Наслідки неприбуття обвинуваченого в судове засідання: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
 
(Не показані 16 проміжних версій 5 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативна база ==
== Нормативна база ==
*  [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
*  [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальний процесуальний кодекс України]
*  [http://pidruchniki.com/1233090949171/pravo/kriminalniy_protsesualniy_kodeks_ukrayini_naukovo-praktichniy_komentar Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар]
== Загальні поняття ==
== Наслідки неявки в судове засідання особи, до якої не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ==
'''Обвинуваченим''' (підсудним) є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду в порядку, передбаченому [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 статтею 291 Кримінального процесуального кодексу] (далі - КПК).
'''Якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду. Суд також має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення в порядку, передбаченому главами 11 та 12 Кримінального процесуального кодексу України.'''
<br />
1. Вимога закону про обов'язкову участь обвинуваченого у судовому розгляді є додатковою гарантією захисту його прав, оскільки надає йому можливість самому захищати свої права і законні інтереси в суді. Розглядувана вимога дає можливість суду безпосередньо заслухати обвинуваченого, вислухати його доводи, спрямовані на спростування обвинувачення чи на пом'якшення покарання, перевірити й оцінити їх у сукупності з іншими наявними у справі доказами та винести законне і обґрунтоване рішення. У випадку неприбуття обвинуваченого за викликом у судове засідання суд відкладає розгляд справи, призначає дату нового засідання і вживає заходів до забезпечення його прибуття до суду (наприклад, шляхом відправлення повістки про виклик).
<br />
Закон вимагає з'ясування причини неприбуття обвинуваченого та ст. 138 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК] надає перелік поважних причин неприбуття особи на виклик, який не є вичерпним. У будь-якому випадку обвинувачений зобов'язаний довести поважність причини своєї неявки, оскільки в протилежному випадку суд своєю ухвалою може постановити рішення про привід обвинуваченого та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення. Поважність причини неявки повинна бути доведена до відома суду і засвідчена відповідними документами. Якщо такі причини суду стали відомі за час, достатній для перенесення справи і повідомлення учасників провадження про інший день розгляду справи, суд зобов'язаний використати таку можливість.


<br />
Особою, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв’язку з її смертю, є фізична особа, стосовно якої за результатами проведеного досудового розслідування настав випадок та існують підстави, передбачені [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2485 частиною першою] статті 276 цього Кодексу для повідомлення про підозру, але якій у порядку, передбаченому [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2484 статтями] 276-279 цього Кодексу, не повідомлено про підозру через її смерть.
2. Привід полягає у примусовому супроводженні особи, до якої він застосований, особою, яка виконує ухвалу про здійснення приводу до місця її виклику в зазначений в ухвалі час. Про порядок здійснення приводу див. ст.ст. 140- 143, 188 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК] та коментар до них.


<br />
'''Обвинува́льний акт''' (обвинувальний висновок) — є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.
3. Грошове стягнення накладається ухвалою суду на обвинуваченого в тому випадку, якщо він не виконав свій процесуальний обов'язок без поважної причини і якщо таке стягнення є необхідним (див. ст.ст. 139, 144 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК]).


Зазначені дії суду мають бути відображені у журналі судового засідання.
Вимога закону про обов'язкову участь обвинуваченого у судовому розгляді є додатковою гарантією захисту його прав, оскільки надає йому можливість самому захищати свої права і законні інтереси в суді. Розглядувана вимога дає можливість суду безпосередньо заслухати обвинуваченого, вислухати його доводи, спрямовані на спростування обвинувачення чи на пом'якшення покарання, перевірити й оцінити їх у сукупності з іншими наявними у справі доказами та винести законне і обґрунтоване рішення.
== Наслідки неявки в судове засідання ==
Якщо обвинувачений, до якого <u>не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою</u>, не прибув за викликом у судове засідання, суд <u>відкладає судовий розгляд</u>, призначає дату нового засідання і вживає заходів для забезпечення його прибуття до суду. Суд також має право постановити ухвалу [[Привід у кримінальному провадженні|про привід]] обвинуваченого та/або ухвалу [[Накладення грошового стягнення у кримінальному провадженні|про накладення на нього грошового стягнення]] в порядку, передбаченому [http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2607 главами 11 та 12 КПК].


