Відкриття виконавчого провадження

Нормативна база

• Закон України «Про виконавче провадження»  
• Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"
• Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень»
• Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5
• Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"
• Рішення Конституційного Суду України від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019 у справі за конституційною скаргою Хліпальської Віри Василівни щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини другої статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" (щодо забезпечення державою виконання судового рішення)

Увага!!! З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено режим воєнного стану! Відповідно до Закону України «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованої Російською Федерацією території України, а також прилеглих до неї територій. Контакти для термінового зв'язку з органами державної виконавчої служби.

Загальні положення

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

Органи та особи, які здійснюють примусове виконання рішень

Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців (ст. 1 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" ).

Перелік виконавчих документів, що підлягають примусовому виконанню

Перелік виконавчих документів на підставі рішень, що підлягають примусовому виконанню (ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» )
1)	виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України
11)	судові накази
2)	ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом
3)	виконавчих написів нотаріусів
4)	посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій
5)	постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди
6)	постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом
7)	рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами
8)	рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України
9)	рішень (постанов) суб’єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень
10)	рішень Органу суспільного нагляду за аудиторською діяльністю або Аудиторської палати України, які законом визнані виконавчими документами
11)	рішень Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про застосування заходів реагування у вигляді штрафу

Перелік рішень, які не може здійснювати приватний виконавець

Слід зазначити, що приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, зазначених у статті 3 Закону України «Про виконавче провадження», крім:

1. Рішень про відібрання і передання дитини, встановлення побачення з нею або усунення перешкод у побаченні з дитиною;
2. Рішень, за якими боржником є держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків, та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету;
3. Рішень, за якими боржником є юридична особа, примусова реалізація майна якої заборонена відповідно до закону;
4. Рішень, за якими стягувачами є держава, державні органи;
5. Рішень адміністративних судів та рішень Європейського суду з прав людини;
6. Рішень, які передбачають вчинення дій щодо майна державної чи комунальної власності;
7. Рішень про виселення та вселення фізичних осіб;
8. Рішень, за якими боржниками є діти або фізичні особи, які визнані недієздатними чи цивільна дієздатність яких обмежена;
9. Рішень про конфіскацію майна;
10. Рішень, виконання яких віднесено цим Законом безпосередньо до повноважень інших органів, які не є органами примусового виконання;
11. Інших випадків, передбачених цим Законом та Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
12. Рішень, за якими боржником є уповноважений суб’єкт управління або господарське товариство в оборонно-промисловому комплексі, визначені частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності", та рішень, які передбачають вчинення дій щодо їх майна.

Протягом першого року зайняття діяльністю приватного виконавця, приватний виконавець не може здійснювати примусове виконання рішень за якими сума стягнення становить двадцять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

Вимоги до виконавчого документа

Відповідно до статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються:

• назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім’я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;
• дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
• повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім’я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;
• ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);
• реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);
• резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;
• дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);
• строк пред’явлення рішення до виконання.

Також додатково у виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв’язку та адреси електронної пошти.

У разі пред’явлення до примусового виконання рішення міжнародного юрисдикційного органу у випадках, передбачених міжнародним договором України, такий виконавчий документ повинен відповідати вимогам, встановленим міжнародним договором України.

Якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, чи резолютивною частиною рішення передбачено вчинення кількох дій, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов’язок чи право стягнення є солідарним.

Виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов’язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов’язаний мати таку печатку.

Виконавчий документ може бути видано у формі електронного документа відповідно до законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги". Порядок пред’явлення до виконання виконавчих документів, виданих у формі електронного документа, визначається Міністерством юстиції України.

ВАЖЛИВО! При отриманні виконавчого документа потрібно звернути увагу, на те, щоб виконавчий документ був підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою, була зазначена дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню) та строк пред’явлення рішення до виконання.

У яких випадках виконавчий документ повертається стягувачу без прийняття до виконання?

Виконавчий документ повертається стягувачу виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред’явлення, якщо:
1)	рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання);
2)	пропущено встановлений законом строк пред’явлення виконавчого документа до виконання;
3)	боржника визнано банкрутом;
4)	Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;
5)	юридичну особу - боржника припинено;
6)	виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 Закону України "Про виконавче провадження";
7)	виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень;
8)	стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов’язковим;
9)	виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем;
10)	виконавчий документ пред’явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю;
11)	Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку;
12)	відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб’єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов’язання підлягають припиненню, незалежно від дати укладення такої угоди.

У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.

