Визнання недійсним рішення установчих зборів про створення ОСББ та скасування державної реєстрації в судовому порядку

Нормативна база

• Цивільний кодекс України
• Господарський процесуальний кодекс України
• Закон України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку"
• Закон України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку"
• Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань"
• Наказ Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 27 серпня 2003 року № 141 "Про затвердження Типового статуту об'єднання співвласників багатоквартирного будинку та Типового договору відносин власників житлових і нежитлових приміщень та управителя"
• Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року № 1588

Порядок створення та державної реєстрації ОСББ

Детально про поняття, особливості та порядок створення ОСББ дізнаєтеся за посиланням: Поняття, особливості та порядок створення об'єднання власників багатоквартирних будинків (ОСББ).

Право на оскарження рішення про створення ОСББ

Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За приписами пункту 3 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною 2 статті 20 Господарського процесуального кодексу України), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Відповідно до частини 5 статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників. Проте, рішення загальних зборів можуть бути оскаржені в судовому порядку (частина 8 статті 10 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Дана норма міститися також в Статутах ОСББ, які розроблені відповідно до Типового статуту об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, у пункті 11 розділу ІІІ якого вказано, що рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку.

Статтею 14 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" передбачено, що спори щодо здійснення прав співвласників вирішуються за згодою сторін або в судовому порядку.

Тобто, якщо хоча б один співвласник обґрунтовано не погоджується з рішенням більшості, прийнятим на загальних зборах, він може звернутися до суду за місцезнаходженням ОСББ з позовною заявою про визнання недійсним певного рішення або частини рішення ОСББ.

Підстави оскарження рішення ОСББ

Підставами для оскарження можуть бути:

1. Порушення процедури створення об'єднання, скликання і проведення установчих зборів об'єднання, передбаченої в статті 6 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку";
2. Порушення під час прийняття рішення на установчих зборах, визначених в статті 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»;
3. Інші підстави, які порушують норми законодавства про створення ОСББ, що діяли на момент проведення установчих зборів.

Позовна давність

Відповідно до вимог статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Підсудність спорів про визнання недійсним та скасування рішення установчих зборів ОСББ

Велика Палата Верховного Суду сформувала позицію, відповідно до якої спір про скасування державної реєстрації ОСББ не є спором у сфері публічно-правових відносин, навіть якщо виник у зв’язку з протиправним внесенням до реєстру суб’єктом владних повноважень запису про проведення державної реєстрації юридичної особи.

Велика Палата також зауважила, що зазначений спір не є і таким, що виникає із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин або у зв’язку зі здійсненням господарської діяльності. Процесуальне законодавство не визначає юрисдикційну належність такого спору. Однак, у постанові від 20 вересня 2018 року у справі № 813/6286/15 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що подібні спори найбільш наближені до спорів, пов’язаних із діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи.

Отже, цей спір має вирішуватися за правилами господарського судочинства незалежно від суб’єктного складу, за місцезнаходженням юридичної особи.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 462/2646/17 (провадження № 11-1272апп18).

Участь у справі кількох позивачів

Відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, позов може бути пред’явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно.

Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо:

1. предметом спору є спільні права чи обов’язки кількох позивачів або відповідачів;
2. права або обов’язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави;
3. предметом спору є однорідні права і обов’язки.

Перелік та зразки процесуальних документів

Детально ознайомитися із загальними вимогами до форми та змісту позовної заяви, а також із сумами судового збору можна за посиланням: Звернення до господарського суду.

Зразок заяви

Файл:Позовна заява про визнання недійсним рішення установчих зборів та скасування державної реєстрації.docx

Додатки до позовної заяви

До позовної заяви про визнання недійсним рішення установчих зборів ОСББ та скасування державної реєстрації ОСББ слід додати такі документи:

1. Копії письмових запитів до Правління та Голови ОСББ;
2. Копії Статуту ОСББ;
3. Копію протоколу установчих зборів;
4. Інші документи (первинні бухгалтерські документи; письмове опитування тощо), у яких викладено рішення або які стосуються рішення та підтверджують порушення законодавства;
5. Відповіді від органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
6. Пояснення свідків;
7. Квитанція про сплату судового збору (у разі відсутності підстав для звільнення);
8. Клопотання (за потреби).

