Податковий кредит: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
мНемає опису редагування
 
(Не показані 11 проміжних версій 4 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативна база; ==
== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4495-17 Митний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/898-15 Закону України "Про іпотеку"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/898-15 Закону України «Про іпотеку»]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1057-15 Закон України "Про недержавне пенсійне страхування"]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1057-15 Закон України «Про недержавне пенсійне страхування»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0168-95 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0168-95 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88]


== Податковий кредит ==
{| class="wikitable sortable"
Сума (вартість) витрат, понесених платником податку — резидентом у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів —фізичних або юридичних осіб протягом звітного року (крім витрат на сплату податку на додану вартість та акцизного податку), на суму яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року, у випадках, визначених Законом. <br />Щойно особа стає платником ПДВ, вона починає нараховувати податкові зобов’язання та податковий кредит із ПДВ. <br />
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"], в Україні введено режим воєнного стану!
На період дії правового режиму воєнного стану нормами п. 32<sup>2</sup> підрозділу 2 розділу ХХ Податкового Кодексу України визначено особливості формування податкового кредиту.
 
Уточнено особливості формування податкового кредиту (пункту 32<sup>2</sup> підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу) на період дії воєнного стану, зокрема, за звітні (податкові) періоди лютий, березень, квітень, травень 2022 року при здійсненні операцій з придбання товарів/послуг, за якими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) постачальниками не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування (далі – ПН/РК) до них.
 
А саме, платники податку за звітні податкові періоди лютий – травень 2022:
 
* включають до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у складі вартості придбаних товарів/послуг, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні";
* отримувачі послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, у разі нарахування таким отримувачем послуг податку на додану вартість у складі податкових зобов’язань, визначених у податковій декларації за відповідний звітний (податковий) період, такі платники податку мають право на віднесення таких сум податку до податкового кредиту відповідного звітного (податкового) періоду, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання послуг, відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
 
|}
== Загальна інформація ==
'''Податковий кредит''' - сума, на яку платник [[Податок на додану вартість|податку на додану вартість]] (далі - ПДВ) має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податкового кодексу України] (далі - ПКУ).
 
Щойно особа стає платником ПДВ, вона починає нараховувати податкові зобов’язання та податковий кредит із ПДВ.  


До складу податкового кредиту включаються фактично понесені витрати, підтверджені платником податку документально, а саме: фіскальним або товарним чеком, касовим ордером, товарною накладною, іншими розрахунковими документами або договором, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та визначають суму таких витрат. Зазначені документи не надсилаються податковому органу, а підлягають зберіганню платником податку.
До складу податкового кредиту включаються фактично понесені витрати, підтверджені платником податку документально, а саме: фіскальним або товарним чеком, касовим ордером, товарною накладною, іншими розрахунковими документами або договором, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та визначають суму таких витрат. Зазначені документи не надсилаються податковому органу, а підлягають зберіганню платником податку.
Рядок 17: Рядок 32:


== Право на податковий кредит ==
== Право на податковий кредит ==
Згідно з нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.3 ПКУ], нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи почали придбані товари/послуги й основні фонди використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника ПДВ протягом звітного податкового періоду. А також незалежно від того, чи здійснював платник ПДВ оподатковувані операції протягом відповідного звітного податкового періоду.<br />Тобто податковий кредит визнають за всіма покупками незалежно від напряму їх використання.<br />Утім тут усе одно є обмеження. Так, перешкодою для визнання податкового кредиту буде відсутність належним чином оформлених підтвердних документів [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.6 ПКУ].  
Згідно з нормами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пункту 198.3 статті 198 ПКУ] нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи почали придбані товари/послуги й основні фонди використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника ПДВ протягом звітного податкового періоду, а також незалежно від того, чи здійснював платник ПДВ оподатковувані операції протягом відповідного звітного податкового періоду. Тобто податковий кредит визнають за всіма покупками незалежно від напряму їх використання. Однак, перешкодою для визнання податкового кредиту може бути відсутність належним чином оформлених підтвердних документів, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пунктом 198.6 статті 198 ПКУ].  


До таких документів належать:
'''До таких документів належать:'''
* зареєстровані в ЄРПН податкові накладні/розрахунки коригування;
* зареєстровані в [https://cabinet.tax.gov.ua/help/erpn.html Єдиному реєстрі податкових накладних] (далі - ЄРПН) податкові накладні/розрахунки коригування;
* митні декларації;
* митні декларації (тимчасові, додаткові та інші види митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України);
* інші документи, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 201.11 ПКУ].
* інші документи, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пунктом 201.11 статті 201 ПКУ].


