Трудові пенсії

Нормативна база:

• Закон України "Про пенсійне забезпечення"
• Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"

Увага!!! З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено режим воєнного стану! Якщо ви змінили місце проживання під час війни, то: → до контакт-центру Укрпошти за номером телефону: 0800-300-545 (кнопка 2); → до Пенсійного фонду України у вашому регіоні або передайте інформацію через електронний кабінет. Інформація, яку необхідно повідомити оператору: ПІБ одержувача пенсії/грошової допомоги; адреса отримання пенсії/грошоої допомоги до березня 2022 року; паспортні дані (серія та номер паспорту); номер телефону одержувача пенсії/грошової допомоги; спосіб отримання виплати (на відділення або за домашньою адресою); нову адресу доставки (індекс відділення або адреса тимчасового проживання). Якщо ви отримуєте пенсію/грошову допомогу поштовим переказом, повідомте оператору додатково код переказу, який отримали в смс повідомленні. Якщо ви поки що не визначилися з місцем отримання виплати та бажаєте її отримати на будь-якому автоматизованому відділенні Укрпошти, до якого буде доступ, повідомте це оператору. Детальніше: Інфографіка: Як отримати пенсії та грошову допомогу у період дії воєнного стану

Поняття "трудові пенсії"

Трудові пенсії — це державний вид пенсії, що передбачає щомісячну грошову виплату для забезпеченості громадян у старості, на випадок повної чи часткової непрацездатності, втрати годувальника, а також у зв'язку з до­сягненням законодавчо встановленого стажу роботи у сферах трудової діяльності.

Види трудових пенсій:

1. за віком;
2. по інвалідності;
3. в разі втрати годувальника;
4. за вислугу років.

Хто має право на трудові пенсії?

1) особи, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, кооперативах (у тому числі за угодами цивільно-правового характеру), незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, або є членами колгоспів та інших кооперативів, - за умови сплати підприємствами та організаціями страхових внесків до Пенсійного фонду України;

2) особи, які займаються підприємницькою діяльністю, заснованою на особистій власності фізичної особи та виключно її праці, - за умови сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України;

3) члени творчих спілок, а також інші творчі працівники, які не є членами таких спілок, - за умови сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України;

4) інші особи, які підлягають державному соціальному страхуванню;

5) працівники воєнізованих формувань, які не підлягають державному соціальному страхуванню, особи начальницького і рядового складу фельд'єгерської служби;

6) вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти;

7) особи, які стали особами з інвалідністю у зв'язку з виконанням державних чи громадських обов'язків або у зв'язку з виконанням дій по рятуванню людського життя, охороні державної, колективної та індивідуальної власності, а також по охороні правопорядку;

8) особи, які здійснюють догляд за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду;

9) члени сімей осіб, вказаних у цій статті, і пенсіонерів з числа цих осіб - у разі втрати годувальника.

Непрацездатні громадяни, які не одержують трудову пенсію, мають право на тимчасову державну соціальну допомогу.

За яких умов призначаються трудові пенсії?

1. Право на пенсію за віком мають чоловіки після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років та жінки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:

з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років;

з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років;

з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років;

з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років;

з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років;

з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років;

з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року;

з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років;

з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років;

з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років;

починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.

До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

55 років - які народилися по 30 вересня 1956 року включно;

55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року;

56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року;

56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року;

57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року;

57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року;

58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року;

58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року;

59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року;

59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року;

60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.

2. У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу:

по 31 грудня 2018 року - від 15 до 25 років;

з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - від 16 до 26 років;

з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - від 17 до 27 років;

з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - від 18 до 28 років;

з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - від 19 до 29 років;

з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 20 до 30 років;

з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 21 до 31 року;

з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 22 до 32 років;

з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - від 23 до 33 років;

з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - від 24 до 34 років;

починаючи з 1 січня 2028 року - від 25 до 35 років.

3. У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу:

з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - від 15 до 16 років;

з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - від 15 до 17 років;

з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - від 15 до 18 років;

з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - від 15 до 19 років;

з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - від 15 до 20 років;

з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 15 до 21 року;

з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 15 до 22 років;

з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - від 15 до 23 років;

з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - від 15 до 24 років;

починаючи з 1 січня 2028 року - від 15 до 25 років.

4. У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, необхідного страхового стажу на дату досягнення віку, передбаченого частинами першою - третьою ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсію за віком може бути призначено після набуття особою страхового стажу, визначеного частинами першою - третьою статті ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на дату досягнення відповідного віку.

2. Пенсії по інвалідності призначаються в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату здоров'я, внаслідок:

- трудового каліцтва або професійного захворювання;

- загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства).

