Оплата листка непрацездатності фізичній особі-підприємцю

Нормативна база

• Податковий кодекс України
• Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»
• Постанова Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266 «Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням»
• Постанова правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 № 11 «Про затвердження Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат»
• Постанова правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 № 12 «Про затвердження Порядку фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України»

Право фізичних осіб-підприємців на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності

Підприємці на загальній системі й на єдиному податку зобов'язані платити ЄСВ (єдиний соціальний внесок) не менше мінімального розміру, у 2020 році він становить 1039,06 грн. на місяць ( його нараховують щомісяця за ставкою 22% від мінімальної заробітної плати).
Відповідно до статті 18 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» фізичні особи - підприємці підлягають страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.
Відповідно до абзацу другого частини першої статті 19 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» право громадян на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності виникає з настанням страхового випадку в період зайняття підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.
Згідно статті 20 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» одним з видів матеріального забезпечення та соціальних послуг за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності є допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною).
Отже, фізичні особи-підприємці, які сплачують ЄСВ та за якими не обліковується заборгованість по сплаті ЄСВ, мають право на одержання від Фонду соціального страхування України (далі за текстом – Фонд) «лікарняних виплат» в разі хвороби, в тому числі догляду за хворою дитиною.
Підприємці з інвалідністю й пенсіонери за віком звільнені від сплати ЄСВ, тому на виплати від Фонду їм годі розраховувати. Але вони можуть платити внесок у добровільному порядку, тоді, якщо занедужають, Фонд гроші на «лікарняні» перерахує.

Порядок отримання «лікарняних виплат»

Листок непрацездатності

Згідно із частиною 1 статті 31 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності. Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, за погодженням з Фондом. Без «лікарняного листка» виплати від Фонду особа не отримає. Тому, якщо особа захворіла, або здійснює догляд за хворою дитиною, необхідно звернутись до закладу охорони здоров’я для відкриття листа непрацездатності та в подальшому його отримати.
Наказом Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України «Про затвердження зразка, технічного опису листка непрацездатності та Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності» від 03.11.2004 № 532/274/136-ос/1406 (далі – Інструкція), затверджено зразок листка непрацездатності, його технічний опис та інструкцію про порядок заповнення листка непрацездатності.

Перелік документів, які необхідно надати до Фонду для отримання виплат

Для отримання виплат по тимчасовій непрацездатності необхідно звернутись до Фонду та подати наступні документи:

• Заява-розрахунок ( форма заяви-розрахунку наведена у додатку №1 Порядку фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України). Подати заяву-розрахунок можна особисто або в електронному вигляді, але тоді треба укладати договір про визнання ЕЦП з Фондом.
• Листок непрацездатності
• Довідка з податкової про відсутність заборгованості зі сплати ЄСВ або копії квитанцій, які підтверджують сплату ЄСВ за останній рік перед настанням тимчасової втрати працездатності
• Письмове повідомлення з реквізитами рахунку для зарахування виплат по тимчасовій непрацездатності

Розмір виплат по тимчасовій непрацездатності

Розмір виплат по тимчасовій непрацездатності залежить від наявного страхового стажу фізичної особи-підприємця:

• 50% від середньоденного доходу - якщо страховий стаж до 3 років;
• 60% від середньоденного доходу - якщо страховий стаж від 3 до 5 років;
• 70% від середньоденного доходу - якщо страховий стаж від 5 до 8 років;
• 100% від середньоденного доходу - якщо страховий стаж більше 8 років.
  

Для отримання інформації щодо наявного страхового стажу можна звернутися до відділення Пенсійного фонду за місцем реєстрації для отримання довідки, форма якої наведена у додатку № 9 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Обчислення виплат по тимчасовій непрацездатності фізичної особи-підприємця

Підприємець самостійно обчислює свої «лікарняні виплати». Потрібно порахувати середній дохід і розмір денної виплати, яка залежить від стажу. Обчислення середньоденного доходу: сума, з якої розраховували ЄСВ останні 12 місяців до настання хвороби, ділимо на календарні дні підприємницької діяльності — 365/366 днів. Якщо до цього періоду потрапили дні, коли особа була на лікарняному через хворобу або у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами, ці дні не враховуємо.
ФОП на спрощеній системі: якщо ЄСВ сплачували від мінімальної заробітної плати, у розрахунковому періоді використовуємо дохід, що дорівнює мінімальній зарплаті — 4173 грн. у 2019 році, 4723 грн. - у 2020 році.
ФОП на загальній системі сплачують ЄСВ із чистого доходу, тому і для розрахунків беруть чистий дохід. Якщо доходу не було, або він менше від мінімальної заробітної плати, для розрахунку береться до уваги мінімальна зарплата.
Для розрахунку денної виплати необхідно помножити середньоденний дохід на відсоток оплати «лікарняного листка».

Тривалість виплат по тимчасовій непрацездатності

Оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання здійснюється за рахунок коштів фізичної особи-підприємця (частина 2 статті 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).
Фонд оплачує «лікарняні» з 6-го дня, тому якщо листок непрацездатності закрили через п'ять днів після відкриття, допомога не виплачується.
Допомога по тимчасовій непрацездатності по догляду за хворою дитиною віком до 14 років виплачується застрахованій особі з першого дня за період, протягом якого дитина за висновком лікаря потребує догляду, але не більш як за 14 календарних днів (абзац 1 частини 3 статті 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

Розгляд документів Фондом

Після подачі документів до Фонду, там перевірять інформацію, правильність заповнення заяви-розрахунку, протягом 10 днів, і якщо все гаразд, Фонд приймає рішення про виплату грошей і перераховує допомогу по тимчасовій непрацездатності.
Фонд може надіслати запит на уточнення даних у розрахунку, а якщо знайде помилки — розрахунок повернуть, можна буде виправити помилки й подати повторно.

Після отримання «лікарняних», необхідно подати до Фонду повідомлення про виплату коштів застрахованим особам (форма повідомлення наведена у додатку № 2 Порядку фінансування страхувальників для надання матеріального забезпечення застрахованим особам у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України).

Звільнення від сплати єдиного податку (ЄП)

Платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час хвороби, яка триває 30 і більше календарних днів (п. 295.5 статті 295 Податкового кодексу України).

Для цього вже після хвороби та отримання лікарняного листка потрібно подати в податкову заяву, указати в ній період хвороби й прикласти копію "лікарняного". Якщо лікарняний відкритий до 20-го числа місяця й закритий у наступних місяцях, єдиний податок не сплачується за повний календарний місяць хвороби, а за місяць, у якому лікарняний закрили, ЄП треба сплатити.

Якщо сплатили ЄП шляхом здійснення авансового внеску, суму податку за період перебування на "лікарняному" зарахують в рахунок майбутніх платежів з ЄП, для цього треба подати відповідну заяву в податкову службу (п. 295.6 статті 295 ПКУ).

Якщо податківці виявлять, що під час "лікарняного" здійнювалась діяльність у вигляді надання послуг або виконання робіт, заповнювалась книга обліку, на рахунок надходили оплати, то втрачається право на звільнення від сплати ЄП.