== Право на податковий кредит зберігається протягом 1095 днів ==
== Право на податковий кредит зберігається протягом 395 днів ==
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України] не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.  
Згідно з [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пунктом 198.6 статті 198 ПКУ] не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в [https://cabinet.tax.gov.ua/help/erpn.html ЄРПН] податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПКУ] (далі - документи).  


У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими документами, платник податку несе відповідальність відповідно [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ПКУ].


Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкові накладні, отримані з [https://cabinet.tax.gov.ua/help/erpn.html ЄРПН], є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.


У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в [https://cabinet.tax.gov.ua/help/erpn.html ЄРПН], таке право зберігається за ним протягом 395 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.


== Операції для визнання податкового кредиту ==
== Операції для визнання податкового кредиту ==
У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.1 ПКУ] визначено операції, за якими платник ПДВ може визнавати податковий кредит, а саме:
У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пункті 198.1 статті 198 ПКУ] визначено операції, за якими платник ПДВ може визнавати податковий кредит, а саме:
# придбання або виготовлення товарів і послуг;
# придбання або виготовлення товарів і послуг;
# придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у т.ч. у зв’язку з придбанням та/або ввезенням таких активів, як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
# придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв’язку з придбанням та/або ввезенням таких активів, як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
# отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
# отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
# ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного чи фінансового лізингу;
# ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного чи фінансового лізингу;
# ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
# ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Водночас [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.3 ПКУ] визначає базу для нарахування податкового кредиту. Так, податковий кредит визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг і складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником ПДВ за ставкою, установленою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 193.1 ПКУ], протягом такого звітного періоду у зв’язку з:
Водночас [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пункт 198.3 пункту 198 ПКУ] визначає базу для нарахування податкового кредиту. Так, податковий кредит визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг і складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником ПДВ за ставкою, установленою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пунктом 193.1 ПКУ], протягом такого звітного періоду у зв’язку з:
# придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
# придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
# придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у т.ч. інших необоротних матеріальних активів і незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
# придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у т.ч. інших необоротних матеріальних активів і незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
# ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.  
# ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.  
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
== Документи для визнання податкового кредиту ==
== Документи для визнання податкового кредиту ==
Аби визнати податковий кредит за купівлею товарів/послуг/необоротних активів, платник ПДВ повинен мати правильно оформлені підтвердні документи.  
Для визначення податкового кредиту за купівлю товарів/послуг/необоротних активів, платник ПДВ повинен мати правильно оформлені підтвердні документи.  
 
Їх перелік і вимоги до них наведені в ''таблиці 1''.
 
'''''Таблиця 1'''''
 
'''Документи, на підставі яких визнають податковий кредит'''
{| class="wikitable"
{| class="wikitable"
|'''№'''
|'''№'''
Рядок 63: Рядок 70:
|1
|1
|'''Податкова накладна'''
|'''Податкова накладна'''
|1. Наявність усіх обов’язкових реквізитів, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 201.3 ПКУ], заповнених без помилок.
|1. Наявність усіх обов’язкових реквізитів, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пунктом 201.1 статті 201 ПКУ], заповнених без помилок.


2. Наявність реєстрації в ЄРПН.
2. Наявність реєстрації в [https://cabinet.tax.gov.ua/help/erpn.html ЄРПН].
|-
|-
|2
|2
|'''Митна декларація'''
|'''Митна декларація'''
|'''Митна декларація на паперовому носії''' повинна мати на всіх її аркушах відбиток особистої номерної печатки посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення.
|У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.
 