<br />
Судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297<sup>1</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2825 КПК], може здійснюватися <u>за відсутності обвинуваченого</u> (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності ([[спеціальне судове провадження]]) та/або оголошений в міжнародний розшук.
4. Обвинуваченому необхідно сумлінно ставитись до свого обов'язку бути присутнім за викликом у судовому засіданні, оскільки, крім перерахованих наслідків, неприбуття за викликом до суду може бути однією з підстав для обрання чи зміни до нього запобіжного заходу, оскільки метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків (див. ч. 1 ст. 177 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК]). Так, одним з основних обов'язків обвинуваченого є прибуття за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це осіб, які його викликають (див. п. 1 ч. 7 ст. 42 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК]). Необхідно зазначити, що дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше (наприклад, особисте зобов'язання), є також однією з обставин, що враховується при обранні запобіжного заходу (див. п. 9 ч. 1 ст. 178 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК]).


<br />
За наявності таких обставин за клопотанням прокурора, до якого додаються матеріали про те, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, суд постановляє <u>ухвалу про здійснення спеціального судового провадження</u> стосовно такого обвинуваченого.
5. При проведенні спрощеного провадження у справах щодо кримінальних проступків судовий розгляд обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку без судового розгляду в судовому засіданні може бути проведений без участі обвинуваченого, якщо до суду надійшло клопотання прокурора або слідчого, погодженого з прокурором. Проведення такого засідання без участі обвинуваченого можливе, якщо він беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а також якщо потерпілий проти цього не заперечує (див. ч. 1 ст. 381 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК]). В такому разі обвинувачений позбавлений можливості оскаржувати вирок суду з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження (див. ч. 1 ст. 394 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК]).


<br />
Якщо у справі декілька обвинувачених, суд постановляє ухвалу лише стосовно тих обвинувачених, щодо яких існують обставини для спеціального судового провадження.
6. Необхідно звернути увагу на випадки, коли неприбуття обвинуваченого за викликом не перешкоджає проведенню засідання без його участі: при розгляді питання про передання кримінального провадження з одного суду до іншого (див. ч. 4 ст. 34 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК]), розгляд клопотання про накладення грошового стягнення (див. ч. 1 ст. 146 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК]), розгляд клопотання про скасування грошового стягнення (див. ч. 2 ст. 147 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК]), розгляд клопотань про тимчасовий доступ до речей і документів (див. ч. 4 ст. 163 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК]), розгляд клопотання про арешт майна (див. ч. 1 ст. 172 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК]), питання про звернення застави в дохід держави (див. ч. 9 ст. 182 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК]) та в деяких інших випадках, визначених [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК].


<br />
Участь [[Порядок залучення захисника в кримінальному провадженні|захисника]] у спеціальному судовому провадженні є '''обов’язковою'''.
7. Якщо обвинувачений ухилився від суду або захворів на психічну чи іншу тяжку хворобу, то питання про відкладення або зупинення судового провадження вирішується відповідно до вимог ст. 335 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК]. Коли суд дійде висновку про відкладення справи, він зобов'язаний вислухати клопотання учасників судового провадження, які з'явилися на розгляд, щодо продовження судового розгляду стосовно інших обвинувачених і вирішити їх по суті.
== Судовий розгляд у кримінальному провадженні за відсутності обвинуваченого ==


Судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального кодексу України], може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та оголошений у міждержавний та/або міжнародний розшук.
Повістки про виклик обвинуваченого у разі здійснення [[Спеціальне судове провадження|спеціального судового провадження]] надсилаються <u>за останнім відомим місцем його проживання чи перебування</u>, а процесуальні документи, що підлягають врученню обвинуваченому, надсилаються захиснику. Інформація про такі документи та повістки про виклик обвинуваченого обов’язково <u>публікуються у засобах масової інформації</u> загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями статті 297<sup>5</sup> [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n2825 КПК] та на офіційному веб-сайті суду. З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду обвинувачений вважається <u>належним чином ознайомленим з її змістом</u>.


