Правила полювання з собаками мисливських порід

Нормативна база

• Закон України "Про мисливське господарство та полювання"
• Декрет Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 "Про державне мито"
• Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 10 червня 2013 року № 356 "Про затвердження Положення про мисливське собаківництво України"
• Наказ Державного комітету лісового господарства України від 12 березня 2004 року № 31 "Про затвердження Порядку видачі паспортів на собак мисливських порід"

Загальні положення та визначення щодо полювання з мисливськими собаками

Мисливство — вид спеціального використання тваринного світу шляхом добування мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах у межах мисливських угідь.
Полювання — дії людини, спрямовані на вистежування, переслідування з метою добування і саме добування (відстріл, відлов) мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах.
Мисливське господарство - це діяльність, пов’язана з розведенням, вирощуванням, утриманням, обліком, підготовкою до полювання та використанням для потреб мисливців собак мисливських порід та інших ловчих звірів, а також розвиток мисливського спорту і мисливського собаківництва.
Документ на право полювання з мисливською собакою - паспорт на собаку мисливської породи, інших ловчих звірів і птахів у разі їх використання під час полювання (ст. 14 Закону України «Про мисливське господарство та полювання»).
Паспорт на собаку мисливської породи (далі - паспорт) - це документ, який засвідчує породність даного собаки й дає право мисливцю, за наявності у нього інших необхідних документів, передбачених у статті 14 Закону України "Про мисливське господарство та полювання", використовувати собаку під час полювання.

Порядок видачі паспортів на собак мисливських порід

Ведення справ з питань видачі паспортів та допусків собак до полювання здійснюється територіальними органами виконавчої влади в галузі мисливського господарства та полювання або осередками всеукраїнських громадських об'єднань з мисливського собаківництва (у тому числі Федерацією мисливського собаківництва України, за згодою) в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - організації).
Паспорт має містити такі дані: порода, стать, кличка, рік народження, окрас собаки, а також дані про власника (фізичну або юридичну особу), зміну власника, його адреса, назва організації, яка видала паспорт, місце для відмітки про допуск собаки до полювання у поточному році та фотокартка собаки розміром 4 х 6 см (фотографується лівий бік собаки) (додаток).

Видача паспортів

Паспорт видається власнику собаки після досягнення собакою десятимісячного віку і є дійсним протягом життя собаки.
Для отримання паспорта власник собаки подає організації довідку про походження собаки або родовід, видані в установленому порядку, та дві фотокартки собаки.
Паспорт має бути виданий в 15-денний термін з дня подачі власником собаки документів до організації, яка його видає.
У разі, якщо є сумніви щодо достовірності представлених документів, організація здійснює їх перевірку. У цьому випадку термін видачі паспорта подовжується до отримання організацією відповіді, але не більше двох місяців.
Паспорт завіряє своїм підписом керівник організації. Його підпис і фотографія собаки завіряються печаткою організації. Паспорт видається власнику собаки з відповідною реєстрацією у книзі обліку видачі паспортів. Дані паспорта вносяться до комп'ютерної бази.
У разі втрати паспорта власник собаки подає в організацію заяву та документи згідно з п.2.2 Порядку. Організація доводить інформацію про втрату даного паспорта до відома органу вищого рівня, який визнає втрачений паспорт недійсним. Новий паспорт видається в установленому порядку в місячний термін.
Допуск собаки до полювання у поточному році проставляється в паспорті організацією та завіряється підписом керівника і печаткою організації. Допуск собаки до полювання здійснюється безкоштовно.
Саме відмітка в паспорті про допуск собаки до полювання і дає дозвіл використовувати даного собаку під час полювання в поточному році.

Особливості полювання із собаками мисливських порід закріплені в ст.34 Закону України "Про мисливське господарство та полювання", а саме:
Натаскування, наганяння, вимуштрування, польові випробування і змагання мисливських собак проводяться на окремих ділянках, виділених для цієї мети користувачем мисливських угідь за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, у строки, які встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства.
Перебування у межах мисливських угідь, у тому числі на польових і лісових дорогах (крім доріг загального користування), осіб із собаками мисливських порід чи ловчими звірами і птахами прирівнюється до полювання.
Виявлені в мисливських угіддях без нагляду породисті собаки відловлюються, про що письмово повідомляються районні та обласні організації, які провадять реєстрацію відповідних порід собак. Безпородні собаки можуть бути відстріляні.
Відловлені собаки залишаються у користувача мисливських угідь, де вони були відловлені, або в особи, яка їх відловила та утримує. Власники собак зобов'язані відшкодовувати витрати на тимчасове утримання собак.
Власники собак, які допустили їх у мисливські угіддя без нагляду, несуть відповідальність як порушники правил полювання і відшкодовують користувачу мисливських угідь заподіяні при цьому збитки.

Відповідальність за порушення законодавства при полюванні з мисливськими собаками

Адмінстративна відповідальність передбачена ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Порушення правил використання об'єктів тваринного світу» (далі-КУпАП)

• Суть порушення: порушення правил полювання (полювання без належного на те дозволу, в заборонених місцях, у заборонений час, забороненими знаряддями або способами, на заборонених для добування тварин, допускання собак у мисливські угіддя без нагляду, полювання з порушенням установленого для певної території (регіону, мисливського господарства, обходу тощо) порядку здійснення полювання), яке не мало наслідком добування, знищення або поранення тварин, а також транспортування або перенесення добутих тварин чи їх частин без відмітки цього факту в контрольній картці обліку добутої дичини і порушень правил полювання та в дозволі на їх добування.

Адміністративна відповідальність:
на громадян - попередження або накладення штрафу від шести до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
на посадових осіб - попередження або накладення штрафу від тридцяти до дев'яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

• Суть порушення: Повторне порушення правил полювання (полювання без належного на те дозволу, в заборонених місцях, у заборонений час, забороненими знаряддями або способами, на заборонених для добування тварин) чи таке, яке мало наслідком добування, знищення або поранення тварин.

Адміністративна відповідальність:

• на громадян - накладення штрафу від шістдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією рушниць та інших знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих об'єктів тваринного світу чи без такої або позбавлення права полювання на строк до трьох років з конфіскацією рушниць та інших знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих об'єктів тваринного світу чи без такої;
• на посадових осіб - накладення штрафу дев'яноста до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих об'єктів тваринного світу чи без такої.

Відповідно до ст. 255 КУпАП протокол про адміністративні правопорушення за порушення ст. 85 КУпАП мають право складати: - уповноважені на те посадові особи органів Державної прикордонної служби України; - уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства; - уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів; - уповноважені на те посадові особи служби державної охорони природно-заповідного фонду України; - громадський інспектор з охорони довкілля; - єгері та посадові особи користувачів мисливських угідь, уповноважених на охорону державного мисливського фонду.