Взаємна обізнаність наречених про стан здоров'я: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Мітка: редагування коду 2017
Немає опису редагування
 
Рядок 15: Рядок 15:
Перший етап відбувається до набуття особами статусу наречених і зводиться до простого обміну ними інформацією про стан здоров'я. Другий етап починається після набуття особами статусу наречених і пов'язаний з правом проходження медичного обстеження та повідомлення один одному результатів його проходження.
Перший етап відбувається до набуття особами статусу наречених і зводиться до простого обміну ними інформацією про стан здоров'я. Другий етап починається після набуття особами статусу наречених і пов'язаний з правом проходження медичного обстеження та повідомлення один одному результатів його проходження.


Постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2002 р. № 1740 було затверд­жено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1740-2002-%D0%BF#Text Порядок здійснення добровільного медичного обстеження наречених]. Вказаний Порядок визначає механізм організації добровільного медичного обстеження осіб, які подали заяву про ре­єстрацію шлюбу, з метою визначення стану їх здоров'я для профілактики захво­рювань, небезпечних для подружжя та їх нащадків. Відповідно до пункту 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1740-2002-%D0%BF#Text Порядку здійснення добровільного медичного обстеження наречених] орган державної реєстрації актів цивільного стану під час приймання заяви про реєстрацію шлюбу інформує осіб, які подають таку заяву, про можливість здійснення медичного обстеження та за їх бажанням видає направлення за зразком, затвердженим МОЗ.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2002 р. № 1740 затверд­жено [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1740-2002-%D0%BF#Text Порядок здійснення добровільного медичного обстеження наречених]. Вказаний Порядок визначає механізм організації добровільного медичного обстеження осіб, які подали заяву про ре­єстрацію шлюбу, з метою визначення стану їх здоров'я для профілактики захво­рювань, небезпечних для подружжя та їх нащадків. Відповідно до пункту 3 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1740-2002-%D0%BF#Text Порядку здійснення добровільного медичного обстеження наречених] державний орган реєстрації актів цивільного стану під час приймання заяви про реєстрацію шлюбу інформує осіб, які подають таку заяву, про можливість здійснення медичного обстеження та за їх   бажанням   видає   направлення   за   зразком,   затвердженим Міністерством охорони здоров'я.  Про видачу  направлення  або  про відмову  наречених  від його отримання працівниками реєстрації актів цивільного стану (РАЦСу ) робиться запис у заяві про реєстрацію шлюбу та актовому  записі  про  шлюб, який  скріплюється  підписами  наречених.  Цим  самим  наречені підтверджують взаємну обізнаність про стан здоров'я.  
== Відповідальність за приховання відомостей про стан здоров’я ==
== Відповідальність за приховання відомостей про стан здоров’я ==
Законодавець встановлює відповідальність за неповідомлення або приховання одним з наречених відомостей про стан здоров'я, якщо внаслідок цього було спричинено шкоду здоров'ю іншому з подружжя або їх нащадкам. Відповідальність полягає у можливості суду застосувати санкцію у вигляді визнання шлюбу недійсним ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ч.5. ст. 30 Сімейного кодексу України]). Слід зазначити, що настання такої відповідальності буде можливе лише у разі винної поведінки одного із наречених, а саме, якщо один з наречених знав або міг знати про особливості стану свого здоров'я, які можуть завдати шкоди іншому з наречених або їх нащадкам та не повідомив про це іншого.
Законодавець встановлює відповідальність за неповідомлення або приховання одним з наречених відомостей про стан здоров'я, якщо внаслідок цього було спричинено шкоду здоров'ю іншому з подружжя або їх нащадкам. Відповідальність полягає у можливості суду застосувати санкцію у вигляді визнання шлюбу недійсним ([http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 ч.5. ст. 30 Сімейного кодексу України]). Слід зазначити, що настання такої відповідальності буде можливе лише у разі винної поведінки одного із наречених, а саме, якщо один з наречених знав або міг знати про особливості стану свого здоров'я, які можуть завдати шкоди іншому з наречених або їх нащадкам та не повідомив про це іншого.
Тому, виходячи з аналізу положення, передбаченого ч. 5 ст. 30 СК України,  самого факту приховування відомостей про стан здоров’я буде недостатньо для визнання шлюбу недійсним. Потребує додаткового доведення, що приховування зазначеної інформації призвело чи може призвести до порушення фізичного або психічного здоров’я іншого нареченого або їх нащадків.
Якщо ж у судовому порядку встановлюється факт захворювання одного з подружжя до укладення шлюбу, а хвороба останнього не має суспільно небезпечного характеру чи тяжких наслідків для другого з подружжя, то законні підстави, які б свідчили про недійсність шлюбу, відсутні. Суд, відповідно, надає перевагу суспільній цінності стабільності сімейних відносин перед індивідуальним інтересом особи, яка вважає свої права порушеними самим фактом неповідомлення її про факт відповідної хвороби іншим з наречених, навіть за відсутності загрози для неї і (або) для їхніх нащадків. Як зазначається в юридичній літературі, у такому разі має місце т. зв. «дефектний шлюб», сутність якого полягає в тому, що законодавець прагне зберегти відносини, що фактично склалися, навіть якщо не були дотримані певні вимоги, і це, за загальним правилом, може виступати підставою недійсності.


