Виправлення помилок у державному акті на землю: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
мНемає опису редагування
Немає опису редагування
 
(Не показано 24 проміжні версії 9 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативна база.==
== Нормативна база.==
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України] <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]  
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України] <br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закон України «Про Державний земельний кадастр»] <br />
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#Text Цивільний процесуальний кодекс України]
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-%D0%BF Порядок ведення Державного земельного кадастру затверджено постановою КМУ від 17.10.12 р. № 1051] <br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3613-17 Закон України "Про Державний земельний кадастр"]  
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/858-15#Text Закон України «Про землеустрій»]
* [[Внесення змін до Державного земельного кадастру#%D0%92%D0%BD%D0%B5%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B7%D0%BC%D1%96%D0%BD%20%D0%B4%D0%BE%20%D0%94%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE%20%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83|Внесення змін до Державного земельного кадастру]]
 
== Загальні положення ==
'''Державний акт на землю''' - це документ, виданий уповноваженим державним органом, що підтверджує право власності або право користування громадянина чи юридичної особи на земельну ділянку. Державний акт на землю містить інформацію про:
* власника земельної ділянки;
* підстави набуття права власності(права користування) на земельну ділянку;
* місце розташування, площу земельноъ ділянки;
* опис суміжних землекористувачів;
* обмеження та обтяження у використанні ділянки.
 
Форми  державного  акта  на право власності на земельну ділянку  та  державного  акта  на  право  постійного  користування земельною  ділянкою,  затверджені  [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/449-2002-%D0%BF#Text постановою Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2002 року N 449], ''яка втратила чинність'' на підставі [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1259-13#Text Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 03.07.2013 р. № 404 "Про визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів"].
 
'''Зверніть увагу!''' З 1 січня 2013 року, у зв’язку з набранням чинності [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закону України «Про Державний земельний кадастр» (далі – Закон № 3613)] державні акти на право власності чи право постійного користування земельною ділянкою '''не видаються'''.
 
З 01.01.2013 р. земельні ділянки як об’єкти права реєструються в Державному земельному кадастрі (далі – ДЗК), а права на них (власності, користування тощо) – у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Реєстрація прав щодо земельної ділянки можлива лише за умови, що таку ділянку зареєстровано в ДЗК.
 
На сьогодні, основним законом, що встановлює правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру є [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закон України «Про Державний земельний кадастр» ].
 
Відповідно до частини дев’ятої статті 21 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#Text Закону 3613] відомості про речові права на земельні ділянки, що виникли '''до 1 січня 2013 року''', вносяться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, до ДЗК із Державного реєстру земель та документів, що відповідно до законодавства, яке діяло до 1 січня 2013 року, посвідчували право власності або право користування землею (земельними ділянками), а також книг записів (реєстрації) таких документів. Відомості про розподіл земель за формами власності і видами речових прав вносяться до ДЗК відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
 
Введення в дію бази Державного земельного кадастру дозволило присвоїти кожній, внесеній до кадастру, земельній ділянці окремий унікальний ''кадастровий номер''. Кожний кадастровий номер складається з 19 цифр, розділених двокрапками та містить інформацію про код регіону, кадастрової зони, кварталу та номер конкретної земельної ділянки.


