Визначення розміру аліментів на дитину

Нормативна база

• Цивільний кодекс України
• Сімейний кодекс України
• Закон України "Про індексацію грошових доходів населення"(дію Закону зупинено на 2024 рік)
• Закон України "Про Державний бюджет України на 2024 рік"
• Закон України "Про виконавче провадження"
• Постанова Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146 "Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб"

Відрахування аліментів на утримання дитини у добровільному порядку

Сплата аліментів на дитину за ініціативою платника

Як оформити аліменти?

Статтею 187 Сімейного кодексу України передбачено добровільний спосіб виконання матір’ю або батьком свого обов’язку утримувати дитину шляхом сплати аліментів.

Так, один із батьків може подати заяву за місцем роботи, місцем виплати пенсії, стипендії про відрахування аліментів на дитину з його заробітної плати, пенсії, стипендії у розмірі та на строк, які визначені у цій заяві. Така заява може бути ним відкликана.

На підставі заяви одного з батьків аліменти відраховуються не пізніше триденного строку від дня, встановленого для виплати заробітної плати, пенсії, стипендії.

На підставі заяви одного з батьків аліменти можуть бути відраховані і тоді, коли загальна сума, яка підлягає відрахуванню на підставі заяви та виконавчих документів, перевищує половину заробітної плати, пенсії, стипендії, а також якщо з нього вже стягуються аліменти на іншу дитину.

Договір про сплату аліментів на дитину

Батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначаються розмір та строки виплати.

При цьому, умови такого договору не можуть порушувати права дитини, передбачені чинним законодавством.

Договір про сплату аліментів укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

У разі невиконання одним із батьків свого обов'язку за договором аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Див. додатково Договір між батьками про сплату аліментів на дитину

Стягнення аліментів на утримання дитини на підставі рішення суду

У разі неможливості досягнення між батьками угоди про добровільне відрахування (сплату) одним з них аліментів, кошти на утримання дитини (аліменти) можуть бути присуджені за рішенням суду.

• Законодавством визначено два порядки звернення до суду:

• в порядку позовного провадження;
• в порядку наказного провадження (спрощений).

Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.

• Аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.

Відповідно до положень ч.2 ст. 47 Цивільного процесуального кодексу України та ч.4 ст. 152 Сімейного кодексу України дитина має право звернутися за захистом своїх прав та інтересів безпосередньо до суду, якщо вона досягла чотирнадцяти років. , оскільки неповнолітні особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також особи, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов’язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом.

Дана правова позиція висловлена Верховний Судом України у постанові від 23 серпня 2023 року у справі №707/1319/22.

Суд може залучити до участі в таких справах законного представника неповнолітньої особи або особи, цивільна дієздатність якої обмежена.

Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання та право на самостійне одержання аліментів та розпорядження ними відповідно до Цивільного кодексу України.

Спосіб стягнення аліментів

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються (за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина):

• у частці від доходу матері, батька дитини;
• у твердій грошовій сумі.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, може бути змінений за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (ч.3 ст.181 Сімейного кодексу України).

Розмір аліментів на дитину

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину становить не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину - розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів).

При цьому, суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати (частина друга і третя статті 182 Сімейного кодексу України).

Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів

Відповідно до статті 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд ураховує:

1. стан здоров’я та матеріальне становище дитини;
2. стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів;
3. наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків чи дочки, сина;
4. наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
5. доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
6. інші обставини, що мають істотне значення.

Важливо!!! Будь-які витрати на утримання дітей мають визначатися за домовленістю між батьками або за рішенням суду. При цьому слід враховувати, що у разі спору суд має визначати не лише сам факт стягнення витрат, а також їхній розмір. Отже, спір щодо витрат на утримання дитини може містити незгоду між батьками, як щодо самого факту сплати аліментів, так і щодо розміру аліментів, які сплачуються добровільно. Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов`язку по утриманню дитини. Якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою одержувача аліментів може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі (ч. 1 ст. 184 Сімейного кодексу України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин та ухвалення рішення судом першої інстанції) Дана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 23 грудня 2019 року у справі № 344/10971/16-ц

Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини

Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі

Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (дію Закону зупинено на 2023 рік), якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку

У 2024 році прожитковий мінімум на дітей становить:

віком до 6 років:	з 1 січня 2024 року - 2563 гривні
віком від 6 до 18 років:	з 1 січня 2024 року - 3196 гривні

Див. додатково Індексація аліментів, визначених судом в твердій грошовій сумі

УВАГА! Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» було зупинено дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», відповідна норма закріплена у п. 3 Прикінцевих положень Закону, відновлення дії Закону, відбулось 01.01.2024 року.

