Правила полювання з собаками мисливських порід

Матеріал з WikiLegalAid

Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем.
Перейти до: навігація, пошук

Нормативна база

Загальні положення про полювання з мисливськими собаками

Мисливство — вид спеціального використання тваринного світу шляхом добування мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах у межах мисливських угідь. Полювання — дії людини, спрямовані на вистежування, переслідування з метою добування і саме добування (відстріл, відлов) мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах. У Законі України «Про мисливське господарство та полювання» вказано, що мисливське господарство як галузь — це сфера суспільного виробництва, основними завданнями якого є охорона, використання та відтворення мисливських тварин, надання послуг мисливцям щодо здійснення полювання, розвиток мисливського спорту і мисливського собаківництва. Отже, це діяльність, пов’язана з розведенням, вирощуванням, утриманням, обліком, підготовкою до полювання та використанням для потреб мисливців собак мисливських порід та інших ловчих звірів і птахів. Відповідно до ст. 14 Закону України «Про мисливське господарство та полювання», документами на право полювання з мисливською собакою є паспорт на собаку мисливської породи, інших ловчих звірів і птахів у разі їх використання під час полювання.

Порядок видачі паспортів на собак мисливських порід

Паспорт на собаку мисливської породи (далі - паспорт) - це документ, який засвідчує породність даного собаки й дає право мисливцю, за наявності у нього інших необхідних документів, передбачених у статті 14 Закону України "Про мисливське господарство та полювання", використовувати собаку під час полювання. Допуск собаки до полювання - це відмітка в паспорті, що дає дозвіл використовувати даного собаку під час полювання в поточному році. Ведення справ з питань видачі паспортів та допусків собак до полювання здійснюється територіальними органами виконавчої влади в галузі мисливського господарства та полювання або осередками всеукраїнських громадських об'єднань з мисливського собаківництва (у тому числі Федерацією мисливського собаківництва України, за згодою) в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - організації). Паспорт має містити такі дані: порода, стать, кличка, рік народження, окрас собаки, а також дані про власника (фізичну або юридичну особу), зміну власника, його адреса, назва організації, яка видала паспорт, місце для відмітки про допуск собаки до полювання у поточному році та фотокартка собаки розміром 4 х 6 см (фотографується лівий бік собаки) (додаток).

Видача паспортів

Паспорт видається власнику собаки після досягнення собакою десятимісячного віку і є дійсним протягом життя собаки. Для отримання паспорта власник собаки подає організації довідку про походження собаки або родовід, видані в установленому порядку, та дві фотокартки собаки. Паспорт має бути виданий в 15-денний термін з дня подачі власником собаки документів до організації, яка його видає. У разі, якщо є сумніви щодо достовірності представлених документів, організація здійснює їх перевірку. У цьому випадку термін видачі паспорта подовжується до отримання організацією відповіді, але не більше двох місяців. Паспорт завіряє своїм підписом керівник організації. Його підпис і фотографія собаки завіряються печаткою організації. Паспорт видається власнику собаки з відповідною реєстрацією у книзі обліку видачі паспортів. Дані паспорта вносяться до комп'ютерної бази. У разі втрати паспорта власник собаки подає в організацію заяву та документи згідно з пунктом 2.2 Порядку. Організація доводить інформацію про втрату даного паспорта до відома органу вищого рівня, який визнає втрачений паспорт недійсним. Новий паспорт видається в установленому порядку в місячний термін. Допуск собаки до полювання у поточному році проставляється організацією та завіряється підписом керівника і печаткою організації. Допуск собаки до полювання здійснюється безкоштовно.

Відповідальність за порушення законодавства при полюванні з мисливськими собаками

Власникам мисливських собак слід мати на увазі, що відповідно до ст. 12 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» перебування у межах мисливських угідь, у тому числі на польових і лісових дорогах (крім доріг загального користування), осіб із собаками мисливських порід чи ловчими звірами і птахами прирівнюється до полювання. Відповідно до ст. 34 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» натаскування, наганяння, вимуштрування, польові випробування і змагання мисливських собак проводяться на окремих ділянках, виділених для цієї мети користувачем мисливських угідь за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, у строки, які встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства. Виявлені в мисливських угіддях без нагляду породисті собаки відловлюються, про що письмово повідомляються районні та обласні організації, які провадять реєстрацію відповідних порід собак. Безпородні собаки можуть бути відстріляні. Відловлені собаки залишаються у користувача мисливських угідь, де вони були відловлені, або в особи, яка їх відловила та утримує. Власники собак зобов'язані відшкодовувати витрати на тимчасове утримання собак. Власники собак, які допустили їх у мисливські угіддя без нагляду, несуть відповідальність як порушники правил полювання і відшкодовують користувачу мисливських угідь заподіяні при цьому збитки.

Відповідно до ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил полювання (полювання без належного на те дозволу, в заборонених місцях, у заборонений час, забороненими знаряддями або способами, на заборонених для добування тварин, допускання собак у мисливські угіддя без нагляду, полювання з порушенням установленого для певної території (регіону, мисливського господарства, обходу тощо) порядку здійснення полювання), яке не мало наслідком добування, знищення або поранення тварин, а також транспортування або перенесення добутих тварин чи їх частин без відмітки цього факту в контрольній картці обліку добутої дичини і порушень правил полювання та в дозволі на їх добування тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від шести до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від тридцяти до дев'яноста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне порушення правил полювання (полювання без належного на те дозволу, в заборонених місцях, у заборонений час, забороненими знаряддями або способами, на заборонених для добування тварин) чи таке, яке мало наслідком добування, знищення або поранення тварин тягне за собою накладення штрафу на громадян від шістдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією рушниць та інших знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих об'єктів тваринного світу чи без такої або позбавлення права полювання на строк до трьох років з конфіскацією рушниць та інших знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих об'єктів тваринного світу чи без такої і на посадових осіб - від дев'яноста до ста п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника, та незаконно добутих об'єктів тваринного світу чи без такої.

Відповідно до ст. 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення протокол про адміністративні правопорушення за порушення ст. 85 КУпАП мають право складати: - уповноважені на те посадові особи органів Державної прикордонної служби України; - уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства; - уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів; - уповноважені на те посадові особи служби державної охорони природно-заповідного фонду України; - громадський інспектор з охорони довкілля; - єгері та посадові особи користувачів мисливських угідь, уповноважених на охорону державного мисливського фонду.