Підтвердження стажу, набутого за кордоном

Нормативна база

1. Закон України «Про пенсійне забезпечення»
2. Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»
3. Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року.
4. Тимчасова Угода між Урядом України і Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі в галузі пенсійного забезпечення від 15.01.1993р.
5. Угода про порядок переведення і виплати пенсій відповідно до Тимчасової угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі в галузі пенсійного забезпечення від 15.01.1993р.
6. Угода між Україною та Республікою Польща про соціальне забезпечення від 05.09.2013р.

Чи можна підтвердити стаж, набутий за кордоном?

Страховий стаж — це період (строк), протягом якого особа підлягає загально­обов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. До цього стажу зараховується час офіційного працевлаштування, періоди відпусток, декретних відпусток в зв’язку із вагітністю та пологами, відпусток для догляду за дитиною, період перебування на обліку в центрі зайнятості, а також роботи за кордоном.

Статтею 24 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" вказується, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог вищезгаданого Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" у тих випадках, коли договорами (угодами) між Україною та іншими державами передбачені інші правила призначення пенсії, ніж ті, які містяться в цьому законі, то застосовуються правила за цими договорами (угодами).

Тобто міжнародні договори є частиною українського законодавства, тому зараховується стаж роботи в державах, з якими Україна уклала міжнародні договори про соціальне забезпечення.

З якими державами укладено міжнародні договори про соціальне забезпечення?

Якщо людина прагне проживати та отримувати пенсію в Україні, то потрібно дізнатися, чи укладені Україною договори з державою, в якій є намір працювати.

Державою Україна укладенні міжнародні договори в галузі соціального та, зокрема, пенсійного забезпечення із такими державами з такими державами як : Азербайджан, Бельгія, Білорусь, Болгарія, Вірменія, Грузія, Естонія, Казахстан, Киргизстан, Королівство Іспанія, Латвія, Литва, Молдова, Польща, Португалія, Російська Федерація, Словаччина, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан, Чехія.

Між Україною та такими країнами як: Білорусь, Вірменія, Казахстан, Киргизстан, Російська Федерація, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан - зарахування стажу роботи базується на територіальному принципі, за якими витрати на виплату пенсій здійснює держава, на території якої проживає отримувач. Ці відносини врегульовуються на підставі багатосторонньої Угоди про гарантії прав – громадян держав-учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року. При цьому у разі переїзду пенсіонера переказ пенсії за новим місцем проживання не здійснюється і взаєморозрахунки між державами не проводяться. Також врегулювання пенсійного забезпечення між державами-учасницями може здійснювати на підставі двосторонніх угод.

Крім двосторінніх Угод про соціальне забезпечення, між Україною та іншими державами можуть укладатися додаткові тимчасові Угоди, як-от Тимчасова Угода між Урядом України і Урядом Російської Федерації про гарантії прав громадян, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі в галузі пенсійного забезпечення від 15.01.1993р., в статті 3 якої закріплено, що: "При призначенні пенсії у відповідності із статтею 1 цієї Тимчасової Угоди на території України, компетентні органи Російської Федерації відшкодують витрати на виплату цієї пенсії у тій її частині, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого в районах Крайньої Півночі або у місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, починаючи з 1 січня 1991 року. У цьому  випадку частина  пенсії, яка відповідає тривалості трудового стажу, виробленого у районах Крайньої Півночі або у місцевостях, які прирівняні до районів Крайньої Півночі, обчислюється за нормами законодавства Російської Федерації. Порядок відшкодування витрат на виплату зазначених вище пенсій регулюється спеціальною Угодою між компетентними органами Сторін".

На пропорційному принципі базуються договори із Латвією, Литвою, Іспанією, Естонією, Словаччиною, Чехією, Болгарією, Португалією, Польщею. За цими договорами кожна договірна сторона призначає та виплачує пенсію за відповідний страховий (трудовий) стаж, набутий на її території і в випадку переїзду особи, якій призначена пенсія, на постійне проживання до цих держав ПФУ продовжує переказувати призначену в Україні пенсію за новим місцем проживання пенсіонера у доларах США або євро або навпаки - при переїзді в Україну інша договірна сторона продовжуватиме виплачувати пенсію пропорційно до набутого стажу.

Підстави для підтвердження стажу

В Україні зарахування страхового стажу, набутого за кордоном - в державах, з якими укладено двосторонні Угоди за пропорційним принципом, відбувається на підставі формулярів про підтвердження наявного стажу, які видає інша сторона Угоди. Документи про стаж, видані установами, організаціями за місцям працевлаштування на території іншої держави без підтверджуючого формуляру не є підставою для зарахування страхового стажу.

Особа - громадянин України, що досягла пенсійного віку, згідно законодавствазаконодавства країни, на території якої набуто стаж, для підтвердження цього стажу звертається до органів Пенсійного фонду України за місцем проживання з заявою, документами, що посвідчують особу, про підтвердження стажу роботи на території іншої держави та іншими документами, в залежності від країни, де особа працювала. Пенсійний фонд допомагає громадянам шляхом заповнення "формулярів зв'язку" та надсиланням до компетентного органу відповідної держави, який вивчає подані документи та, при погодженні питання, призначає пропорційну набутому стажу частку пенсії і здійснює її виплати через банківську установу.

Частина 3 "Угоди між Україною та Республікою Польща про соціальне забезпечення", яка набула чинності для України 01.01.2014р., встановлює положення щодо різних видів допомоги: при безробітті, у випадку хвороби та материнства та призначенні пенсій. Зокрема, й у випадках, якщо страховий стаж менший, ніж 12 місяців:

"Якщо страховий стаж, набутий відповідно до законодавства однієї Договірної Сторони менший, ніж 12 місяців, і на підставі цього стажу зацікавлена особа не набуває права на пенсію відповідно до цього законодавства, то компетентна установа цієї Договірної Сторони не призначає пенсію.

Не порушуючи положення пункту 1, страховий стаж менший ніж 12 місяців, набутий відповідно до законодавства кожної із Договірних Сторін, враховуються компетентною установою тієї Договірної Сторони, в якій при підсумовуванні цього стажу виникає право на пенсію".

Якщо, наприклад, при підсумуванні страхового стажу в громадянина виникає право на пенсію за українським законодавством, то стаж менший, ніж 12 місяців, який набутий в Польщі, буде врахований органами Пенсійного фонду України.