== Різновиди помилок ==
== Різновиди помилок ==
З 01.01.13 р. земельні ділянки як об’єкти права реєструються в ДЗК, а права на них (власності, користування тощо) – у Державному реєстрі прав. Реєстрація прав щодо земельної ділянки можлива лише за умови, що таку ділянку зареєстровано в ДЗК.<br />
Основним документом, що встановлює правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері ДЗК, є Закон від 07.07.11 р. № 3613-VI «Про Державний земельний кадастр» (далі – Закон № 3613).<br />
Порядок ведення Державного земельного кадастру затверджено постановою КМУ від 17.10.12 р. № 1051 (далі – Порядок № 1051). Цим Порядком визначено, які помилки можуть мати місце в ДЗК (п. 138), а саме:<br />
* помилка 1 – '''технічна, допущена органом, що здійснює ведення ДЗК''' (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка); <br />
* помилка 2 – '''технічна, допущена не з вини органу, що здійснює ведення ДЗК''' (у т. ч. технічна помилка в документах, на підставі яких унесено відомості до ДЗК);<br />
* помилка 3 – '''допущена у відомостях ДЗК унаслідок помилки в документації із землеустрою та оцінки земель''' (у т. ч. виявлена після перенесення до ДЗК інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель, яка міститься в затвердженій та переданій до 01.01.13 р. до Державного фонду документації із землеустрою);<br />
* помилка 4 – '''допущена у відомостях ДЗК, перенесених до нього з інших кадастрів та інформаційних систем у порядку інформаційної взаємодії.'''<br />
Якщо помилка у відомостях ДЗК виникла внаслідок помилки в документах, на підставі яких були внесені такі відомості, то згідно зі ст. 37 Закону № 3613 її виправлення здійснюється:
* після виправлення помилки у відповідних документах;
* на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок у натурі (далі – техдокументація щодо встановлення меж), матеріалів інвентаризації земель, документації з оцінки земель або за рішенням суду.<br />
'''Якщо межі ділянки не змінюються, немає спору за межу, немає самозахоплення землі тощо, то зазначені помилки можуть бути виправлені в позасудовому порядку.'''<br />


== Помилка 1 – технічна, допущена органом, що здійснює ведення ДЗК ==
Наявність помилок у правовстановлюючому документі на землю унеможливлює реалізацію особою своїх прав власника земельної ділянки.
Технічні помилки можуть бути виявлені зацікавленою особою у витягу, довідці з ДЗК або викопіюванні з картографічних матеріалів ДЗК. Такі помилки можуть бути допущені органом, що здійснює ведення ДЗК, у назві (П. І. Б.) власника/ користувача земельної ділянки, її цільовому призначенні, виді використання, адресі такої земельної ділянки тощо.<br />
 
'''''Що має зробити зацікавлена особа в разі виявлення технічної помилки.'''''<br />
Помилки в державних актах поділяють на дві групи: технічні, орфографічні.
Направити до територіального органу Держземагентства за місцезнаходженням земельної ділянки повідомлення за формою, наведеною в [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1051%D0%B1-2012-%D0%BF/paran431#n431 додатку 29 до Порядку № 1051.] Це повідомлення має бути направлене рекомендованим листом (з описом вкладення та повідомленням про вручення) або надане зацікавленою особою особисто. До повідомлення додаються документи, що містять технічні помилки, та документи, що містять правильну редакцію відповідних відомостей (п. 139 Порядку № 1051).<br />
 
'''''Що повинен зробити державний кадастровий реєстратор.'''''<br />
Технічні помилки стосуються неправильно визначеної площі земельної ділянки, її конфігурацій тощо.
Отримавши повідомлення від зацікавленої особи та звіривши додані до нього документи, державний кадастровий реєстратор повинен виправити помилку, а також безоплатно видати такій особі за її бажанням витяг, довідку з ДЗК, викопіювання з картографічних матеріалів ДЗК на заміну документа, у якому виявлено помилку (п. 144 Порядку № 1051).<br />
 
'''''Якщо помилку допущено в державному акті на землю в назві (П. І. Б.) власника/користувача земельної ділянки, кадастровий реєстратор повинен:'''''<br />
Орфографічними є помилки допущені у :
* установити (підтвердити), що такий документ належить власнику земельної ділянки;
* прізвищі, імені та по батькові громадянина,якому видавався державний акт на його земельну ділянку;
* перевірити відповідні відомості про власника, що містяться в землевпорядній документації, яка повинна зберігатися в архіві (такою документацією можуть бути матеріали первинного відведення земельної ділянки, рішення, розпорядження тощо);
* назві юридичної особи;
* перевірити паспортні дані та ідентифікаційний код власника/землекористувача.<br />
* назві населеного пункту, вулиці тощо.
Якщо '''відомості про власника підтверджено''', то кадастровий реєстратор вносить зміни до ДЗК (здійснює державну реєстрацію земельної ділянки) та надає витяг з ДЗК із правильними відомостями.<br />
 
