Виконання зобов’язань в умовах карантину

Нормативна база

• Цивільний кодекс України
• Закон України "Про торгово-промислові палати в Україні"
• Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб"
• Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)" від 30 березня 2020 року № 540-IX
• Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17 березня 2020 року № 530-IX
• Постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"

Загальна інформація

У зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 (із змінами) встановлено карантин на усій території України з 12 березня до 11 травня 2020 року.

Карантин – це комплекс тимчасових заходів та обмежень, які запроваджуються урядом України з метою ліквідації епідемій (ст. ст. 1, 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб»).

Поняття форс-мажору

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17 березня 2020 року № 530-IX внесено зміни до частини другої статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", відповідно до яких карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України є форс-мажорною обставиною.

Отже, Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Особливості виконання договірних зобов'язань в умовах карантину

Торгово-промислова палата України (далі – ТПП України) визнає обмежувальні заходи у зв’язку з поширенням хвороби COVID-19 форс-мажором, які унеможливлюють виконання зобов’язань. Водночас, визнання тих чи інших умов обставинами непереборної сили не звільняє автоматично фізичних чи юридичних осіб від відповідальної за невиконання встановлених договірних умов, а лише може надати відтермінування їх виконання.

Тому, оголошення карантину та законодавче внесення його до переліку форс-мажорних обставин автоматично не звільняє від виконання грошових зобов’язань. Особа має обґрунтувати як саме обставини форс-мажору унеможливлюють виконання відповідних зобов’язань.

Особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили (ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України).

Врегулювання орендних відносин під час карантину

Пунктом 14 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України встановлено, що на час дії відповідних обмежувальних карантинних заходів, запроваджених Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), обставинами, за які наймач (орендар) не відповідає відповідно до частини другої статті 286 Господарського кодексу України, частин четвертої та шостої статті 762 Цивільного кодексу України, також є заходи, запроваджені суб’єктами владних повноважень, якими забороняються певні види господарської діяльності з використанням орендованого майна, або заходи, якими забороняється доступ до такого майна третіх осіб (пункт 14 в редакції Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 13 квітня 2020 року № 553-IX).

Таким чином, законодавець чітко визначив заборону діяльності як обставину, за яку наймач (орендар) не відповідає, тобто як підставу для звільнення (зменшення) орендної плати.

Неможливість використання майна обумовлюється можливістю бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі, використовувати відповідно до цільового призначення, визначеного у договорі оренди тощо.

Для того, щоб скористатися можливістю, наданою законом, слід здійснити певні дії, а саме: повідомити орендодавцю про намір скористатися звільненням від орендної плати та внести відповідні зміни до договору оренди.

Організація договірних відносин з постачання в умовах карантину

Закриття кордонів, заборона здійснення експорту чи імпорту товарів, закриття митниці. Такі події можуть становити форс-мажор.

Натомість проблеми з пошуком водія, відсутність палива, хвороба відповідального за угоду менеджера, вантаж затримується на митниці, карантин на фабриці чи зміна закупівельних цін тощо - це не форс-мажор.

Можливі дії з боку продавця чи постачальника можуть передбачати:

-        письмове повідомлення покупця про затримки поставки;

-        ініціювання змін до договору в частині строків чи вартості товару.

В свою чергу, покупці мають право:

-         прийняти зміни та чекати;

-         відмовитися від договору поставки.

Рекомендації щодо оформлення договірних відносин в умовах карантину

Зміни до порядку розрахунків в тому числі їх відстрочення рекомендуємо врегульовувати шляхом внесення змін до договору (додатковий договір, угода тощо). За згодою сторін такі ситуації можна врегулювати і без засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) ТПП України або уповноваженою нею регіональною ТПП.

Алгоритм припинення чи відстрочення зобов'язань за договором під час карантину

• Проаналізувати укладений договір, наявність домовленостей з питань форс-мажорних обставин (перелік обставин, строки, порядок повідомлення, наслідки тощо).
• Своєчасно та належним чином повідомити іншу сторону про виникнення обставин форс-мажору.

Увага! Обов’язково направляйте такі повідомлення письмово і зберігайте докази направлення — це ваші докази на випадок судового оскарження.

• Спробувати врегулювати відносини з контрагентом шляхом внесення змін до договору щодо відтермінування строків виконання зобов'язань.
• У разі неможливості врегулювання питання в переговорному порядку з контрагентом, звернутися до ТПП України для отримання відповідного сертифікату про засвідчення форс-мажорних обставин.
• Підготувати необхідні докази впливу заборон на неможливість виконання конкретного обов’язку.
• Звернутись із заявою до ТПП України за отриманням сертифікату про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).

Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб’єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб’єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Порядок звернення (регламент), строки видачі сертифікатів, орієнтовний перелік документів, зразки заяв тощо перебувають у вільному доступі на веб-порталі Торгово-промислової палати України за посиланням: https://ucci.org.ua/.