За наявності таких обставин за клопотанням прокурора, до якого додаються матеріали про те, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, суд постановляє ухвалу про здійснення спеціального судового провадження стосовно такого обвинуваченого.
Повістки про виклик обвинуваченого у разі здійснення спеціального досудового розслідування у зв'язку з прийняттям уповноваженим органом рішення про передачу обвинуваченого для обміну як військовополоненого публікуються в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17#n5145 297<sup>5</sup>] цього Кодексу та на офіційному веб-сайті суду, а процесуальні документи, що підлягають врученню обвинуваченому, надсилаються захиснику.
<br />


Якщо у справі декілька обвинувачених, суд постановляє ухвалу лише стосовно тих обвинувачених, щодо яких існують обставини для спеціального судового провадження.
З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду обвинувачений вважається належним чином ознайомленим з її змістом.
<br />
 
За наявності у такому провадженні інших обвинувачених за клопотанням прокурора судовий розгляд здійснюється у судовому засіданні у одному кримінальному провадженні. Якщо після постановлення ухвали про спеціальне судове провадження обвинувачений з'явився або був доставлений до суду, судовий розгляд '''продовжується з моменту постановлення такої ухвали''' згідно із загальними правилами, передбаченими КПК.
 
За клопотанням сторони захисту суд продовжує судовий розгляд з моменту з'явлення обвинуваченого в судовому засіданні та повторно досліджує окремі докази, які досліджувалися за відсутності обвинуваченого (якщо про таке дослідження доказів просить сторона захисту).
 
Обвинуваченому необхідно сумлінно ставитись до свого обов'язку бути присутнім за викликом у судовому засіданні, оскільки, крім перерахованих наслідків, неприбуття за викликом до суду може бути однією з підстав для обрання чи зміни до нього [[Обрання, скасування або зміна запобіжного заходу в суді|запобіжного заходу]], оскільки метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків (частина перша статті 177 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК]). Так, одним з основних обов'язків обвинуваченого є прибуття за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це осіб, які його викликають (пункт 1 частини сьомої статті 42 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК]).
== Поважні причини неприбуття ==
Відповідно до статті 138 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК] <u>поважними причинами неприбуття особи на виклик є:</u>
# затримання, тримання під вартою або відбування покарання;
# обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення;
# обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини);
# відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо;
# тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров’я у зв’язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад;
# смерть близьких родичів, членів сім’ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю;
# несвоєчасне одержання повістки про виклик;
# інші обставини, які об’єктивно унеможливлюють з’явлення особи на виклик.
Поважність причини неявки повинна бути <u>доведена до відома суду і засвідчена відповідними документами</u>. Якщо такі причини суду стали відомі за час, достатній для перенесення справи і повідомлення учасників провадження про інший день розгляду справи, суд зобов'язаний використати таку можливість.
== Окремі випадки ==
При проведенні [[Спрощене провадження щодо кримінальних проступків|спрощеного провадження]] <u>у справах щодо кримінальних проступків</u> судовий розгляд обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку без судового розгляду в судовому засіданні може бути проведений <u>без участі обвинуваченого</u>, якщо до суду надійшло клопотання прокурора або слідчого, погодженого з прокурором. Проведення такого засідання без участі обвинуваченого можливе, якщо він <u>беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а також якщо потерпілий проти цього не заперечує</u> (частина перша статті 381 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК]). В такому разі обвинувачений позбавлений можливості оскаржувати вирок суду з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження (частина перша статті 394 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК]).
 