Для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається податкова накладна, складена платником за такими операціями та зареєстрована в ЄРПН, податкові зобов’язання за якою включені до податкової декларації відповідного звітного періоду ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/203-2019-%D0%BF#Text постанова Кабінету Міністрів України від 27.02.2019 203 "Деякі питання транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей"]).
'''Електронна митна декларація''' повинна мати відмітку про закінчення митного оформлення та бути засвідчена електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, яка завершила митне оформлення
 
''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/450-2012-%D0%BF п. 16]'' [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/450-2012-%D0%BF ''Положення про митні декларації, затвердженого постановою КМУ від 21.05.2012 р. № 450'']'')''
|-
|-
|
|
Рядок 89: Рядок 93:
* суму ПДВ;
* суму ПДВ;
* податковий номер продавця (крім транспортних квитків, форма яких установлена міжнародними стандартами);
* податковий номер продавця (крім транспортних квитків, форма яких установлена міжнародними стандартами);
* фіскальний номер — для електронних проїзних (перевізних) документів ('''''див.''''' роз’яснення в підкатегорії 101.13 системи «ЗІР»).
* фіскальний номер — для електронних проїзних (перевізних) документів ('''''див.''''' [http://zir.sfs.gov.ua/main/bz/view/?src=ques роз’яснення в підкатегорії 101.13 системи «ЗІР»]).
|-
|-
|4
|4
Рядок 106: Рядок 110:
|7
|7
|'''Бухгалтерська довідка*'''
|'''Бухгалтерська довідка*'''
|Повинна мати всі обов’язкові реквізити із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV] та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 р. № 88.
|Повинна мати всі обов’язкові реквізити відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/996-14 частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»] та пункту 2.4 глави 2 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0168-95#Text Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерством фінансів України від 24 травня 1995 року № 88].
|}
|}
'''*''' ''Підставою для нарахування сум ПДВ, що включаються до податкового кредиту (без податкової накладної), може бути бухгалтерська довідка, складена відповідно до п. 36 підрозділу 2 р. ХХ ПКУ (пп. «в» п. 201.11 ПКУ).''
'''*''' ''Підставою для нарахування сум ПДВ, що включаються до податкового кредиту (без податкової накладної), може бути бухгалтерська довідка, складена відповідно до п. 36 підрозділу 2 р. ХХ ПКУ (пп. «в» п. 201.11 ПКУ).''


== Дата визнання податкового кредиту ==
== Дата визнання податкового кредиту ==
Дату визнання податкового кредиту визначають за певною подією залежно від того, яка операція відбувається. Цей момент урегульовано [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.2 ПКУ.]
Дату визнання податкового кредиту визначають за певною подією залежно від того, яка операція відбувається. Цей момент урегульовано [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пунктом 198.2 статті 198 ПКУ.]
 
Порядок визначення дати виникнення податкового кредиту наведено в ''таблиці 2''.
 
'''''Таблиця 2'''''
 
'''Дата визнання податкового кредиту'''
{| class="wikitable"
{| class="wikitable"
|'''№'''
|'''№'''
Рядок 131: Рядок 129:
* списання коштів із банківського рахунка платника ПДВ на оплату товарів/послуг
* списання коштів із банківського рахунка платника ПДВ на оплату товарів/послуг
'''''або'''''
'''''або'''''
* отримання платником ПДВ товарів/послуг
* отримання платником ПДВ товарів/послуг ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пункт 198.2 стаття 198ПКУ])''
''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.2 ПКУ])''
|Правило «першої події» діє для більшості операцій (у тому числі за [[Договір комісії|договорами комісії]] - [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пункт 189.4 стаття 189 ПКУ]).
|Правило «першої події» діє для більшості операцій (у т.ч. за договорами комісії [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 189.4 ПКУ]).
Реалізувати право на формування податкового кредиту покупець - платник ПДВ може лише '''після складання податкової накладної постачальником - платником ПДВ''', зокрема в момент відвантаження товарів та реєстрації цієї податкової накладної в ЄРПН, але '''не раніше отримання права власності на такий товар''' (листи Державної фіскальної служби України [https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v1999872-15#Text від 09 червня 2015 року № 11999/6/99-99-19-01-01-15] та [http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/68027.html від 19.04.2016 р. № 8809/6/99-99-19-03-02-15]).
 
''Що вважати отриманням товару?''На думку ДФС, у листах від 09.06.2015 р. № 11999/6/99-99-19-01-01-15 та від 19.04.2016 р. № 8809/6/99-99-19-03-02-15, реалізувати право на формування податкового кредиту покупець платник ПДВ може лише '''після складання податкової накладної постачальником платником ПДВ''', зокрема в момент відвантаження товарів та реєстрації цієї податкової накладної в ЄРПН, але '''не раніше отримання права власності на такий товар'''.
 
Утім таку пораду податківців без проблем можна застосувати лише у ситуації, коли право власності переходить одночасно з фізичним отриманням товару. Приміром, коли продавець доставляє товар покупцеві, і право власності на нього переходить в момент вручення товарів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ч. 2 ст. 334 ЦКУ]).


