Договір між батьками про сплату аліментів на дитину

Нормативна база

1. Сімейний кодекс України № 2947-III від 10.01.2002.
2. Цивільно процесуальний кодекс України № 1618-IV від 18.03.2004.
3. Цивільний кодекс України № 435-IV від 16.01.2003.
4. Закон України “Про державний бюджет України на 2017 рік” № 1801-VIII від 21.12.2016

Вступна частина

Сімейним кодексом України передбачено, що батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини. Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується. (ст. 189 СК України).

У разі невиконання одним із батьків свого обов'язку за договором аліменти з нього можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.

 Наголошуємо, що укладення цього правочину є правом, а не обов’язком батьків.

Договірні відносини батьків щодо сплати аліментів

Сімейним кодексом України передбачено такі договірні відносини щодо сплати аліментів:

• шлюбний договір (ст. 93 СК України);
• договір про сплату аліментів на дитину (ст. 189 СК України).
  

В ст. 93 СКУ є положення, згідно з якими подружжя має право визначити свої майнові права та обов’язки як батьків у шлюбному договорі.

Відповідно до ч.1 ст. 109 СК України подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпечення умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.

У відповідності до ч.2 ст. 109 СК України договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений. У разі невиконання цього договору аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса. Наявність такого договору обов’язкова та невід’ємна частина заяви, яка є її додатком. Така вимога розглядається у порядку окремого провадження (ч. 3 ст. 293 ЦПК України) шляхом пред’явлення заяви, де подружжя буде заявниками. 

 Тобто батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, а якому визначити не лише розмір а й строки їх сплати.

Різниця між вказаними договорами може стосуватися не їх змісту, а конкретних умов, за яких договори укладаються. Так, якщо договір укладає подружжя, яке за спільною заявою хоче розірвати свій шлюб, то сторони керуються ч. 2 ст.109 СКУ. Якщо мова йде про батьків дитини, які ніколи не перебували у шлюбі, або навпаки, перебувають у шлюбі і не бажають його розривати, то ці особи при укладені договору звертаються до ст. 189 СКУ. Нарешті, подружжя або особи, які реєструють шлюб, можуть включити положення про сплату аліментів у свій шлюбний договір.

При визначенні місця проживання дитини треба враховувати правила ст. 160 СКУ. Так, батьки за спільною згодою визначають місце проживання дитини, яка не досягла десятирічного віку. Місце проживання дитини, якій виповнилось десять років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцятирічного віку, визначається нею особисто. 

Таким чином, включити в договір про виховання дитини умови щодо місця її проживання подружжя може не завжди. Якщо дитина перебуває у віці від 10 до 14 років, то батьки в своєму договорі повинні зазначити, що місце проживання дитини визначається за взаємною згодою як батьків так і самої дитини.

Окремі положення договору про сплату аліментів на дитину

Договори про сплату аліментів на дитину можуть встановлювати:

• виплати аліментів у частці від заробітку (доходу) платника;
• виплату аліментів у твердій грошовій сумі;
• про погашення заборгованості за минулий час, тощо.

Щодо розміру і строків виплати аліментів, то це істотні умови договору, які мають бути чітко прописані в договорі. Відсутність однієї з перелічених умов є підставою для визнання договору неукладеним (ст. 638 ЦК).

Крім того, у договорі можуть бути встановлені засоби забезпечення виконання зобов’язань, наприклад, сплата неустойки у разі прострочення строку виплати аліментів тощо.
Зокрема, у ст. 196 СК України визначено, що одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
Отже, навіть при відсутність цієї умови у договорів, неустойка може нараховуватися згідно з вимогами законодавства.

Слід також враховувати положення ч.2 ст.182 СК України, а саме мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Прожитковий мінімум, як правило, встановлюється законом „Про державний бюджет України” на відповідний рік. Так, ст. 7 Закону „Про державний бюджет України на 2018 рік” встановлені наступні прожиткові мінімуми для:

• дітей віком до 6 років: з 1 січня 2018 року - 1492 гривні, з 1 липня - 1559 гривень, з 1 грудня - 1626 гривень;
• дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2018 року - 1860 гривень, з 1 липня - 1944 гривні, з 1 грудня - 2027 гривень.

Варто зазначити, що мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Крім того, якщо мова не йде про сплату загальної суми аліментів повністю наперед до досягнення дитиною повноліття (це необхідно, наприклад, якщо батько, який зобов’язаний сплачувати аліменти, виїжджає на постійне місце проживання в країну, з якою в Україні не існує договорів про правову допомогу в сімейних справах), доцільно в договорі вказати про можливість індексації аліментних виплат, в зв’язку з інфляцією та збільшенням прожиткового мінімуму.

Чинним законодавством не встановлено інших критеріїв, тому нотаріус не може вимагати довідку про доходи платника аліментів, хоча така процедура була б корисною, оскільки не завжди один з батьків знає про реальні доходи платника аліментів. Але в нашій країні не завжди і суд здатен встановити реальні доходи громадян, особливо підприємців, доходи яких не знає навіть податкова інспекція.

Перелік документів, для нотаріуса щодо укладення договору

1. Паспорти сторін;
2. Довідки про присвоєння ідентифікаційних номерів;
3. Свідоцтво про народження дитини

Зразок договору про сплату аліментів на дитину

Медіа:Договір про сплату аліментів.docx