Повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій

Нормативна база

• Цивільний кодекс України
• Закон України "Про правовий режим воєнного стан"”
• Постанова Кабінету Міністрів України від 26 березня 2022 року № 380 "Про збір, обробку та облік інформації про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації"
• Постанова Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 326 "Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації"

Загальні положення

Знищене нерухоме майно - об'єкти нерухомого майна, які стали непридатними для використання за цільовим призначенням внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, та відновлення яких шляхом ремонту чи реконструкції не є можливим або є економічно недоцільним.

Пошкоджене нерухоме майно - об'єкти нерухомого майна, які пошкоджені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, та можуть бути відновлені шляхом ремонту чи реконструкції.

До таких об'єктів нерухомого майна належать:

1. будівлі, споруди (у тому числі спільне майно багатоквартирного будинку (приміщення загального користування (місця загального користування), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території);
2. складові частини будівлі, споруди (квартири, вбудовані, прибудовані чи вбудовано-прибудовані житлові та нежитлові приміщення в будівлі, споруді, гаражні бокси, машиномісця, інші житлові та нежитлові приміщення), які є самостійними об’єктами нерухомого майна;
3. об’єкти будівництва, щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт;
4. складові частини об’єктів (квартири, вбудовані, прибудовані чи вбудовано-прибудовані житлові та нежитлові приміщення в будівлі, споруді, гаражні бокси, машиномісця, інші житлові та нежитлові приміщення), які після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта є самостійними об’єктами нерухомого майна;
5. лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури (у тому числі лінійні об’єкти енергетичної інфраструктури) (пункт 3 Порядку подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2022 р. № 380 "Про збір, обробку та облік інформації про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації" (далі - Порядок).

Для забезпечення збору, накопичення, обліку, обробки, зберігання та захисту інформації про пошкоджене та знищене нерухоме майно створюється Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації. Наведений перелік нерухомого майна, щодо якого може подаватися інформаційне повідомлення, є однаковим і для фізичних, і для юридичних осіб.

Зверніть увагу! Після набрання чинності Законом України про врегулювання відносин щодо компенсації за пошкодження та знищення об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, інформаційне повідомлення, подане відповідно до Порядку, прирівнюється до заяви про надання компенсації за пошкоджені та знищені об’єкти нерухомого майна.

Хто може подати повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно

Фізичні та юридичні особи, об’єкти нерухомого майна яких знищено або пошкоджено внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації (далі - особи), з 19 лютого 2014 року, що є датою початку тимчасової окупації Російською Федерацією окремих територій України відповідно до частини другої статті 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", а саме:

▶ фізичні особи, які є:

• власниками відповідного нерухомого майна або замовниками будівництва щодо об’єктів будівництва;
• членами житлово-будівельних (житлових) кооперативів, які викупили квартиру, інше житлове приміщення кооперативу, але не оформили право власності на нього;
• особами, які здійснили інвестування та фінансування будівництва об’єктів, щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт (зокрема прийнятих в експлуатацію об’єктів, щодо яких не оформлено право власності);
• спадкоємцями осіб, визначених у підпунктах 1 – 3 Порядку;

▶ юридичні особи, які є:

• власниками (балансоутримувачами) відповідного нерухомого майна або замовниками будівництва щодо об’єктів будівництва, або за якими таке майно (об’єкти будівництва) закріплено на праві господарського відання чи праві оперативного управління;
• особами, які здійснили інвестування та фінансування будівництва об’єктів, щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт (зокрема прийнятих в експлуатацію об’єктів, щодо яких не оформлено право власності);
• об’єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, управителями багатоквартирних будинків, житлово-будівельними (житловими) кооперативами, які здійснюють утримання відповідних будинків;
• спадкоємцями зазначених вище фізичних осіб;
• правонаступниками осіб, зазначених юридичних осіб (пункт 2 Порядку).

