Спеціальна конфіскація

Нормативна база

• Конвенція про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом від 08 листопада 1990 року
• Європейська конвенція про взаємну допомогу у кримінальних справах від 20 квітня 1959 року
• Конвенція Організації Об'єднаних Націй проти корупції від 31 жовтня 2003 року
• Кримінальний кодекс України (статті 96¹, 96²)
• Криміний процесуальний кодекс України (частина дев'ята статті 100, стаття 568)

Загальні положення

Спеціальна конфіскація - це  примусове безоплатне вилучення за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна за умови вчинення злочину у випадках, передбачених в Особливій частині Кримінального кодексу України.

Хто уповноважений виносити рішення про конфіскацію

Питання про застосування спеціальної конфіскації вирішується виключно судом під час постановлення рішення, яким закінчується кримінальне провадження:

1. обвинувальний вирок суду;
2. ухвала суду про звільнення від кримінальної відповідальності;
3. ухвала суду про застосування заходів медичного характеру;
4. ухвала суду про застосування заходів виховного характеру.

У випадку закриття провадження слідчим або прокурором спеціальна конфіскація застосовується ухвалою слідчого судді на підставі відповідного клопотання.

Застосування спеціальної конфіскації

Спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно

• одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна;

• призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення злочину, фінансування та/або матеріального забезпечення злочину або винагороди за його вчинення, були предметом злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави;
• були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Спеціальна конфіскація може бути застосована за умови вчинення таких кримінальних правопорушень:

• кримінальні правопорушення, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
• кримінальні правопорушення, передбачені частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159¹, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209¹, 210, частинами першою і другою статей 212, 212¹, частиною першою статей 222, 229, 239¹, 239², частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363¹, 364¹, 365² Кримінального кодексу України.

Конфіскація у третіх осіб

Спеціальна конфіскація може застосовуватися  також до майна третіх осіб . Це випадки коли:

• доведено що особа набула таке майно безоплатно, за ринкову ціну або за ціну вищу чи нижчу ринкової вартості та  знала або повинна була і могла знати, що таке майно одержане незаконним шляхом (відповідає будь-якій із ознак майна, що передбачені у пунктах 1-4 частини статті 96¹ Кримінального кодексу України);
• майно було отримане у власність у період незаконної діяльності;
• майно було отримано безоплатно від особи, яка здійснювала незаконну діяльність; 
• майно було отримане у власність після повідомлення особі про підозру від такої особи; 
• грошові кошти на придбання майна були отримані від особи, яка здійснювала незаконну діяльність.

Спеціальна конфіскація майна за кордоном

Спеціальна конфіскація може застосовуватися на майно за кордоном згідно з частиною дев'ятою статті 100 Кримінального процесуального кодексу України.

Випадки неможливості застосування

Спеціальна конфіскація не може бути застосована до майна, яке перебуває у власності добросовісного набувача за наявності доказів добросовісності набуття у власність майна третьою особою.