Якщо '''архіви не містять необхідної документації''', то кадастровий реєстратор не може перевірити та підтвердити відомості про власника земельної ділянки. Отже, він не зможе внести виправлені дані в ДЗК і тому відмовить у державній реєстрації земельної ділянки. У такому разі відмова оформлюється відповідним рішенням. Таке рішення видається зацікавленій особі (заявнику). Воно є підставою для звернення до суду із заявою про встановлення факту належності заявнику державного акта як правовстановного документа на земельну ділянку. Після отримання відповідного позитивного рішення суду зацікавлена особа надає його державному кадастровому реєстратору разом із державним актом, що містить помилку. На підставі таких документів до ДЗК вносяться зміни (реєструється земельна ділянка) і заявнику надається витяг із ДЗК із правильними відомостями.<br />
'''Зверніть увагу''', що виправлення орфографічних помилок відбувалось до 2013 року шляхом видачі нових державних актів замість тих, що містять помилки. Проте, з 2013 року державні акти не видаються,а,отже,отримати новий акт замість того в якому міститься помилка, неможливо. Крім того,слід звернути увагу на те, що за весь період видачі державних актів на право власності та на право постійного користування землею Інструкцією по їх заповненню заборонялося робити виправлення або помарки.
'''Щоб отримати новий правовстановний документ (з виправленими даними)''', зацікавлена особа надає державному реєстратору Державної реєстраційної служби необхідні документи (у т. ч. витяг з ДЗК із правильними відомостями).<br />
 
== Помилка 2 – технічна, допущена не з вини органу, що здійснює ведення ДЗК ==
'''Отже,в раніше виданих державних актах на право власності на земельну ділянку чи право постійного користування земельною ділянкою жодних виправлень робити не можна, оскільки його можна визнати зіпсованим.'''
Поширеними є помилки (описки, друкарські, граматичні, арифметичні чи інші помилки) у відомостях ДЗК, допущені внаслідок технічної помилки в землевпорядних документах. У такому разі це помилки, допущені не з вини органу, що здійснює ведення ДЗК.<br />
 
Наприклад, у технічній документації із землеустрою щодо поділу та об’єднання земельних ділянок (далі – техдокументація щодо поділу земельних ділянок) зазначено неправильну адресу новоствореної земельної ділянки (описка). Власник такої ділянки виявив помилку після її реєстрації в ДЗК. Для внесення до ДЗК правильних відомостей він повинен надати кадастровому реєстратору техдокументацію щодо поділу земельних ділянок із виправленими відомостями. Виправити такі відомості може лише землевпорядна організація. Зазвичай зацікавлені особи звертаються до організації, яка виготовила таку техдокументацію. Проте це може бути й інша землевпорядна організація (наприклад, якщо ту, що виготовила документацію, ліквідовано).<br />
== Шляхи виправлення помилок у державному акті на землю ==
Відповідно до п. 150 Порядку № 1051 виправлення технічних помилок, допущених не з вини органу, що веде ДЗК, здійснюється кадастровим реєстратором за заявою зацікавленої особи. Форму заяви наведено в [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1051%D0%B1-2012-%D0%BF/paran504#n504 додатку 35] до Порядку № 1051. До такої заяви необхідно додати:<br />
 
* документи (або їх засвідчені копії), на підставі яких до ДЗК унесено помилкові відомості;  
Порядок виправлення помилок, допущених при веденні Державного земельного кадастру, визначений статтею 37 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3613-17#n443 Закону України «Про Державний земельний кадастр»].  
* документи з виправленими технічними помилками, які є підставою для виправлення відповідних технічних помилок у ДЗК;
 
