Правовий статус трудового колективу

Матеріал з WikiLegalAid

Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем.
Перейти до: навігація, пошук

Нормативна база

Зміст та поняття трудової правосуб’єктності трудового колективу

Трудовий колектив підприємства утворюють усі громадяни, які своєю працею беруть участь у його діяльності на основі трудового договору, контракту, угоди, а також інших форм, що регулюють трудові відносини працівника з підприємством. Це структурно-цілісне соціально-трудове об'єднання, яке характеризується організаційною єдністю, спільними органами управління в особі власника чи уповноваженого ним органу, що діють в рамках конкретного підприємства. Зміст трудової правосуб’єктності трудового колективу – сукупність трудових прав, обов’язків та повноважень, якими наділяються трудові колективи відповідно до норм трудового законодавства та локальних правових актів.

Трудова правосуб’єктність трудового колективу – це визначена нормами трудового права правова властивість належно організованого колективу працівників через уповноважені органи (представників) мати чи здійснювати (набувати, виконувати) трудові повноваження, а також пов’язані з ними трудові права й обов’язки.

Стаття 245 Кодексу законів про працю України встановлює право працівників брати участь в управлінні підприємствами, установами, організаціями через загальні збори (конференції), ради трудових колективів, професійні спілки, які діють у трудових колективах, інші органи, уповноважені трудовим колективом на представництво, вносити пропозиції щодо поліпшення роботи підприємства, установи, організації, а також з питань соціально-культурного і побутового обслуговування.

Трудова правосуб'єктність трудового колективу припиняється в разі звільнення усіх працівників або ліквідації роботодавця в порядку, передбаченому законодавством України.

Ознаки трудової правосуб’єктності трудового колективу:

  • Зумовлена нормами трудового права;
  • Має похідний характер від правового становища працівника;
  • Має специфічні умови виникнення;
  • Є передумовою участі трудового колективу в трудових правовідносинах;
  • Передбачає здатність мати трудові повноваження, трудові права та обов’язки;
  • Є умовою виникнення соціально-партнерських правовідносин за участю трудового колективу;
  • Має допоміжно-забезпечувальний характер стосовно трудової правосуб’єктності працівників;
  • Припиняється з ліквідацією трудового колективу або роботодавця;
  • Втілює оз­на­ку де­мо­кра­тиз­му.

Класифікація трудових колективів

Класифікація колективу працівників:

За формою власності:

  • державні підприємства, установи, організації;
  • приватні підприємства, установи, організації;
  • акціонерні товариства.

За сферою діяльності:

  • Виробничі;
  • Невиробничі.

За організаційно-правовою формою:

  • Колективи юридичної особи-роботодавця;
  • Колективи фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без утворення юридичної особи.

За рівнем у межах однієї організації:

  • Низові – бригади, відділи, ділянки;
  • Працівники структурних підрозділів організації;
  • Вся організація.

За способом прийняття рішень:

  • самостійні;
  • сумісні (з адміністрацією або органом місцевого самоврядування);
  • дорадчого характеру (коли адміністрація приймає рішення і у визначений строк ставить до відома про це трудовий колектив).

- За фактором часу:

  • постійні;
  • тимчасові.

- За механізмом формування:

  • стихійно сформовані;
  • свідомо організовані.

- За складом:

  • гомогенні;
  • гетерогенні.

- За статусом:

  • офіційні (формальні);
  • неофіційні (неформальні).

- За розміром:

  • малі;
  • великі.

- За рівнем розвитку:

  • на стадії зародження;
  • на стадії зрілості;
  • на стадії старіння;
  • на стадії занепаду.

- За типом організаційних зв'язків:

  • первинні;
  • вторинні.

- За об'єктом орієнтації:

  • орієнтовані на досягнення певної мети;
  • на реалізацію спільного інтересу;
  • на спілкування.

- За стабільністю складу:

  • постійний;
  • змішаний.

Функції трудових колективів

Основна функція трудового колективу - викрнання статутної мети.

Виховна функція - формування ціннісних орієнтації.

Об'єднуюча - спрямована на підтримку цілісності трудового колективу.

Виробнича і технологічна функції пов'язані з необхідністю постійного здійснення господарської діяльності підприємства.

Організаційно-управлінська функція припускає залучення трудящих до системи громадського самоврядування, прищеплювання навичок, досвіду та інтересу до організаторської роботи;

Функція соціального контролю, що реалізується через оцінку поведінки членів колективу і санкціонування;

Задоволення потреб працівників як у виробничій, так і поза-виробничій сфері.

