Звернення до суду: наказне провадження: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
(Створена сторінка: ==Нормативна база== [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br /> [http://zakon2.rad...)
 
мНемає опису редагування
(Не показано 72 проміжні версії 10 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
==Нормативна база==
==Нормативна база==
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80 Конституція України]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України (далі - ЦПК України)]
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14 Сімейний кодекс України]
[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]<br />
* [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08 Кодекс законів про працю України]
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15 Цивільний процесуальний кодекс України]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України "Про судовий збір"]
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 Закон України «Про судовий збір»]<br />
* [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0014740-11 Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2011 року № 14 "Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження" (далі - Постанова)]
[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0014740-11 Постанова пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження»]<br />
{| class="wikitable sortable"
|-
| style="background-color:#98FB98;" |'''Увага!!!''' З 24 лютого 2022 року відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/389-19#Text Закону України "Про правовий режим воєнного стану"] в Україні введено '''режим воєнного стану'''!
У період воєнного стану, відповідно до статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" <u>не можуть бути припинені повноваження судів</u>.


==Поняття наказного провадження.==
В умовах воєнного стану робота судів не припинена, конституційне право на судовий захист не обмежено. Ніяких скорочених чи прискорених процедур здійснення правосуддя немає. Всі суди, де це можливо, якщо вони не мають значних технічних пошкоджень чи не зруйновані повністю внаслідок бомбардувань та обстрілів, працюватимуть. 02.03.2022 Радою суддів України оприлюднено [http://rsu.gov.ua/ua/news/usim-sudam-ukraini-rsu-opublikuvala-rekomendacii-sodo-rooti-sudiv-v-umovah-voennogo-stanu?fbclid=IwAR0VM0X_cvUvaRJJhv789PiILaLhCbN82XRK6nsn2QdOUDHQc-2f_vngUK8 рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану]
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» наказне  провадження  є  самостійним  і  спрощеним  видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ,  у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику  стягувача  та боржника  на  основі  доданих  до  заяви документів  видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.  


==Вимоги, за якими може бути видано судовий наказ.==
'''Зверніть увагу! [https://supreme.court.gov.ua/supreme/gromadyanam/terutor_pidsudnist/ Перелік судів, територіальну підсудність яких було змінено/відновлення у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя під час воєнного стану та розпорядження Верховного Суду щодо зміни/відновлення територіальної підсудності судових справ].'''
В [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page3 ст. 96 Цивільного процесуального кодексу України] зазначено вимоги, за якими може бути видано судовий наказ.<br />
|}
Судовий наказ може бути видано, у разі якщо:<br />
==Поняття "наказне провадження"==
'''1) заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати;'''Якщо  заявлено  вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної  плати  судовий наказ може бути видано не лише на суму заборгованості із заробітної плати, а й  на суму компенсації за порушення строків її виплати, оскільки вона входить до структури    заробітної    плати. До заяви має бути додано  докази перебування  заявника  у  трудових  відносинах  із  боржником,  а підтвердженням суми,  яка стягується, може бути будь-який належно оформлений  документ,  що  вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення  строків  її  виплати,  зокрема, довідка  бухгалтерії  боржника,  розрахунковий  лист  чи  копія платіжної  відомості  тощо.<br />
'''''Наказне провадження''''' є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення (пункт 1 [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0014740-11 Постанови]).


Не  допускається  розгляд  вимог про стягнення  заробітної  плати  у  разі наявності спору щодо розміру заборгованості чи  права  на  її  отримання.  При  цьому  [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/322-08/page7 частиною другою статті  233  Кодексу  законів  про працю України] визначено, що працівник має право звернутися до суду з вимогою про стягнення належної  йому  заробітної плати без обмеження будь-яким строком. <br />
<u>Судовий наказ</u> є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/sp:side#n7212 ЦПК України].
==Хто має право звернутися до суду==
Із заявою про видачу судового наказу може звернутися <u>особа, якій належить право вимоги</u>, а також <u>[[Представництво в цивільному процесі|органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб]]</u> (частина друга статті 160 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/sp:side#n7212 ЦПК України]<u>)</u>.
==Куди звернутися==
Заява про видачу судового наказу подається до '''суду першої інстанції''' за загальними [[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі#До якого суду звернутися (підсудність справи)|правилами підсудності]], встановленими ЦПК України (стаття 162 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/sp:side#n7212 ЦПК України]).
==Вимоги, за якими може бути видано судовий наказ==
<u>Судовий наказ може бути видано (стаття 161 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/sp:side#n7212 ЦПК України]), у разі якщо:</u><br />'''1) заявлено вимогу про [[Стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові заробітної плати|стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку]];'''<br />Якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати судовий наказ може бути видано не лише на суму заборгованості із заробітної плати, а й на суму компенсації за порушення строків її виплати, оскільки вона входить до структури заробітної плати (пункт 12 [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0014740-11 Постанови]).


Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page10 положень пункту 2 частини першої статті 367 Цивільного процесуального  кодексу] судовий наказ про виплату заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, підлягає негайному виконанню, а згідно з частиною другою цієї статті суд має право допустити негайне виконання   судового   наказу   в   разі   стягнення   всієї суми заборгованості із заробітної плати.<br />
Відповідно до [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page10 положень пункту 2 частини першої статті 430 ЦПК України] судовий наказ про виплату заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, <u>підлягає негайному виконанню</u>, а згідно з частиною другою цієї статті суд має право допустити негайне виконання судового наказу в разі стягнення всієї суми заборгованості із заробітної плати.


'''2) заявлено вимогу про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника''', дитини або транспортних засобів боржника. За своєю природою ця вимога є цивільно-правовою, а отже, на неї поширюється загальна позовна давність у 3 роки. Звернутися до суду з заявою можуть органи внутрішніх справ та інші особи, у яких виникло право вимоги. Заявником може бути заявлено вимогу про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника. Розшук відповідача передбачений [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page3 ст. 78 Цивільного процесуального кодексу.] Зазначена норма вказує, що якщо місце перебування відповідача в справах за позовами про стягнення аліментів або про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, невідоме, суд ухвалою оголошує його розшук. Розшук проводиться органами внутрішніх справ, а витрати на його проведення стягуються з відповідача в дохід держави за рішенням суду. Таким чином, витрати на проведення розшуку боржника можуть бути стягнені як рішенням суду в позовному провадженні, так і шляхом видачі судового наказу. Для цього орган внутрішніх справ повинен надати суду документально підтверджений розрахунок витрат на розшук. На вказаних документах не обов’язково повинна бути зафіксована згода боржника, оскільки при незгоді з розміром витрат, він може оскаржити судовий наказ, результатом чого буде безспірне його скасування і справа буде розглядатися в позовному провадженні. <br />
'''2) заявлено вимогу про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника;'''<br />Якщо місце перебування відповідача в справах за позовами про стягнення аліментів або про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, невідоме, суд ухвалою оголошує його розшук. Розшук проводиться органами внутрішніх справ, а витрати на його проведення стягуються з відповідача в дохід держави за рішенням суду ([http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page3 стаття 132 ЦПК України]). <br />За своєю природою ця вимога є цивільно-правовою, а отже, на неї поширюється загальна позовна давність у 3 роки. Звернутися до суду з заявою можуть органи внутрішніх справ та інші особи, у яких виникло право вимоги. Заявником може бути заявлено вимогу про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника.  


'''3) заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.'''<br />
'''3) заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості;'''


Якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані   житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги. У цьому   випадку   може бути видано судовий наказ про стягнення не лише суми заборгованості, але й про стягнення індексу інфляції   та   трьох  відсотків   річних, нарахованих на суму заборгованості. Для їх стягнення суду має бути додано документи, що чітко підтверджують їх розрахунок (у тому числі й розрахунок щомісячних нарахувань), при цьому визначений розмір не потребує додаткової оцінки та дослідження у сукупності з іншими доказами. <br />
Якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги. У цьому випадку може бути видано судовий наказ про стягнення не лише суми заборгованості, але й про стягнення індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості. Для їх стягнення суду має бути додано документи, що чітко підтверджують їх розрахунок (у тому числі й розрахунок щомісячних нарахувань), при цьому визначений розмір не потребує додаткової оцінки та дослідження у сукупності з іншими доказами.  