* документ, що підтверджує оплату послуг з виправлення технічних помилок у ДЗК (розмір плати – 161 грн. відповідно до постанови КМУ від 01.08.14 р. № 835).
Існує два способи виправлення помилки:
== Помилка 3 – допущена у відомостях ДЗК унаслідок помилки в документації із землеустрою та оцінки земель ==
* позасудовий (особа звертається до органу, який видав правовстановлюючий документ);
Такі помилки, як правило, виявляються під час перенесення до ДЗК відомостей із Державного реєстру земель (далі – ДРЗ). Відомо, що зазначений реєстр вівся лише на паперових носіях, тоді як ДЗК ведеться як на електронних, так і на паперових носіях. Отже, ДЗК – це, у тому числі, електронна система, відомості в якій перевіряються автоматично. При перенесенні відомостей з одного реєстру до іншого виявляються помилки, без виправлення яких зацікавлені особи не можуть належним чином зареєструвати свої права.<br />
* судовий (передбачає звернення з позовом до суду про встановлення факту належності правовстановлюючого документу особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої зазначено в документі, що не збігаються з даними вказаними у Державному акті).
Як уже зазначалося, виправлення помилок, допущених у відомостях ДЗК унаслідок помилки в документації із землеустрою, здійснюється після внесення змін до такої документації. Процедура внесення змін до відомостей ДЗК дещо різниться залежно від того, має земельна ділянка кадастровий номер чи ні.<br />
 
=== Земельна ділянка має кадастровий номер ===
=== Позасудовий порядок виправлення помилки у державному акті на землю ===
Як правило, це земельні ділянки, право власності на які виникло після 2004 року. Помилками при перенесенні відомостей із ДРЗ уважаються такі невідповідності у визначенні площ та/або меж земельних ділянок, як:
Виправлення помилки, допущеної у державному акті на земельну ділянку, може відбуватися шляхом з’ясування, на якому етапі була допущена помилка.
* розташування в межах земельної ділянки частини іншої земельної ділянки (так звані накладки);  
Так, у разі виявлення заінтересованою особою помилки, допущеної у відомостях Державного земельного кадастру, остання письмово повідомляє про це орган, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, який у разі підтвердження невідповідності в день надходження повідомлення безоплатно виправляє допущену помилку та не пізніше наступного дня повідомляє про це заінтересовану особу.
* невідповідність меж земельної ділянки, зазначених в ДРЗ, її дійсним межам;
Якщо ж помилка виявлена органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, зазначений орган у п’ятиденний строк письмово повідомляє про це заінтересовану особу. У разі ж виявлення помилки в присвоєнні кадастрового номера земельній ділянці, орган, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, у п’ятиденний строк вчиняє такі дії:
* невідповідність площі земельної ділянки, зазначеної в ДРЗ, її дійсній площі у зв’язку зі зміною методів підрахунку (округлення).<br />
— складає в електронній та паперовій формі протокол виправлення помилки;
Зазвичай такі помилки чітко видно на Публічній кадастровій карті. Виникають вони внаслідок недосконалості систем, що використовувались раніше, невизначеної системи координат, через несумлінне ставлення до своїх обов’язків працівників землевпорядних організацій тощо.<br />
— безоплатно виправляє помилку в кадастровому номері шляхом присвоєння земельній ділянці нового кадастрового номера, наступного за останнім у відповідному кадастровому кварталі;
'''Для виправлення помилки щодо такої земельної ділянки зацікавлена особа повинна:'''<br />
— письмово повідомляє про це власникам, користувачам відповідної земельної ділянки.
* звернутися до землевпорядної організації та замовити виготовлення техдокументації щодо встановлення меж;
Зазначена процедура передбачена пунктом 157 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 р. № 1051.
* після отримання документації із правильними відомостями звернутися із заявою до кадастрового реєстратора.<br />
 
Заява разом із доданими до неї документами подається зацікавленою особою особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення. Форму заяви  наведено в додатку 37 до Порядку № 1051. До заяви необхідно додати (п. 152 Порядку № 1051):
Якщо помилка міститься лише в державному акті, а в рішенні ради про безоплатну передачу земельної ділянки, прийнятому до 2002 року, прізвище зазначено правильно, то зареєструвати право власності на земельну ділянку в Державному реєстрі прав можна не на підставі державного акта, а саме на підставі рішення ради.
* документи (або їх посвідчені копії), на підставі яких до ДЗК унесено помилкові відомості;
 
* документи з виправленими технічними помилками, які є підставою для виправлення відповідних технічних помилок у ДЗК;
Якщо помилка міститься у всіх документах, у тому числі і в рішенні ради про безоплатну передачу у власність земельної ділянки, то за зверненням власника земельної ділянки до цієї ради може бути внесено зміни до такого рішення тільки в частині прізвища, після чого, відбувається реєстрація права власності в Державному реєстрі речових прав.
* документ, що підтверджує оплату (161 грн.) послуг з виправлення технічних помилок у ДЗК.
 
