Договір міни: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
(Додано до "нормативної бази" Господорський кодекс України та додано підрозділ "Міна (бартер) у сфері господарювання)
 
(Не показані 5 проміжних версій 4 користувачів)
Рядок 2: Рядок 2:
== Нормативна база ==
== Нормативна база ==
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України (далі - ЦК України)]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 Цивільний кодекс України (далі - ЦК України)]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/436-15?find=1&text=%D0%B1%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B5%D1%80#w1_9 Господарський кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/351-14 Закон України "Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/351-14 Закон України "Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності"]
Рядок 19: Рядок 20:


До договору міни застосовуються загальні положення про [[Договір купівлі – продажу|купівлю-продаж]], [[договір поставки]], договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов'язання (стаття 716 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3531 ЦК України]).
До договору міни застосовуються загальні положення про [[Договір купівлі – продажу|купівлю-продаж]], [[договір поставки]], договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов'язання (стаття 716 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3531 ЦК України]).
''Міна (бартер) у сфері господарювання''
За договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність, повне господарське відання чи оперативне управління певний товар в обмін на інший товар.
Сторона договору вважається продавцем того товару, який вона передає в обмін, і покупцем товару, який вона одержує взамін.
За погодженням сторін можлива грошова доплата за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості, якщо це не суперечить законодавству.
Не може бути об'єктом міни (бартеру) майно, віднесене законодавством до основних фондів, яке належить до державної або комунальної власності, у разі якщо друга сторона договору міни (бартеру) не є відповідно державним чи комунальним підприємством. Законодавством можуть бути встановлені також інші особливості здійснення бартерних (товарообмінних) операцій, пов'язаних з придбанням і використанням окремих видів майна, а також здійснення таких операцій в окремих галузях господарювання.
До договору міни (бартеру) застосовуються правила, що регулюють договори купівлі-продажу, поставки, контрактації, елементи яких містяться в договорі міни (бартеру), якщо це не суперечить законодавству і відповідає суті відносин сторін.


== Форма договору міни ==
== Форма договору міни ==
Рядок 42: Рядок 55:
# довідка про відсутність забудов з бюро технічної інвентаризації або місцевої ради (''у випадку міни земельної ділянки, на яких відсутня забудова'');
# довідка про відсутність забудов з бюро технічної інвентаризації або місцевої ради (''у випадку міни земельної ділянки, на яких відсутня забудова'');
# довідка з управління земельних ресурсів про присвоєння кадастрового номеру (''у випадку міни земельної ділянки, в якої відсутній кадастровий номер'');
# довідка з управління земельних ресурсів про присвоєння кадастрового номеру (''у випадку міни земельної ділянки, в якої відсутній кадастровий номер'');
# довідка про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб (довідки житлово-експлуатаційниї контори, житлово-будівельних кооперативів, об'єднання співвласників багатоповерхових будинків; витяг з будинкової книги) (''у випадку міни житлової нерухомості'');
# довідка про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб (довідки житлово-експлуатаційної контори, житлово-будівельних кооперативів, об'єднання співвласників багатоповерхових будинків; витяг з будинкової книги) (''у випадку міни житлової нерухомості'');
# витяг з поземельної книги (''у випадку міни земельної ділянки'');
# витяг з поземельної книги (''у випадку міни земельної ділянки'');
# рішення (дозвіл) опікунської ради та свідоцтво про народження (''якщо власником (співвласником) майна є фізична особа, яка не досягла 18 років'');
# рішення (дозвіл) опікунської ради та свідоцтво про народження (''якщо власником (співвласником) майна є фізична особа, яка не досягла 18 років'');
Рядок 61: Рядок 74:


== Сторони договору міни ==
== Сторони договору міни ==
'''Продавець та продавець:''' фізична особа, яка має достатній обсяг [[Цивільна дієздатність фізичної особи|дієздатності]], чи юридична особа, для якої відчуження майна за договором міни відповідає цілям її діяльності.
Сторона договору міни - фізична особа, яка має достатній обсяг [[Цивільна дієздатність фізичної особи|дієздатності]], чи юридична особа, для якої відчуження майна за договором міни відповідає цілям її діяльності.


Кожна зі сторін у договорі є <u>одночасно</u> продавцем і покупцем.
Кожна зі сторін у договорі є <u>одночасно</u> продавцем і покупцем.


=== Права покупця (продавця): ===
=== Права покупця (продавця): ===
♦ вимагати передачі товарі від продавця відповідно до умов договору.
♦ вимагати передачі товару від продавця відповідно до умов договору.