'''4) заявлено вимогу про присудження аліментів на дитину в розмірі передбаченому [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2947-14/page4 ч.2 ст. 182 Сімейного кодексу України], якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших зацікавлених осіб.'''При цьому суддя має відмовити у прийнятті заяви про видачу  судового  наказу, якщо  така  вимога  пов'язана  із  встановленням  чи  оспорюванням батьківства  (материнства)  та  необхідністю  залучення  інших зацікавлених осіб (зокрема,  особи,  яка вже отримує аліменти  від боржника). Відповідно до вимог [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page10 пункту 1 частини першої статті 367  Цивільного процесуального кодексу] судовий наказ про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню, а згідно з частиною другою цієї статті суд має право допустити негайне виконання судового   наказу   в   разі   стягнення   всієї   суми заборгованості із заробітної плати.<br />
'''4) заявлено вимогу про [[Стягнення аліментів в порядку наказного провадження|стягнення аліментів]] у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов’язана із [[Встановлення факту батьківства|встановленням]] чи [[Оспорювання батьківства та виключення з актового запису про народження дитини відомостей про батька дитини|оспорюванням батьківства (материнства)]] та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб; '''<br />Відповідно до вимог [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page12 пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України] судовий наказ про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню, а згідно з частиною другою цієї статті суд має право допустити негайне виконання судового наказу в разі стягнення всієї суми заборгованості із заробітної плати


'''5) заявлено вимогу про повернення вартості товару неналежної якості, якщо є рішення суду, яке набрало законної сили, про встановлення факту продажу товару неналежної якості, ухвалене на користь невизначеного кола споживачів.''' Видача  судового  наказу  за  заявленою  вимогою  про повернення вартості товару  неналежної  можлива лише за наявності заздалегідь прийнятого  рішення  суду,  яке  набрало  законної  сили,  про встановлення  факту продажу товару неналежної якості,  ухвалене на користь невизначеного кола осіб.<br />
'''5) заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов’язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб;'''
Одночасний розгляд  таких вимог законом не передбачено,  тому при їх заявленні суд має відмовити у прийнятті  заяви  про  видачу судового наказу.    Судовий наказ  не  може  бути  виданий  за  заявою,  в якій зазначено вимогу про стягнення збитків або відшкодування моральної шкоди,   завданих  неналежною  якістю  товару,  оскільки  вони  є предметом розгляду в порядку позовного провадження. <br />
==Прийняття заяви про видачу судового наказу та відмова у прийнятті такої заяви.==
===Форма і зміст заяви про видачу судового наказу.===
Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції у письмовій формі.  Зокрема,  заява  подається  до  суду  за зареєстрованим  у  встановленому законом порядку місцем проживання фізичної особи  або  за  зареєстрованим  у  встановленому  порядку місцем її перебування чи місцезнаходженням юридичної особи; на вимогу про  стягнення  заробітної  плати поширюються  також  правила  підсудності  за вибором заявника - за зареєстрованим місцем  його  проживання  чи  перебування. У разі  порушення  правил  підсудності  заява  повертається заявникові  для подання до належного суду,  про що постановлюється ухвала  яка може  бути  оскаржена  в апеляційному порядку. У випадку порушення правил підсудності, заява повертається стягувачу для подання у належний суд відповідно [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page4 до ст. 115 Цивільного процесуального кодексу.]


Форма і зміст заяви повинні відповідати вимогам [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page3 ст. 98 Цивільного процесуального кодексу], зокрема у заяві повинно бути зазначено:<br />
'''6)заявлено вимогу про [[Права споживачів у разі придбання товару неналежної якості|повернення вартості товару неналежної якості]], якщо є рішення суду, яке набрало законної сили, про встановлення факту продажу товару неналежної якості, ухвалене на користь невизначеного кола споживачів;'''
1) найменування суду, в який подається заява;<br />
2) ім'я (найменування) заявника та боржника, а також ім'я (найменування) представника заявника, якщо заява подається представником, їхнє місце проживання або місцезнаходження;<br />
3) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;<br />
4) перелік документів, що додаються до заяви.<br />


