Стягнення аліментів за минулий час

Нормативна база

• Сімейний кодекс України
• Цивільний процесуальний кодекс України
• Закон України "Про виконавче провадження"

Час, з якого присуджуються аліменти

Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - з дня подання такої заяви. Це прямо передбачено статтею 191 Сімейного кодексу України. Причому немає значення, скільки часу пройшло від дня пред’явлення позову до його задоволення.

На вимоги про стягнення аліментів у судовому порядку не поширюється позовна давність, тобто позов може бути пред'явлено в будь-який момент протягом всього часу існування права на аліменти. Саме право на аліменти виникає у дитини з моменту її народження.

Якщо один із батьків не бажає добровільно надавати утримання своїй дитині, інший з батьків з ким проживає дитина може пред'явити позов про стягнення аліментів на утримання дитини (заяву про видачу судового наказу), незалежно від строку, що минув з моменту виникнення цього права. Також не мають значення причини, з яких раніше не зверталися до суду з вимогою про стягнення аліментів.

Якщо позов (заява) подається до суду особисто, днем пред'явлення позову буде день прийняття його судом (засвідчується датою реєстрації). Якщо ж позов (заява) пред'являється не особисто, а відправляється поштою, днем пред'явлення позову (заяви) вважається календарна дата прийняття відповідного листа поштою, засвідчена на поштовому штемпелі, а не день надходження до суду (дата реєстрації вхідної документації судом).

Додатково: Аліменти: право на утримання дитини без розірвання шлюбу

Додатково: Стягнення аліментів в порядку наказного провадження

Стягнення аліментів за минулий період

Стаття 194 Сімейного кодексу України передбачає можливість призначення аліментів за минулий час.

Така можливість стягнути аліменти за минулий період є виключенням із загального правила і доступна якщо:

1. раніше аліменти не стягувалися;
2. позивач доведе що він вживав заходи щодо одержання аліментів з відповідача, а відповідач ухилявся від надання утримання дитині.

У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.

Процес доказування в таких справах є досить складним. Адже якщо особа не зверталась про призначення аліментів, то вважається, що інший з батьків належним чином виконував свої обов’язки по утриманню.

Доказами того, що позивач намагався отримати аліменти можуть бути, наприклад:

• спроби встановити місце проживання, місце роботи, справжній розмір заробітку відповідача;
• також інші письмові докази, які підтверджують звернення позивача до відповідача з вимогою про сплату аліментів;
• можна подати до суду електронні докази щодо листування з відповідачем.

Подавати до суду електронні докази варто в електронній та паперовій копіях. Наприклад, інформацію можна записати на диск, флеш-носій (веб-сторінки, посилання, фіксація, скрін), та окремо роздрукувати такі дані. Примірники доказів слід засвідчити ЕЦП та власним підписом, та залучити до матеріалів справи.

Про ухилення від сплати аліментів можуть свідчити приховування розміру заробітку, місця проживання, тимчасовий виїзд за кордон тощо.

Після того, як суд ухвалить позитивне рішення щодо стягнення аліментів за минулий час, видається виконавчий лист, який має бути пред'явлений до виконання. Аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за десять років, що передували пред'явленню виконавчого листа до виконання.

Якщо за виконавчим листом, пред'явленим до виконання, аліменти не стягувалися у зв'язку з розшуком платника аліментів або у зв'язку з його перебуванням за кордоном, вони мають бути сплачені за весь минулий час.

Додатково: Строки пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання

Додатково: Виконання судових рішень у цивільних справах

Судова практика

• постанова Верховного Суду від 27 січня 2020 року у справі № 672/198/19 ;
• Постанова Верховного Суд від 19.02.2024у справі № 761/893/23: доводи про те, що відповідач був обізнаний про рішення суду, а тому зобов`язаний сплатити неустойку за весь період невиконання рішення суду про стягнення аліментів, є безпідставними, суди врахували наявність заяви позивачки про відсутність майнових претензій до відповідача, її поведінку щодо звернення до виконання рішення суду 2010 року лише у вересні 2022 року, ненадання відповідачу рахунків, за якими останній мав би перераховувати кошти позивачці, перебування позивачки з дочкою за кордоном, а тому дійшли висновку про те, що відповідач не допустив свідомого ухилення від сплати аліментів.

Відмінність між стягненням аліментів за минулий період від стягнення заборгованості за аліментами

Стягнення аліментів за минулий час необхідно розрізняти від стягнення заборгованості по аліментах.

Заборгованість утворюється у випадках, коли сторони домовились про сплату аліментів, внаслідок чого аліменти повинні були відраховуватись, але не відраховувались за заявою або за рішенням суду, тобто фактично сплата аліментів за цими документами не провадилась.

Стягнення аліментів за минулий час має місце тоді, коли особа мала право на аліменти відповідно до глави 15 чи глави 16 Сімейного кодексу України, але договір про сплату аліментів сторонами не укладався, і особа, яка має право на них, не зверталась до суду з позовом або заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів.

Додатково: Порядок стягнення заборгованості за аліментами