Порядок отримання кадастрового номеру

Нормативні документи

1. Земельний кодекс України
2. Закон України "Про Державний земельний кадастр"
3. Закон України "Про землеустрій"
4. Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру" від 17 жовтня 2012 р. № 1051

Кадастровий номер – що це таке?

Кадастровий номер земельної ділянки – це індивідуальний цифровий код (номер) земельної ділянки, що не повторюється на всій території України, присвоюється земельній ділянці з метою її ідентифікації та зберігається за нею протягом усього часу існування такої ділянки.
В кадастровому номері «зберігається» інформація щодо розташування земельної ділянки, цільового призначення, меж та інших важливих даних.
Унікальний цифровий код присвоюється земельній ділянці під час реєстрації в Державному земельному кадастрі та не повторюється на всій території України.
Кадастровий номер складається з 19 цифр, розділених двокрапкою. Та має таке тлумачення:

• Перші 10 визначають межі адміністративно-територіального устрою України (населений пункт).
• Наступні 2 – номер кадастрової зони відносно адміністративної області.
• Наступні 3 – номер кадастрового кварталу відносно кадастрової зони.
• Останні 4 – інформують про місцезнаходження земельної ділянки відносно кадастрового кварталу.

Навіщо потрібен кадастровий номер?

Відповідно до законодаства, наявність у земельної ділянки такого унікального кадастрового номера обов’язкова.
Стаття 132 Земельного Кодексу України передбачає, що угоди про відчуження земельних ділянок можливі лише за наявності у кожної ділянки унікального кадастрового номера.
На сьогодні, без кадастрового номера неможливо здійснити будь-яку юридичну операцію з земельною ділянкою:

• продаж;
• дарування;
• спадщина;
• застава;
• обмін;
• поділ чи об’єднання;
• оренда;
• внесення в статутний фонд підприємства;
• продаж будинку чи будівлі, розташованій на ділянці.
  

Кадастровий номер змінюється тільки у випадках поділу/об’єднання земельної ділянки та перепідпорядкування іншим адміністративно-територіальним одиницям. При цьому, скасований кадастровий номер отримує статус архівного та більше не використовується.
Важливо зазначити, що в разі зміни власника чи користувача кадастровий номер залишається незмінний.
Однак, форма Державного акту із зазначенням кадастрового номера була затверджена 02.04.2002 року (постанова КМУ №449), у зв’язку з чим Державні акти старого зразка не містять кадастрового номеру. Звісно, вони є дійсними і без нього, але відповідно до ст.132 Земельного кодексу України, неможливо здійснити будь-яку угоду без присвоєного кадастрового номеру.

Як отримати кадастровий номер?

Перший крок, що потрібно зробити власникам земельних ділянок, право власності на які посвідчено Державним актом без зазначення кадастрового номера, це звернутися до землевпорядної організації, яка має в штаті сертифікованого інженера-землевпорядника.
Другий крок - замовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка є основою для отримання кадастрового номера. Саме на підставі даної документації відбувається державна реєстрація земельної ділянки (постанова Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051).
Третій крок - після отримання вищезгаданої документації, необхідно звернутися в центр надання адміністративних послуг та замовити послугу «Державна реєстрація земельної ділянки з видачею витягу з Державного земельного кадастру».
Разом з цим подаються наступні документи:

• заява про реєстрацію земельної ділянки;
• оригінал технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) в паперовому та електронному вигляді;
• документ про сплату послуг.
  

Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється шляхом відкриття Поземельної книги в паперовому і в електронному вигляді. Номер Поземельної книги відповідає кадастровому номеру земельної ділянки. Через 14 днів після замовлення, власник може отримати витяг із державного земельного кадастру з присвоєним кадастровим номером та здійснювати юридичні операції із ділянкою.