На наше переконання, податковий кредит слід відображати '''на дату фактичного (фізичного) отримання товарів/послуг'''. Адже в [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.2 ПКУ] нічого не сказано про право власності
Таку пораду податківців можна застосувати лише у ситуації, коли право власності переходить одночасно з фізичним отриманням товару. Приміром, коли продавець доставляє товар покупцеві, і право власності на нього переходить в момент вручення товарів ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15 частина друга статті 334 Цивільного кодексу України]).
|-
|-
|2
|2
|'''Касовий'''
|'''Касовий'''
|'''Дата списання коштів із банківського рахунка'''(видачі з каси) платника ПДВ '''''або''''' дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (чи тих, що підлягають постачанню) йому товарів/послуг
|'''Дата списання коштів із банківського рахунка''' (видачі з каси) платника ПДВ '''''або''''' дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (чи тих, що підлягають постачанню) йому товарів/послуг


''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пп. 14.1.266 ПКУ])''
''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 підпункт 14.1.266 статті 14 ПКУ])''
|Умови застосування касового методу визнання податкових зобов’язань і податкового кредиту врегульовано [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пп. 14.1.266, п. 187.1, п. 187.10, п. 44 підрозділу 2 р. ХХ ПКУ.]
|Умови застосування касового методу визнання податкових зобов’язань і податкового кредиту врегульовано [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 підпунктом 14.1.266 статті 14, пунктами 187.1 та 187.10 статті 187, пунктом 44 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ.]


У разі застосування касового методу сума «вхідного» ПДВ може бути віднесена до складу податкового кредиту, якщо виконуються одночасно '''2 умови''':
У разі застосування касового методу сума «вхідного» ПДВ може бути віднесена до складу податкового кредиту, якщо виконуються одночасно '''2 умови''':
* ''оплачено товари/послуги;''
* ''оплачено товари/послуги;''
* ''зареєстровано податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН.''
* ''зареєстровано податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН.''
Тому касовикам важливо встигнути оплатити товари/послуги протягом '''365 к.дн. із дати складання податкової накладної''' (п. [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 198.6 ПКУ]). Інакше касовик не зможе визнати податковий кредит, навіть якщо податкова накладна буде зареєстрована в ЄРПН. Адже не виконується умова щодо оплати.
Платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, та не включені до податкового кредиту протягом періоду 1095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних у зв’язку з відсутністю фактів списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсацій.
|-
|-
|3
|3
|'''Імпорт'''
|'''Імпорт'''
|'''Дата сплати ПДВ за податковими зобов’язаннями''' згідно з п. 187.8 ПКУ, що підтверджено митною декларацією
|'''При визначенні бази оподаткування для товарів''', що ввозяться на митну територію України, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 39<sup>1</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17#n9831 ПКУ].
 
|Базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4495-17#n746 Митного кодексу України], з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.
''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.2 і п. 201.12 ПКУ])''
|''Зауважимо'': податківці не схвалюють відображення податкового кредиту на підставі тимчасових митних декларацій
 
Крім того, візьміть до уваги, що платник ПДВ може включити суму «імпортного» ПДВ до податкового кредиту лише в тому звітному періоді, у якому було оформлено митну декларацію.
|-
|-
|4
|4
|'''Послуги від нерезидента'''
|'''Послуги від нерезидента'''
|'''Дата складання одержувачем таких послуг (платником ПДВ) податкової накладної за умови її реєстрації в ЄРПН'''
|'''Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:'''''дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;дата отримання платником податку товарів/послуг.''