Заява підписується заявником або його представником і подається з її копіями та копіями доданих до неї документів відповідно до кількості боржників.<br />
Видача судового наказу за заявленою вимогою про повернення вартості товару неналежної якості можлива лише за заздалегідь прийнятого рішення суду, яке набрало законної сили, про встановлення факту продажу товару неналежної якості, ухвалене на користь невизначеного кола осіб. Судовий наказ не може бути виданий за заявою, в якій зазначено вимогу про стягнення збитків або відшкодування моральної шкоди, завданих неналежною якістю товару, оскільки вони є предметом розгляду в порядку позовного провадження (пункт 15 [https://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0014740-11 Постанови]).
До заяви, яка подається представником заявника, повинно бути додано документ, що підтверджує його повноваження. <br />
До заяви про видачу судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору. Відповідно до [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 п.4 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»] заява про видачу судового наказу яку подано юридичною або фізичною особою підприємцем ставка судового збору становить 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та 0,2 розміру прожиткового мінімуму для фізичних осіб.<br />


Після отримання заяви про видачу судового наказу суд може ухвалити одне із таких рішень:<br />
'''7) заявлено вимогу до юридичної особи або фізичної особи - підприємця про стягнення заборгованості за договором (іншим, ніж про надання житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення), укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.'''
*повернути заяву про видачу судового наказу;
==Форма і зміст заяви про видачу судового наказу==
*відмовити у прийнятті заяви про видачу судового наказу;
Заява про видачу судового наказу подається до суду <u>у письмовій формі</u> та підписується заявником або його представником.
*видати судовий наказ.


===Підстави повернення заяви про видачу судового наказу===
Форма і зміст заяви повинні відповідати вимогам [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page5 статті 163 ЦПК України], зокрема '''у заяві повинно бути зазначено''':<br />1) найменування суду, до якого подається заява;<br />2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;<br />3) ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження;<br />4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;<br />5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги ([https://cp.ks.court.gov.ua/sud2122/zrazkyzayavd/ зразок заяви про видачу судового наказу]).
Відповідно до положень [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page3 ч. 1 ст. 100 Цивільного процесуального кодексу] суддя повертає заяву про видачу судового наказу, у разі якщо:<br />
1) заявник у встановлений судом строк не усунув недоліки заяви про видачу судового наказу;<br />
2) до моменту відкриття наказного провадження надійшло звернення заявника про повернення заяви про видачу судового наказу;<br />
Про повернення заяви про видачу судового наказу суддя постановляє ухвалу.<br />


<u>До заяви про видачу судового наказу додається:</u>


===Підстави для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу.===
1) документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі відповідно до підпункту 4<sup>1</sup> пункту 1 частини другої [http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3674-17 статті 4 Закону України "Про судовий збір"] (у 2024 році – 302,80 гривень);
Суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, у разі якщо:<br />
1) заявлено вимогу, не передбачену ст. 96 Цивільно процесуальним кодексом;<br />
2) із заяви і поданих документів вбачається спір про право.<br />
У разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд неможливий, то суд відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу.<br />


У разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу, щодо якої відсутні підстави для її повернення чи відмови у видачі судового наказу, вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника. Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника має бути надана протягом трьох днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання (перебування) особи відповідного звернення суду. У разі якщо за результатами розгляду отриманої судом інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника буде встановлено, що заява про видачу судового наказу не підсудна цьому суду, суд повертає стягувачу заяву про видачу судового наказу. У разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника, суд відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу.<br />
2) документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника;


Питання про відкриття наказного провадження або відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу суддя вирішує не пізніше наступного дня з дня надходження заяви до суду, закінчення строку, встановленого для усунення недоліків заяви про видачу судового наказу та не пізніше наступного дня після отримання судом у порядку, передбаченому [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page3 ч.6 ст. 100 Цивільного процесуального кодексу], інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника. Про відкриття наказного провадження суддя постановляє ухвалу.<br />
3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред’явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості;


4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.


