Конфіскація майна за вироком суду у кримінальних провадженнях

Нормативна база

• Кримінальний кодекс України
• Кримінальний процесуальни кодекс України
• Кримінально-виконавчий кодекс України
• Закон України "Про виконавче провадження"
• Порядок обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 1998 року № 1340

Загальні положення

Конфіскація майна – це додаткове покарання, що передбачає примусове безоплатне вилучення у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого (частина перша статті 59 Кримінального кодексу України (далі - КК України). Конституція України (ст. 41) проголошує, що конфіскація майна може бути за­стосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Особливості застосування конфіскації майна

Може бути призначена лише у випадках, прямо передбачених санкціями Особливої частини КК України.

Встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини (будь-який із злочинів, визначених у частинах четвертій або п'ятій статті 12 КК України, якщо його вчинено із корисливих мотивів), а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості.

Конфіскація майна є додатковим покаранням до таких основних видів покарань, як громадські роботи, виправні роботи, службові обмеження для військовослужбовців, арешт, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, позбавлення волі на певний строк, довічне позбавлення волі (статті 51 і 52 КК України).

Конфіскація як вид покарання не застосовується до неповнолітніх (частина друга статті 98 КК України).

Конфіскація може бути повною або частковою. У вироку суд має чітко визначити ту частину майна, яка конфіскується, або перелічені всі предмети, що конфіскуються (наприклад, будинк, автомобіль, побутова технічка тощо).

Згідно зі статтею 49 Кримінально-виконавчого кодексу України конфіскації підлягає майно, що є власністю засудженого, в тому числі його частка у спільній власності, статутному фонді суб'єктів господарської діяльності, гроші, цінні папери та інші цінності, включаючи ті, що знаходяться на рахунках і на вкладах чи на зберіганні у фінансових установах, а також майно, передане засудженим у довірче управління.

Заміна майна, що конфіскується, на еквівалентну грошову суму не допускається.

Для забезпечення конфіскації майна і цивільного позову у порядку, визначеного кримінальним процесуальним законодавством, накладається арешт на вклади, цінності та інше майно обвинуваченого чи підозрюваного або осіб, на яких законом покладено матеріальні відповідальність за його дії, а також вилучається майно, на яке накладено арешт.

Приховування майна, що підлягає конфіскації, на яке накладено арешт або яке описано, утворює самостійний склад кримінального правопорушення, передбаченого статтею 388 КК України.

Порядок виконання покарання у виді конфіскації майна

Суд, який постановив вирок, що передбачає як додаткове покарання конфіскацію майна, після набрання ним законної сили надсилає виконавчий лист, копію опису майна і копію вироку для виконання органу державної виконавчої служби, про що сповіщає відповідну фінансову установу. У разі відсутності у справі опису майна засудженого надсилається довідка про те, що опису майна не проводилося (частина перша статті 48 Кримінально-виконавчого кодексу України).

Виконання покарання у виді конфіскації майна здійснюється органом державної виконавчої служби за місцезнаходженням майна відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

Майно, яке не підлягає конфіскації

Не підлягає конфіскації майно, що належить засудженому на правах приватної власності чи є його часткою у спільній власності, необхідне для засудженого та осіб, які перебувають на його утриманні (частина друга статті 49 Кримінально-виконавчого кодексу України).

1. === Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1404-19#n995 Переліку майна, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами], що додається до Закону України "Про виконавче провадження", Стягнення за виконавчими документами не може бути звернено на таке майно, що належить боржникові - фізичній особі на праві власності або є його часткою у спільній власності, необхідне для боржника, членів його сім’ї та осіб, які перебувають на його утриманні (крім майна та речей, що належать до предметів мистецтва, колекціонування та антикваріату, дорогоцінних металів та дорогоцінного, напівдорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення в сировині, необробленому та обробленому вигляді (виробах): ===
2. 1. Предмети щоденного побутового особистого вжитку для задоволення щоденних фізіологічних та гігієнічних потреб (посуд, постільна білизна, засоби гігієни), речі індивідуального користування (одяг, взуття, всі дитячі речі).
3. 2. Лікарські засоби, окуляри та інші вироби медичного призначення, необхідні боржникові, членам його сім’ї та особам, які перебувають на його утриманні, за медичними показаннями.
4. 3. Меблі - по одному ліжку та стільцю на кожну особу, один стіл, одна шафа на сім’ю.
5. 4. Один холодильник на сім’ю.
6. 5. Один телевізор, персональний комп’ютер на сім’ю, один мобільний телефон - на кожну особу.
7. 6. Запас питної води, продукти харчування, необхідні для особистого споживання боржникові, членам його сім’ї та особам, які перебувають на його утриманні, - з розрахунку на три місяці або гроші, необхідні для придбання запасів питної води та продуктів харчування для боржника, членів його сім’ї та осіб, які перебувають на його утриманні, - з розрахунку трикратного розміру мінімальної заробітної плати, що діє на день звернення стягнення, на кожну особу.
8. 7. Майно, необхідне для відправлення релігійних культів та ритуальних обрядів боржником, членами його сім’ї та особами, які перебувають на його утриманні, професійних занять боржника, членів його сім’ї та осіб, які перебувають на його утриманні, якщо воно є єдиним джерелом доходу таких осіб, знаряддя особистої кустарної і ремісничої праці, книги.
9. 8. Паливо, необхідне боржникові, членам його сім’ї та особам, які перебувають на його утриманні, для приготування щоденної їжі та опалення (протягом опалювального сезону) житлового приміщення.
10. 9. Використовувані для цілей, не пов’язаних із провадженням підприємницької діяльності, племінна, молочна і робоча худоба (по одній одиниці), кролики (дві пари), птиця (п’ять штук), корми, необхідні для їхнього утримання до вигону на пасовища.
11. 10. Насіння, необхідне для чергового посіву, та незібраний урожай - в осіб, які займаються індивідуальним сільським господарством (крім земельних ділянок, на які накладено стягнення).
12. 11. Сільськогосподарський інвентар - в осіб, які займаються індивідуальним сільським господарством.
13. 12. Допоміжні засоби реабілітації, що забезпечують компенсацію або усунення стійких обмежень життєдіяльності людей з інвалідністю та інших категорій осіб, автомобіль, яким відповідно до закону за медичними показаннями забезпечена людина з інвалідністю безоплатно або на пільгових умовах.
14. 13. Призи, державні нагороди, почесні та пам’ятні знаки, якими нагороджений боржник.

Судова практика

• Постанова Верховного Суду від 12 квітня 2021 року у справі № 759/17882/19 (питання про виключення житла з переліку майна, на яке звертається стягнення повинно вирішуватися в порядку виконання судових рішень).