=== Земельну ділянку не зареєстровано в ДЗК ===
Якщо земельна ділянка розташована за межами населеного пункту і рада, яка до 2002 року приймала рішення про передачу в приватну власність земельних ділянок у межах і за межами населеного пункту в межах земель цієї ради, на сьогодні відмовляється приймати рішення про внесення змін до рішення про безоплатну приватизацію конкретної  земельної ділянки, то питання може бути вирішено судом у порядку окремого провадження.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону № 3613 у разі якщо відомості про земельні ділянки не внесено до ДРЗ, їх державна реєстрація здійснюється на підставі техдокументації щодо встановлення меж. На етапі розроблення землевпорядною організацією техдокументації можуть виявлятися такі помилки:
 
* невідповідність промірів меж земельної ділянки, зазначених у державному акті, та польових вимірів земельної ділянки в натурі, які не тягнуть за собою зміни площі;
Крім того,  Міністерством юстиції для нотаріусів надавалось роз’яснення щодо роботи з документами, які містять помилку у прізвищі, імені чи по батькові, яка виникла у правовстановлюючих документах при перекладі та написанні прізвищ російською та українською мовами.У цьому випадку нотаріус, за наявності витягу з Державного земельного кадастру про реєстрацію земельної ділянки, може зареєструвати право власності на неї в Державному реєстрі прав з виправленням цієї помилки.  
* ті самі помилки, що змінюють площу ділянки.
 
Законом № 3613 визначено, що відомості, які вносяться до ДЗК, повинні відповідати фактичним характеристикам об’єктів. Тобто вносити до ДЗК відомості (зокрема, і про межі земельних ділянок), які не відповідають дійсності, заборонено. Порядок виправлення таких помилок законодавчо не врегульовано. Проте Держземагентство з цього питання роз’яснює, що виправлення таких помилок має здійснюватися разом із державною реєстрацією земельної ділянки. <br />
У разі, коли в документах, на підставі яких відповідним державним органам було видано правовстановлюючий документ, також наявна помилка, встановити належність правовстановлюючих документів може лише суд.
Отже, і реєстрація земельної ділянки, і виправлення помилки має відбуватися на підставі техдокументації щодо встановлення меж. Для цього землевпорядна організація під час виготовлення цієї документації виправляє помилки щодо метричних характеристик земельної ділянки та надає їх обґрунтування. Таке обґрунтування необхідне для запобігання межовим спорам, самозахопленню території суміжних ділянок тощо.<br />
 
Після отримання техдокументації з установлення меж власник (або користувач земельної ділянки державної чи комунальної власності) подає кадастровому реєстратору одночасно дві заяви (форму яких затверджено Порядком № 1051): про державну реєстрацію земельної ділянки та про внесення виправлених відомостей до ДЗК.<br />
=== Судовий порядок виправлення помилки у державному акті на землю ===
'''До заяви про державну реєстрацію земельної ділянки додаються''' (п. 110 Порядку № 1051):<br />
Відмови територіальних органів Держгеокадастру у виправленні помилок у кадастровому номері земельної ділянки визнаються протиправними з огляду на положення Закону України «Про Державний земельний кадастр» та Порядку ведення Державного земельного кадастру. Більше того, вирішуючи спір у правовідносинах, про які йдеться, суди зобов’язують територіальні органи Держгеокадастру виправляти помилки в присвоєнні кадастрового номера земельній ділянці, а суб’єктів державної реєстрації прав — проводити державну реєстрацію права власності на земельну ділянку після виправлення помилки в присвоєнні кадастрового номера
* оригінал погодженої відповідно до законодавства техдокументації з установлення меж;
 
* електронний документ;
Якщо було відмовлено у виправленні помилки органом, який видав правовстановлюючий документ, то судовий порядок встановлення факту належності правовстановлюючого документу є єдиним способом усунення перешкод у реалізації прав власника.
* документ, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації земельної ділянки (розмір плати – 65 грн. відповідно до постанови КМУ від 01.08.14 р. № 835).
 
