Порядок користування прибудинковою територією багатоквартирного будинку: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
(Перевірено на актуальність НПА, перевірено на наявність орфографічних та граматичних помилок, стилізовано вигляд окремих абзаців)
 
(Не показані 16 проміжних версій 8 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
== Нормативна база ==
== Нормативна база ==
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2866-14#Text Закон України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку"]
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 Наказ Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 травня 2005 року № 76 "Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій"]
== Поняття "прибудинкова територія ==
'''''Прибудинкова територія''''' — це територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації в межах відповідної земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі і споруди, та необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.
'''<u>Прибудинкова територія включає:</u>'''
* територію під житловим будинком (житловими будинками);
* проїзди та тротуари;
* озеленені території;
* ігрові майданчики для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку;
* майданчики для відпочинку дорослого населення;
* майданчики для занять фізичною культурою;
* майданчики для тимчасового зберігання автомобілів;
* майданчики для господарських цілей;
* майданчики для вигулювання собак;
* інші території, пов'язані з утриманням та експлуатацією будинків та інших пов'язаних з ними об'єктів.
Згідно з [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельним кодексом України] '''прибудинкові території багатоквартирних будинків відносяться до земель житлової та громадської забудови'''.
Відповідно до пункту 6.1.1 ДСТУ-Н площа земельної ділянки з прибудинковою територією кожного багатоквартирного будинку, що відповідає питомій вазі кількості мешканців будинку у сумарній кількості мешканців мікрорайону (кварталу), визначатиметься за формулою:


* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельний кодекс України від 25.10.2001 № 2768-III]
Т0 = Тф × (Б0/Б), де:
* [http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/z0927-05 Наказ від 17.05.2005 № 76 Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій»]
* [http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 Податковий кодекс України]
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2866-14?nreg=2866-14&find=1&text=%EF%F0%E8%E1%F3%E4%E8%ED%EA&x=0&y=0 Закон України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку”]


== Поняття прибудинкової території ==
Т0 – земельна ділянка з прибудинковою територією багатоквартирного будинку, га;


'''''Прибудинкова територія''''' — це територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації в межах відповідної земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі і споруди, та необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. <br />
Тф – фактична житлова територія мікрорайону (кварталу), га;
Згідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] прибудинкові території багатоквартирних будинків  відносяться до земель житлової та громадської забудови. <br />
Відповідно до ст. 38 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України], земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування, належать до земель житлової та громадської забудови. Використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації з дотриманням державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови. <br />
Згідно ст. 42 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України], земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. Крім цього, земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.    <br />
Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації.<br />
У разі знищення (руйнування) багатоквартирного будинку майнові права на земельну ділянку, на якій розташовано такий будинок, а також належні до нього будівлі, споруди та прибудинкова територія, зберігаються за співвласниками багатоквартирного будинку.<br />
Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.<br />
Згідно ч.2 ст.89 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] у спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки співвласників багатоквартирного будинку.<br />
Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом. Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки, крім випадків, установлених законом.<br />
Прибудинкова територія може перебувати у власності, у постійному або тимчасовому користуванні певних суб'єктів.


== Суб'єкти права власності на прибудинкову територію ==
Б0 — кількість мешканців в багатоквартирному будинку, чол;
Суб'єктами права власності на прибудинкову територію можуть бути територіальні громади - на землі комунальної власності і держава - на землі державної власності.<br />
Окремо у ч. 2 ст. 42 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України] як суб'єкт права власності на прибудинкову територію зазначено об'єднання власників багатоквартирного будинку. При цьому вказана норма не передбачає виникнення права власності або права користування (навіть на умовах оренди) на прибудинкову територію у фізичних осіб.
Однак коли в багатоквартирному будинку приватизовані всі квартири, то прибудинкова територія буде мати режим спільної часткової власності, суб'єктами якої стають власники квартир. У тому разі, коли в будинку приватизовані не всі квартири, виникає право спільної часткової власності на прибудинкову територію, суб'єктами якої є фізичні особи - власники квартир і власник земельної ділянки.<br />
Через особливі властивості прибудинкової території багатоквартирного будинку здійснення права спільної часткової власності на неї буде мати певні особливості порівняно з традиційними об'єктами права земельної власності.


== Особливості  володіння, користування та розпорядження прибудинковою територією ==
Б — кількість мешканців у мікрорайоні (кварталі), чол.


Відповідно до ст. 88 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України], володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а в разі недосягнення згоди - у судовому порядку. <br />
На нормативно-правовому рівні не визначено конкретних норм земельних ділянок багатоквартирних житлових будинків, що є цілком виправданим, оскільки площа, конфігурація вже існуючих будинків різна, а будівництво нових залежить від обсягу та виду будівництва, а також від забезпеченості певного населеного пункту вільними землями.<br /> Земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування, належать до земель житлової та громадської забудови. Використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації з дотриманням державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови (стаття 38 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України]).
Договір про спільну часткову власність на земельну ділянку укладається в письмовій формі і посвідчується нотаріально. В тому разі, коли у багатоквартирному будинку приватизована частина квартир, суб'єктами договору є власники приватизованих квартир та власник прибудинкової території. Якщо в багатоквартирному будинку приватизовані всі квартири, то договір про спільну часткову власність на земельну ділянку має укладатись між співвласниками багатоквартирного будинку. Крім того, у багатоквартирному будинку, в якому створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, функції такого договору може виконувати статут об'єднання, який має містити умови утримання та правила використання власниками - членами об'єднання прибудинкової території. А всі інші співвласники мають укладати договори з об'єднанням про порядок користування прибудинковою територією та її утримання.<br />
== Суб'єкти права власності на прибудинкову територію ==
Учасник спільної часткової власності на прибудинкову територію не має права вимагати виділення належної йому частки зі складу прибудинкової території і не має права на компенсацію за свою частку. Також він не має права на отримання в його володіння та користування частини спільної земельної ділянки. Частка співвласника у праві власності на прибудинкову територію відчужується у такому ж порядку, як і його частка у спільному майні багатоквартирного будинку. Тобто, по-перше, під час продажу учасником належної йому частки у спільній частковій власності на земельну ділянку інші учасники не мають переважного права купівлі частки; по-друге, частка у праві власності на прибудинкову територію не може бути самостійним предметом цивільного обігу й відчужується тільки разом із житловим чи нежитловим приміщенням.
<u>Суб'єктами права власності на прибудинкову територію можуть бути:</u> <br />
→ територіальні громади - на землі комунальної власності;<br />
→ держава - на землі державної власності;<br />
→ об'єднання власників багатоквартирного будинку.
== Право власності/користування прибудинковою територією ==
* Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території ''державної або комунальної власності'', надаються в <u>постійне користування</u> підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.
* Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, ''що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку'', передаються <u>безоплатно у власність або в постійне користування</u> співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.  
<blockquote><small>''*Однак, варто зауважити, що станом на сьогоднішній день Кабінетом Міністрів України так і не визначено порядку передачі земельної ділянки співвласника багатоквартирного будинку, тому така процедура здійснюється за загальними правилами земельного законодавства.''</small></blockquote>Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, '''визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації'''.<br />
'''У разі знищення (руйнування)''' багатоквартирного будинку майнові права на земельну ділянку, на якій розташовано такий будинок, а також належні до нього будівлі, споруди та прибудинкова територія, ''зберігаються за співвласниками багатоквартирного будинку.''<br />
'''Порядок використання земельних ділянок''', на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, '''визначається співвласниками'''.<br />
У спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки співвласників багатоквартирного будинку (частина друга статті 89 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2768-14 Земельного кодексу України]).  


'''Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або за законом.''' Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки, крім випадків, установлених законом.<br />
Прибудинкова територія може перебувати у ''власності'', у ''постійному або тимчасовому користуванні'' певних суб'єктів.<br>
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з ''моменту державної реєстрації цих прав.''
[[Категорія: Житлове право]]
[[Категорія: Житлове право]]
[[Категорія:Земельне право]]

Поточна версія на 09:38, 27 травня 2024

Нормативна база

Поняття "прибудинкова територія

Прибудинкова територія — це територія навколо багатоквартирного будинку, визначена на підставі відповідної містобудівної та землевпорядної документації в межах відповідної земельної ділянки, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі і споруди, та необхідна для обслуговування багатоквартирного будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир, а також нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Прибудинкова територія включає:

  • територію під житловим будинком (житловими будинками);
  • проїзди та тротуари;
  • озеленені території;
  • ігрові майданчики для дітей дошкільного та молодшого шкільного віку;
  • майданчики для відпочинку дорослого населення;
  • майданчики для занять фізичною культурою;
  • майданчики для тимчасового зберігання автомобілів;
  • майданчики для господарських цілей;
  • майданчики для вигулювання собак;
  • інші території, пов'язані з утриманням та експлуатацією будинків та інших пов'язаних з ними об'єктів.

Згідно з Земельним кодексом України прибудинкові території багатоквартирних будинків відносяться до земель житлової та громадської забудови.

Відповідно до пункту 6.1.1 ДСТУ-Н площа земельної ділянки з прибудинковою територією кожного багатоквартирного будинку, що відповідає питомій вазі кількості мешканців будинку у сумарній кількості мешканців мікрорайону (кварталу), визначатиметься за формулою:

Т0 = Тф × (Б0/Б), де:

Т0 – земельна ділянка з прибудинковою територією багатоквартирного будинку, га;

Тф – фактична житлова територія мікрорайону (кварталу), га;

Б0 — кількість мешканців в багатоквартирному будинку, чол;

Б — кількість мешканців у мікрорайоні (кварталі), чол.

На нормативно-правовому рівні не визначено конкретних норм земельних ділянок багатоквартирних житлових будинків, що є цілком виправданим, оскільки площа, конфігурація вже існуючих будинків різна, а будівництво нових залежить від обсягу та виду будівництва, а також від забезпеченості певного населеного пункту вільними землями.
Земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування, належать до земель житлової та громадської забудови. Використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації з дотриманням державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови (стаття 38 Земельного кодексу України).

Суб'єкти права власності на прибудинкову територію

Суб'єктами права власності на прибудинкову територію можуть бути:
→ територіальні громади - на землі комунальної власності;
→ держава - на землі державної власності;
→ об'єднання власників багатоквартирного будинку.

Право власності/користування прибудинковою територією

  • Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.
  • Земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

*Однак, варто зауважити, що станом на сьогоднішній день Кабінетом Міністрів України так і не визначено порядку передачі земельної ділянки співвласника багатоквартирного будинку, тому така процедура здійснюється за загальними правилами земельного законодавства.

Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації.

У разі знищення (руйнування) багатоквартирного будинку майнові права на земельну ділянку, на якій розташовано такий будинок, а також належні до нього будівлі, споруди та прибудинкова територія, зберігаються за співвласниками багатоквартирного будинку.
Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.
У спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки співвласників багатоквартирного будинку (частина друга статті 89 Земельного кодексу України).

Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або за законом. Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки, крім випадків, установлених законом.
Прибудинкова територія може перебувати у власності, у постійному або тимчасовому користуванні певних суб'єктів.
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.