Форс-мажор

Нормативна база

• Господарський Кодекс України
• Закон України "Про торгово-промислові палати в Україні"
• Регламент засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили)(нова редакція), затверджений рішенням Президії ТПП України від 18 грудня 2014 року №44(5) (із змінами та доповненнями)
• Лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1 щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): військової агресії РФ проти України

Загальні поняття: форс-мажор та випадок (казус)

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо (частина друга ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні").
Цивільний кодекс України не містить поняття "форс-мажор", але ст. 617 Цивільного кодексу України підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання визначає випадок або непереборну силу.

Ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

«Випадок» (казус), під яким на практиці розуміється подія, яка не була передбачена та попереджена через раптовість її настання, але якби її можна було б передбачити, вона могла б бути відвернута. За таких умов особа звільняється від відповідальності якщо доведе, що вчинила усі необхідні дії для належного виконання своїх зобов’язань.

Категорії форс-мажорних обставин

Форс-мажорні обставини поділяються на такі категорії:

• повінь (але щорічний розлив річок не є форс-мажорною обставиною), землетрус, шторм, осідання грунту, цунамі, інші стихійні лиха природи; епідемії;
• пожежі, вибухи, вихід з ладу чи пошкодження машин та устаткування;
• страйки, саботаж, локаут та інші непередбачені зупинки на виробництві;
• оголошена чи неоголошена війна, революція, масові безпорядки, піратство;
• законні або незаконні дії органів державної влади чи управління та їх структурних підрозділів, які перешкоджають виконанню контракту (наприклад, ембарго на експорт певних товарів, валютні обмеження, введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України тощо).

За терміном дії форс-мажорні обставини поділяються на такі категорії:

• тривалі, до яких належать, передусім заборона експорту (іноді й імпорту), війна, заколоти, блокада, валютні обмеження або інші заходи уряду чи його органів;
• короткострокові, до яких належать пожежа, повінь, стихійні лиха, замерзання моря або порту, закриття морських проток, які лежать на звичайному морському шляху, між портами навантаження та розвантаження, відхилення на шляху, викликані воєнними діями тощо.

Наслідки настання форс-мажорних обставин:

• строк виконання зобов'язань стороною, на яку впливають такі обставини, відсуваються на весь період їх дії, маючи на увазі і ліквідацію їх наслідків; при цьому ця сторона не може бути звинувачена у простроченні поставки;
• виконання контракту для сторін стає економічно недоцільним, що трапляється при тривалій дії обставин, і кожна із сторін має право відмовитися від повного або часткового виконання зобов'язань за договором; при цьому жодна з сторін не буде мати права вимагати від іншої сторони відшкодування збитків та виплати неустойки.

Документ, який підтверджує настання обставин непереборної сили

Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб’єкта господарської діяльності за собівартістю.
Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб’єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Граничний строк дії форс-мажору, після якого партнери мають право анулювати взаємні зобов'язання.
Його тривалість встановлюється з урахуванням строку виконання контракту, характеру товару, способу продажу, торгових звичаїв. Наприклад, для продуктів, що швидко псуються, він приймається рівним 15-30 днів, у контрактах на обладнання - 3—12 місяців, на інші товари - 1-4 місяці. При цьому обумовлюється, що жодна із сторін не буде мати права на відшкодування іншою стороною валютних збитків. Як виняток, покупець може вимагати повернення виплаченого авансу. Але це може виявитися безрезультатним, оскільки складно довести, що продавець не витратив одержані суми до виникнення форс-мажору (на проектні роботи, виготовлення оснащення, придбання матеріалів тощо).

На що звернути увагу під час дії воєнного стану

1. Відрізняйте об‘єктивну неможливість виконати договір та економічну недоцільність подальшого виконання договору

У випадку погіршення матеріального стану підприємства, проте за технічної можливості виконати умови договору, захистити себе від господарських санкцій форс-мажором не вдасться. Через запровадження постановою Правління НБУ від 24.02.2022 року № 18 заборони на виконання платежів у іноземній валюті за межі України, неможливість вчасно здійснити платіж – буде визнана форс-мажором та буде підставою для звільнення зобов’язаної сторони від відповідальності (пені). А от збільшення витрат через організацію постачання товару за контрактом, та, як наслідок, нерентабельність угоди не буде форс-мажором, навіть якщо зайві витрати стали наслідком військових дій.

2. Форс-мажор–договірний засіб захисту для зобов’язаної сторони

Управнена сторона посилатися на форс-мажорне застереження права не має. Наприклад, покупець не може через війну відмовитися від прийняття товарів від продавця. А от продавець, який позбавлений можливості організувати передачу товару покупцю через порушення логістичного ланцюга, чи через зупинення виробництва, може посилатися на форс-мажор.

3. Форс-мажор має бути підтвердженим

Зазвичай, для цього існує сертифікат ТТП. Наразі порядок отримання сертифікату максимально спрощений. Проте, управнена сторона може заперечувати проти посилання на форс-мажор навіть за наявності сертифікату. Тож документальні докази неможливості виконати договір через військові дії рекомендую збирати незважаючи ані на наявність сертифікату ТТП, ані на загальну обізнаність про факт російської агресії проти України

Джерело: https://pravo.ua/iak-pravylno-zastosovuvaty-fors-mazhor-do-nevykonanykh-zobov-iazan-cherez-viinu-v-ukraini/

Див. також

• Видача Торгово-промисловою палатою сертифікатів щодо форс-мажорних обставин