Етапи скасування державної реєстрації ОСББ за рішенням суду

Суд повідомляє держреєстратора про винесене рішення

Згідно із частиною 1 статті 105 Цивільного кодексу України, учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Ця норма є загальною. Однак, хоча в ній і згадується в т.ч. і про суд, у випадку з ліквідацією юридичної особи за рішенням суду вона не працює.

Більш коректний строк установлений частиною 10 статті 13 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», державна судова адміністрація України забезпечує передачу до Єдиного державного реєстру примірника судового рішення, яке тягне за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, судового рішення про арешт корпоративних прав та про заборону (скасування заборони) вчинення реєстраційних дій - у день набрання судовим рішенням законної сили.

Нагадаємо! Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів) (частина 1 статті 241 та частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, з наведеного вище вбачається: суд, що виніс рішення про припинення ОСББ (за умови, якщо воно не було оскаржене), має зі спливом 20-ти днів із дня його проголошення (складення повного судового рішення) надіслати таке рішення держреєтратору.

Держреєстратор уносить до ЄДР запис про те, що юрособа перебуває в стані припинення

Державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» щодо: визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі (пункт 2 частини 1 статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»).

Відповідно до частини 5 статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань», суб’єкт державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дати отримання судового рішення, передбаченого пунктом 2 частини 1 статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»:

1. звертається до суду за роз’ясненням судового рішення - у разі якщо судове рішення є незрозумілим для суб’єкта державної реєстрації;
2. повідомляє суд або державну виконавчу службу про неможливість виконання рішення із зазначенням підстав - у разі неможливості виконання судового рішення;
3. проводить відповідну реєстраційну дію шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру (крім випадків, передбачених пунктами 1 та 2 цієї частини);
4. формує виписку для її оприлюднення на порталі електронних сервісів - у разі зміни відомостей, що містяться у виписці.

Нагадаємо! Щодня на офіційному сайті Мін’юсту публікуються відомості про внесення до ЄДР записів про рішення про припинення юридичної особи, відомості про комісію з припинення (ліквідатора, ліквідаційну комісію тощо) та про строк, визначений засновниками (учасниками) юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, для заявлення кредиторами своїх вимог. Відповідна інформація розміщується за посиланням: https://usr.minjust.gov.ua/ua/publication_info.

Також важливо: технічний адміністратор Єдиного державного реєстру в день проведення реєстраційної дії забезпечує передачу до інформаційних систем: центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, - відомостей про проведення такої реєстраційної дії, Пенсійного фонду України, Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку, органам ліцензування (частина 2 статті 13 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»). У результаті отримання відповідної інформації контролерами приймається рішення про призначення перевірки, необхідної для подальшого зняття ОСББ з обліку як платника податків (детальніше - у розділі ХІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 09.12.2011 № 1588).

Ліквідатор уживає заходів щодо ліквідації ОСББ

Ліквідатор уживає заходів щодо ліквідації ОСББ, а саме (стаття 111 Цивільного кодексу України):

• письмово повідомляє кожного з боржників ОСББ про припинення об’єднання, заявляє вимоги та позови про стягнення заборгованості з боржників;
• до завершення строку пред’явлення вимог кредиторів закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, окрім рахунка, який використовується для розрахунків із кредиторами;
• уживає заходів щодо інвентаризації майна ОСББ, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває в третіх осіб;
• здійснює звільнення працівників ОСББ;
• подає контролюючим органам звітність за останній звітний період;
• після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна ОСББ, перелік пред’явлених кредиторами вимог і результат їх розгляду (проміжний ліквідаційний баланс підлягає затвердженню судом);
• здійснює виплату грошових сум кредиторам ОСББ, у т.ч. за податками, зборами, ЄСВ тощо (у разі недостатності коштів для задоволення вимог кредиторів організовує реалізацію майна юридичної особи);
• після завершення розрахунків із кредиторами складає ліквідаційний баланс, забезпечує його затвердження судом та подає контролюючим органам;
• розподіляє майно ОСББ, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, між усіма співвласниками пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, що перебувають у їхній власності (частина 3 статті 28 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»);
• передає архівним установам документи, що підлягають обов’язковому зберіганню (наприклад, відомості про виплату заробітної плати);
• подає державному реєстратору Заяву про державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її ліквідації (Форма 7), затверджену наказом Міністерства юстиції України 18.11.2016 № 3268/5) та довідку архівної установи про прийняття документів, що відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню (пункт 2 частини 13 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»).