==Наслідки повернення заяви або відмови у її прийнятті.==
5) Якщо заяву подано в електронній формі до боржника, який має зареєстровану офіційну електронну адресу, заявник у подальшому повинен подавати будь-які процесуальні та інші документи, пов’язані з розглядом його заяви виключно в електронній формі
Повернення судом заяви, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою після усунення її недоліків. Відмова у прийнятті заяви унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
==Строки розгляду заяви судом==
Суд розглядає заяву про видачу судового наказу '''протягом 5 днів''' з дня її надходження, а якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, - '''протягом 5 днів''' з дня отримання судом у порядку, передбаченому частинами п’ятою, шостою статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7247 165 ЦПК України], інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника.  


==Видача судового наказу та його зміст==
Розгляд проводиться <u>без судового засідання і повідомлення заявника і боржника</u>.<br />За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
У разі прийняття судом ухвали про відкриття наказного провадження, суд у триденний строк з моменту її постановлення видає судовий наказ по суті заявлених вимог. Видача судового наказу проводиться без судового засідання і виклику стягувача та боржника для заслуховування їх пояснень<br />
==Підстави для відмови у видачі судового наказу==
Зміст судового наказу<br />
<u>Суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо:</u><br />1) заява подана з порушеннями вимог статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7229 163 ЦПК України];<br />2) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;  2-1) заяву подано особою, яка відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n6142 частини шостої статті 14 ЦПК України] зобов’язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його;<br />3) заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7217 161 ЦПК України];<br />4) наявні обставини, передбачені частиною першою [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7441 статті 186 ЦПК України];<br />5) з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред’явлення позову в суд за такою вимогою;<br />6) судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ;<br />7) судом раніше відмовлено у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7244 статті 164 ЦПК України];<br />8) із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу;<br />9) заяву подано з порушенням правил підсудності.<br />Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу '''не пізніше 10 днів''' з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
1. У судовому наказі зазначаються:<br />
1) дата видачі наказу;<br />
2) найменування суду, прізвище та ініціали судді, який видав судовий наказ;<br />
3) ім'я (найменування) стягувача і боржника, їх місце проживання або місцезнаходження;<br />
4) посилання на закон, на підставі якого підлягають задоволенню заявлені вимоги;<br />
5) сума грошових коштів, які підлягають стягненню, а також розрахунковий рахунок боржника (юридичної особи) в установі банку, з якого повинні бути стягнуті грошові кошти, якщо такий повідомлений заявником;<br />
6) сума судових витрат, що сплачена заявником і підлягає стягненню на його користь з боржника;<br />
7) відомості про порядок та строки подання заяви про скасування судового наказу.<br />
Судовий наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, та обов'язково містити положення про дату видачі судового наказу стягувачу, дату набрання судовим наказом законної сили та строк пред'явлення судового наказу до виконання. Зазначені відомості вносяться до судового наказу у день його видачі стягувачу для пред'явлення до виконання.<br />
Судовий наказ складається і підписується суддею у двох примірниках, один з яких залишається у справі, а другий скріплюється печаткою суду і видається стягувачу після набрання ним законної сили.<br />


Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7247 статті 165 ЦПК України], не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7247 165 ЦПК України], унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
==Оскарження судового наказу==
Судовий наказ оскарженню в апеляційному порядку '''не підлягає''', проте може бути скасований місцевим судом (тобто в місцевий суд може бути подана заява про скасування судового наказу).
==Порядок скасування судового наказу==
==Порядок скасування судового наказу==
===Форма і зміст заяви про скасування судового наказу.===
===Форма і зміст заяви про скасування судового наказу===
Після видачі судового наказу суд не пізніше наступного дня надсилає його копію боржникові рекомендованим листом із повідомленням. Боржник має право протягом десяти днів з дня отримання копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.<br />
Боржник має право '''протягом 15 днів''' з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page5 статті 161 ЦПК України]. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі. У заяві про скасування судового наказу має бути зазначено:<br />
 