Наречені можуть бути добре обізнані про стан свого здоров'я. Тоді вони самі обирають форму повідомлення другої сторони щодо цього. Однак у нарече­них може виникнути бажання з'ясувати стан свого здоров'я більш детально. Держава забезпечує створення умов для медичного обстеження наречених.
Наречені можуть бути добре обізнані про стан свого здоров'я. Тоді вони самі обирають форму повідомлення другої сторони щодо цього. Однак у нарече­них може виникнути бажання з'ясувати стан свого здоров'я більш детально. Держава забезпечує створення умов для медичного обстеження наречених.

Поточна версія на 13:11, 19 серпня 2024

Нормативна база

Загальна інформація

Питання щодо обізнаності стану здоров'я лежить на особливому місці у зв'язку з тим, що при створенні нової сім'ї стан здоров'я одного з подружжя може безпосередньо впливати на стан здоров'я другого з подружжя та їхніх нащадків. У зв'язку з цим питання про стан здоров'я чоловіка та жінки закон не розглядає як приватну ситуацію кожного з подружжя окремо.

Статус наречених набувають особи, які підписали та подали заяву про реєстрацію шлюбу, встановленого зразка (Стаття 28 Сімейного кодексу України). Особи, які ще не підписали заяву про реєстрацію шлюбу, також повинні ознайомити один одного зі станом свого здоров'я до підписання заяви про реєстрацію шлюбу, оскільки, підписуючи заяву та набуваючи статус наречених, особи підтверджують факт ознайомлення зі станом здоров'я один одного. Держава гарантує нареченим право проходження медичного огляду, шляхом створення безперешкодного та своєчасного доступу до медичного обстеження в мережі закладів охорони здоров'я.

Обов’язки сторін

У ч.1. статті 30 Сімейного кодексу України, чітко закріплено обов'язок осіб, які вже набули статусу наречених, повідомити один одного про стан здоров'я. Однак слід звернути увагу на те, що статус наречених набувають лише особи, які підписали та подали заяву про реєстрацію шлюбу, встановленого зразка (додаток 14 до Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні). У бланку заяви про реєстрацію шлюбу присутній пункт про взаємну обізнаність зі станом здоров'я, а отже, обов'язок повідомити про стан здоров'я поширюється і на осіб, які ще не набули статусу наречених. Особи, які ще не підписали заяву про реєстрацію шлюбу, також повинні ознайомити один одного зі станом свого здоров'я до підписання заяви про реєстрацію шлюбу, оскільки, підписуючи заяву та набуваючи статус наречених, особи підтверджують факт ознайомлення зі станом здоров'я один одного.

Відповідно до п. 3 ст. 14 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» орган РАЦСу, що прийняв заяву про реєстрацію шлюбу, зобов’язаний тільки ознайомити наречених з обов’язком повідомити один одному про стан свого здоров’я, і, окрім цього, попередити наречених про відповідальність за приховування відомостей про наявність перешкод для державної реєстрації шлюбу.