== Помилка 4 – допущена у відомостях ДЗК, перенесених до нього з інших кадастрів та інформаційних систем у порядку інформаційної взаємодії ==
Власнику державного акту необхідно звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, яка розглядається судом в порядку окремого провадження за правилами, встановленими для розгляду судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
На сьогодні інформаційний обмін з ДЗК здійснюється лише Державним реєстром прав (далі – Держреєстр прав). Так, з ДЗК для Держреєстру прав надається інформація щодо зареєстрованих земельних ділянок. А з Держреєстру прав для ДЗК – інформація про зареєстровані речові права щодо таких ділянок. Такий обмін інформацією здійснюється в автоматичному режимі.<br />
 
Якщо дані, що надійшли з Держреєстру прав, не відповідають даним ДЗК, то кадастровий реєстратор зобов’язаний у п’ятиденний строк письмово повідомити про це держреєстратора прав та зацікавлену особу (власника, користувача). У такому повідомленні зазначається суть виявленої помилки та можливі шляхи її виправлення.<br />
Обов’язково необхідно вказати в заяві, якими доказами підтверджується той факт, що у державному акті на земельну ділянку дійсно допущено помилку, а також обґрунтувати з яких причин неможливо виправити помилку в інший спосіб. А також письмові докази на підтвердження того, що допущена помилка.
Виправити відомості в ДЗК кадастровий реєстратор може лише після того, як отримає виправлені відомості від державного реєстратора прав. Слід зауважити, що на сьогодні законодавчо не врегульовано питання обміну інформацією після виправлення помилок. Отже, виправити помилку у відомостях ДЗК, перенесених до нього з інших інформаційних систем, можливо лише після законодавчого врегулювання цього питання.<br />
 
== Помилки в документації із землеустрою та взаємовідносини з її розробниками ==
При подачі заяви до суду потрібно сплатити судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому заява подається до суду, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#Text Закону України "Про судовий збір"].
Згідно зі ст. 26 Закону від 22.05.03 р. № 858-IV «Про землеустрій» '''взаємовідносини замовників і розробників документації із землеустрою регулюються законодавством України і договором.''' Оскільки, як зазначалося вище, значна кількість помилок у відомостях ДЗК виправляється лише після виправлення таких помилок у землевпорядній документації, сільгосппідприємства повинні виважено підходити до укладання договорів із землевпорядними організаціями. У таких договорах необхідно прописувати всі можливі спірні питання та шляхи їх вирішення.<br />
 
Наприклад, землевпорядні організації можуть вимагати оплатити свої послуги, навіть якщо помилку допущено з їх вини. Якщо в договорі не буде прописано можливості безоплатного виправлення такої помилки, то, вірогідно, сільгосппідприємству-замовнику доведеться додатково оплачувати таку роботу.<br />
== Дивись також: ==
'''Поширеними є помилки в обмінних файлах.''' Якщо землевпорядна організація відмовляється виправити таку помилку або вимагає за це гроші, то заявник може подати скаргу до кваліфікаційної комісії при Держземагентстві. За фактами, викладеними в заяві-скарзі, будуть проведені перевірки. За неякісну роботу землевпорядника, який припустився помилок, можуть позбавити кваліфікаційного сертифіката. Відновити сертифікат можна, але не раніше ніж через 2 роки й за умови здачі кваліфікаційного екзамену.<br />
 
* [[Кваліфікаційна комісія, видачі та анулювання кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та інженера-геодезиста]]
* [[Виправлення помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру]]
* [[Встановлення факту належності особі правовстановлюючих документів]]
 
<br />
[[Категорія:Земельне право]]
[[Категорія:Земельне право]]

Поточна версія на 07:42, 15 серпня 2024

Нормативна база.