''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.2 ПКУ])''
''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пункт 198.2 статті 198 ПКУ])''
|У разі отримання від нерезидента послуг, місце постачання яких за [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 ст. 186 ПКУ] — митна територія України, платник ПДВ — отримувач нараховує податкові зобов’язання за правилом першої події ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 187.8 ПКУ]). Тобто — на дату першої з подій:
|Для послуг, які постачаються нерезидентами на митній території України, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких послуг з урахуванням податків та зборів, за винятком податку на додану вартість, що включаються до ціни постачання відповідно до законодавства. Визначена вартість перераховується в національну валюту за валютним (обмінним) курсом Національного банку України на дату виникнення податкових зобов'язань. У разі отримання послуг від нерезидентів без їх оплати база оподаткування визначається, виходячи із звичайних цін на такі послуги без урахування податку (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пункт 190.2 статті 190 ПКУ]).''
* або списання коштів із банківського рахунка в оплату нерезидентських послуг,
* або на дату оформлення документа, який засвідчує факт надання нерезидентом таких послуг.
На дату виникнення податкових зобов’язань отримувач послуг — резидент (платник ПДВ) складає та реєструє в ЄРПН податкову накладну ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 208.2 ПКУ]). Така податкова накладна надає право отримувачу нерезидентських послуг показати податковий кредит на дату її складення
|-
|-
|5
|5
|'''Фінансовий лізинг'''
|'''Фінансовий лізинг'''
|'''Дата фактичного отримання об’єкта фінлізингу орендарем'''
|'''Дата фактичного отримання об’єкта фінансового лізингу орендарем''' ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пункт 198.2 статті 198 ПКУ])''
 
|Операції з передання майна у фінансовий лізинг є об’єктом обкладення ПДВ ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 абзац п'ятий підпункту 14.1.97 пункту 14.1 статті 14 і пункту 185.1 статті 185 ПКУ]).
''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.2 ПКУ])''
|Операції з передання майна у фінансовий лізинг є об’єктом обкладення ПДВ ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пп. «б» пп. 14.1.97 і п. 185.1 ПКУ]).


При цьому не обкладаються ПДВ:
При цьому не обкладаються ПДВ:
* платежі щодо відшкодування вартості об’єкта фінлізингу;
* платежі щодо відшкодування вартості об’єкта фінансового лізингу;
* відсотки за фінлізингом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пп. 196.1.2 ПКУ])
* відсотки за фінансовим лізингом ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 підпункт 196.1.2 статті 196 ПКУ]).
|-
|-
|6
|6
|'''Довгострокові договори'''
|'''Довгострокові договори'''
|'''Дата фактичного отримання замовником результатів робіт''', оформлених актами виконаних робіт
|'''Дата фактичного отримання замовником результатів робіт''', оформлених актами виконаних робіт ''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пункт 198.2 статті 198 ПКУ]).''
 
|'''''Довгостроковий договір (контракт)''''' - це будь-який договір на виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг із довготривалим ('''понад рік''') технологічним циклом виробництва та якщо договорами, які укладені на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапного їх здавання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пункт 187.9 статті 187 ПКУ]).
''([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 198.2 ПКУ])''
|'''''Довгостроковий договір (контракт)''''' це будь-який договір на виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг із довготривалим ('''понад рік''') технологічним циклом виробництва та якщо договорами, які укладені на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапного їх здавання ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 187.9 ПКУ])
|-
|-
|7
|7
|'''Під звіт'''
|'''Під звіт'''
|'''Дата подання авансового звіту'''
|'''Дата подання авансового звіту'''
|У цьому випадку податковий кредит зазвичай формують на підставі документів із [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 п. 201.11 ПКУ], які подають разом з авансовим звітом.
|У цьому випадку податковий кредит зазвичай формують на підставі документів, визначених [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пунктом 201.11 статті 201 ПКУ], які подають разом з авансовим звітом.
Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, до закінчення п'ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку:
 
а) завершує таке відрядження;
 
б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що видала кошти під звіт.За наявності надміру витрачених коштів їх сума повертається платником податку в касу або зараховується на банківський рахунок особи, що їх видала, до або під час подання зазначеного звіту (''[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 пункт 170.9.2 статті 170 ПКУ]).''


''Зауважимо'': 365-денний строк для визнання податкового кредиту за такими підтвердними документами не діє. Тож якщо, приміром, за касовим чеком помилково не було відображено податкового кредиту у звітному періоді, коли виникло таке право, збільшити податковий кредит у наступних періодах (протягом 365 днів) уже не вдасться
|}
|}


