Суїцидальні спільноти

Нормативна база

• Кримінальний кодекс України

Загальні положення

Самогу́бство, суїцид (лат. sui caedere вбивати себе) — умисне спричинення власної смерті, часто вчинене з відчаю, причину якого часто відносять до психічних розладів таких як депресія, біполярний розлад, шизофренія, алкоголізм чи наркотична залежність.

В соціальних мережах діють спільноти, які закликають підлітків вступити в небезпечну гру, результатом якої має стати самогубство. Назви спільнот, які спонукають до суїциду, можуть бути різними: "Синій кит", "Море китів", "Тихий дім" і "Разбуди меня в 4:20","Червона сова", "Момо" тощо.

Головною умовою самогубства є його фіксування на відео в режимі он-лайн. Організатори "груп смерті" зацікавлені саме в такому фіналі, адже їхньою кінцевою метою є отримання прибутку від продажу цього відеозапису.

Способи психологічного впливу "груп смерті"

Організатори "груп смерті" поетапно застосовують способи психологічного впливу у мережі Інтернет щодо дітей з метою доведення їх до самогубства, а саме:

▷ "Вербувальний" - куратори "груп смерті" через соціальні мережі здійснюють пошук майбутніх жертв із числа дітей для участі у "смертельній грі", зокрема шляхом аналізу особистого профілю (сторінки), фотографій, записів неповнолітньої особи;

▷ "Ти обраний" - куратори "груп смерті" дають зрозуміти дитині, що вона є особливою, оскільки учасником такої спільноти можуть стати лише обрані. За правилами Інтернет-спільнот про участь у грі не можна розповідати дорослим, що створює ще один найсильніший спосіб контролю кураторів над неповнолітньою особою, яким є "спільна таємниця";

▷ "Пропаганда смерті" - куратори "груп смерті", які керують процесом індивідуально, ведучи з кожним гравцем онлайн-листування, пропагують смерть як єдино правильний і гідний спосіб виходу зі складних життєвих ситуацій, культивують депресивні психологічні стани, зокрема застосування насильства стосовно себе та свого оточення, а такі людські цінності, як сім’я, друзі, освіта, піддаються критиці та висміюванню;

▷ "Тотальний контроль" - куратор схиляє підлітка до вчинення суїциду. Якщо підліток відмовляється від виконання завдань, результатом яких є парасуїцид або суїцид, куратори вміло застосовують погрози щодо безальтернативного виключення з групи.

До прикладу! "Гра" передбачає спілкування з адміністратором, який дає завдання, таких завдань може бути від 15 до 50. Перші завдання прості: розказати про себе, позбутися улюбленої речі, запросити у групу 50 друзів. Потім йдуть складніші завдання, які передбачають нанесення собі тілесних ушкоджень. Останнє завдання – самогубство. Адміністратори групи активно моніторять сторінки нових учасників, орієнтуючись на "втрачених дітей" - дітей, які мають проблеми в сім’ї, з друзями, мають депресивні стани, не можуть себе зреалізувати. Виконуючи завдання адміністраторів, вони відчувають "підтримку", а адміни навіть можуть ставати для них авторитетами.

Причини, які спонукають до вступу підлітків до "груп смерті"

Найбільш поширеними причинами, які сприяють суїцидальній поведінці дітей, і є підґрунтям вступу до "груп смерті":

• переживання образи, відчуття самотності;
• реальна або уявна втрата батьківської любові, ревнощі;
• переживання, пов’язані зі смертю одного з батьків, розлученням батьків;
• почуття провини, сорому, образи, незадоволення собою;
• страх перед ганьбою, глузуванням, приниженням;
• страх перед покаранням;
• нерозділене кохання, вагітність;
• почуття помсти, шантаж;
• бажання привернути до себе увагу, викликати жаль, співчуття;
• наслідування поведінки друзів, героїв книжок, фільмів, захоплення Інтернетом;
• алкоголізм, уживання наркотиків, токсичних препаратів;
• страждання від невиліковних хвороб;
• депресивні стани;
• надто критичне ставлення до себе;
• ситуації, коли очікувані успіхи не відповідають реальним досягненням.