Класифікація повноважень трудових колективів

Класифікація повноважень трудового колективу в залежності від організаційно-правової форми підприємства:

- повноваження трудового колективу незалежно від його організаційно-правової форми:
  • вирішує питання про необхідність укладання з адміністрацією колективного договору, розглядає і затверджує його проект;
  • розглядає і вирішує питання самоуправління трудового колективу згідно із статутом підприємства;
  • визначає перелік і порядок надання працівникам підприємства соціальних пільг із фондів трудового колективу, матеріальному і моральному стимулюванні продуктивної праці;
  • визначає і регулює форми і умови діяльності на підприємстві суспільних установ;
  • вирішує інші питання згідно із колективним договором.
- повноваження трудового колективу державного підприємства а також підприємства, 50 % майна якого належить державі або місцевої ради:
  • розглядає та затверджує сумісно із засновниками зміни та доповнення до статуту підприємства;
  • разом із засновниками підприємства визначає умови найму керівника;
  • приймає рішення про виділення із складу підприємства одного або деяких структурних підрозділів для створення нового підприємства;
  • приймають участь у вирішенні питання про зміни форми власності підприємства згідно із чинним законодавством.
Повноваження трудового колективу за участю власника чи уповноваженого ним органу:
  • вирішення питань соціального розвитку;
  • поліпшення умов праці, життя і здоров’я членів трудового колективу;
  • гарантії обов’язкового медичного страхування членів трудового колективу та їхніх сімей;
  • складання плану соціального розвитку підприємства на перспективу;
  • створення для всіх працівників на підприємстві безпечних і нешкідливих умов праці;
  • підготовка кваліфікованих робітників і спеціалістів;
  • за сприянням трудового колективу надання власником пільг працівникам –випускникам ПТУ, вищих навчальних закладів та працівникам, які навчаються без відриву від виробництва;
  • поліпшення умов праці жінок і підлітків;
  • можливе запровадження додаткових відпусток, скороченого робочого дня та системи заохочення сумлінно працюючим членам колективу.

На заміну терміну «трудовий колектив» вживають словосполучення «загальні збори найманих працівників» (стаття 12 Кодексу законів про працю України ).

Стаття 5 Європейської соціальної хартії від 03 травня 1996 року проголошує право всіх працівників та роботодавців на свободу об’єднання у національні або міжнародні організації для захисту своїх економічних і соціальних інтересів, та жодним чином не вказує, що працівники можуть об’єднуватися лише у профспілки. Міжнародні норми вимагають від держави забезпечити рівність прав між представниками профспілок та іншими представниками трудящих.

Специфіка трудового колективу як органу самовряд­ного колективного суб'єкта трудового права в тому, що його повноваження реалізуються на широкій демокра­тичній основі.

Правовий статус будь-якого виду трудового колективу щодо його трудової правосуб'єктності визначається законами, а також статутом чи положенням, де закріплюються його повноваження й органи, що їх здійснюють.

Органи трудового колективу:

Повноваження трудових колективів здійснюються безпосередньо загальними зборами (конференцією) трудового колективу або їх виборними органами - радою трудового колективу та іншими відповідними органами.

1) Загальні збори (конференція) трудового колективу:
  • вищим органом трудового колективу є загальні збори трудового колективу – основна форма реалізації колективом його повноважень;
  • обирають Раду трудового колективу (РТК) і заслуховують звіти про її діяльність;
  • наділяють професійні спілки правом представництва трудового колективу;
  • розглядають і затверджують проект колективного договору;
  • затверджують за поданням адміністрації правила внутрішнього трудового розпорядку;
  • обирають представників до ради трудового колективу, установи;
  • приймають рішення про оголошення страйку;
  • інші питання згідно із колективним договором;

Порядок діяльності загальних зборів (конференції) трудового колективу:

  • загальні збори (конференція) трудового колективу скликаються РТК у разі необхідності, але не менше ніж два рази на рік;
  • збори (конференція) вважаються правомочними, якщо в них приймають участь більше половини від загального, числа членів колективу (не менше 2/3 делегатів);
  • на розгляд зборів виносяться питання за ініціативою РТК, адміністрації, професійної спілки та інших суспільних організацій, окремих членів колективу.

Конференція трудового колективу – це форма самоуправління, за якою трудовий колектив у зв’язку з багато чисельністю представляють не всі його члени, а лише делегати (в тому числі від цехів, відділень, представництв тощо). Порядок і склад делегацій визначаються радою трудового колективу (РТК);

2) Рада трудового колективу (РТК):

Рада трудового колективу (РТК) – виборний орган трудового колективу, склад, чисельність, строк діяльності і повноваження якого визначаються загальними зборами (конференцією) трудового колективу;

Ознаки Ради трудового колективу:

  • як правило, повноваження РТК носять організаційний і контрольний характер по відношенню рішень, які приймаються загальними зборами (конференцією) трудового колективу;
  • РТК здійснює повноваження трудового колективу за період між його загальними зборами (які скликаються у разі необхідності, але не менше ніж два рази на рік) і підзвітна загальним зборам;
  • член РТК не може бути переведений на іншу роботу, звільнений, до нього не може бути застосоване дисциплінарне стягнення за ініціативою власника або уповноваженого ним органу без згоди РТК;
  • рішення РТК, прийняті згідно із її повноваженнями, обов’язкові для адміністрації;
  • РТК обирається на строк до двох років таємним голосуванням на загальних зборах;
  • загальні збори визначають також її чисельність. Число представників адміністрації в раді трудового колективу не повинно перевищувати ¼ від загального складу;
  • на наступних виборах РТК оновлюється на 1/3 від свого складу.