== Витрати, які платник податку має право включити до складу податкового кредиту звітного року ==
== Витрати, які платник податку має право включити до складу податкового кредиту звітного року ==
* частину суми процентів за іпотечним кредитом, сплачених платником податку ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/898-15 Закону України "Про іпотеку"]);
* частину суми процентів за іпотечним кредитом, сплачених платником податку ([http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/898-15 Закон України "Про іпотеку"]);
* суму коштів або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні, у розмірі, що перевищує два відсотки, але не є більшим п'яти відсотків від суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року;
* суму коштів або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні, у розмірі, що перевищує два відсотки, але не є більшим п'яти відсотків від суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року;
* суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім'ї першого ступеня споріднення (подружжя, батьки, діти), але не більше суми місячного прожиткового рівня для працездатної особи помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень у розрахунку за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року;
* суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім'ї першого ступеня споріднення (подружжя, батьки, діти), але не більше суми місячного прожиткового рівня для працездатної особи помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень у розрахунку за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року;
Рядок 210: Рядок 197:
Податковий кредит може бути нарахований виключно резидентом, що має індивідуальний ідентифікаційний номер, а його загальна сума не може перевищувати суми загального оподатковуваного доходу платника податку, одержаного протягом звітного року як заробітна плата. Тобто, якщо платник податку одержує інші види доходу, відмінні від плати за найману працю – він не має права на отримання податкового кредиту.<br />Якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкового кредиту за наслідками звітного податкового року, то таке право на наступні податкові роки не переноситься.
Податковий кредит може бути нарахований виключно резидентом, що має індивідуальний ідентифікаційний номер, а його загальна сума не може перевищувати суми загального оподатковуваного доходу платника податку, одержаного протягом звітного року як заробітна плата. Тобто, якщо платник податку одержує інші види доходу, відмінні від плати за найману працю – він не має права на отримання податкового кредиту.<br />Якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкового кредиту за наслідками звітного податкового року, то таке право на наступні податкові роки не переноситься.


== Корисні посилання ==
* [https://interbuh.com.ua/ua/documents/oneanalytics/110582 Податковий кредит: правила визнання]
[[Категорія: Податкове право]]
[[Категорія: Податкове право]]

Поточна версія на 06:53, 12 червня 2024

Нормативна база

Увага!!! З 24 лютого 2022 року, відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні введено режим воєнного стану!

На період дії правового режиму воєнного стану нормами п. 322 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового Кодексу України визначено особливості формування податкового кредиту.

Уточнено особливості формування податкового кредиту (пункту 322 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу) на період дії воєнного стану, зокрема, за звітні (податкові) періоди лютий, березень, квітень, травень 2022 року при здійсненні операцій з придбання товарів/послуг, за якими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) постачальниками не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування (далі – ПН/РК) до них.

А саме, платники податку за звітні податкові періоди лютий – травень 2022:

  • включають до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у складі вартості придбаних товарів/послуг, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні";
  • отримувачі послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, у разі нарахування таким отримувачем послуг податку на додану вартість у складі податкових зобов’язань, визначених у податковій декларації за відповідний звітний (податковий) період, такі платники податку мають право на віднесення таких сум податку до податкового кредиту відповідного звітного (податкового) періоду, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання послуг, відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Загальна інформація

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість (далі - ПДВ) має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Податкового кодексу України (далі - ПКУ).

Щойно особа стає платником ПДВ, вона починає нараховувати податкові зобов’язання та податковий кредит із ПДВ.

До складу податкового кредиту включаються фактично понесені витрати, підтверджені платником податку документально, а саме: фіскальним або товарним чеком, касовим ордером, товарною накладною, іншими розрахунковими документами або договором, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та визначають суму таких витрат. Зазначені документи не надсилаються податковому органу, а підлягають зберіганню платником податку.

Куди звернутися

Платник податку має право на податковий кредит лише один раз на рік за наслідками звітного податкового року. Для його отримання платник має подати річну податкову декларацію до податкових органів, де зазначаються суми отриманого доходу та підстави для нарахування податкового кредиту із зазначенням конкретних сум.

Право на податковий кредит

Згідно з нормами пункту 198.3 статті 198 ПКУ нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи почали придбані товари/послуги й основні фонди використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника ПДВ протягом звітного податкового періоду, а також незалежно від того, чи здійснював платник ПДВ оподатковувані операції протягом відповідного звітного податкового періоду. Тобто податковий кредит визнають за всіма покупками незалежно від напряму їх використання. Однак, перешкодою для визнання податкового кредиту може бути відсутність належним чином оформлених підтвердних документів, визначених пунктом 198.6 статті 198 ПКУ.

До таких документів належать:

  • зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкові накладні/розрахунки коригування;
  • митні декларації (тимчасові, додаткові та інші види митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України);
  • інші документи, передбачені пунктом 201.11 статті 201 ПКУ.

Право на податковий кредит зберігається протягом 395 днів

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПКУ (далі - документи).

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими документами, платник податку несе відповідальність відповідно ПКУ.

Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 395 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Операції для визнання податкового кредиту

У пункті 198.1 статті 198 ПКУ визначено операції, за якими платник ПДВ може визнавати податковий кредит, а саме:

  1. придбання або виготовлення товарів і послуг;
  2. придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв’язку з придбанням та/або ввезенням таких активів, як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
  3. отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
  4. ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного чи фінансового лізингу;
  5. ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Водночас пункт 198.3 пункту 198 ПКУ визначає базу для нарахування податкового кредиту. Так, податковий кредит визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг і складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником ПДВ за ставкою, установленою пунктом 193.1 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

  1. придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
  2. придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у т.ч. інших необоротних матеріальних активів і незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
  3. ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Документи для визнання податкового кредиту

Для визначення податкового кредиту за купівлю товарів/послуг/необоротних активів, платник ПДВ повинен мати правильно оформлені підтвердні документи.

з/п

Назва документа Вимоги до документа
1 Податкова накладна 1. Наявність усіх обов’язкових реквізитів, визначених пунктом 201.1 статті 201 ПКУ, заповнених без помилок.

2. Наявність реєстрації в ЄРПН.

2 Митна декларація У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається податкова накладна, складена платником за такими операціями та зареєстрована в ЄРПН, податкові зобов’язання за якою включені до податкової декларації відповідного звітного періоду (постанова Кабінету Міністрів України від 27.02.2019 № 203 "Деякі питання транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей").

Касовий чек Повинен містити:
  • суму отриманих товарів/послуг;
  • загальну суму нарахованого ПДВ;
  • фіскальний номер;
  • податковий номер постачальника.
3 Транспортний квиток Повинен містити:
  • загальну суму платежу;
  • суму ПДВ;
  • податковий номер продавця (крім транспортних квитків, форма яких установлена міжнародними стандартами);
  • фіскальний номер — для електронних проїзних (перевізних) документів (див. роз’яснення в підкатегорії 101.13 системи «ЗІР»).
4 Готельний рахунок Тут потрібно дотримуватися таких обов’язкових умов:
  • постачається послуга, а не товар;
  • вартість послуг має визначатися за показниками приладів обліку;
  • рахунок повинен містити загальну суму платежу, суму ПДВ і податковий номер продавця (постачальника) (крім тих, форма яких установлена міжнародними стандартами)
5 Рахунок за послуги зв’язку
6 Рахунок за інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку
7 Бухгалтерська довідка* Повинна мати всі обов’язкові реквізити відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пункту 2.4 глави 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерством фінансів України від 24 травня 1995 року № 88.

* Підставою для нарахування сум ПДВ, що включаються до податкового кредиту (без податкової накладної), може бути бухгалтерська довідка, складена відповідно до п. 36 підрозділу 2 р. ХХ ПКУ (пп. «в» п. 201.11 ПКУ).

Дата визнання податкового кредиту

Дату визнання податкового кредиту визначають за певною подією залежно від того, яка операція відбувається. Цей момент урегульовано пунктом 198.2 статті 198 ПКУ.

з/п

Випадки Дата виникнення ПК Зауваження
1 Загальний Дата «першої події»:
  • списання коштів із банківського рахунка платника ПДВ на оплату товарів/послуг

або

Правило «першої події» діє для більшості операцій (у тому числі за договорами комісії - пункт 189.4 стаття 189 ПКУ).

Реалізувати право на формування податкового кредиту покупець - платник ПДВ може лише після складання податкової накладної постачальником - платником ПДВ, зокрема в момент відвантаження товарів та реєстрації цієї податкової накладної в ЄРПН, але не раніше отримання права власності на такий товар (листи Державної фіскальної служби України від 09 червня 2015 року № 11999/6/99-99-19-01-01-15 та від 19.04.2016 р. № 8809/6/99-99-19-03-02-15).

Таку пораду податківців можна застосувати лише у ситуації, коли право власності переходить одночасно з фізичним отриманням товару. Приміром, коли продавець доставляє товар покупцеві, і право власності на нього переходить в момент вручення товарів (частина друга статті 334 Цивільного кодексу України).

2 Касовий Дата списання коштів із банківського рахунка (видачі з каси) платника ПДВ або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (чи тих, що підлягають постачанню) йому товарів/послуг

(підпункт 14.1.266 статті 14 ПКУ)

Умови застосування касового методу визнання податкових зобов’язань і податкового кредиту врегульовано підпунктом 14.1.266 статті 14, пунктами 187.1 та 187.10 статті 187, пунктом 44 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ.

У разі застосування касового методу сума «вхідного» ПДВ може бути віднесена до складу податкового кредиту, якщо виконуються одночасно 2 умови:

  • оплачено товари/послуги;
  • зареєстровано податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН.

Платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, та не включені до податкового кредиту протягом періоду 1095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних у зв’язку з відсутністю фактів списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсацій.

3 Імпорт При визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 391 ПКУ. Базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.
4 Послуги від нерезидента Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;дата отримання платником податку товарів/послуг.

(пункт 198.2 статті 198 ПКУ)

Для послуг, які постачаються нерезидентами на митній території України, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких послуг з урахуванням податків та зборів, за винятком податку на додану вартість, що включаються до ціни постачання відповідно до законодавства. Визначена вартість перераховується в національну валюту за валютним (обмінним) курсом Національного банку України на дату виникнення податкових зобов'язань. У разі отримання послуг від нерезидентів без їх оплати база оподаткування визначається, виходячи із звичайних цін на такі послуги без урахування податку (пункт 190.2 статті 190 ПКУ).
5 Фінансовий лізинг Дата фактичного отримання об’єкта фінансового лізингу орендарем (пункт 198.2 статті 198 ПКУ) Операції з передання майна у фінансовий лізинг є об’єктом обкладення ПДВ (абзац п'ятий підпункту 14.1.97 пункту 14.1 статті 14 і пункту 185.1 статті 185 ПКУ).

При цьому не обкладаються ПДВ:

6 Довгострокові договори Дата фактичного отримання замовником результатів робіт, оформлених актами виконаних робіт (пункт 198.2 статті 198 ПКУ). Довгостроковий договір (контракт) - це будь-який договір на виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг із довготривалим (понад рік) технологічним циклом виробництва та якщо договорами, які укладені на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапного їх здавання (пункт 187.9 статті 187 ПКУ).
7 Під звіт Дата подання авансового звіту У цьому випадку податковий кредит зазвичай формують на підставі документів, визначених пунктом 201.11 статті 201 ПКУ, які подають разом з авансовим звітом.

Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, до закінчення п'ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку:

а) завершує таке відрядження;

б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що видала кошти під звіт.За наявності надміру витрачених коштів їх сума повертається платником податку в касу або зараховується на банківський рахунок особи, що їх видала, до або під час подання зазначеного звіту (пункт 170.9.2 статті 170 ПКУ).

Витрати, які платник податку має право включити до складу податкового кредиту звітного року

  • частину суми процентів за іпотечним кредитом, сплачених платником податку (Закон України "Про іпотеку");
  • суму коштів або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні, у розмірі, що перевищує два відсотки, але не є більшим п'яти відсотків від суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року;
  • суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім'ї першого ступеня споріднення (подружжя, батьки, діти), але не більше суми місячного прожиткового рівня для працездатної особи помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень у розрахунку за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року;
  • суму власних коштів платника податку, сплачених на користь закладів охорони здоров'я за лікування такого платника податку або члена його сім'ї першого ступеня споріднення у розмірах, що не покриваються виплатами з фонду загальнообов'язкового медичного страхування (після прийняття відповідного закону про медичне страхування);
  • суму витрат платника податку на сплату за власний рахунок страхових внесків, страхових премій страхувальнику-резиденту за договорами довгострокового страхування життя та недержавного пенсійного страхування (Закон України "Про недержавне пенсійне страхування") як такого платника податку, так і членів його сім'ї першого ступеня споріднення, яка не перевищує (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):
  1. при страхуванні платника податку - суму місячного прожиткового рівня для працездатної особи помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень;
  2. при страхуванні члена сім'ї платника податку першого ступеня споріднення - 50 відсотків суми, визначеної у підпункті „а”.

Причини відмови у наданні податкового кредиту

Податковий кредит може бути нарахований виключно резидентом, що має індивідуальний ідентифікаційний номер, а його загальна сума не може перевищувати суми загального оподатковуваного доходу платника податку, одержаного протягом звітного року як заробітна плата. Тобто, якщо платник податку одержує інші види доходу, відмінні від плати за найману працю – він не має права на отримання податкового кредиту.
Якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкового кредиту за наслідками звітного податкового року, то таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Корисні посилання