Порядок оскарження реєстраційних дій державного реєстратора: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Рядок 27: Рядок 27:


Засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності).  
Засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності).  
<br />
 
Якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.
Якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.
<br />
 
Зразок скарги до Міністерства юстиції України [[https://drive.google.com/drive/my-drive]]
Зразок скарги до Міністерства юстиції України [[https://drive.google.com/drive/my-drive]]



Версія за 07:46, 16 лютого 2017


Нормативна база

Опис суттєвих аспектів

З уведенням 01 січня 2016 року в дію нової редакції Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон № 1952-IV) в Україні з’явилася додаткова можливість оскаржити рішення, дії чи бездіяльність державних реєстраторів при реєстрації нерухомого майна – шляхом подання скарги до органів Міністерства юстиції України.
Попередня редакція згаданого закону передбачала можливість оскарження таких рішень лише до суду. Однак судовий захист прав власників майна проти незаконних дій державних реєстраторів не завжди був ефективний. Так, головною проблемою було те, що прийняття рішення про державну реєстрацію нерухомого майна відповідно до законодавства України є дискреційним, тобто виключним повноваженням державного реєстратора. У зв’язку з цим суди дуже часто відмовляли у задоволені вимог позивачів про зобов’язання скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію нерухомого майна. Натомість суди приймали інше рішення, яким зобов’язували держреєстраторів повторно розглянути заяву позивача. Однак, на практиці дуже часто недоброчесні державні реєстратори повторно відмовляли заявникам і судовий розгляд розпочинався спочатку.


Позасудовий порядок

Куди звернутися

Частиною 1 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01 липня 2004 року №1952-IV рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів.

Вартість

Безкоштовно

Перелік та зразки необхідних документів

Засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності).

Якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.

Зразок скарги до Міністерства юстиції України [[1]]

Строки розгляду питання

Абзац третій частини 1 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів.

Підстави для відмови

Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо: - скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п’ятою статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" ; - на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується; - наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін; - наявна інформація про судове провадження у зв’язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав; - є рішення цього органу з того самого питання; - в органі розглядається скарга з цього питання від того самого скаржника; - скарга подана особою, яка не має на це повноважень; - закінчився встановлений законом строк подачі скарги; - розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу; - державним реєстратором, територіальним органом Міністерства юстиції України прийнято таке рішення відповідно до законодавства.

Порядок оскарження

Рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду.

Судовий порядок

Куди звернутися

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Справи щодо оскарження дій або бездіяльності посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади розглядаються і вирішуються місцевим загальним судом як адміністративним судом або окружним адміністративним судом за вибором позивача (частина 3 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України).

Вартість

Судовий збір - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ст. 4 Закону України «Про судовий збір»)

Перелік та зразки документів

До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати (частина 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зразок адміністративного позову до суду [[2]]

Строки розгляду питання

Адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом (частина 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).

Підстави для відмови

Відповідно до статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі лише, якщо: 1) заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства; 2) у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили: постанова суду; ухвала суду про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі; ухвала про закриття провадження в адміністративній справі; ухвала про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду (крім випадків, коли така ухвала винесена до відкриття провадження в адміністративній справі); 3) настала смерть фізичної особи чи припинено юридичну особу, які звернулися із позовною заявою або до яких пред'явлено адміністративний позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Порядок оскарження

Статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.