1) найменування суду, в який подається заява;<br />
<u>Заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі ([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7293 стаття 170 ЦПК України]) та має містити:</u><br />1) найменування суду, до якого подається заява;<br />2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;<br />3) ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місце знаходження;<br />4) наказ, що оспорюється;<br />5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача (
2) ім'я (найменування) стягувача та боржника, а також ім'я (найменування) представника боржника, якщо заява подається представником, їхнє місце проживання або місцезнаходження;<br />
[[Файл:Зразок заяви про скасування судового наказу.docx|міні|Заява про скасування судового наказу (зразок)]]).<u>До заяви додаються</u>:<br />1) документ, що підтверджує сплату судового збору відповідно до підпункту 4<sup>2</sup> пункту 1 частини другої [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3674-17#n32 статті 4 Закону України "Про судовий збір"] (у 2024 році – 151,40 грн.);<br />2) документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником;<br />3) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу встановленого строку.<br />У разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.
3) наказ, що оспорюється;<br />
У разі видачі судового наказу відповідно до пункту 4 частини першої [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page5 статті 161 ЦПК України] боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.
4) посилання на обставини, які свідчать про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача;<br />
5) посилання на докази, якими боржник обґрунтовує свої заперечення проти вимог стягувача;<br />
6) перелік документів, що додаються до заяви.<br />
Заява підписується боржником або його представником і подається з її копією та копіями доданих до неї документів для надання стягувачеві. До заяви, яка подається представником боржника, має бути додано документ, що підтверджує його повноваження.<br />


У разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page5 статті 161 ЦПК України], судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу.
===Розгляд заяви про скасування судового наказу===
===Розгляд заяви про скасування судового наказу===
Заява про скасування судового наказу реєструється у день її надходження до суду першої інстанції, та не пізніше наступного дня передається визначеному судді. Заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page3 частиною першою статті 105 Цивільного процесуального кодексу], залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви. У разі якщо суд прийшов до висновку про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу, який набрав законної сили, то в ухвалі про прийняття такої заяви до розгляду суд має вирішити питання про зупинення виконання судового наказу. Про залишення заяви про скасування судового наказу без розгляду чи про прийняття такої заяви до розгляду суд постановляє ухвалу. Питання про прийняття заяви про скасування судового наказу до розгляду суд вирішує не пізніше наступного дня після її передачі визначеному судді. Копія ухвали про прийняття заяви про скасування судового наказу до розгляду не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається стягувачу та боржнику. Разом з копією ухвали стягувачу та боржнику надсилається повідомлення про час і місце розгляду заяви про скасування судового наказу, а стягувачу надсилається також копія такої заяви та доданих до неї документів. Заява про скасування судового наказу розглядається судом протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття такої заяви до розгляду у відкритому судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце розгляду заяви про скасування судового наказу, не перешкоджає розгляду такої заяви. Головуючий відкриває судове засідання і з'ясовує, хто із викликаних осіб з'явився, встановлює їх особу, перевіряє повноваження представників, після чого повідомляє зміст заяви про скасування судового наказу і з'ясовує думку осіб, які беруть участь у розгляді такої заяви.<br />
Заява про скасування судового наказу не пізніше наступного дня передається судді. Заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page5 статті 170 ЦПК], повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви <u>([https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7310 стаття 171 ЦПК України])</u>.  
За результатами розгляду заяви про скасування судового наказу суд має право:<br />
1) залишити заяву про скасування судового наказу без задоволення;<br />
2) скасувати судовий наказ та роз'яснити, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову;<br />
3) змінити судовий наказ.<br />
Про залишення заяви про скасування судового наказу без задоволення та про скасування судового наказу суд постановляє ухвалу, а в разі зміни судового наказу видає судовий наказ.<br />
Змінений судовий наказ чи судовий наказ, щодо якого суд прийняв ухвалу про залишення заяви про його скасування без задоволення, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, встановленому цим Кодексом.<br />


У разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз’яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1618-15/page12 статтею 444 ЦПК].
==Набрання судовим наказом законної сили та видача його==
==Набрання судовим наказом законної сили та видача його==
У разі ненадходження від боржника заяви про скасування судового наказу протягом трьох днів після закінчення строку на її подання судовий наказ набирає законної сили і суд видає його стягувачеві для пред'явлення до виконання.<br />
У разі ненадходження до суду заяви від боржника про скасування судового наказу '''протягом 5 днів після''' закінчення строку на її подання судовий наказ набирає законної сили. Крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів  4 і 5 ч. 1 [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n7217 статті 161 ЦПК], коли судовий наказ набирає законної сили у день його видачі.  
Якщо суд за результатами розгляду заяви про скасування судового наказу прийняв ухвалу про залишення такої заяви без задоволення або змінив судовий наказ, то судовий наказ чи змінений судовий наказ набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судовий наказ чи змінений судовий наказ, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
 