Етапи

Перший етап відбувається до набуття особами статусу наречених і зводиться до простого обміну ними інформацією про стан здоров'я. Другий етап починається після набуття особами статусу наречених і пов'язаний з правом проходження медичного обстеження та повідомлення один одному результатів його проходження.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2002 р. № 1740 затверд­жено Порядок здійснення добровільного медичного обстеження наречених. Вказаний Порядок визначає механізм організації добровільного медичного обстеження осіб, які подали заяву про ре­єстрацію шлюбу, з метою визначення стану їх здоров'я для профілактики захво­рювань, небезпечних для подружжя та їх нащадків. Відповідно до пункту 3 Порядку здійснення добровільного медичного обстеження наречених державний орган реєстрації актів цивільного стану під час приймання заяви про реєстрацію шлюбу інформує осіб, які подають таку заяву, про можливість здійснення медичного обстеження та за їх бажанням видає направлення за зразком, затвердженим Міністерством охорони здоров'я. Про видачу направлення або про відмову наречених від його отримання працівниками реєстрації актів цивільного стану (РАЦСу ) робиться запис у заяві про реєстрацію шлюбу та актовому записі про шлюб, який скріплюється підписами наречених. Цим самим наречені підтверджують взаємну обізнаність про стан здоров'я.

Відповідальність за приховання відомостей про стан здоров’я

Законодавець встановлює відповідальність за неповідомлення або приховання одним з наречених відомостей про стан здоров'я, якщо внаслідок цього було спричинено шкоду здоров'ю іншому з подружжя або їх нащадкам. Відповідальність полягає у можливості суду застосувати санкцію у вигляді визнання шлюбу недійсним (ч.5. ст. 30 Сімейного кодексу України). Слід зазначити, що настання такої відповідальності буде можливе лише у разі винної поведінки одного із наречених, а саме, якщо один з наречених знав або міг знати про особливості стану свого здоров'я, які можуть завдати шкоди іншому з наречених або їх нащадкам та не повідомив про це іншого.

Тому, виходячи з аналізу положення, передбаченого ч. 5 ст. 30 СК України, самого факту приховування відомостей про стан здоров’я буде недостатньо для визнання шлюбу недійсним. Потребує додаткового доведення, що приховування зазначеної інформації призвело чи може призвести до порушення фізичного або психічного здоров’я іншого нареченого або їх нащадків.

Якщо ж у судовому порядку встановлюється факт захворювання одного з подружжя до укладення шлюбу, а хвороба останнього не має суспільно небезпечного характеру чи тяжких наслідків для другого з подружжя, то законні підстави, які б свідчили про недійсність шлюбу, відсутні. Суд, відповідно, надає перевагу суспільній цінності стабільності сімейних відносин перед індивідуальним інтересом особи, яка вважає свої права порушеними самим фактом неповідомлення її про факт відповідної хвороби іншим з наречених, навіть за відсутності загрози для неї і (або) для їхніх нащадків. Як зазначається в юридичній літературі, у такому разі має місце т. зв. «дефектний шлюб», сутність якого полягає в тому, що законодавець прагне зберегти відносини, що фактично склалися, навіть якщо не були дотримані певні вимоги, і це, за загальним правилом, може виступати підставою недійсності.

Наречені можуть бути добре обізнані про стан свого здоров'я. Тоді вони самі обирають форму повідомлення другої сторони щодо цього. Однак у нарече­них може виникнути бажання з'ясувати стан свого здоров'я більш детально. Держава забезпечує створення умов для медичного обстеження наречених.

Також наголошуємо, що медичне обстеження проводиться виключно за бажанням наречених. Результати медичного обстеження є таємницею і повідом­ляються лише особам, які подали заяву про реєстрацію шлюбу.

Право на таємницю про стан свого здоров'я

У статті 391 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» зазначено, що пацієнт має право на таємницю про стан свого здоров'я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при його медичному обстеженні. У статті 40 цього ж Закону вказано, що медичні працівники та інші особи, яким у зв'язку з виконанням професійних або службових обов'язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя громадянина, не мають права розголошувати ці відомості, крім передбачених законодавчими актами випадків.

Лікар, або працівник медичної установи, який проводив медичне обстеження або на якого покладено обов'язок повідомити результати обстеження нареченим, повинен діяти не порушуючи лікарської таємниці, і тому результати медичного обстеження будуть повідомлені кожному з наречених окремо, а вже від волі наречених залежить чи повідомлять вони один одного про стан здоров'я чи будуть зберігати результати або окремі показники, особливості в таємниці.

Див. також