Способи подання повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно

Інформаційне повідомлення може бути подане:

1) самостійно особою:

• засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія);
• з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) у разі наявності реєстраційного номера облікової картки платника податків;

Для подання інформаційного повідомлення самостійно особою необхідно:

• встановити мобільний додаток Порталу Дія на електронному носії, критерії якого підтримують його використання, або створити особистий електронний кабінет користувача на Порталі Дія та пройти електронну ідентифікацію та автентифікацію, у тому числі з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, кваліфікованих електронних підпису та печатки, а також інших засобів ідентифікації, які дають змогу однозначно встановлювати особу;
• заповнити інформаційне повідомлення, яке формується засобами Порталу Дія.

Особа автоматично отримує повідомлення засобами Порталу Дія про реєстрацію поданого нею інформаційного повідомлення.

2) через адміністратора центру надання адміністративних послуг (далі - ЦНАП) або нотаріуса.

Для подання інформаційного повідомлення  через адміністратора ЦНАП або нотаріуса необхідно:

Звернутися до адміністратора ЦНАП або нотаріуса, який у день звернення особи з метою подання інформаційного повідомлення:

1. встановлює особу та повноваження її представника (у разі подання інформаційного повідомлення представником);
2. заповнює інформаційне повідомлення, яке формується з використанням Порталу Дія;
3. роздруковує зареєстроване інформаційне повідомлення (за бажанням особи).

Зверніть увагу! Подання інформаційного повідомлення здійснюється незалежно від місця проживання чи перебування фізичної особи або місцезнаходження юридичної особи.

Сформоване інформаційне повідомлення вважається отриманим у день його подання і підлягає реєстрації та зберіганню на Порталі Дія (пункт 10 Порядку).

Інформація, яку містить повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно

Інформаційне повідомлення повинно містити такі дані:

1) для фізичних осіб - прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності) особи; для юридичних осіб - про організаційно-правову форму, найменування юридичної особи;

2) для фізичних осіб - реєстраційний номер облікової картки платника податків особи (у разі подання з використанням мобільного додатка Порталу Дія або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному державному органу і мають відмітку в паспорті) (у разі подання через Портал Дія), унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності); для юридичних осіб - ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ;

3) контактні дані особи (номер телефону, адреса електронної пошти);

4) відомості про нерухоме майно:

• тип нерухомого майна;
• загальну площу нерухомого майна (протяжність - для лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури). У разі відсутності точної інформації щодо загальної площі, протяжності нерухомого майна зазначається орієнтовна площа, протяжність;
• адресу (місцезнаходження) нерухомого майна;
• інформацію про те, що нерухоме майно є об’єктом культурної спадщини (у разі потреби);
• інші технічні характеристики нерухомого майна (за наявності);
• форму власності нерухомого майна;
• наявність/відсутність статусу пам’ятки культурної спадщини;

Важливо! Відомості про нерухоме майно отримуються/підтверджуються з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (у разі наявності).

5) відомості про кількість осіб, що проживали в нерухомому майні (для житлового фонду);

6) відомості про пошкодження або знищення нерухомого майна (дата та орієнтовний час настання події, опис пошкодження, зокрема площа або протяжність пошкодженого нерухомого майна, фото-, відеофіксація (за наявності) (пункт 6 Порядку).

Також з метою фіксації факту руйнування майна необхідно:

1. Зберігати документи про право власності на майно, технічний паспорт. Зробити з них копії.
2. За можливістю зробити витяг щодо перебування майна у власності з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
3. В разі пожежі, аварійного стану викликати працівників Державної служби з надзвичайних ситуацій для усунення наслідків та складення відповідного акту, отримати його копію.
4. В разі функціонування місцевої адміністрації – звернутись з заявою щодо складення акту обстеження житла.
5. Та/або скласти акт руйнування самостійно з сусідами.
6. Зробити фото та відео фіксацію руйнувань.
7. Скласти письмові пояснення свідків обстрілу.
8. Зберегти статті, фото та відео ЗМІ щодо факту обстрілу (в разі наявності).
9. Зберегти квитанції на рухоме майно (техніку, речі та інше, що знаходилось в будинку), фото майна до та після руйнування.
10. Звернутись з заявою про злочин до правоохоронних органів із наданням доказів руйнування майна. Отримати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Для подальшого отримання компенсації за зруйноване майно, в першу чергу необхідно довести, що на момент оскаржуваних подій ви були власником певної нерухомості (квартири, будинку тощо). Доказами є:

• - угоди про купівлю-продаж нерухомості;
• - свідоцтва про право власності на нерухомість;
• - свідоцтво про право на спадщину;
• - договір дарування;
• - державний акт на земельну ділянку;
• - витяги з реєстрів прав на нерухоме майно та технічний паспорт.

