Договір поруки

Нормативна база

• Цивільний кодекс України

Увага!!! З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено режим воєнного стану! Відповідно до Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19 такого змісту: У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії";

Загальні положення

Порука — обов'язок поручителя перед кредитором нести відповідальність за порушення боржником своїх зобов'язань. Порука виникає на базі договору поруки.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку, причому поручитель відповідає перед кредитором тільки за порушення зобов'язання боржником (стаття 553 Цивільного кодексу України).

Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Форма договору поруки: договір поруки має бути укладений в письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Договір поруки укладається додатково до основного договору.

Суб'єкти (сторони) договору поруки

• Кредитор - громадянин або юридична особа, яка має підтверджені належними документами майнові вимоги до боржника.
• Поручитель – може бути одна особа або кілька осіб (фізична чи юридична особа). Юридичні особи можуть виступати поручителями незалежно від того, передбачено це установчими документами чи ні.

• Боржник (позичальник). Боржник стороною договору не виступає, він несе відповідальність (зобов'язання) за іншим договором (правочином).

Істотні умови договору поруки

• предмет договору;
• відсутність або наявність плати за послуги поруки, надані поручителем, розмір такої плати;
• порядок виконання зобов'язань;
• розмір поруки;
• умови припинення поруки;
• права й обов'язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору;
• інші умови за згодою сторін;
• термін дії договору;
• порядок зміни та припинення дії договору.

Предмет договору поруки

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Порядок виконання зобов’язання, забезпечене порукою

Виконання договору поруки пов’язано із моментом порушення основного договору боржником, тобто з моментом невиконання чи неналежного виконання по закінченні строку за основним зобов’язанням.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Поручитель може здійснити виконання добровільно або ж із застосуванням примусу.

Добровільний порядок передбачає виконання договору поруки з власної ініціативи поручителя з метою запобігання сплати процентів за користування позиченими коштами, стягнення пені, збитків на користь кредитора.

Примусове виконання договору поруки може відбуватися у двох формах:

• В безспірному порядку;
• За рішенням суду;

Договір поруки може бути укладений одним із двох способів:

1. Між кредитором і поручителем, або між кредитором і декількома поручителями, або між поручителем і декількома кредиторами. Даний спосіб є більш поширеним, однак має свій недолік: в такому випадку відносини між поручителем і боржником регулюються лише нормами законодавства і ніяк не фіксуються в договорі, що згодом може приводити до додаткових конфліктів.
2. Між боржником, кредитором і поручителем. Даний спосіб є найбільш вигідним, тому що фіксує всі права й обов'язки трьох сторін одна відносно одної.

Іноді поруку називають одним із видів фінансової гарантії. Однак вона має деякі відмінності:

- поручитель може пред'являти протест проти вимог кредитора;

- договір поруки автоматично припиняє свою дію, щойно припиняє діяти зобов'язання боржника перед кредитором;

- договір поруки не можна відкликати;

- предметом поруки може бути не лише грошова сума, а й майно;

- якщо поручитель виконує зобов'язання перед кредитором замість боржника, боржник зобов'язується згодом повністю компенсувати виконання даних зобов'язань.

Правові наслідки порушення зобов'язання, забезпеченого порукою

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов’язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки (стаття 554 Цивільного кодексу України).

У разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язків за договором як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. В даному випадку, кредитор може звернутися за виконанням зобов'язання як до боржника безпосередньо, так і до його поручителя. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними кредиторові до тих пір, поки їх зобов'язання не будуть виконані в повному обсязі. А виконання солідарного зобов'язання в повному обсязі одним із боржників припиняє зобов'язання решти солідарних боржників перед кредитором.

Субсидіарна відповідальність може бути встановлена договором поруки. При цьому поручитель несе додаткову відповідальність за виконання боржником своїх зобов'язань. До пред'явлення вимоги до поручителя, що несе субсидіарну відповідальність, кредитор повинен пред'явити спочатку вимоги до основного боржника. Якщо ж основний боржник відмовиться задовольнити вимоги кредитора або кредитор не одержить від боржника відповіді на пред'явлену вимогу в розумні строки, кредитор може пред'явити вимогу до субсидіарного поручителя в повному обсязі.

Права та обов'язки поручителя у разі пред'явлення до нього вимоги

У разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний повідомити про це боржника, а в разі пред'явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі.

Якщо поручитель не повідомить боржника про вимогу кредитора і сам виконає зобов'язання, боржник має право висунути проти вимоги поручителя всі заперечення, які він мав проти вимоги кредитора.

Поручитель має право висунути проти вимоги кредитора заперечення, які міг би висунути сам боржник, за умови, що ці заперечення не пов'язані з особою боржника. Поручитель має право висунути ці заперечення також у разі, якщо боржник відмовився від них або визнав свій борг (стаття 555 Цивільного кодексу України).

Права поручителя, який виконав зобов'язання

Після виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов'язок боржника.

До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

До кожного з кількох поручителів, які виконали зобов'язання, забезпечене порукою, переходять права кредитора у розмірі частини обов'язку, що виконана ним (стаття 556 Цивільного кодексу України).

Повідомлення поручителя про виконання зобов'язання боржником

Боржник, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, повинен негайно повідомити про це поручителя.

Поручитель, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, у зв'язку з ненаправленням йому боржником повідомлення про виконання ним свого обов'язку, має право стягнути з кредитора безпідставно одержане або пред'явити зворотну вимогу до боржника (стаття 557 Цивільного кодексу України).

Оплата послуг поручителя

Поручитель має право на оплату послуг, наданих ним боржникові (стаття 558 Цивільного кодексу України).

Припинення поруки

Порука припиняється:

• з припиненням забезпеченого нею зобов’язання. У разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов’язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов’язання;
• якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем;
• у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не погодився забезпечувати виконання зобов’язання іншим боржником у договорі поруки чи при переведенні боргу;
• після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов’язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов’язання не пред’явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов’язання не встановлений або встановлений моментом пред’явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред’явить позову до поручителя. Для зобов’язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов’язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов’язання (стаття 559 Цивільного кодексу України).

Ліквідація боржника - юридичної особи не припиняє поруку, якщо до дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про припинення боржника - юридичної особи кредитор звернувся до суду з позовом до поручителя у зв’язку з порушенням таким боржником зобов’язання.

Судова практика

• Постанова Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (наявність рішення суду про стягнення кредитної заборгованості вже свідчить про закінчення строку дії договору поруки).
• Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24 грудня 2020 року у справі № 924/175/20 (умови договору поруки про те, що поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення основного зобов`язання, не виключають застосування правил, передбачених абзацом 3 частини 3 статті 202 Цивільного кодексу України, та, відповідно, не звільняють від необхідності узгодження певних вчинених в односторонньому порядку змін до основного зобов`язання із поручителем у належній формі).
• Постанова ВП ВС від 16 листопада 2021 року у справі № 904/2104/19 (провадження № 12-57гс21)
• Постанова КГС ВС у справі № 904/2979/20 щодо визнання недійсним договору поруки як фіктивного правочину. Недійсність договору як приватно-правова категорія повинна не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. Ініціювання спору не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим. Приватноправовий інструментарій не повинен використовуватися для невиконання обов’язків чи уникнення сплати боргу боржником.
• Відсутність підстав для солідарного стягнення з поручителів заборгованості не зумовлює відмови в задоволенні позову про її стягнення з кожного окремо. Такий висновок зробив ВС в постанові №201/13782/14-ц.

Див. також

• Засоби забезпечення виконання зобов'язань
• Поняття та види неустойки