Загальні положення

Державний акт на землю - це документ, виданий уповноваженим державним органом, що підтверджує право власності або право користування громадянина чи юридичної особи на земельну ділянку. Державний акт на землю містить інформацію про:

  • власника земельної ділянки;
  • підстави набуття права власності(права користування) на земельну ділянку;
  • місце розташування, площу земельноъ ділянки;
  • опис суміжних землекористувачів;
  • обмеження та обтяження у використанні ділянки.

Форми державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2002 року N 449, яка втратила чинність на підставі Наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 03.07.2013 р. № 404 "Про визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів".

Зверніть увагу! З 1 січня 2013 року, у зв’язку з набранням чинності Закону України «Про Державний земельний кадастр» (далі – Закон № 3613) державні акти на право власності чи право постійного користування земельною ділянкою не видаються.

З 01.01.2013 р. земельні ділянки як об’єкти права реєструються в Державному земельному кадастрі (далі – ДЗК), а права на них (власності, користування тощо) – у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Реєстрація прав щодо земельної ділянки можлива лише за умови, що таку ділянку зареєстровано в ДЗК.

На сьогодні, основним законом, що встановлює правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру є Закон України «Про Державний земельний кадастр» .

Відповідно до частини дев’ятої статті 21 Закону № 3613 відомості про речові права на земельні ділянки, що виникли до 1 січня 2013 року, вносяться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, до ДЗК із Державного реєстру земель та документів, що відповідно до законодавства, яке діяло до 1 січня 2013 року, посвідчували право власності або право користування землею (земельними ділянками), а також книг записів (реєстрації) таких документів. Відомості про розподіл земель за формами власності і видами речових прав вносяться до ДЗК відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Введення в дію бази Державного земельного кадастру дозволило присвоїти кожній, внесеній до кадастру, земельній ділянці окремий унікальний кадастровий номер. Кожний кадастровий номер складається з 19 цифр, розділених двокрапками та містить інформацію про код регіону, кадастрової зони, кварталу та номер конкретної земельної ділянки.

Різновиди помилок

Наявність помилок у правовстановлюючому документі на землю унеможливлює реалізацію особою своїх прав власника земельної ділянки.

Помилки в державних актах поділяють на дві групи: технічні, орфографічні.

Технічні помилки стосуються неправильно визначеної площі земельної ділянки, її конфігурацій тощо.

Орфографічними є помилки допущені у :

  • прізвищі, імені та по батькові громадянина,якому видавався державний акт на його земельну ділянку;
  • назві юридичної особи;
  • назві населеного пункту, вулиці тощо.

Зверніть увагу, що виправлення орфографічних помилок відбувалось до 2013 року шляхом видачі нових державних актів замість тих, що містять помилки. Проте, з 2013 року державні акти не видаються,а,отже,отримати новий акт замість того в якому міститься помилка, неможливо. Крім того,слід звернути увагу на те, що за весь період видачі державних актів на право власності та на право постійного користування землею Інструкцією по їх заповненню заборонялося робити виправлення або помарки.

Отже,в раніше виданих державних актах на право власності на земельну ділянку чи право постійного користування земельною ділянкою жодних виправлень робити не можна, оскільки його можна визнати зіпсованим.

Шляхи виправлення помилок у державному акті на землю

Порядок виправлення помилок, допущених при веденні Державного земельного кадастру, визначений статтею 37 Закону України «Про Державний земельний кадастр».

Існує два способи виправлення помилки:

  • позасудовий (особа звертається до органу, який видав правовстановлюючий документ);
  • судовий (передбачає звернення з позовом до суду про встановлення факту належності правовстановлюючого документу особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої зазначено в документі, що не збігаються з даними вказаними у Державному акті).