Доходи з яких утримуються аліменти

При визначені розміру аліментів ураховуються такі доходи платника аліментів як: основна заробітна плата, усі види доплат і надбавок до заробітної плати, премії та винагороди, пенсії, стипендії, допомоги по безробіттю, дивіденди та інші доходи, визначені в Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року № 146 (далі - Перелік).

Дохід від продажу нерухомого майна не повинен враховуватись під час визначення розміру аліментів таку позицію висловив Верховний Суд у постанові від 25 січня 2021 року у справі № 758/10761/13-ц (провадження № 61-19815сво19). Висновок Верховного Суду, що викладеній в цій Постанові звучить так - виручення боржником грошових коштів від продажу нерухомого майна, в обмін на передачу покупцю права власності на зазначене нерухоме майно, не має наслідком отримання доходу платником аліментів, а є грошовим еквівалентом вартості цього майна до його продажу та не є видом заробітку (доходу), з якого стягуються аліментні платежі, у розумінні Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів.

З осіб, які працюють і одержують заробіток (дохід) тільки за кордоном у державі, з якою Україна не уклала договору про надання правової допомоги, розмір аліментів обчислюється виходячи із розміру середньої заробітної плати працівника для місцевості, де мешкали такі особи до від’їзду за кордон. У разі надання такими особами відомостей про свій заробіток (дохід) аліменти обчислюються виходячи із розміру заробітку (доходу), отриманого ними за кордоном.

З осіб, які працюють і одержують заробіток (дохід) тільки за кордоном у державі, з якою Україна уклала договір про надання правової допомоги, аліменти обчислюються і стягуються у визначеному законодавством порядку. Аліменти з осіб, що одержують заробітну плату як у гривнях, так і у валюті на підприємствах, в установах, організаціях, розташованих на території України, утримуються бухгалтеріями (розрахунковими відділами) за місцем роботи у розмірах, встановлених рішеннями судів, як із гривень, так і з валюти.

Зверніть увагу! 16.11.2022 року набрали чинності зміни до Переліку, відповідно до яких з військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Держспецзв’язку, Держприкордонслужби, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів внутрішніх справ, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, БЕБ, служби цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби, співробітників Служби судової охорони утримання аліментів провадиться з усіх видів грошового забезпечення, інших виплат, установлених законодавством, зокрема додаткової винагороди, яка виплачується на період воєнного стану, крім грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та інших випадків, передбачених законом.

Можливість зміни розміру аліментів на дитину

Розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них та в інших випадках, передбачених Сімейним Кодексом України.

Статтею 192 Сімейного кодексу України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Зміна сімейного стану позивача, а саме народження інших дітей/дитини без підтвердження погіршення його матеріального становища, не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів, оскільки батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою (постанова Верховного суду від 16.09.2020, справа № 565/2017/19).

Припинення права на аліменти на дитину

Обов’язок зі сплати аліментів того з батьків, який проживає окремо, може бути припинений шляхом укладення за угодою між батьками та з дозволу органу опіки та піклування договору про припинення права на аліменти для дитини у зв’язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо). В свою чергу той із батьків, з ким проживає дитина, зобов'язується в подальшому самостійно утримувати її. У випадку невиконання такого обов'язку, договір про передачу права власності на нерухоме майно може бути розірваний в судовому порядку за позовом відчужувача. Якщо дитина досягла чотирнадцяти років, вона бере участь в укладенні цього договору. Такий договір нотаріально посвідчується. Право власності на нерухоме майно за таким договором виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону. При цьому набувачем права власності на нерухоме майно є сама дитина або дитина і той із батьків, з ким вона проживає, на праві спільної часткової власності на це майно.

Судова практика

• Постанова Верховного Суду від 23 грудня 2019 року у справі № 344/10971/16-ц
• Постанова Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 565/2017/19
• Постанова Верховного Суду від 25 січня 2021 року у справі № 758/10761/13-ц
• Постанова Верховного Суду від 23 серпня 2023 року у справі № 707/1319/22