Необхідно довести факт пошкодження чи знищення нерухомості та майна, що перебувало в ній, а також характер пошкодження чи знищення. Доказами є:

• - акти про пожежу, руйнування майна, складені органами Державної служби з надзвичайних ситуацій, органами місцевої влади;
• - фотографії (відео) нерухомості до і після оскаржуваних подій;
• - фотографії (відео) інтер’єру нерухомості (майна, що знаходилося в ній) до і після оскаржуваних подій;
• - детальна фото- та/або відеофіксація окремих предметів інтер’єру чи того, що від них залишилось;
• - інформація зі ЗМІ (скріни з телеграм каналів, витяги з новин тощо);

- детальні свідчення сусідів, родичів, друзів, де описати обставини пошкодження житла, характер пошкоджень, майно, яке знаходилось в нерухомості. Також необхідно зібрати за наявності будь-які чеки (квитанції, фактури) на пошкоджене чи знищене майно, яке знаходилося в нерухомості, зробити з них копії Зверніть увагу! Особа є відповідальною за достовірність наданих в інформаційному повідомленні даних.

Куди надходять відомості з інформаційного повідомлення після його подання?

Відомості з інформаційного повідомлення заносяться до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією РФ (далі – Реєстр). Його створення також передбачено Порядком для забезпечення збору, накопичення, обліку, обробки, зберігання та захисту інформації про таке пошкоджене та знищене нерухоме майно. На підставі поданого особою інформаційного повідомлення в Реєстрі має автоматично реєструватись інформація про пошкоджене та знищене нерухоме майно та осіб, чиє нерухоме майно було пошкоджено або знищено. Також Реєстр повинен містити інформацію про шкоду та збитки, завдані внаслідок пошкодження такого майна, однак така інформація має реєструватися в ньому визначеними Порядком користувачами Реєстру. До них належить достатньо широке коло осіб, що включає виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад; військові адміністрації; низку міністерств; ЦНАПи; ДСНС; органи соціального захисту населення; оцінювачів майна; виконавців комунальних послуг; об’єднання співвласників багатоквартирних будинків; управителів багатоквартирних будинків, гуртожитків, житлово-будівельних (житлових) кооперативів, які забезпечують утримання відповідних будинків; а також інші державні органи за їх зверненням до держателя та на підставі рішення держателя.

Якими будуть наступні кроки?

Згідно з п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 26 березня 2022 р. № 380, якою затверджено Порядок, після набрання чинності Законом України про врегулювання відносин щодо компенсації за пошкодження та знищення об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією РФ, до заяв про надання компенсації за пошкоджені та знищені об’єкти нерухомого майна прирівнюються подані фізичними особами відповідно до зазначеної постанови інформаційні повідомлення про пошкодження або знищення: квартир, інших житлових приміщень в будівлі, приватних житлових будинків, садових та дачних будинків; об’єктів будівництва (багатоквартирних будинків, приватних житлових будинків, садових та дачних будинків), у яких були зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції (за винятком світлопрозорих конструкцій та заповнення двірних прорізів) та щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт; складових частини об’єктів, визначених попереднім абзацом (квартир, інших житлових приміщень в будівлі), які після прийняття в експлуатацію є самостійними об’єктами нерухомого майна. На сьогодні вищезазначений закон, який би визначав механізм надання компенсації за пошкодження або знищення нерухомого майна внаслідок військової агресії РФ, прийнятий поки не був. Тож, питання, яким саме буде механізм надання компенсації, поки залишається відкритим, але відомо одне що компенсація відбуватиметься за пошкоджений та/або знищений об’єкт нерухомого майна, внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією РФ на території України і також не можна виключати, що він вимагатиме здійснення додаткових дій від заявників з метою отримання компенсації.