Правовий статус трудового колективу: відмінності між версіями
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України] | * [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України] | ||
== Зміст та поняття трудової правосуб’єктності трудового колективу == | == Зміст та поняття трудової правосуб’єктності трудового колективу == | ||
'''<u>Трудовий колектив підприємства</u>''' утворюють усі громадяни, які своєю працею беруть участь у його діяльності на основі трудового договору | '''<u>Трудовий колектив підприємства</u>''' утворюють усі громадяни, які своєю працею беруть участь у його діяльності на основі трудового договору (контракту, угоди), а також інших форм, що регулюють трудові відносини працівника з підприємством. <u>''Це структурно-цілісне соціально-трудове об'єднання, яке характеризується організаційною єдністю, спільними органами управління в особі власника чи уповноваженого ним органу, що діють в рамках конкретного підприємства.''</u> | ||
Трудовий колектив утворюється з моменту виникнення трудових правовідносин між роботодавцем і працівниками. Зміст трудової правосуб’єктності трудового колективу – сукупність трудових прав, обов’язків та повноважень, якими наділяються трудові колективи відповідно до норм трудового законодавства та локальних правових актів. | Трудовий колектив утворюється з моменту виникнення трудових правовідносин між роботодавцем і працівниками. Зміст трудової правосуб’єктності трудового колективу – сукупність трудових прав, обов’язків та повноважень, якими наділяються трудові колективи відповідно до норм трудового законодавства та локальних правових актів. |
Версія за 12:23, 15 червня 2023
Нормативна база
Зміст та поняття трудової правосуб’єктності трудового колективу
Трудовий колектив підприємства утворюють усі громадяни, які своєю працею беруть участь у його діяльності на основі трудового договору (контракту, угоди), а також інших форм, що регулюють трудові відносини працівника з підприємством. Це структурно-цілісне соціально-трудове об'єднання, яке характеризується організаційною єдністю, спільними органами управління в особі власника чи уповноваженого ним органу, що діють в рамках конкретного підприємства.
Трудовий колектив утворюється з моменту виникнення трудових правовідносин між роботодавцем і працівниками. Зміст трудової правосуб’єктності трудового колективу – сукупність трудових прав, обов’язків та повноважень, якими наділяються трудові колективи відповідно до норм трудового законодавства та локальних правових актів.
Трудова правосуб’єктність трудового колективу – це визначена нормами трудового права правова властивість належно організованого колективу працівників через уповноважені органи (представників) мати чи здійснювати (набувати, виконувати) трудові повноваження, а також пов’язані з ними трудові права й обов’язки.
Трудова правосуб'єктність трудового колективу включає в себе:
- правоздатність, тобто обумовлену соціально-економічним і правовим становищем властивість трудового колективу, яке полягає в здатності мати права;
- дієздатність як юридичну можливість реалізовувати права і виконувати обов'язки;
- правовий статус як єдину систему прав і обов'язків, встановлених нормами права, які виражають можливість і необхідність дій трудового колективу.
Стаття 245 Кодексу законів про працю України встановлює право працівників брати участь в управлінні підприємствами, установами, організаціями через загальні збори (конференції), ради трудових колективів, професійні спілки, які діють у трудових колективах, інші органи, уповноважені трудовим колективом на представництво, вносити пропозиції щодо поліпшення роботи підприємства, установи, організації, а також з питань соціально-культурного і побутового обслуговування.
Трудова правосуб'єктність трудового колективу припиняється в разі звільнення усіх працівників або ліквідації роботодавця в порядку, передбаченому законодавством України.
Ознаки трудової правосуб’єктності трудового колективу
- Зумовлена нормами трудового права;
- Має похідний характер від правового становища працівника;
- Має специфічні умови виникнення;
- Керованість;
- Є передумовою участі трудового колективу в трудових правовідносинах;
- Передбачає здатність мати трудові повноваження, трудові права та обов’язки;
- Є умовою виникнення соціально-партнерських правовідносин за участю трудового колективу;
- Має допоміжно-забезпечувальний характер стосовно трудової правосуб’єктності працівників;
- Припиняється з ліквідацією трудового колективу або роботодавця;
- Втілює ознаку демократизму;
- Наявність чітко окресленої структури взаємодій і визначеного кола обов'язків, прав і завдань.
Класифікація трудових колективів
за формою власності | за сферою діяльності | за організаційно-правовою формою | за рівнем у межах однієї організації | за способом прийняття рішень | за фактором часу | за механізмом формування | за складом | за статусом | за розміром | за рівнем розвитку | за типом організаційних зв'язків | за об'єктом орієнтації: | за стабільністю складу |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Функції трудових колективів
Основна функція трудового колективу - виконання статутної мети.
