Припинення права власності на зруйноване майно

Нормативна база

• Конституція України
• Цивільний кодекс України
• Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»
• Закон України "Про нотаріат"
• Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»
• Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388

Загальні положення

Відповідно до статті 316 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Право власності це - право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

У свою чергу статтею 41 Конституції України та статтею 317 ЦК України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до Статті 312 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Підставами припинення права власності є юридичні факти (певні обставини), з якими закон пов'язує ліквідацію права власності взагалі або перехід його до іншої особи.

Підстави припинення права власності

Загальна законодавча норма визначає, що відповідно до ч. 1 ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі:

1. відчуження власником свого майна;
2. відмови власника від права власності;
3. припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі;
4. знищення майна;
5. викупу пам'яток культурної спадщини;
6. примусового відчуження земельних ділянок приватної власності, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону;
7. звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника;
8. реквізиції;
9. конфіскації;
10. припинення юридичної особи чи смерті власника;
11. визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.

Слід звернути увагу!! Наведений перелік підстав не є вичерпним, згідно з ч. 2 ст. 346 ЦК України право власності може бути припинене також в інших випадках, встановлених законом. Як приклад, до таких випадків належить придбання майна проти волі власника добросовісним набувачем (ст. 388 ЦК України), або смерть власника (ст. 1216 ЦК України).

Порядок припинення права власності на зруйноване майно

Положення Статті 349 ЦК України визначають, що право власності на майно припиняється в разі його знищення. При цьому, у разі знищення майна, права на яке підлягають державній реєстрації, право власності на це майно припиняється з моменту внесення за заявою власника змін до державного реєстру.

За причинами припинення права власності незалежно від волі власника умовно визначають:

• припинення права власності з об'єктивних причин (загибель речі, загублений речі власником; сплив строку набувальної давності);
• припинення права власності внаслідок волевиявлення інших суб'єктів права (примусовий викуп майна, звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника, реквізиція, конфіскація тощо). Але треба враховувати у разі припинення права власності з вище наведених обставин мають бути дотриманні положення Конституції України: «Ніхто не може бути позбавлений права власності інакше, як за рішенням суду».

Отже виходячи з наведеного державна реєстрація про припинення права власності на зруйноване майно проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб’єкта державної реєстрації прав або нотаріуса.

Державна реєстрація припинення права власності на нерухоме майно у випадку його знищення

Куди звертатись:

Для належного засвідчення державою факту знищення та припинення прав на відповідне майно та внесення відповідних даних до державного реєстру застосовуються відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав, в Україні це регулює Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі- Закон).

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону функції внесення відомостей до Єдиного державного реєстру прав на нерухоме майно здійснюється державним реєстратором:

• Громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб’єктом державної реєстрації прав;
• Нотаріус;
• Державний виконавець, приватний виконавець – у разі державної реєстрації обтяжень, накладених під час примусового виконання рішень відповідно до закону, а також у разі державної реєстрації припинення іпотеки у зв’язку з придбанням (передачею) за результатом прилюдних торгів (аукціонів) нерухомого майна, що є предметом іпотеки.

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а сам Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127.

Перелік документів:

Відповідно до п. 75 Порядку для державної реєстрації припинення права власності на об’єкт нерухомого майна, об’єкт незавершеного будівництва у зв’язку з його знищенням подаються:

1. Заява власника нерухомого майна (підписану у відповідності з порядком визначеним Законом України "Про Нотаріат")
2. Документ, що посвідчує право власності на об’єкт нерухомого майна (крім випадків, коли право власності на такий об’єкт вже зареєстровано в Державному реєстрі прав або коли такі документи було знищено одночасно із знищенням такого об’єкта).

Державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об’єкт чи об’єкт незавершеного будівництва у зв’язку з його знищенням проводиться за наявності відомостей про факт знищення, отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

Важливо! Для державної реєстрації прав заявник подає оригінали документів, необхідних для відповідної реєстрації, та документ, що підтверджує сплату адміністративного збору за державну реєстрацію прав.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону у випадках, передбачених законодавством України, державна реєстрація прав проводиться після технічної інвентаризації об’єкта нерухомого майна, речові права на який підлягають державній реєстрації.

Державні реєстратори зобов’язані надавати до відома заявників інформацію про перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав.

Строк розгляду звернення:

Державна реєстрація права власності та інших речових прав (крім іпотеки) проводиться у строк, що не перевищує п’яти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав.

Вартість послуги:

Вартість послуги визначається з урахуванням положення статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"

Державна реєстрація припинення права власності на транспортний засіб у випадку його знищення

В Україні діє Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388.

Цим Порядком встановлюється єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі за текстом транспортні засоби), оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків.

Він є обов'язковим для всіх юридичних та фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, виробляють чи експлуатують їх. Представники власників транспортних засобів виконують обов'язки та реалізують права таких власників у межах наданих їм повноважень.

Державна реєстрація транспортних засобів проводиться територіальними органами з надання сервісних послуг МВС з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції та технічного стану транспортних засобів установленим вимогам стандартів, правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), використанням транспортних засобів в умовах воєнного і надзвичайного стану, а також для ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій.

При цьому, за правилом пункту 45 вказаного Порядку, вибракувані транспортні засоби підприємств знімаються з обліку на підставі затверджених актів, а громадян – за заявами їх власників.

Зняття з обліку в таких випадках проводиться без огляду транспортних засобів. Номерні знаки і реєстраційні документи здаються до сервісних центрів МВС.

Вивільнені після зняття з обліку транспортних засобів у зв'язку з їх вибракуванням складові частини, що мають ідентифікаційні номери, залишаються у розпорядженні власників.

Відповідні сервісні центри МВС за зверненням власника видають на такі складові частини довідки встановленого зразка.

Зареєстровані в Україні транспортні засоби, конфісковані або вибракувані за межами України компетентними органами іноземних держав, знімаються з обліку у зв’язку з їх вибракуванням на підставі відповідної інформації таких органів.