовому порядку, передбачені статтею 14 цього Закону, додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який містить обгрунтування про необхідність продовження такої госпіталізації. В подальшому продовження госпіталізації особи в закладі з надання психіатричної допомоги проводиться кожного разу на строк, який не може перевищувати 6 місяців.

Клопотання про припинення госпіталізації в примусовому порядку можуть направлятися до суду особою, яку було госпіталізовано в примусовому порядку, або її законним представником через кожні 3 місяці з часу ухвалення судом рішення про продовження такої госпіталізації.

Виписка особи з психіатричного закладу

Відповідно до статті 18 Закону України "Про психіатричну допомогу") виписка з закладу з надання психіатричної допомоги здійснюється у разі завершення обстеження чи експертизи психічного стану особи або видужання особи чи такої зміни стану її психічного здоров’я, що не потребує подальшого лікування в стаціонарних умовах. Виписка особи, добровільно госпіталізованої до закладу з надання психіатричної допомоги, здійснюється за письмовою заявою цієї особи або її законного представника чи за рішенням лікаря-психіатра.

Особі, яку було госпіталізовано до закладу з надання психіатричної допомоги добровільно, або її законному представнику може бути відмовлено у виписці цієї особи з закладу з надання психіатричної допомоги, якщо комісією лікарів-психіатрів будуть встановлені підстави госпіталізації в примусовому порядку, передбачені статтею 14 цього Закону.

Виписка особи, яку було госпіталізовано до закладу з надання психіатричної допомоги в примусовому порядку, здійснюється за рішенням комісії лікарів-психіатрів або за рішенням суду про відмову в продовженні такої госпіталізації.

Виписка особи, яка вчинила суспільно небезпечні діяння та щодо якої судом було застосовано примусові заходи медичного характеру, здійснюється за рішенням суду.

Див. також

• Міжнародна статистична класифікація хвороб, травм і причин смерті
• Національні класифікатори хвороб та інтервенцій