Приватизація землі членами фермерського господарства

Нормативна база

• Земельний кодекс України
• Закон України "Про землеустрій"
• Закон України “Про фермерське господарство”
• Закон України «Про державний земельний кадастр»
• Указ Президента України "Про порядок паювання земель, переданих в колективну власність сільськогосподарських підприємств і організацій" від 08.08.95 № 720/95
• Постанова Кабінету міністрів України № 266 від 04.03.2004 року "Про затвердження Типового договору про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки"
• Наказ Міністерства юстиції України від 21 листопада 2016 року № 3276/5 "Про затвердження Вимог до оформлення заяв та рішень у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"
• Постанова Верховного суду від 19.06.2018 року у справі № 8161920/17

Загальні відомості

Набуття права власності та права користування земельними ділянками із земель державної і комунальної власності громадянами та юридичними особами здійснюється за рішеннями органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених Земельним кодексом України (далі - ЗК України).

Згідно статті 81 Земельного кодексу України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі:

а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності;

в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування;

г) прийняття спадщини;

ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Хто має право на приватизацію?

Стаття 13 Закону України “Про фермерське господарство” дозволяє членам фермерського господарства одержати безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок із раніше наданих їм у користування земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.

Дія цієї статті не поширюється на громадян, які раніше використали своє право на одержання безоплатно у власність земельної частки (паю) із земель колективної власності (п. п. 16, 17 розд. X "Перехідні положення" ЗК України), чи в результаті приватизації земель державних та комунальних сільськогосподарських підприємств (ст. 25 ЗК України).

Розміри земельних ділянок, що безоплатно передаються членам ФГ

Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство.

Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах.

У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району.

Відповідно до Указу Президента України "Про порядок паювання земель, переданих в колективну власність сільськогосподарських підприємств і організацій" від 08.08.95 № 720/95, що визначив засади обчислення розмірів земельних часток (паїв), пай обчислюється не у фізичних, а в умовних (кадастрових) гектарах.

Куди звернутися?

Фермерське господарство на підставі рішення загальних зборів своїх членів звертається до територіального органу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру з клопотанням про приватизацію земель господарства.

Вимоги до клопотання

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри (зразки клопотання (заяви)).

До клопотання додаються:

• заяву громадянина — члена фер мерського господарства про передачу йому у власність земельної ділянки із земель цього господарства;
• копію документа, що посвідчує особу (паспорт громадянина України);
• графічні матеріали, на яких за значено місце розташування зе мельної ділянки, визначене за проектом приватизації;
• довідку про відсутність раніше набутого права на земельну частку (пай).

Увага! Забороняється вимагати додаткові матеріали та документи (частина шоста статті 118 Земельного кодексу України).

Строк розгляду клопотання

За результатами розгляду такого клопотання у місячний термін, територіальний орган Держгеокадастру надає дозвіл фермерському господарству на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову в наданні дозволу.

Розробка проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб’єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються за угодою сторін.

Перелік документів до проекту землеустрою визначений статтею 50 Закону України "Про землеустрій". Більше інформації викладено в статті Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Погодження проекту землеустрою

Частина 8,9 статті 118 Земельного кодексу України передбачає, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Важливо!!! Підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів (частина тринадцята статті 123 Земельного кодексу України).

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду (частина 10 статті 118 Земельного кодексу України).

Реєстрація права власності на земельну ділянку

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності, зокрема, на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Для отримання Витягу щодо права власності на земельну ділянку Вам необхідно звернутись в реєстраційну службу за місцезнаходженням земельної ділянки та подати наступний пакет документів:

• оригінал рішення про затвердження проекту землеустрою;
• оригінал витягу з ДЗК про реєстрацію земельної ділянки;
• копія паспорту;
• копія ідентифікаційного номеру;
• квитанції про оплату послуг реєстрації.

Увага! Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку із зазначенням у ньому кадастрового номера є остаточним документом щодо права власності на земельну ділянку члена фермерського господарства.

Судова практика

Фермерське господарство може володіти та користуватися землями своїх членів лише у разі, якщо такі земельні ділянки перебувають у власності (а не користуванні) члена фермерського господарства.

При цьому, статтею 13 Закону України «Про фермерське господарство» передбачено право члена фермерського господарства отримати безоплатно у власність земельну ділянку, яка раніше була надана йому у користування, тобто передача у власність земельної ділянки можлива тій самій особі, якій земельна ділянка передана у користування. Саме такий висновок висловлено Верховним судом у постанові від 19.06.2018 року у справі №816/1920/17.