Рекомендації батькам як уберегти дітей від потрапляння під вплив "груп смерті"

Батькам, щоб не допустити потрапляння дітей у такі групи, рекомендується:

1. приділяти більшу увагу психологічному стану дитини;
2. перевіряти шкіряні покриви дитини на наявність пошкоджень. У разі їх виявлення – з’ясовувати обставини, за яких вони з’явилися. Особливу увагу звертати на пошкодження різного роду у формі кита чи інших символів;
3. перевіряти облікові записи (акаунти) дитини в соціальних мережах та групи, до яких входить акаунт. Перевіряти вміст спілкування у приватних чатах;
4. звертати увагу на коло спілкування дитини;
5. намагатися зайняти вільний час дитини спортивними або культурними секціями;
6. обов’язково контролювати те, які фото- та відеофайли знаходяться в гаджетах дитини;
7. встановлювати функцію "батьківський контроль" на всіх гаджетах дитини.

Важливо, щоб всі ці дії здійснювалися не примусово, за погодженням з дитиною або шляхом спостереження, щоб не налаштувати дитину проти себе, оскільке це може навпаки спрокувати дитину закритися в собі.

Крім того, батькам варто:

1. знаходити час на розмови зі своїми дітьми (часом достатньо навіть 5 хвилин);
2. слухати їх уважно, не знецінювати переживання та біль. Розбиратися одразу, не відкладаючи на пізніше;
3. дати дитині чітке розуміння: «Ми твої мама і тато і ми завжди підтримаємо. Що б ти не зробив. Навіть коли весь світ буде проти тебе». Поясніть, що це не означає, що дитина може сісти на шию та диктувати свої умови;
4. крок за кроком у бесідах із дитиною прищеплювати відчуття відповідальності — за себе і своє здоров’я, за близьких і друзів; відповідальність — не покарання, а можливість: "Ти відповідаєш за своє життя. Ти можеш з ним зробити все, що захочеш";
5. не навчати жити за батьківськими правилами. а сказати: "Я не знаю, як тобі жити. Знаю, що ти із цим впораєшся, а я завжди допоможу і буду поряд";
6. навчитися спілкуватись зі своєю дитиною використовуючи емпатію – усвідомлене співпереживання емоційному стану дитини, здатність розпізнавати, що вона відчуває.

Увага! Повідомити про участь дітей у небезпечній "грі" можна: → зателефонувати за номером "102"; → звернутися до Департаменту кіберполіції Національної поліції України; → діти особисто можуть звернутися за номерами довіри громадської організації "Ла Страда - Україна": 0 800 500 225 (зі стаціонарних) або 116 111 (з мобільних) або через електронні канали консультування; → звернутися до адміністрації соціальної мережі, у якій було виявлено групу, з метою її блокування.

Складність притягнення до відповідальності "груп смерті"

Складність виявлення, розслідування таких злочинів та запобігання їм зумовлена такими характерними особливостями:

1. місцем учинення злочину є соціальні мережі;
2. анонімність мережі Інтернет, вразливість бездротового доступу та використання проксі-серверів істотно ускладнюють виявлення злочинців;
3. віртуальні учасники використовують різноманітні технічні засоби для формування в жертви думок про самогубство;
4. дії злочинців мають частий, повторюваний і тривалий характер.

Крім того, існує проблема доведеності вини в таких злочинах, у тому числі щодо доведення до самогубства. Передусім це пов’язано зі складністю встановлення причинно-наслідкового зв’язку між діями винного та смертю потерпілої особи, необхідністю призначення та проведення різноманітних судових експертиз у справах про доведення до самогубства через мережу Інтернет з метою отримання доказової інформації тощо.

Організатори "груп смерті"

Кіберполіція з’ясовує організаторів цих спільнот. Є вони серед громадян України, є й іноземці, у тому числі на території Російської Федерації. Зазвичай, з дітьми працюють професійні психологи, які умілими діями доводять дітей до грані.

Відповідальність

Проти організаторів даних спільнот порушується провадження за ч.3 ст. 120 Кримінального кодексу України «Доведення до самогубства», яка передбачає позбавлення волі від 7 до 10 років.

Кваліфікувати дії батьків як «неналежне виконання батьківських обов’язків» неможливо, поки не відбувся сам факт злочину.

Використані джерела

• Тактика запобігання доведенню неповнолітніх до самогубств через соціальні мережі (інтернет-спільноти): сучасні відчизняні реалії та зарубіжний досвід
• Що потрібно знати про "групи смерті", та як захистити дітей від суїциду?
• Як запобігти суїцидам дітей через групи в соцмережах: 7 порад батькам

Див. також

• Протидія булінгу в дитячому середовищі
• Кібербулінг в освітньому середовищі
• Кіберполіція. Кібербезпека України