 


Відповідно до [https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1618-15#n8081 ст. 269 ЦПК України], суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що поставляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень. Ухвалою суду питання про виправлення описки вирішується без повідомлення учасників справи.
==Див. також==
*[[Звернення до суду: позовне провадження у цивільному процесі]]
*[[Звернення до суду: окреме провадження]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Цивільне процесуальне право]]
[[Категорія:Суди]]

Версія за 11:05, 15 квітня 2024

Нормативна база

Увага!!! З 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено режим воєнного стану!

У період воєнного стану, відповідно до статті 10 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" не можуть бути припинені повноваження судів.

В умовах воєнного стану робота судів не припинена, конституційне право на судовий захист не обмежено. Ніяких скорочених чи прискорених процедур здійснення правосуддя немає. Всі суди, де це можливо, якщо вони не мають значних технічних пошкоджень чи не зруйновані повністю внаслідок бомбардувань та обстрілів, працюватимуть. 02.03.2022 Радою суддів України оприлюднено рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану

Зверніть увагу! Перелік судів, територіальну підсудність яких було змінено/відновлення у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя під час воєнного стану та розпорядження Верховного Суду щодо зміни/відновлення територіальної підсудності судових справ.

Поняття "наказне провадження"

Наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у цивільному судочинстві при розгляді окремих категорій справ, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення (пункт 1 Постанови).

Судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 ЦПК України.

Хто має право звернутися до суду

Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (частина друга статті 160 ЦПК України).

Куди звернутися

Заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими ЦПК України (стаття 162 ЦПК України).

Вимоги, за якими може бути видано судовий наказ

Судовий наказ може бути видано (стаття 161 ЦПК України), у разі якщо:
1) заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку;
Якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати судовий наказ може бути видано не лише на суму заборгованості із заробітної плати, а й на суму компенсації за порушення строків її виплати, оскільки вона входить до структури заробітної плати (пункт 12 Постанови).

Відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 430 ЦПК України судовий наказ про виплату заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, підлягає негайному виконанню, а згідно з частиною другою цієї статті суд має право допустити негайне виконання судового наказу в разі стягнення всієї суми заборгованості із заробітної плати.

2) заявлено вимогу про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника;
Якщо місце перебування відповідача в справах за позовами про стягнення аліментів або про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, невідоме, суд ухвалою оголошує його розшук. Розшук проводиться органами внутрішніх справ, а витрати на його проведення стягуються з відповідача в дохід держави за рішенням суду (стаття 132 ЦПК України).
За своєю природою ця вимога є цивільно-правовою, а отже, на неї поширюється загальна позовна давність у 3 роки. Звернутися до суду з заявою можуть органи внутрішніх справ та інші особи, у яких виникло право вимоги. Заявником може бути заявлено вимогу про компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника.

3) заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості;

Якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги. У цьому випадку може бути видано судовий наказ про стягнення не лише суми заборгованості, але й про стягнення індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості. Для їх стягнення суду має бути додано документи, що чітко підтверджують їх розрахунок (у тому числі й розрахунок щомісячних нарахувань), при цьому визначений розмір не потребує додаткової оцінки та дослідження у сукупності з іншими доказами.

4) заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов’язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб;
Відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України судовий наказ про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню, а згідно з частиною другою цієї статті суд має право допустити негайне виконання судового наказу в разі стягнення всієї суми заборгованості із заробітної плати

5) заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов’язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб;

6)заявлено вимогу про повернення вартості товару неналежної якості, якщо є рішення суду, яке набрало законної сили, про встановлення факту продажу товару неналежної якості, ухвалене на користь невизначеного кола споживачів;

Видача судового наказу за заявленою вимогою про повернення вартості товару неналежної якості можлива лише за заздалегідь прийнятого рішення суду, яке набрало законної сили, про встановлення факту продажу товару неналежної якості, ухвалене на користь невизначеного кола осіб. Судовий наказ не може бути виданий за заявою, в якій зазначено вимогу про стягнення збитків або відшкодування моральної шкоди, завданих неналежною якістю товару, оскільки вони є предметом розгляду в порядку позовного провадження (пункт 15 Постанови).