=== Обов'язки продавця (покупця): ===
=== Обов'язки продавця (покупця): ===
Рядок 73: Рядок 86:
♦ забезпечити якість товару, переданого покупцеві відповідно умов договору;
♦ забезпечити якість товару, переданого покупцеві відповідно умов договору;


♦ попередити покупця про відомі продавця недоліки товару, а також про права третіх осіб на проданий товар;
♦ попередити покупця про відомі продавцю недоліки товару, а також про права третіх осіб на проданий товар;


♦ зберігати проданий товар, якщо право власності переходить до покупця раніше його передачі.
♦ зберігати проданий товар, якщо право власності переходить до покупця раніше його передачі.
Рядок 84: Рядок 97:
Договір міни визнається недійсним, якщо він порушує загальні вимоги [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 203 ЦК України], додержання яких є необхідним для чинності правочину. У такому випадку відповідно до частини першої статті 216 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3531 ЦК України] кожна зі сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання договору міни, а в разі неможливості такого повернення - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Договір міни визнається недійсним, якщо він порушує загальні вимоги [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 статті 203 ЦК України], додержання яких є необхідним для чинності правочину. У такому випадку відповідно до частини першої статті 216 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#n3531 ЦК України] кожна зі сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання договору міни, а в разі неможливості такого повернення - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.


== Особливості зовнішньоекономічного бартеру, як різновиду договору міни ==
== Особливості зовнішньоекономічного бартеру, як різновиду договору міни ==
Відповідно до положень [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] поняття "міни" та "бартеру" є тотожними.  
Відповідно до положень [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15 ЦК України] поняття "міни" та "бартеру" є тотожними.  


Рядок 99: Рядок 112:
Якщо ж заборгованість за бартерним договором виникла через обставини непереборної сили або форс-мажору, передбачені [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/351-14 Законом України "Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності"], строки зупиняються і пеня за їх порушення протягом дії цих обставин не стягується.
Якщо ж заборгованість за бартерним договором виникла через обставини непереборної сили або форс-мажору, передбачені [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/351-14 Законом України "Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності"], строки зупиняються і пеня за їх порушення протягом дії цих обставин не стягується.


== Див. також ==
* [[Договір міни земельної ділянки]]
* [[Договір купівлі – продажу]]
* [[Договір поставки]]
* [[Поняття та умови договору в цивільному праві]]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Цивільне право]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Договірне (зобов’язальне) право]]
[[Категорія:Нотаріат]]
[[Категорія:Нотаріат]]

Поточна версія на 15:32, 19 червня 2024

Нормативна база

Основні ознаки договору

За договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар (частина перша статті 715 ЦК України).

Договір міни спрямований на безповоротне відчуження кожною із сторін належного їй майна. Кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін.

Договором міни може бути встановлена доплата за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості. Право власності на обмінювані товари переходить до сторін одночасно після виконання зобов'язань щодо передання майна обома сторонами, якщо інше не встановлено договором або законом. Договором може бути встановлений обмін майна на роботи (послуги).

Предмет договору:

  • речі - рухоме чи нерухоме майно;
  • грошова доплата - за товар більшої вартості (винятково грошова доплата не може бути предметом договору міни);
  • робота, послуга - в обмін на товар (послугу) іншої сторони (частина п'ята статті 715 ЦК України).

Договір вважається укладеним з моменту досягнення домовленості сторін за всіма істотними умовами договору.

До договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, договір поставки, договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов'язання (стаття 716 ЦК України).

Міна (бартер) у сфері господарювання

За договором міни (бартеру) кожна із сторін зобов'язується передати другій стороні у власність, повне господарське відання чи оперативне управління певний товар в обмін на інший товар.

Сторона договору вважається продавцем того товару, який вона передає в обмін, і покупцем товару, який вона одержує взамін.

За погодженням сторін можлива грошова доплата за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості, якщо це не суперечить законодавству.

Не може бути об'єктом міни (бартеру) майно, віднесене законодавством до основних фондів, яке належить до державної або комунальної власності, у разі якщо друга сторона договору міни (бартеру) не є відповідно державним чи комунальним підприємством. Законодавством можуть бути встановлені також інші особливості здійснення бартерних (товарообмінних) операцій, пов'язаних з придбанням і використанням окремих видів майна, а також здійснення таких операцій в окремих галузях господарювання.

До договору міни (бартеру) застосовуються правила, що регулюють договори купівлі-продажу, поставки, контрактації, елементи яких містяться в договорі міни (бартеру), якщо це не суперечить законодавству і відповідає суті відносин сторін.

Форма договору міни

1. Договір міни, що повністю виконується сторонами в момент його вчинення усна форма (крім договору міни нерухомого майна, та договору міни, укладеного між юридичними особами та в інших випадках, встановлених законом) (стаття 206 ЦК України)
2. Договір міни між юридичними особами проста письмова форма (стаття 208 ЦК України)
3. Договір міни земельної ділянки, цілісного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна письмова форма, підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації (статті 209-210 ЦК України)

Для посвідчення нотаріусом договору міни необхідні наступні документи:

  1. документ, що посвідчує особу (як правило, паспорт (з вклеєною фотокарткою по досягненні особою 25 та 45 років!!!);
  2. реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб);
  3. правовстановлюючий документ на рухоме або нерухоме майно;
  4. експертно-грошова оцінка (якщо предметом міни є земельна ділянка або транспортний засіб);
  5. довідка про відсутність забудов з бюро технічної інвентаризації або місцевої ради (у випадку міни земельної ділянки, на яких відсутня забудова);
  6. довідка з управління земельних ресурсів про присвоєння кадастрового номеру (у випадку міни земельної ділянки, в якої відсутній кадастровий номер);
  7. довідка про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб (довідки житлово-експлуатаційної контори, житлово-будівельних кооперативів, об'єднання співвласників багатоповерхових будинків; витяг з будинкової книги) (у випадку міни житлової нерухомості);
  8. витяг з поземельної книги (у випадку міни земельної ділянки);
  9. рішення (дозвіл) опікунської ради та свідоцтво про народження (якщо власником (співвласником) майна є фізична особа, яка не досягла 18 років);
  10. згода співвласників або чоловіка (дружини) та свідоцтво про реєстрацію шлюбу (у випадку міни майна, що перебуває у спільній власності).

Якщо однією із сторін договору міни є юридична особа:

Детальний перелік документів, що необхідно надати для нотаріального посвідчення договіру міні.

Файл:Зразок договір міни.docx

Сторони договору міни

Сторона договору міни - фізична особа, яка має достатній обсяг дієздатності, чи юридична особа, для якої відчуження майна за договором міни відповідає цілям її діяльності.

Кожна зі сторін у договорі є одночасно продавцем і покупцем.

Права покупця (продавця):

♦ вимагати передачі товару від продавця відповідно до умов договору.

Обов'язки продавця (покупця):

♦ передати товар;

♦ забезпечити якість товару, переданого покупцеві відповідно умов договору;

♦ попередити покупця про відомі продавцю недоліки товару, а також про права третіх осіб на проданий товар;

♦ зберігати проданий товар, якщо право власності переходить до покупця раніше його передачі.

Зміна або розірвання договору міни

Зміна або розірвання договору міни допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. На вимогу однієї зі сторін договір міни може бути змінено або розірвано за рішенням суду у разі істотного порушення договору другою стороною (частини першої та другої статті 651 ЦК України).

Зміна договору міни є зміна зобов'язань сторін відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. Розірвання договору міни тягне за собою припинення зобов'язання його сторін. При цьому сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за договором до моменту його зміни чи розірвання, якщо інше не встановлено договором або законом (частини перша, друга та четверта статті 653 ЦК України).

Договір міни визнається недійсним, якщо він порушує загальні вимоги статті 203 ЦК України, додержання яких є необхідним для чинності правочину. У такому випадку відповідно до частини першої статті 216 ЦК України кожна зі сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання договору міни, а в разі неможливості такого повернення - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Особливості зовнішньоекономічного бартеру, як різновиду договору міни

Відповідно до положень ЦК України поняття "міни" та "бартеру" є тотожними.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності" товарообмінна (бартерна) операція у галузі зовнішньоекономічної діяльності - це один із видів експортно-імпортних операцій, оформлених бартерним договором або договором із змішаною формою оплати, яким часткова оплата експортних (імпортних) поставок передбачена в натуральній формі, між суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України та іноземним суб'єктом господарської діяльності, що передбачає збалансований за вартістю обмін товарами, роботами, послугами в будь-якому поєднанні, не опосередкований рухом коштів у готівковій або безготівковій формі.

Відповідно до Закону України "Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності" з метою створення умов для забезпечення еквівалентності обміну, а також для митного обліку, визначення страхових сум, оцінки претензій, застосування санкцій за бартерними договорами передбачена оцінка товарів.

Умовою еквівалентності обміну за бартерним договором є обмін товарами (роботами, послугами) за цінами, що визначаються суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України на договірних засадах з урахуванням попиту та пропозиції, а також інших факторів, які діють на відповідних ринках на час укладення бартерних договорів.

Товари, що імпортуються за бартерним договором, підлягають ввезенню на митну територію України у строки, зазначені в такому договорі, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (дати оформлення митної декларації на експорт) товарів, що фактично експортовані за бартерним договором, а в разі експорту за бартерним договором робіт і послуг - з дати підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг. Датою ввезення товарів за бартерним договором на митну територію України вважається дата їх митного оформлення (дата оформлення митної декларації на імпорт), а в разі імпорту за бартерним договором робіт або послуг - дата підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг (ч. 1 ст. 2 Закону України "Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності").

Порушення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України встановлених законом строків ввезення товарів (виконання робіт, надання послуг), що імпортуються за бартерним договором, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3% вартості неодержаних товарів (робіт, послуг). При цьому загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати розміру заборгованості.

Якщо ж заборгованість за бартерним договором виникла через обставини непереборної сили або форс-мажору, передбачені Законом України "Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності", строки зупиняються і пеня за їх порушення протягом дії цих обставин не стягується.

Див. також