Виховна функція - формування ціннісних орієнтації.
Об'єднуюча - спрямована на підтримку цілісності трудового колективу.
Виробнича і технологічна функції пов'язані з необхідністю постійного здійснення господарської діяльності підприємства.
Організаційно-управлінська функція припускає залучення трудящих до системи громадського самоврядування, прищеплювання навичок, досвіду та інтересу до організаторської роботи;
Функція соціального контролю, що реалізується через оцінку поведінки членів колективу і санкціонування;
Відносини товариського співробітництва і взаємодопомоги;
Функція стимулювання ефективного трудової поведінки та відповідального ставлення до професійних обов'язків.
Задоволення потреб працівників як у виробничій, так і поза-виробничій сфері.
Класифікація повноважень трудових колективів
Повноваження ТК | |
---|---|
незалежно від його організаційно-правової форми |
|
державне підприємство, а також підприємство, 50 % майна якого належить державі або місцевій раді |
|
за участю власника чи уповноваженого ним органу |
|
На заміну терміну «трудовий колектив» вживають словосполучення «загальні збори найманих працівників» (стаття 12 Кодексу законів про працю України ). Стаття 5 Європейської соціальної хартії від 03 травня 1996 року проголошує право всіх працівників та роботодавців на свободу об’єднання у національні або міжнародні організації для захисту своїх економічних і соціальних інтересів, та жодним чином не вказує, що працівники можуть об’єднуватися лише у профспілки. Міжнародні норми вимагають від держави забезпечити рівність прав між представниками профспілок та іншими представниками трудящих.
Специфіка трудового колективу як органу самоврядного колективного суб'єкта трудового права в тому, що його повноваження реалізуються на широкій демократичній основі.
Правовий статус будь-якого виду трудового колективу щодо його трудової правосуб'єктності визначається законами, а також статутом чи положенням, де закріплюються його повноваження й органи, що їх здійснюють.
Органи трудового колективу
Повноваження трудових колективів здійснюються безпосередньо загальними зборами (конференцією) трудового колективу або їх виборними органами - радою трудового колективу та іншими відповідними органами.
1) Загальні збори (конференція) трудового колективу
- вищим органом трудового колективу є загальні збори трудового колективу – основна форма реалізації колективом його повноважень;
- обирають Раду трудового колективу (РТК) і заслуховують звіти про її діяльність;
- наділяють професійні спілки правом представництва трудового колективу;
- розглядають і затверджують проект колективного договору;
- затверджують за поданням адміністрації правила внутрішнього трудового розпорядку;
- обирають представників до ради трудового колективу, установи;
- приймають рішення про оголошення страйку;
- інші питання згідно із колективним договором;
Порядок діяльності загальних зборів (конференції) трудового колективу:
- загальні збори (конференція) трудового колективу скликаються РТК у разі необхідності, але не менше ніж два рази на рік;
- збори (конференція) вважаються правомочними, якщо в них приймають участь більше половини від загального, числа членів колективу (не менше 2/3 делегатів);
- на розгляд зборів виносяться питання за ініціативою РТК, адміністрації, професійної спілки та інших суспільних організацій, окремих членів колективу.
Загальні збори трудового колективу є основною організаційною формою здійснення трудовими колективами своїх повноважень.
Конференція трудового колективу – це форма самоуправління, за якою трудовий колектив у зв’язку з багато чисельністю представляють не всі його члени, а лише делегати (в тому числі від цехів, відділень, представництв тощо). Порядок і склад делегацій визначаються радою трудового колективу (РТК).
2) Рада трудового колективу (РТК)
Рада трудового колективу (РТК) – виборний орган трудового колективу, склад, чисельність, строк діяльності і повноваження якого визначаються загальними зборами (конференцією) трудового колективу;
Ознаки Ради трудового колективу:
- як правило, повноваження РТК носять організаційний і контрольний характер по відношенню рішень, які приймаються загальними зборами (конференцією) трудового колективу;
- РТК здійснює повноваження трудового колективу за період між його загальними зборами (які скликаються у разі необхідності, але не менше ніж два рази на рік) і підзвітна загальним зборам;
- член РТК не може бути переведений на іншу роботу, звільнений, до нього не може бути застосоване дисциплінарне стягнення за ініціативою власника або уповноваженого ним органу без згоди РТК;
- рішення РТК, прийняті згідно із її повноваженнями, обов’язкові для адміністрації;
- РТК обирається на строк до двох років таємним голосуванням на загальних зборах;
- загальні збори визначають також її чисельність. Число представників адміністрації в раді трудового колективу не повинно перевищувати ¼ від загального складу;
- на наступних виборах РТК оновлюється на 1/3 від свого складу.