ВАЖЛИВО! Відсутність у виконавчому листі певних даних про особу боржника, зокрема ідентифікаційного коду боржника - юридичної особи, не є безумовною підставою для повернення виконавчого документа стягувану без прийняття до виконання відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» (Постанова Верховного суду від 14.05.2020 у справі № 804/8020/16)

Строки пред’явлення виконавчих документів до виконання  

Строки пред’явлення виконавчих документів до виконання
Протягом трьох років	загальний строк пред’явлення виконавчих документів
Протягом трьох місяців	посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган
Протягом усього періоду, на який присуджені платежі	виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров’я, втрати годувальника тощо

Переривання строку пред’явлення виконавчого документа до виконання

Строки пред’явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі:

• пред’явлення виконавчого документа до виконання;
• надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Поновлення пропущеного строку

Стягувач, який пропустив строк пред’явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Порядок дій щодо направлення виконавчого документа до примусового виконання

Стягувач після отримання виконавчого документа пред’являє до примусового виконання даний документ разом із заявою про примусове виконання рішення, виконавцю за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, належить стягувачу. Виконання рішення, яке зобов’язує боржника вчинити певні дії, здійснюється виконавцем за місцем вчинення таких дій (ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження»).

У разі пред’явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця за місцем проживання чи перебування боржника - фізичної особи, місцезнаходженням боржника - юридичної особи, адреса якого відрізняється від адреси, зазначеної у виконавчому документі, до заяви про примусове виконання рішення стягувач має додати документ / копію документа, який підтверджує, що місцезнаходженням боржника - юридичної особи або адресою проживання чи перебування боржника - фізичної особи є територія, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або територія виконавчого округу приватного виконавця.

У разі пред’явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця за місцезнаходженням майна боржника до заяви про примусове виконання рішення додається документ/копія документа, який підтверджує, що майно боржника (грошові кошти на рахунках в банках або інших фінансових установах) знаходиться(яться) на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця (Пункт 3 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5).

У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок/електронний гаманець боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банках, небанківських надавачах платіжних послуг для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати (ч.3 ст. 26 Закону України (Про виконавче провадження).

Пред’явлення виконавчого документа до виконання може бути шляхом безпосереднього звернення до органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця або даний виконавчий документ разом із заявою може бути направлений для примусового виконання поштою з метою гарантії доставки - рекомендованим поштовим відправленням.

Адреси відділів державної виконавчої служби України можна знайти перейшовши на посилання https://ukrogis.com/adresi-vikonavchix-sluzhb-ukraini

Адреси приватних виконавців можна знайти перейшовши на посилання https://ukrogis.com/adresi-privatnix-vikonavciv

Зразки заяв про примусове виконання рішення можна знайти перейшовши на посилання https://ukrogis.com/zrazki-dokumentiv

Оскільки направляється до виконання оригінал виконавчого документа, потрібно залишати підтвердження передачі даного документа до виконання, це може бути другий примірник заяви про примусове виконання рішення з відміткою органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця про отримання даних документів або квитанції про поштове відправлення.

Слід пам’ятати, що оригінал виконавчого документа направляється до виконавця, тому рекомендується залишати в себе ксерокопію даного документа. При цьому копію рішення суду на підставі якого видано виконавчий документ направляти до виконання не потрібно.    

У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.

Не зазначення стягувачем додаткових відомостей, що ідентифікують боржника не є підставою для повернення виконавчого документа стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання.

ВАЖЛИВО! Положення частини другої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», де зазначено, що до заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019

До заяви про примусове виконання рішення, яку подає представник стягувача, додається документ, що підтверджує його повноваження.

На кожен поданий на примусове виконання виконавчий документ стягувач подає окрему заяву про примусове виконання рішення (Пункт 3 розділу III Інструкції організації примусового виконання рішень затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5).

Відкриття виконавчого провадження

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов’язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Також державний виконавець зазначає про необхідність сплати судового збору згідно рішень, примусове виконання, яких передбачає стягнення виконавчого збору в розмірі встановленому статтею 27 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно рішення немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

За рішенням про встановлення побачення з дитиною державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення шляхом забезпечення побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.

У разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.

Відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників (крім відомостей щодо боржників, якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців, та боржників за рішенням немайнового характеру) одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження (ч.5 ст. 9 Закону України "Про виконавче провадження").

У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 Закону України "Про виконавче провадження".

Порядок направлення сторонам постанови про відкриття

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов про відкриття виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Якщо у виконавчому документі зазначено адреси електронної пошти стягувача та/або боржника, документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та/або боржнику також електронною поштою.

Див. також

• ВИКОНАВЧЕ ПРОВАДЖЕННЯ В УКРАЇНІ
• Єдиний реєстр боржників
• Строки пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання
• Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів
• Порядок сплати виконавчого збору
• Державні та приватні виконавці: права, обов'язки, компетенції, відповідальність