'''Випадки неприбуття обвинуваченого за викликом, що не перешкоджають проведенню засідання без його участі:'''
 
♦ при розгляді питання про передання кримінального провадження з одного суду до іншого ( частина четверта статті 34 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК]);
 
♦ розгляд клопотання про [[Накладення грошового стягнення у кримінальному провадженні|накладення грошового стягнення]] (частина перша статті 146 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК]);
 
♦ розгляд клопотання про скасування грошового стягнення (частина друга статті 147 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК]);


Участь захисника у спеціальному судовому провадженні є обов’язковою.
♦ розгляд клопотань про тимчасовий доступ до речей і документів (частина четверта статті 163 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК]);
<br />


Повістки про виклик обвинуваченого у разі здійснення спеціального судового провадження надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування, а процесуальні документи, що підлягають врученню обвинуваченому, надсилаються захиснику. Інформація про такі документи та повістки про виклик обвинуваченого обов’язково публікуються у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями статті 297-5 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінального процесуального Кодексу]. З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження обвинувачений вважається належним чином ознайомленим з її змістом.
♦ розгляд клопотання про [https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php/Арешт_майна_у_кримінальному_процесі_та_порядок_зняття_арешту арешт майна] (частина перша статті 172 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК]);
<br />


Якщо підстави для постановлення судом ухвали про спеціальне судове провадження перестали існувати, подальший судовий розгляд розпочинається спочатку згідно із загальними правилами, передбаченими [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 Кримінальним процесуальним Кодексом].
♦ питання про звернення застави в дохід держави (частина дев'ята статті 182 [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК]) та в деяких інших випадках, визначених [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/4651-17 КПК].
== Див. також ==
* [[Привід у кримінальному провадженні]]
* [[Накладення грошового стягнення у кримінальному провадженні]]
* [[Права та обов'язки підозрюваного, обвинуваченого у кримінальному процесі]]
* [[Спеціальне судове провадження]]
* [[Наслідки неявки в судове засідання особи, яка бере участь у справі]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Кримінальне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]

Поточна версія на 05:46, 13 червня 2024

Нормативна база

Загальні поняття

Обвинуваченим (підсудним) є особа, обвинувальний акт щодо якої переданий до суду в порядку, передбаченому статтею 291 Кримінального процесуального кодексу (далі - КПК).

Особою, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв’язку з її смертю, є фізична особа, стосовно якої за результатами проведеного досудового розслідування настав випадок та існують підстави, передбачені частиною першою статті 276 цього Кодексу для повідомлення про підозру, але якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, не повідомлено про підозру через її смерть.

Обвинува́льний акт (обвинувальний висновок) — є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Вимога закону про обов'язкову участь обвинуваченого у судовому розгляді є додатковою гарантією захисту його прав, оскільки надає йому можливість самому захищати свої права і законні інтереси в суді. Розглядувана вимога дає можливість суду безпосередньо заслухати обвинуваченого, вислухати його доводи, спрямовані на спростування обвинувачення чи на пом'якшення покарання, перевірити й оцінити їх у сукупності з іншими наявними у справі доказами та винести законне і обґрунтоване рішення.

Наслідки неявки в судове засідання

Якщо обвинувачений, до якого не застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не прибув за викликом у судове засідання, суд відкладає судовий розгляд, призначає дату нового засідання і вживає заходів для забезпечення його прибуття до суду. Суд також має право постановити ухвалу про привід обвинуваченого та/або ухвалу про накладення на нього грошового стягнення в порядку, передбаченому главами 11 та 12 КПК.

Судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 2971 КПК, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.

За наявності таких обставин за клопотанням прокурора, до якого додаються матеріали про те, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, суд постановляє ухвалу про здійснення спеціального судового провадження стосовно такого обвинуваченого.

Якщо у справі декілька обвинувачених, суд постановляє ухвалу лише стосовно тих обвинувачених, щодо яких існують обставини для спеціального судового провадження.

Участь захисника у спеціальному судовому провадженні є обов’язковою.