7) заявлено вимогу до юридичної особи або фізичної особи - підприємця про стягнення заборгованості за договором (іншим, ніж про надання житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення), укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Форма і зміст заяви про видачу судового наказу

Заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником або його представником.

Форма і зміст заяви повинні відповідати вимогам статті 163 ЦПК України, зокрема у заяві повинно бути зазначено:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження;
4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;
5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги (зразок заяви про видачу судового наказу).

До заяви про видачу судового наказу додається:

1) документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі відповідно до підпункту 41 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у 2024 році – 302,80 гривень);

2) документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника;

3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред’явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості;

4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

5) Якщо заяву подано в електронній формі до боржника, який має зареєстровану офіційну електронну адресу, заявник у подальшому повинен подавати будь-які процесуальні та інші документи, пов’язані з розглядом його заяви виключно в електронній формі

Строки розгляду заяви судом

Суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом 5 днів з дня її надходження, а якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, - протягом 5 днів з дня отримання судом у порядку, передбаченому частинами п’ятою, шостою статті 165 ЦПК України, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника.

Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника.
За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Підстави для відмови у видачі судового наказу

Суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо:
1) заява подана з порушеннями вимог статті 163 ЦПК України;
2) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; 2-1) заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 ЦПК України зобов’язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його;
3) заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 161 ЦПК України;
4) наявні обставини, передбачені частиною першою статті 186 ЦПК України;
5) з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред’явлення позову в суд за такою вимогою;
6) судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ;
7) судом раніше відмовлено у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 164 ЦПК України;
8) із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу;
9) заяву подано з порушенням правил підсудності.
Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше 10 днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 ЦПК України, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Оскарження судового наказу

Судовий наказ оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, проте може бути скасований місцевим судом (тобто в місцевий суд може бути подана заява про скасування судового наказу).

Порядок скасування судового наказу

Форма і зміст заяви про скасування судового наказу

Боржник має право протягом 15 днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 ЦПК України. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі (стаття 170 ЦПК України) та має містити:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місце знаходження;
4) наказ, що оспорюється;
5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача ( Файл:Зразок заяви про скасування судового наказу.docx).До заяви додаються:
1) документ, що підтверджує сплату судового збору відповідно до підпункту 42 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у 2024 році – 151,40 грн.);
2) документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником;
3) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу встановленого строку.
У разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду. У разі видачі судового наказу відповідно до пункту 4 частини першої статті 161 ЦПК України боржник має право звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.

У разі видачі судового наказу відповідно до пунктів 4 і 5 частини першої статті 161 ЦПК України, судовий наказ може бути переглянуто за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому главою 3 розділу V цього Кодексу.

Розгляд заяви про скасування судового наказу

Заява про скасування судового наказу не пізніше наступного дня передається судді. Заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 ЦПК, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви (стаття 171 ЦПК України).

У разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу, в якій роз’яснює заявнику (стягувачу) його право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження. В ухвалі про скасування судового наказу суд за клопотанням боржника вирішує питання про поворот виконання судового наказу в порядку, встановленому статтею 444 ЦПК.

Набрання судовим наказом законної сили та видача його

У разі ненадходження до суду заяви від боржника про скасування судового наказу протягом 5 днів після закінчення строку на її подання судовий наказ набирає законної сили. Крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів  4 і 5 ч. 1 статті 161 ЦПК, коли судовий наказ набирає законної сили у день його видачі.

Відповідно до ст. 269 ЦПК України, суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що поставляється ухвала. За ініціативою суду питання про внесення виправлень вирішується в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень. Ухвалою суду питання про виправлення описки вирішується без повідомлення учасників справи.

Див. також