Пенсії по інвалідності призначаються незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.

3. Право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сім'ї померлого годувальника, які були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. При цьому дітям пенсії призначаються незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника. Батьки і чоловік/дружина померлого, які не були на його утриманні, також мають право на пенсію, якщо згодом втратили джерело засобів до існування.

4. Пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Право на пенсію за вислугу років мають:

1) окремі категорії працівників авіації та льотно-випробного складу;

2) робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітені;

3) водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих в технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар'єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи;

4) механізатори (докери-механізатори) комплексних бригад на вантажно-розвантажувальних роботах у портах, а також плавсклад морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості (крім суден портових, що постійно працюють на акваторії порту, службово-допоміжних, роз'їзних, приміського і внутріміського сполучення);

5) працівники експедицій, партій, загонів, дільниць і бригад, безпосередньо зайняті на польових геологорозвідувальних, пошукових, топографо-геодезичних, геофізичних, гідрографічних, гідрологічних, лісовпорядних і розвідувальних роботах;

6) робітники і майстри (у тому числі старші майстри), безпосередньо зайняті на лісозаготівля і лісосплаві, включаючи зайнятих на обслуговуванні механізмів і обладнання;

7) деякі категорії артистів театрів та інших театрально-видовищних підприємств і колективів;

8) працівники освіти, охорони здоров'я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та осіб з інвалідністю і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та осіб з інвалідністю.

Порядок оформлення трудової пенсії

Для отримання пенсії по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугою років, а також пенсії за віком для непрацюючих осіб — заява подається до відділення Пенсійного фонду України за місцем проживання (реєстрації особи).

Для отримання пенсії за віком для працюючих осіб заява про призначення пенсії подається через уповноважену посадову особу підприємства, установи, організації, де така особа працює або за бажанням працівник може подати заяву особисто за місцем проживання.

На період дії воєнного часу в Пенсійному фонді України діє екстериторіальний принцип обслуговування громадян. Це означає, що заяву про призначення пенсії разом з необхідними документами можна подати особисто до будь-якого сервісного центру обраного головного управління Пенсійного фонду, незалежно від місця постійного проживання.

Подати анкету-заяву на автоматичне призначення пенсії можна дистанційно через особистий електронний кабінет вебпорталу Пенсійного фонду України за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП). При формуванні електронної заяви, потрібно додати файли сканованих документів, необхідних для призначення пенсії.

Результати опрацювання звернення (настання права на призначення пенсії, дата призначення та розмір пенсії) будуть відображені в особистому кабінеті на вебпорталі Пенсійного фонду України у вкладці «Мої повідомлення».

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення в трьохмісячний термін з дня подання заяви, прийнятих і подання додаткових документів, а також перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі.

Не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Після надходження даних про сплату страхових внесків проводиться перерахунок пенсії з урахуванням цього періоду з моменту призначення пенсії.

Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.

Оскарження відмови у призначенні трудової пенсії

У разі якщо громадянин вважає, що орган, який призначає пенсію, прийняв рішення, що суперечить законодавству про пенсійне забезпечення або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, громадянин має право оскаржити таке рішення в органі Пенсійного Фонду вищого рівня.

Скарга на рішення органу, який призначає пенсії, подається громадянином особисто або законним представником відповідно до законодавства або представником, що діє на підставі виданого йому доручення, засвідченого нотаріально.

Скарга на рішення управління Пенсійного Фонду в районах, містах, районах у містах, а також об’єднаних управлінь подається до головних управлінь Пенсійного Фонду. Рішення регіональних органів Пенсійного Фонду оскаржуються до Пенсійного Фонду. Скаргу потрібно супроводжувати документами, які свідчать про прийняття неправильних рішень.

Скарга може бути подана до органу Пенсійного Фонду вищого рівня протягом одного року з моменту прийняття рішення, але не пізніше ніж за один місяць з моменту ознайомлення заявника з прийнятим рішенням. Пропущений з поважної причини термін може бути поновлений органом Пенсійного Фонду, що розглядає скаргу.

У разі якщо орган Пенсійного Фонду надсилає заявникові рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий заявник має право звернутися з повторною скаргою до органу Пенсійного Фонду вищого рівня протягом терміну, визначеного для оскарження рішень органів ПФУ.

Також рішення ПФУ можливо оскаржити в адміністративному суді протягом 6 місяців з моменту, коли особа дізналася про порушення своїх прав (на призначення пенсії, зокрема). За подання позовної заяви сплачується судовий збір - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2024 році це 1211.20 грн).