Умисне знищення або пошкодження майна

Нормативна база

• Кримінальний кодекс України (далі - КК України)
• Кримінальний процесуальний кодекс України
• Податкового кодексу України

Загальна інформація

Відповідно до частини першої статті 194 КК України злочином визначається умисне знищення або пошкодження чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах.

Склад злочину

Об'єкт злочину

Безпосереднім об'єктом злочину є право власності.

Додатковими факультативними об'єктами можуть виступати громадський порядок, екологічна безпека, життя і здоров'я людини.

Предметом злочину може бути будь-яке майно, як рухоме, так і нерухоме будь-якої форми власності, крім окремих його видів, знищення чи пошкодження яких передбачено КК України як спеціальний вид знищення чи пошкодження майна.

Об'єктивна сторона

Об'єктивна сторона злочину характеризується суспільно небезпечними діями, які полягають у знищенні, або пошкодженні майна, наслідками у вигляді шкоди у великих розмірах і причинним зв'язком між вказаними діями і наслідками.

Знищення чужого майна – це доведення майна до повної непридатності, що унеможливлює його використання за призначенням і призводить до втрати спо­живчих властивостей та економічної цінності або до повного припинення існування (при цьому втрачені майном властивості не можуть бути відновлені). Наприклад, це спалення будівлі чи споруди, загибель худоби, отруєння напоїв, розтрощення коштовної антикварної речі тощо. У окремих випадках майно може бути знищене без фізичного зіпсування ( у разі виливання бензину у каналізацію).

Пошкодження чужого майна – це дії, спрямовані на погіршення якості майна, обмеження можливості його використання за при­значенням, при якому споживчі властивості та економічна цінність втрачається не в повному обсязі, а частково. При цьому пошкоджене майно може бути відновлене і знову набу­ти повністю або частково втрачених корисних якостей для вико­ристання його за призначенням, однак для цього необхідні значні витрати коштів і часу. Знищення чи пошкодження чужого майна можуть бути здійснені у будь-який спосіб (розбиття, розламування чи розрізання речі на шматки, дія на річ водою чи повітрям, повне чи часткове розчинення її у воді чи інших рідинах тощо).

Суспільно небезпечні наслідки, як ознака об’єктивної сторони злочину полягають у спричиненні знищенням чи пошкодженням чужого майна шкоди у великих розмірах (кримінальне правопорушення, що вчинене однією особою чи групою осіб на суму, яка в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення).

Умисне знищення чи пошкодження майна шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом утворює кваліфікований склад цього злочину і потребує кваліфікації за частиною другою статті 194 КК України. Використання майна за його призначенням, що призвело до припинення його існування (наприклад, спалення палива), не може розглядатися як спосіб його знищення чи пошкодження, а тому не утворює складу розглядуваного злочину. За наявності для того підстав зазначені діяння можуть розглядатися як привласнення чи розтрата такого майна.

Суб'єктивна сторона злочину

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим або непрямим умислом. При цьому свідомістю винного охоплюється той факт, що в результаті його дій власникові майна заподіюється велика шкода.

Суб'єкт злочину

Суб'єктом злочину може бути осудна особа, яка досягла 16-річного (частина перша статті 194 КК України) або 14-річного (частина друга статті 194 КК України) віку.

Умисне знищення або пошкодження майна, вчинене службовою особою з використанням свого службового становища, потребує додаткової кваліфікації за статтями 364 або 365 КК України.

Кваліфікуючі ознаки умисного знищення або пошкодження майна

Кваліфікуючі ознаки:

• заподіяння шкоди в особливо великих розмірах (кримінальне правопорушення, що вчинене однією особою чи групою осіб на суму, яка в 600 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення)

Неоподаткований мінімум доходів громадян становить 17 грн. проте згідно пункту 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 Податкового кодексу України, а саме у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи. Станом на січень 2024 року 50% прожиткового мінімуму становить 1514 грн. Таким чином станом на січень 2024 року 1514х600 = 908 400 грн.);

• вчинення його шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом;
• спричинення загибелі людей чи інших тяжких наслідків (заподіяння тяжкого тілесного ушкодження одному чи кільком особам або тілесного пошкодження середньої тяжкості двом чи більше особам). Форма вини у даному випадку стосовно наслідків необережна.

Мотив і мета злочину

Такі елементи складу як мотив і мета не є обов'язковими ознаками цього злочину, але їх встановлення є важливим в плані відмежування його від інших злочинів, вчинення яких може супроводжуватись знищенням чи пошкодженням чужого майна. Це, зокрема, стосується таких злочинів, як диверсія (стаття 113 КК України), вимагання (стаття 189 КК України), терористичний акт (стаття 258 КК України), масові заворушення (стаття 294 КК України).

Санкція (покарання)

1. Умисне знищення або пошкодження чужого майна, що заподіяло шкоду у великих розмірах -
   карається штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста двадцяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.
2. Умисне знищення або пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу, вибуху чи іншим загально небезпечним способом, або заподіяло майнову шкоду в особливо великих розмірах, або спричинило загибель людей чи інші тяжкі наслідки -
   карається позбавленням волі на строк від трьох до десяти років.

Судова практика

• Постанова Верховного Суду від 05 листопада 2020 року у справі № 536/621/16-к (обов'язковою характеристикою злочину, передбаченого частиною другою статті 194 КК України, є не наслідки (шкода у великих розмірах), а саме діяння (спосіб вчинення), оскільки воно в цьому випадку має більшу суспільну небезпеку порівняно зі шкодою у великих розмірах).

Див. також

• [[Стягнення компенсації за пошкоджене/зруйноване майно внаслідок збройного конфлікту
• Привласнення, розтрата або заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем, відмінність від інших майнових злочинів