Держреєстратор уносить до ЄДР запис про те, що юрособа припинена

Розгляд документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій, щодо юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - протягом 24 годин після надходження документів, поданих для державної реєстрації та проведення інших реєстраційних дій, крім вихідних та святкових днів (пункт 1 частини 1 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»).

Відповідно до статті 28 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», об'єднання вважається припиненим з дня внесення про це відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Дії співвласників у разі ліквідації ОСББ за рішенням суду

До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється (частина 4 статті 105 Цивільного кодексу України). Це означає, що з моменту, як суд призначив одного зі співвласників-позивачів ліквідатором, правління, його голова й інші органи ОСББ втратили свої повноваження.

Таким чином, навіть якщо голова правління ОСББ ще офіційно не звільнений із посади, яку він обіймає, після початку ліквідаційної процедури ані він, ані інші члени правління не вправі приймати будь-які рішення щодо подальшої долі будинку. Усі питання мають вирішуватися на загальних зборах співвласників.

По суті, співвласники опиняються в становищі, яке існувало до реєстрації ОСББ: їм потрібно самостійно вирішувати всі поточні питання, пов’язані з утриманням багатоквартирного будинку. І передусім слід скликати загальні збори, на яких заново прийняти рішення про форму управління.

Однак, тут постає важливе питання: якщо співвласники все ж бажають, аби управління будинком здійснювалось ОСББ, коли можна зареєструвати нове об’єднання? Так, згідно з частиною 3 статті 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» в одному багатоквартирному будинку може бути створено тільки одне об’єднання. З огляду на частину 1 статті 28 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», попереднє ОСББ вважатиметься припиненим із дня внесення про це відповідного запису до ЄДР. Водночас, як було з’ясовано вище, держреєстратор внесе запис до ЄДР про те, що ОСББ припинене, лише після завершення ліквідаційної процедури, яка триває не один місяць.

Отож, з моменту прийняття судом рішення про ліквідацію ОСББ і до моменту остаточного припинення об’єднання співвласники, фактично обмежені у формі вибору управління будинком: можуть управляти будинком самостійно або залучити управителя.

Наголошуємо: не приймати жодних рішень і чекати, допоки ОСББ буде припинено, аби створити нове, - не є виходом із ситуації.

Звісно, «уведення» юридичної особи в ліквідаційну процедуру не означає автоматичного припинення її правосуб’єктності. Однак на певному етапі, ще до остаточної ліквідації ОСББ, так чи інакше, поставатимуть питання, пов’язані з перебуванням об’єднання в стані припинення, що потребуватимуть нагального вирішення. І для цього співвласникам необхідно визначитися, хто представлятиме ОСББ під час вирішення таких питань.

Про що конкретно мовиться?

Приміром, про договірні відносини з постачальниками комунальних послуг (звісно ж, якщо стороною таких договорів було ОСББ). Так, якщо постачальники цих послуг не хочуть зазнати збитків, у їхніх інтересах припинити будь-які відносини з ОСББ ще до завершення строку, визначеного судом для заявлення кредиторами своїх вимог. Адже в такому випадку в них значно більше шансів отримати оплату за надані ними послуги. Відповідно, співвласникам одразу після початку ліквідаційної процедури ОСББ доцільно починати вести переговори щодо укладення нових договорів із постачальниками електричної енергії, холодної та гарячої води, послуг водовідведення, централізованого опалення, з організацією, що експлуатує ліфти, тощо. Це необхідно для того, аби забезпечити безперебійне отримання співвласниками відповідних послуг.

Фактично переговори із цього питання слід вести в тристоронньому форматі: між постачальником комунальних послуг, представником співвласників та ліквідатором ОСББ (як особою, уповноваженою діяти від імені об’єднання).

Так, у загальному випадку зобов’язання припиняється ліквідацією юридичної особи (частина 1 статті 609 Цивільного кодексу України), тобто на законних підставах договори, укладені з ОСББ, вважатимуться розірвані лише тоді, коли до ЄДР буде внесено запис про те, що об’єднання як юридична особа ліквідоване.

Отже, аби договір припинив свою дію раніше, аніж ОСББ буде ліквідоване (чи спливе строк, на який відповідний договір був укладений), сторони (об’єднання та постачальник комунальних послуг) мають погодити це між собою добровільно — укласти додаткову угоду про дострокове розірвання договору. Відповідно, щойно договір між постачальником комунальних послуг й ОСББ буде розірваний, аналогічна угода має бути укладена між постачальником комунальних послуг та співвласниками.