Позасудовий порядок виправлення помилки у державному акті на землю

Виправлення помилки, допущеної у державному акті на земельну ділянку, може відбуватися шляхом з’ясування, на якому етапі була допущена помилка. Так, у разі виявлення заінтересованою особою помилки, допущеної у відомостях Державного земельного кадастру, остання письмово повідомляє про це орган, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, який у разі підтвердження невідповідності в день надходження повідомлення безоплатно виправляє допущену помилку та не пізніше наступного дня повідомляє про це заінтересовану особу. Якщо ж помилка виявлена органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, зазначений орган у п’ятиденний строк письмово повідомляє про це заінтересовану особу. У разі ж виявлення помилки в присвоєнні кадастрового номера земельній ділянці, орган, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, у п’ятиденний строк вчиняє такі дії: — складає в електронній та паперовій формі протокол виправлення помилки; — безоплатно виправляє помилку в кадастровому номері шляхом присвоєння земельній ділянці нового кадастрового номера, наступного за останнім у відповідному кадастровому кварталі; — письмово повідомляє про це власникам, користувачам відповідної земельної ділянки. Зазначена процедура передбачена пунктом 157 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 р. № 1051.

Якщо помилка міститься лише в державному акті, а в рішенні ради про безоплатну передачу земельної ділянки, прийнятому до 2002 року, прізвище зазначено правильно, то зареєструвати право власності на земельну ділянку в Державному реєстрі прав можна не на підставі державного акта, а саме на підставі рішення ради.

Якщо помилка міститься у всіх документах, у тому числі і в рішенні ради про безоплатну передачу у власність земельної ділянки, то за зверненням власника земельної ділянки до цієї ради може бути внесено зміни до такого рішення тільки в частині прізвища, після чого, відбувається реєстрація права власності в Державному реєстрі речових прав.

Якщо земельна ділянка розташована за межами населеного пункту і рада, яка до 2002 року приймала рішення про передачу в приватну власність земельних ділянок у межах і за межами населеного пункту в межах земель цієї ради, на сьогодні відмовляється приймати рішення про внесення змін до рішення про безоплатну приватизацію конкретної земельної ділянки, то питання може бути вирішено судом у порядку окремого провадження.

Крім того, Міністерством юстиції для нотаріусів надавалось роз’яснення щодо роботи з документами, які містять помилку у прізвищі, імені чи по батькові, яка виникла у правовстановлюючих документах при перекладі та написанні прізвищ російською та українською мовами.У цьому випадку нотаріус, за наявності витягу з Державного земельного кадастру про реєстрацію земельної ділянки, може зареєструвати право власності на неї в Державному реєстрі прав з виправленням цієї помилки.

У разі, коли в документах, на підставі яких відповідним державним органам було видано правовстановлюючий документ, також наявна помилка, встановити належність правовстановлюючих документів може лише суд.

Судовий порядок виправлення помилки у державному акті на землю

Відмови територіальних органів Держгеокадастру у виправленні помилок у кадастровому номері земельної ділянки визнаються протиправними з огляду на положення Закону України «Про Державний земельний кадастр» та Порядку ведення Державного земельного кадастру. Більше того, вирішуючи спір у правовідносинах, про які йдеться, суди зобов’язують територіальні органи Держгеокадастру виправляти помилки в присвоєнні кадастрового номера земельній ділянці, а суб’єктів державної реєстрації прав — проводити державну реєстрацію права власності на земельну ділянку після виправлення помилки в присвоєнні кадастрового номера

Якщо було відмовлено у виправленні помилки органом, який видав правовстановлюючий документ, то судовий порядок встановлення факту належності правовстановлюючого документу є єдиним способом усунення перешкод у реалізації прав власника.

Власнику державного акту необхідно звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, яка розглядається судом в порядку окремого провадження за правилами, встановленими для розгляду судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Обов’язково необхідно вказати в заяві, якими доказами підтверджується той факт, що у державному акті на земельну ділянку дійсно допущено помилку, а також обґрунтувати з яких причин неможливо виправити помилку в інший спосіб. А також письмові докази на підтвердження того, що допущена помилка.

При подачі заяви до суду потрібно сплатити судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому заява подається до суду, відповідно до Закону України "Про судовий збір".

Дивись також: