Кримінальна відповідальність за зловживання опікунськими правами: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
(Створена сторінка: == Нормативна база == * [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/2341-14 Кримінальний кодекс України] * [http://yurist-online.com/...)
 
Немає опису редагування
 
(Не показані 11 проміжних версій 6 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативна база ==
== Нормативна база ==
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/2341-14 Кримінальний кодекс України]
* [http://yurist-online.com/ukr/uslugi/yuristam/kodeks/024/120.php Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/go/435-15 Цивільний кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Цивільний кодекс України]


== Поняття опіки та піклування, її завдання ==
== Загальна інформація ==
Одним із показників сучасної держави є рівень її турботи про осіб, що потребують особливих форм соціально-правової допомоги та захисту. Однією з форм такої турботи в Україні є опіка та піклування, завданням яких, відповідно до ст. 55 Цивільного Кодексу України (далі ЦК), є забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров’я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов’язки. Ця категорія громадян потребує окремих гарантій власних прав. Однією з гарантій прав підопічних виступає закріплена у ст. 167 Кримінального Кодексу України (далі КК) кримінальна відповідальність за зловживання опікунськими правами.
Одним із показників сучасної держави є рівень її турботи про осіб, що потребують особливих форм соціально-правової допомоги та захисту. Однією з форм такої турботи в Україні є [[опіка та піклування]], завданням яких, відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n331 статті 55 Цивільного кодексу України] (далі - ЦК України), є забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров’я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов’язки. Ця категорія громадян потребує окремих гарантій власних прав. Однією з гарантій прав підопічних виступає закріплена у [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1107 статті 167 Кримінального кодексу України] (далі - КК України) кримінальна відповідальність за зловживання опікунськими правами.


Актуальність дослідження питань кримінальної відповідальності за зловживання опікунськими правами обумовлена низкою важливих соціальних чинників, серед яких сутнісне місце займає вразливе становище особи, над якою встановлюється опіка та піклування. Що стосується проблем теорії кримінального права, то традиційно серед них виділяються питання складу злочину та його елементів: об’єкта, об’єктивної і суб’єктивної сторони, суб’єкта.
== Склад кримінального правопорушення ==
=== Об’єкт кримінального правопорушення ===
<u>Родовим об’єктом</u> кримінального правопорушення вважають суспільні відносини, що забезпечують конституційні права і свободи людини і громадянина.  


== Об’єкт злочину ==
<u>Безпосереднім об’єктом</u> кримінального правопорушення є майнові права й інтереси особи, відносно якої встановлені опіка чи піклування.
Питання щодо об’єкта злочину, передбаченого ст. 167 КК, обумовлені багато в чому місцем статті в системі Особливої частини КК. Стаття розташована в розділі V КК України — «Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина», а тому родовим об’єктом злочинів, передбачених цим розділом, вважають суспільні відносини, що забезпечують конституційні права і свободи людини і громадянина. Що стосується структури розділу, в науці виокремлюють в ньому шість підрозділів. «Зловживання опікунськими правами» належить до підрозділу «злочинів проти сім’ї». Серйозні розбіжності є при визначенні безпосереднього об’єкта злочину. Зокрема, одні вчені зазначають, що об’єктом цього злочину є права підопічних громадян, деякі вчені відносять до об’єкта майнові та інші права осіб, стосовно яких встановлено опіку чи піклування. Існує також точка зору, відповідно до якої об’єктом є майнові права й інтереси особи, щодо якої встановлені опіка та піклування. Отже, розв’язання зазначених розбіжностей можливе лише через аналіз змісту структурних елементів суспільних відносин, що безпосередньо охороняються нормою ст. 167 КК.


Потерпілими від злочину законодавець визначає підопічних осіб. Такими є особи, над якими встановлюється опіка чи піклування. Відповідно до положень ЦК України, опіка встановлюється над малолітніми особами, які позбавлені батьківського піклування та фізичними особами, які визнані недієздатними (ст. 55 ЦК). Піклування встановлюється над неповнолітніми особами, які позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, цивільна дієздатність яких обмежена (ст. 56 ЦК).
Потерпілими від кримінального правопорушення законодавець визначає підопічних осіб. Такими є особи, над якими встановлюється опіка чи піклування. Відповідно до положень [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n331 ЦК України] <u>опіка</u> встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n340 стаття 58 ЦК України]). <u>Піклування</u> встановлюється над неповнолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, цивільна дієздатність яких обмежена ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n343 стаття 59 ЦК України]).


=== Об'єктивна сторона злочину ===
=== Об'єктивна сторона кримінального правопорушення ===
Об’єктивна сторона злочину виражається у використанні опіки та піклування на шкоду підопічному. У ст. 167 КК названі лише дві форми використання опіки чи піклування на шкоду підопічному: зайняття житлової площі та використання майна. Їх перелік законодавець залишив невичерпним, що обумовлює дослідження інших форм зловживання опікою чи піклуванням, зокрема, привласнення речей підопічного; розтрата його цінностей; порушення майнових прав потерпілого внаслідок укладання невигідних для нього договорів; використання доходів підопічних (пенсій, допомоги або аліментів, інших поточних надходжень або доходів від майна, що належить їм) для задоволення власних потреб; порушення передбачених законом обмежень і порядку при здійсненні правочинів, де однією стороною виступає підопічний; невиконання опікунських обов’язків на шкоду підопічному (при цьому опікун (піклувальник) отримує матеріальні блага від інших осіб); управління майном підопічного з порушенням установлених правил; відмова від належних підопічному майнових прав та ін.
Об’єктивна сторона кримінального правопорушення полягає у використанні опіки та піклування на шкоду підопічному. У [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1107 статті 167 КК України] названі лише дві форми використання опіки чи піклування на шкоду підопічному: зайняття житлової площі та використання майна. Їх перелік законодавець залишив невичерпним, що обумовлює дослідження інших форм зловживання опікою чи піклуванням, зокрема:


Зазначені форми суспільно небезпечного діяння (дії, бездіяльності), потребують детального вивчення, згрупування їх у окремі підгрупи за спільними ознаками та надання характеристики цим підгрупам.
* привласнення речей підопічного;
* розтрата його цінностей;
* порушення майнових прав потерпілого внаслідок укладання невигідних для нього договорів;
* використання доходів підопічних (пенсій, допомоги або аліментів, інших поточних надходжень або доходів від майна, що належить їм) для задоволення власних потреб;
* порушення передбачених законом обмежень і порядку при здійсненні правочинів, де однією стороною виступає підопічний;
* невиконання опікунських обов’язків на шкоду підопічному (при цьому опікун (піклувальник) отримує матеріальні блага від інших осіб);
* управління майном підопічного з порушенням установлених правил;
* відмова від належних підопічному майнових прав та інше.


За конструкцією об’єктивної сторони, що наведена в диспозиції ст. 167 КК, злочин є формальним і визнається закінченим з моменту виконання опікуном (піклувальником) певного діяння, незалежно від наслідків, що були або могли бути спричинені підопічному.
За конструкцією об’єктивної сторони, що наведена в диспозиції [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1107 статті 167 КК України,] кримінальне правопорушення є <u>формальним і визнається закінченим з моменту виконання опікуном (піклувальником) певного діяння, незалежно від наслідків, що були або могли бути спричинені підопічному</u>.


=== Суб'єктивна сторона злочину ===
=== Суб'єктивна сторона кримінального правопорушення ===
У суб’єктивній стороні цього злочину обов’язковими її ознаками є прямий умисел та корислива мета на отримання вигоди майнового характеру за рахунок підопічної особи.
У суб’єктивній стороні цього кримінального правопорушення обов’язковими її ознаками є прямий умисел та корислива мета на отримання вигоди майнового характеру за рахунок підопічної особи.


== Суб’єкт злочину ==
=== Суб’єкт кримінального правопорушення ===
Існують також проблемні питання щодо суб’єкта злочину. Згідно диспозиції ст. 167 КК він є спеціальним. Це особа, яка призначена у встановленому законом порядку опікуном або піклувальником. Проте відповідно до ЦК, в окремих випадках опіку та піклування може здійснювати орган опіки та піклування та спеціальні заклади (навчальні заклади, заклади охорони здоров’я або заклади соціального захисту населення (ст. 65 - 66 ЦК). Отже, виникає питання про кримінальну відповідальність службових осіб органу опіки та піклування чи спеціального закладу в разі зловживання ними опікунськими правами.
Існують проблемні питання щодо суб’єкта кримінального правопорушення. Згідно диспозиції [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1107 статті 167 КК України] він є спеціальним. Це особа, яка призначена у встановленому законом порядку опікуном або піклувальником. Проте відповідно до ЦК, в окремих випадках опіку та піклування може здійснювати орган опіки та піклування та спеціальні заклади (навчальні заклади, заклади охорони здоров’я або заклади соціального захисту населення ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n368 статті 65 - 66 ЦК України]). Отже, виникає питання про кримінальну відповідальність службових осіб органу опіки та піклування чи спеціального закладу в разі зловживання ними опікунськими правами.


Із суб’єктом цього злочину пов’язана ще одна проблема. В науці цивільного права визнається, що батьки й усиновлювачі щодо дітей до 18-річного віку є опікунами і піклувальниками без спеціального призначення. Отже, виникає питання щодо можливості та необхідності притягнення до кримінальної відповідальності батьків та усиновлювачів, які вчинили діяння, передбачене диспозицією ст. 167 КК.
Із суб’єктом цього кримінального правопорушення пов’язана ще одна проблема. В науці цивільного права визнається, що батьки й усиновлювачі щодо дітей до 18-річного віку є опікунами і піклувальниками без спеціального призначення. Отже, виникає питання щодо можливості та необхідності притягнення до кримінальної відповідальності батьків та усиновлювачів, які вчинили діяння, передбачене диспозицією [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1107 статті 167 КК України].


== Проблеми відмежування зловживання опікунськими правами від суміжних складів злочинів ==
== Проблеми відмежування зловживання опікунськими правами від суміжних складів кримінальних правопорушень ==
Потребують розв’язання також проблеми відмежування зловживання опікунськими правами від суміжних складів злочинів, зокрема від торгівлі людьми (ст. 149 КК), насильницького донорства (ст. 144 КК), вимагання (ст. 189 КК), шахрайства (ст. 190 КК), експлуатації дітей (ст. 150 КК), злісного невиконання обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування (ст. 166 КК).
Потребують розв’язання також проблеми відмежування зловживання опікунськими правами від суміжних складів кримінальних правопорушень, зокрема від [[Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо передачі людини|торгівлі людьми]] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n942 стаття 149 КК України]), насильницького донорства ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n916 стаття 144 КК України]), [[Кримінальна відповідальність за вимагання|вимагання]] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1254 стаття 189 КК України]), [[Шахрайство|шахрайства]] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1263 стаття 190 КК України]), [[Кримінальна відповідальність за експлуатацію дітей|експлуатації дітей]] ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n953 стаття 150 КК України]), злісного невиконання обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2341-14#n1104 стаття 166 КК України]).


Викладене свідчить про значну кількість серйозних проблем, пов’язаних із встановленням ознак складу злочину «зловживання опікунськими правами» та застосування ст. 167 КК. Особливістю цих проблем є те, що вони знаходяться в точках перетину галузей кримінального, цивільного та сімейного права, а отже потребують комплексного підходу до їх вирішення.
== Санкція (покарання) ==
Використання опіки чи піклування з корисливою метою на шкоду підопічному (зайняття житлової площі, використання майна тощо) -


[[Категорія:Сімейне право]][[Категорія:Усиновлення, опіка та піклування над дітьми‎]][[Категорія:Кримінальне право]]
карається <u>штрафом</u> від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або <u>обмеженням волі</u> на строк до трьох років, або <u>позбавленням волі</u> на той самий строк.
[[Категорія:Усиновлення, опіка та піклування над дітьми‎]]
[[Категорія:Кримінальні правопорушення]]

Поточна версія на 09:29, 18 липня 2024

Нормативна база

Загальна інформація

Одним із показників сучасної держави є рівень її турботи про осіб, що потребують особливих форм соціально-правової допомоги та захисту. Однією з форм такої турботи в Україні є опіка та піклування, завданням яких, відповідно до статті 55 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), є забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров’я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов’язки. Ця категорія громадян потребує окремих гарантій власних прав. Однією з гарантій прав підопічних виступає закріплена у статті 167 Кримінального кодексу України (далі - КК України) кримінальна відповідальність за зловживання опікунськими правами.