Повістки про виклик обвинуваченого у разі здійснення спеціального судового провадження надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування, а процесуальні документи, що підлягають врученню обвинуваченому, надсилаються захиснику. Інформація про такі документи та повістки про виклик обвинуваченого обов’язково публікуються у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями статті 2975 КПК та на офіційному веб-сайті суду. З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду обвинувачений вважається належним чином ознайомленим з її змістом.

Повістки про виклик обвинуваченого у разі здійснення спеціального досудового розслідування у зв'язку з прийняттям уповноваженим органом рішення про передачу обвинуваченого для обміну як військовополоненого публікуються в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями статті 2975 цього Кодексу та на офіційному веб-сайті суду, а процесуальні документи, що підлягають врученню обвинуваченому, надсилаються захиснику.

З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду обвинувачений вважається належним чином ознайомленим з її змістом.

За наявності у такому провадженні інших обвинувачених за клопотанням прокурора судовий розгляд здійснюється у судовому засіданні у одному кримінальному провадженні. Якщо після постановлення ухвали про спеціальне судове провадження обвинувачений з'явився або був доставлений до суду, судовий розгляд продовжується з моменту постановлення такої ухвали згідно із загальними правилами, передбаченими КПК.

За клопотанням сторони захисту суд продовжує судовий розгляд з моменту з'явлення обвинуваченого в судовому засіданні та повторно досліджує окремі докази, які досліджувалися за відсутності обвинуваченого (якщо про таке дослідження доказів просить сторона захисту).

Обвинуваченому необхідно сумлінно ставитись до свого обов'язку бути присутнім за викликом у судовому засіданні, оскільки, крім перерахованих наслідків, неприбуття за викликом до суду може бути однією з підстав для обрання чи зміни до нього запобіжного заходу, оскільки метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків (частина перша статті 177 КПК). Так, одним з основних обов'язків обвинуваченого є прибуття за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це осіб, які його викликають (пункт 1 частини сьомої статті 42 КПК).

Поважні причини неприбуття

Відповідно до статті 138 КПК поважними причинами неприбуття особи на виклик є:

  1. затримання, тримання під вартою або відбування покарання;
  2. обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення;
  3. обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини);
  4. відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо;
  5. тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров’я у зв’язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад;
  6. смерть близьких родичів, членів сім’ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю;
  7. несвоєчасне одержання повістки про виклик;
  8. інші обставини, які об’єктивно унеможливлюють з’явлення особи на виклик.

Поважність причини неявки повинна бути доведена до відома суду і засвідчена відповідними документами. Якщо такі причини суду стали відомі за час, достатній для перенесення справи і повідомлення учасників провадження про інший день розгляду справи, суд зобов'язаний використати таку можливість.

Окремі випадки

При проведенні спрощеного провадження у справах щодо кримінальних проступків судовий розгляд обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку без судового розгляду в судовому засіданні може бути проведений без участі обвинуваченого, якщо до суду надійшло клопотання прокурора або слідчого, погодженого з прокурором. Проведення такого засідання без участі обвинуваченого можливе, якщо він беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а також якщо потерпілий проти цього не заперечує (частина перша статті 381 КПК). В такому разі обвинувачений позбавлений можливості оскаржувати вирок суду з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження (частина перша статті 394 КПК).

Випадки неприбуття обвинуваченого за викликом, що не перешкоджають проведенню засідання без його участі:

♦ при розгляді питання про передання кримінального провадження з одного суду до іншого ( частина четверта статті 34 КПК);

♦ розгляд клопотання про накладення грошового стягнення (частина перша статті 146 КПК);

♦ розгляд клопотання про скасування грошового стягнення (частина друга статті 147 КПК);

♦ розгляд клопотань про тимчасовий доступ до речей і документів (частина четверта статті 163 КПК);

♦ розгляд клопотання про арешт майна (частина перша статті 172 КПК);

♦ питання про звернення застави в дохід держави (частина дев'ята статті 182 КПК) та в деяких інших випадках, визначених КПК.

Див. також