Податковий кредит

Матеріал з WikiLegalAid
Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем. Правова консультація носить інформаційний характер та не може безумовно застосовуватися в кожному конкретному випадку.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Нормативна база

Загальна інформація

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість (далі - ПДВ) має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Податкового кодексу України (далі - ПКУ).

Щойно особа стає платником ПДВ, вона починає нараховувати податкові зобов’язання та податковий кредит із ПДВ.

До складу податкового кредиту включаються фактично понесені витрати, підтверджені платником податку документально, а саме: фіскальним або товарним чеком, касовим ордером, товарною накладною, іншими розрахунковими документами або договором, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та визначають суму таких витрат. Зазначені документи не надсилаються податковому органу, а підлягають зберіганню платником податку.

Куди звернутися

Платник податку має право на податковий кредит лише один раз на рік за наслідками звітного податкового року. Для його отримання платник має подати річну податкову декларацію до податкових органів, де зазначаються суми отриманого доходу та підстави для нарахування податкового кредиту із зазначенням конкретних сум.

Право на податковий кредит

Згідно з нормами пункту 198.3 статті 198 ПКУ нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи почали придбані товари/послуги й основні фонди використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника ПДВ протягом звітного податкового періоду, а також незалежно від того, чи здійснював платник ПДВ оподатковувані операції протягом відповідного звітного податкового періоду. Тобто податковий кредит визнають за всіма покупками незалежно від напряму їх використання. Однак, перешкодою для визнання податкового кредиту може бути відсутність належним чином оформлених підтвердних документів, визначених пунктом 198.6 статті 198 ПКУ.

До таких документів належать:

  • зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкові накладні/розрахунки коригування;
  • митні декларації (тимчасові, додаткові та інші види митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України);
  • інші документи, передбачені пунктом 201.11 статті 201 ПКУ.

Право на податковий кредит зберігається протягом 1095 днів

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 ПКУ (далі - документи).

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими документами, платник податку несе відповідальність відповідно ПКУ.

Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Операції для визнання податкового кредиту

У пункті 198.1 статті 198 ПКУ визначено операції, за якими платник ПДВ може визнавати податковий кредит, а саме:

  1. придбання або виготовлення товарів і послуг;
  2. придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв’язку з придбанням та/або ввезенням таких активів, як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
  3. отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
  4. ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного чи фінансового лізингу;
  5. ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Водночас пункт 198.3 пункту 198 ПКУ визначає базу для нарахування податкового кредиту. Так, податковий кредит визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг і складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником ПДВ за ставкою, установленою пунктом 193.1 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

  1. придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;
  2. придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у т.ч. інших необоротних матеріальних активів і незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);
  3. ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Документи для визнання податкового кредиту

Для визначення податкового кредиту за купівлю товарів/послуг/необоротних активів, платник ПДВ повинен мати правильно оформлені підтвердні документи.

з/п

Назва документа Вимоги до документа
1 Податкова накладна 1. Наявність усіх обов’язкових реквізитів, визначених пунктом 201.3 статті 201 ПКУ, заповнених без помилок.

2. Наявність реєстрації в ЄРПН.

2 Митна декларація У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається податкова накладна, складена платником за такими операціями та зареєстрована в ЄРПН, податкові зобов’язання за якою включені до податкової декларації відповідного звітного періоду (постанова Кабінету Міністрів України від 27.02.2019 № 203 "Деякі питання транскордонного переміщення фізичними особами валютних цінностей").

Касовий чек Повинен містити:
  • суму отриманих товарів/послуг;
  • загальну суму нарахованого ПДВ;
  • фіскальний номер;
  • податковий номер постачальника.
3 Транспортний квиток Повинен містити:
  • загальну суму платежу;
  • суму ПДВ;
  • податковий номер продавця (крім транспортних квитків, форма яких установлена міжнародними стандартами);
  • фіскальний номер — для електронних проїзних (перевізних) документів (див. роз’яснення в підкатегорії 101.13 системи «ЗІР»).
4 Готельний рахунок Тут потрібно дотримуватися таких обов’язкових умов:
  • постачається послуга, а не товар;
  • вартість послуг має визначатися за показниками приладів обліку;
  • рахунок повинен містити загальну суму платежу, суму ПДВ і податковий номер продавця (постачальника) (крім тих, форма яких установлена міжнародними стандартами)
5 Рахунок за послуги зв’язку
6 Рахунок за інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку
7 Бухгалтерська довідка* Повинна мати всі обов’язкові реквізити відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пункту 2.4 глави 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерством фінансів України від 24 травня 1995 року № 88.

* Підставою для нарахування сум ПДВ, що включаються до податкового кредиту (без податкової накладної), може бути бухгалтерська довідка, складена відповідно до п. 36 підрозділу 2 р. ХХ ПКУ (пп. «в» п. 201.11 ПКУ).

Дата визнання податкового кредиту

Дату визнання податкового кредиту визначають за певною подією залежно від того, яка операція відбувається. Цей момент урегульовано пунктом 198.2 статті 198 ПКУ.

з/п

Випадки Дата виникнення ПК Зауваження
1 Загальний Дата «першої події»:
  • списання коштів із банківського рахунка платника ПДВ на оплату товарів/послуг

або

Правило «першої події» діє для більшості операцій (у тому числі за договорами комісії - пункт 189.4 стаття 189 ПКУ).

Реалізувати право на формування податкового кредиту покупець - платник ПДВ може лише після складання податкової накладної постачальником - платником ПДВ, зокрема в момент відвантаження товарів та реєстрації цієї податкової накладної в ЄРПН, але не раніше отримання права власності на такий товар (листи Державної фіскальної служби України від 09 червня 2015 року № 11999/6/99-99-19-01-01-15 та від 19.04.2016 р. № 8809/6/99-99-19-03-02-15).

Таку пораду податківців можна застосувати лише у ситуації, коли право власності переходить одночасно з фізичним отриманням товару. Приміром, коли продавець доставляє товар покупцеві, і право власності на нього переходить в момент вручення товарів (частина друга статті 334 Цивільного кодексу України).

2 Касовий Дата списання коштів із банківського рахунка (видачі з каси) платника ПДВ або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (чи тих, що підлягають постачанню) йому товарів/послуг

(підпункт 14.1.266 статті 14 ПКУ)

Умови застосування касового методу визнання податкових зобов’язань і податкового кредиту врегульовано підпунктом 14.1.266 статті 14, пунктами 187.1 та 187.10 статті 187, пунктом 44 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ.

У разі застосування касового методу сума «вхідного» ПДВ може бути віднесена до складу податкового кредиту, якщо виконуються одночасно 2 умови:

  • оплачено товари/послуги;
  • зареєстровано податкову накладну/розрахунок коригування в ЄРПН.

Платники податку, які застосовують касовий метод податкового обліку, суми податку, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, та не включені до податкового кредиту протягом періоду 1095 календарних днів з дати складення таких податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних у зв’язку з відсутністю фактів списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, мають право на включення таких сум до податкового кредиту у звітному податковому періоді, в якому відбулося списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів/послуг, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання, надання інших видів компенсацій.

3 Імпорт При визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 391 ПКУ. Базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.
4 Послуги від нерезидента Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;дата отримання платником податку товарів/послуг.

(пункт 198.2 статті 198 ПКУ)

Для послуг, які постачаються нерезидентами на митній території України, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких послуг з урахуванням податків та зборів, за винятком податку на додану вартість, що включаються до ціни постачання відповідно до законодавства. Визначена вартість перераховується в національну валюту за валютним (обмінним) курсом Національного банку України на дату виникнення податкових зобов'язань. У разі отримання послуг від нерезидентів без їх оплати база оподаткування визначається, виходячи із звичайних цін на такі послуги без урахування податку (пункт 190.2 статті 190 ПКУ).
5 Фінансовий лізинг Дата фактичного отримання об’єкта фінансового лізингу орендарем (пункт 198.2 статті 198 ПКУ) Операції з передання майна у фінансовий лізинг є об’єктом обкладення ПДВ (абзац п'ятий підпункту 14.1.97 пункту 14.1 статті 14 і пункту 185.1 статті 185 ПКУ).

При цьому не обкладаються ПДВ:

6 Довгострокові договори Дата фактичного отримання замовником результатів робіт, оформлених актами виконаних робіт (пункт 198.2 статті 198 ПКУ). Довгостроковий договір (контракт) - це будь-який договір на виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг із довготривалим (понад рік) технологічним циклом виробництва та якщо договорами, які укладені на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапного їх здавання (пункт 187.9 статті 187 ПКУ).
7 Під звіт Дата подання авансового звіту У цьому випадку податковий кредит зазвичай формують на підставі документів, визначених пунктом 201.11 статті 201 ПКУ, які подають разом з авансовим звітом.

Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, до закінчення п'ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку:

а) завершує таке відрядження;

б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що видала кошти під звіт.За наявності надміру витрачених коштів їх сума повертається платником податку в касу або зараховується на банківський рахунок особи, що їх видала, до або під час подання зазначеного звіту (пункт 170.9.2 статті 170 ПКУ).

Витрати, які платник податку має право включити до складу податкового кредиту звітного року

  • частину суми процентів за іпотечним кредитом, сплачених платником податку (Закон України "Про іпотеку");
  • суму коштів або вартість майна, переданих платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, зареєстрованим в Україні, у розмірі, що перевищує два відсотки, але не є більшим п'яти відсотків від суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року;
  • суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім'ї першого ступеня споріднення (подружжя, батьки, діти), але не більше суми місячного прожиткового рівня для працездатної особи помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень у розрахунку за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року;
  • суму власних коштів платника податку, сплачених на користь закладів охорони здоров'я за лікування такого платника податку або члена його сім'ї першого ступеня споріднення у розмірах, що не покриваються виплатами з фонду загальнообов'язкового медичного страхування (після прийняття відповідного закону про медичне страхування);
  • суму витрат платника податку на сплату за власний рахунок страхових внесків, страхових премій страхувальнику-резиденту за договорами довгострокового страхування життя та недержавного пенсійного страхування (Закон України "Про недержавне пенсійне страхування") як такого платника податку, так і членів його сім'ї першого ступеня споріднення, яка не перевищує (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):
  1. при страхуванні платника податку - суму місячного прожиткового рівня для працездатної особи помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень;
  2. при страхуванні члена сім'ї платника податку першого ступеня споріднення - 50 відсотків суми, визначеної у підпункті „а”.

Причини відмови у наданні податкового кредиту

Податковий кредит може бути нарахований виключно резидентом, що має індивідуальний ідентифікаційний номер, а його загальна сума не може перевищувати суми загального оподатковуваного доходу платника податку, одержаного протягом звітного року як заробітна плата. Тобто, якщо платник податку одержує інші види доходу, відмінні від плати за найману працю – він не має права на отримання податкового кредиту.
Якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкового кредиту за наслідками звітного податкового року, то таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Корисні посилання