Склад кримінального правопорушення

Об’єкт кримінального правопорушення

Родовим об’єктом кримінального правопорушення вважають суспільні відносини, що забезпечують конституційні права і свободи людини і громадянина.

Безпосереднім об’єктом кримінального правопорушення є майнові права й інтереси особи, відносно якої встановлені опіка чи піклування.

Потерпілими від кримінального правопорушення законодавець визначає підопічних осіб. Такими є особи, над якими встановлюється опіка чи піклування. Відповідно до положень ЦК України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними (стаття 58 ЦК України). Піклування встановлюється над неповнолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, цивільна дієздатність яких обмежена (стаття 59 ЦК України).

Об'єктивна сторона кримінального правопорушення

Об’єктивна сторона кримінального правопорушення полягає у використанні опіки та піклування на шкоду підопічному. У статті 167 КК України названі лише дві форми використання опіки чи піклування на шкоду підопічному: зайняття житлової площі та використання майна. Їх перелік законодавець залишив невичерпним, що обумовлює дослідження інших форм зловживання опікою чи піклуванням, зокрема:

  • привласнення речей підопічного;
  • розтрата його цінностей;
  • порушення майнових прав потерпілого внаслідок укладання невигідних для нього договорів;
  • використання доходів підопічних (пенсій, допомоги або аліментів, інших поточних надходжень або доходів від майна, що належить їм) для задоволення власних потреб;
  • порушення передбачених законом обмежень і порядку при здійсненні правочинів, де однією стороною виступає підопічний;
  • невиконання опікунських обов’язків на шкоду підопічному (при цьому опікун (піклувальник) отримує матеріальні блага від інших осіб);
  • управління майном підопічного з порушенням установлених правил;
  • відмова від належних підопічному майнових прав та інше.

За конструкцією об’єктивної сторони, що наведена в диспозиції статті 167 КК України, кримінальне правопорушення є формальним і визнається закінченим з моменту виконання опікуном (піклувальником) певного діяння, незалежно від наслідків, що були або могли бути спричинені підопічному.

Суб'єктивна сторона кримінального правопорушення

У суб’єктивній стороні цього кримінального правопорушення обов’язковими її ознаками є прямий умисел та корислива мета на отримання вигоди майнового характеру за рахунок підопічної особи.

Суб’єкт кримінального правопорушення

Існують проблемні питання щодо суб’єкта кримінального правопорушення. Згідно диспозиції статті 167 КК України він є спеціальним. Це особа, яка призначена у встановленому законом порядку опікуном або піклувальником. Проте відповідно до ЦК, в окремих випадках опіку та піклування може здійснювати орган опіки та піклування та спеціальні заклади (навчальні заклади, заклади охорони здоров’я або заклади соціального захисту населення (статті 65 - 66 ЦК України). Отже, виникає питання про кримінальну відповідальність службових осіб органу опіки та піклування чи спеціального закладу в разі зловживання ними опікунськими правами.

Із суб’єктом цього кримінального правопорушення пов’язана ще одна проблема. В науці цивільного права визнається, що батьки й усиновлювачі щодо дітей до 18-річного віку є опікунами і піклувальниками без спеціального призначення. Отже, виникає питання щодо можливості та необхідності притягнення до кримінальної відповідальності батьків та усиновлювачів, які вчинили діяння, передбачене диспозицією статті 167 КК України.

Проблеми відмежування зловживання опікунськими правами від суміжних складів кримінальних правопорушень

Потребують розв’язання також проблеми відмежування зловживання опікунськими правами від суміжних складів кримінальних правопорушень, зокрема від торгівлі людьми (стаття 149 КК України), насильницького донорства (стаття 144 КК України), вимагання (стаття 189 КК України), шахрайства (стаття 190 КК України), експлуатації дітей (стаття 150 КК України), злісного невиконання обов’язків по догляду за дитиною або за особою, щодо якої встановлена опіка чи піклування (стаття 166 КК України).

Санкція (покарання)

Використання опіки чи піклування з корисливою метою на шкоду підопічному (зайняття житлової площі, використання майна тощо) -

карається штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк.