Проведення виділення в натурі частки нерухомого майна. Присвоєння поштової адреси новоутвореному об'єкту нерухомого майна: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
(Текст відредагований на відповідність темі статті)
(Оновлено нормативну базу, відредаговано по тексту)
 
(Не показані 25 проміжних версій 7 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативна база ==
== Нормативна база ==
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text Конституція України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс Української РСР]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5464-10 Житловий кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 "Про затвердження Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1127-2015-%D0%BF Постанова Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 "Про затвердження Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0774-07 Наказ Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18 червня 2007 року № 55 "Про затвердження Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об’єктів нерухомого майна"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0582-01 Наказ Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року № 127 "Про затвердження Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України"]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0282-12 Наказ Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-91 Постанова Пленуму Верховного суду України від 04 жовтня 1991 року № 7 "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок"]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v0007700-91 Постанова Пленуму Верховного суду України від 04 жовтня 1991 року № 7 "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок"]
== Загальні положення ==
== Загальні положення ==
Майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
[https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%2041.%20%D0%9A%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD,%D0%BF%D1%80%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D1%96%20%D1%8F%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BB%D1%96. Статтею 41 Конституції України] визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право власності набувається у порядку, визначеному законом.  Майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно), яке може належати особам на праві спільної сумісної власності або на праві спільної часткової власності. Власність двох чи більше осіб <u>із визначенням часток кожного</u> з них у праві власності є [[Право спільної часткової власності на земельну ділянку|спільною частковою власністю]]. Спільна власність двох або більше осіб <u>без визначення часток кожного</u> з них у праві власності є [[Спільна сумісна власність на земельну ділянку|спільною сумісною власністю]].
 
Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.
 
Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
 
Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.


Співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
За вимогами [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#:~:text=%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20358.%20%D0%97%D0%B4%D1%96%D0%B9%D1%81%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F,%D0%BD%D0%B0%20%D1%86%D0%B5%20%D0%BC%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%BE. статті 358 Цивільного кодексу України], право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.  


Співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом (до прикладу: не можна здійснити поділ майна, яке не перебуває у приватній власності, не підлягають поділу самочинно збудовані об'єкти (прибудови), речі, які після поділу не зможуть використовуватись за цільовим призначенням (неподільні речі). У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.


== Умови здійснення виділу у натурі частки із спільного майна ==
== Умови здійснення виділу у натурі частки із спільного майна ==
Рядок 34: Рядок 26:


Право на частку у праві спільної власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.
Право на частку у праві спільної власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.
== Розрахунок часток у спільній власності на об’єкти нерухомого майна ==
== Розрахунок часток у спільній власності на об’єкти нерухомого майна ==
Розрахунок часток у спільній власності на об’єкти нерухомого майна виконується за заявами всіх співвласників об’єктів нерухомого майна.
Розрахунок часток у спільній власності на об’єкти нерухомого майна виконується за заявами всіх співвласників об’єктів нерухомого майна.
Рядок 41: Рядок 32:


Право кожного співвласника в спільній частковій власності визначається часткою, яка виражається в простих правильних дробах. При цьому вказані в правовстановлюючих документах розміри часток співвласників на об’єкт нерухомого майна в сумі повинні становити одиницю.  
Право кожного співвласника в спільній частковій власності визначається часткою, яка виражається в простих правильних дробах. При цьому вказані в правовстановлюючих документах розміри часток співвласників на об’єкт нерухомого майна в сумі повинні становити одиницю.  
== Виділення у натурі частки із спільного майна в позасудовому порядку ==
== Виділення у натурі частки із спільного майна в позасудовому порядку ==
Для визначення можливості виділення в натурі частки нерухомого майна необхідно звернутися до суб’єкта господарювання, який здійснює технічну інвентаризацію об’єктів нерухомого майна (суб’єкти господарювання, у складі яких працює один або більше відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, які пройшли професійну атестацію та отримали кваліфікаційний сертифікат для отримання висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки об’єкта нерухомого майна) та укласти договір про проведення технічної інвентаризації.
Для визначення можливості виділення в натурі частки нерухомого майна необхідно звернутися до суб’єкта господарювання, який здійснює технічну інвентаризацію об’єктів нерухомого майна (суб’єкти господарювання, у складі яких працює один або більше відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, які пройшли професійну атестацію та отримали кваліфікаційний сертифікат для отримання висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки об’єкта нерухомого майна) та укласти договір про проведення технічної інвентаризації.
Рядок 62: Рядок 52:
* технічний паспорт на новостворений об’єкт нерухомого майна;
* технічний паспорт на новостворений об’єкт нерухомого майна;
* документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси.
* документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси.
== Присвоєння поштової адреси новоутвореному об'єкту нерухомого майна ==
=== Куди звернутися ===
Для [[Процедура присвоєння поштової адреси об'єктам нерухомого майна|присвоєння поштової адреси]] новоутвореному об’єкту нерухомого майна власнику необхідно звернутись до органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням цього майна із заявою про присвоєння об’єкту нерухомості, який виник в результаті виділу, поштової адреси.
=== Перелік необхідних документів ===
Документи для присвоєння, зміни, коригування, анулювання адреси подаються уповноваженим органом з присвоєння адрес:


== Присвоєння поштової адреси новоутвореному об'єкту нерухомого майна ==
виключно в електронній формі через електронний кабінет Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва - щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками;


=== Куди звернутися ===
особисто через центр надання адміністративних послуг або в електронній формі через електронний кабінет Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, або надсилаються рекомендованим листом з описом вкладення центру надання адміністративних послуг - щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1).
Для присвоєння поштової адреси новоутвореному об’єкту нерухомого майна власнику необхідно звернутись до органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням цього майна із заявою про присвоєння об’єкту нерухомості, який виник в результаті виділу, поштової адреси.  


=== Перелік необхідних документів ===
Документи щодо об’єктів, на які поширюється дія [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3855-12#Text Закону України “Про державну таємницю”], подаються замовником уповноваженим органам з присвоєння адрес в паперовій формі з дотриманням вимог цього [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3855-12#Text Закону].
Для присвоєння поштової адреси новоутвореному об’єкту нерухомого майна необхідно подати наступні документи:
* заява;
* виконавче топографо-геодезичне знімання, виготовлене сертифікованим спеціалістом та зареєстроване в уповноваженому органі містобудування та архітектури (крім квартир в багатоквартирних будинках);
* документ, що підтверджує прийняття об’єкта в експлуатацію (декларація про готовність об’єкта до експлуатації, акт прийняття в експлуатацію об’єктів нерухомого майна) (для новозбудованих, реконструйованих об’єктів);
* правовстановлюючий документ на земельну ділянку;
* витяг із Державного земельного кадастру;
* правовстановлюючий документ на об’єкт нерухомого майна (для реконструйованих об’єктів);
* технічний паспорт на об’єкт нерухомого майна.


=== Строк прийняття рішення ===
=== Строк прийняття рішення ===
Уповноважений орган з присвоєння адреси протягом п’яти робочих днів з дня отримання від замовника будівництва документів:
Виконавчий орган сільської, селищної, міської та районної у місті ради, місцева державна адміністрація або районна у місті Києві державна адміністрація '''протягом п’яти робочих днів''' з дня отримання повідомлення про необхідність присвоєння адреси об’єкту нового будівництва:
 
приймає рішення про присвоєння адреси новоутвореному об’єкту;


оприлюднює рішення про присвоєння адреси об’єкту на своєму офіційному веб-сайті (за наявності) або в друкованому засобі масової інформації місцевої сфери розповсюдження (за відсутності веб-сайту);
1) приймає рішення про присвоєння адреси, що повинно містити відомості про ідентифікатор об’єкта будівництва;


забезпечує внесення інформації про присвоєння адреси об’єкту будівництва до реєстру адрес, який ведеться відповідно до Положення про містобудівний кадастр;
2) оприлюднює рішення про присвоєння адреси на своєму офіційному веб-сайті (у разі наявності);


забезпечує розміщення скан-копії рішення про присвоєння адреси об’єкту будівництва в реєстрі містобудівних умов та обмежень.
3) вносить інформацію про присвоєння адреси (у тому числі копію рішення про присвоєння адреси) до Реєстру будівельної діяльності.


Рішення про присвоєння адреси об’єкту будівництва за зверненням замовника надається у паперовій формі.
Адреса вважається присвоєною з дня внесення до Реєстру будівельної діяльності інформації про її присвоєння.


== Виділення у натурі частки із спільного майна в судовому порядку ==
== Виділення у натурі частки із спільного майна в судовому порядку ==
У випадку якщо між учасниками спільної власності виникають спори щодо виділу частки спільного майна в натурі, співвласник, який бажає такого виділу має право звернутись до суду з позовом про виділення в натурі частки нерухомого майна, що перебуває у спільній власності.
У випадку якщо між учасниками спільної власності виникають спори щодо виділу частки спільного майна в натурі, співвласник, який бажає такого виділу має право звернутись до суду з позовом про виділення в натурі частки нерухомого майна, що перебуває у спільній власності. Проте, в позові повинно бути обґрунтована технічна можливість виділити частку.
 
=== Куди звернутися ===
=== Куди звернутися ===
Позовна заява про виділ в натурі частки нерухомого майна подається в порядку цивільного судочинства до районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів за місцезнаходженням нерухомого майна'''.'''
Позовна заява про виділ в натурі частки нерухомого майна подається в порядку цивільного судочинства до районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів за місцезнаходженням нерухомого майна'''.'''
=== Вартість ===
=== Вартість ===
За подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір за ставкою, що становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01.01.2021 року – 908 грн. 00 коп.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір за ставкою, що становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01.01.2024 року – 1211 грн. 20 коп.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
[[Категорія: Право власності на майно]]
[[Категорія:Право власності на майно]]
[[Категорія: Суди]]
[[Категорія:Житлове право]]

Поточна версія на 10:57, 12 листопада 2024

Нормативна база

Загальні положення

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право власності набувається у порядку, визначеному законом. Майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно), яке може належати особам на праві спільної сумісної власності або на праві спільної часткової власності. Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

За вимогами статті 358 Цивільного кодексу України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом (до прикладу: не можна здійснити поділ майна, яке не перебуває у приватній власності, не підлягають поділу самочинно збудовані об'єкти (прибудови), речі, які після поділу не зможуть використовуватись за цільовим призначенням (неподільні речі). У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Умови здійснення виділу у натурі частки із спільного майна

Виділ частки в натурі здійснюється відповідно до законодавства з наданням Висновку щодо технічної можливості поділу об’єкта нерухомого майна або Висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об’єкта нерухомого майна.

Виділення в натурі частки нерухомого майна можливе в разі дотримання наступних умов:

  • поділ на самостійні об’єкти нерухомого майна повинен відповідати умовам, що передбачені чинними будівельними нормами;
  • виділення в натурі частки об’єкта нерухомого майна, що є спільною власністю, можливе, якщо кожному співвласнику може бути виділено відокремлене приміщення з власним входом;
  • наявність реєстрації земельної ділянки на якій розташований об’єкт нерухомого майна в Державному земельному кадастрі та реєстрації права власності на неї в установленому законом порядку.

Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (майно є неподільним), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

Право на частку у праві спільної власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.

Розрахунок часток у спільній власності на об’єкти нерухомого майна

Розрахунок часток у спільній власності на об’єкти нерухомого майна виконується за заявами всіх співвласників об’єктів нерухомого майна.

У разі невідповідності розмірів часток, указаних у правовстановлюючих документах, реальним часткам за згодою всіх співвласників здійснюється розрахунок відповідних часток нерухомого майна з метою отримання відповідних правовстановлюючих документів.

Право кожного співвласника в спільній частковій власності визначається часткою, яка виражається в простих правильних дробах. При цьому вказані в правовстановлюючих документах розміри часток співвласників на об’єкт нерухомого майна в сумі повинні становити одиницю.

Виділення у натурі частки із спільного майна в позасудовому порядку

Для визначення можливості виділення в натурі частки нерухомого майна необхідно звернутися до суб’єкта господарювання, який здійснює технічну інвентаризацію об’єктів нерухомого майна (суб’єкти господарювання, у складі яких працює один або більше відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, які пройшли професійну атестацію та отримали кваліфікаційний сертифікат для отримання висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки об’єкта нерухомого майна) та укласти договір про проведення технічної інвентаризації.

Для отримання висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки об’єкта нерухомого майна слід подати наступні документи:

  • заяви всіх співвласників, справжність підпису на яких засвідчена нотаріально, нотаріально посвідчений договір чи рішення суду, щодо порядку користування нерухомим майном;
  • правовстановлюючі документи на об’єкт нерухомого майна;
  • документ, що підтверджує право власності (користування) земельною ділянкою;
  • технічний паспорт на об’єкт нерухомого майна.

Після отримання вище зазначеного висновку співвласникам необхідно звернутись до нотаріуса для укладення договору про виділення в натурі частки з об’єкта нерухомого майна та його нотаріального посвідчення. Договори про виділ частки в натурі майна, право власності на яке підлягає реєстрації, посвідчуються нотаріусом на підставі документів, що посвідчують право власності на таке майно, або на підставі інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, якщо державну реєстрацію права власності на нерухоме майно проведено без видачі документа, що посвідчує таке право.

Одночасно з посвідченням договору про виділ частки в натурі (поділ) житлового будинку, будівлі або споруди нотаріусом посвідчується договір про виділ частки в натурі на місцевості земельної ділянки. Для посвідчення останнього разом з іншими документами нотаріусу подається нотаріально посвідчений договір про спільну часткову власність на земельну ділянку.

Укладення договору про виділ частки в натурі припиняє спільну часткову власність для особи, частка якої виділяється за цим договором.

Державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію.

Для державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що створюється шляхом виділу в натурі частки майна, що перебуває у спільній власності, необхідно надати:

  • договір про виділ у натурі частки із спільного майна;
  • технічний паспорт на новостворений об’єкт нерухомого майна;
  • документ, що підтверджує присвоєння об’єкту нерухомого майна адреси.

Присвоєння поштової адреси новоутвореному об'єкту нерухомого майна

Куди звернутися

Для присвоєння поштової адреси новоутвореному об’єкту нерухомого майна власнику необхідно звернутись до органу місцевого самоврядування за місцезнаходженням цього майна із заявою про присвоєння об’єкту нерухомості, який виник в результаті виділу, поштової адреси.

Перелік необхідних документів

Документи для присвоєння, зміни, коригування, анулювання адреси подаються уповноваженим органом з присвоєння адрес:

виключно в електронній формі через електронний кабінет Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва - щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками;

особисто через центр надання адміністративних послуг або в електронній формі через електронний кабінет Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, або надсилаються рекомендованим листом з описом вкладення центру надання адміністративних послуг - щодо об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1).

Документи щодо об’єктів, на які поширюється дія Закону України “Про державну таємницю”, подаються замовником уповноваженим органам з присвоєння адрес в паперовій формі з дотриманням вимог цього Закону.

Строк прийняття рішення

Виконавчий орган сільської, селищної, міської та районної у місті ради, місцева державна адміністрація або районна у місті Києві державна адміністрація протягом п’яти робочих днів з дня отримання повідомлення про необхідність присвоєння адреси об’єкту нового будівництва:

1) приймає рішення про присвоєння адреси, що повинно містити відомості про ідентифікатор об’єкта будівництва;

2) оприлюднює рішення про присвоєння адреси на своєму офіційному веб-сайті (у разі наявності);

3) вносить інформацію про присвоєння адреси (у тому числі копію рішення про присвоєння адреси) до Реєстру будівельної діяльності.

Адреса вважається присвоєною з дня внесення до Реєстру будівельної діяльності інформації про її присвоєння.

Виділення у натурі частки із спільного майна в судовому порядку

У випадку якщо між учасниками спільної власності виникають спори щодо виділу частки спільного майна в натурі, співвласник, який бажає такого виділу має право звернутись до суду з позовом про виділення в натурі частки нерухомого майна, що перебуває у спільній власності. Проте, в позові повинно бути обґрунтована технічна можливість виділити частку.

Куди звернутися

Позовна заява про виділ в натурі частки нерухомого майна подається в порядку цивільного судочинства до районних, районних у містах, міських та міськрайонних судів за місцезнаходженням нерухомого майна.

Вартість

За подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір за ставкою, що становить 1% ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01.01.2024 року – 1211 грн. 20 коп.) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.