Митна вартість товарів та методи її визначення

Нормативна база

• Митний кодекс України
• Податковий кодекс України
• Закон України "Про митний тариф України"
• Постанова Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 року № 450 "Питання, пов'язані із застосуванням митних декларацій"
• Наказ МФУ від 30.05.2012р. № 651 Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа
• Постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.12 № 446 «Про затвердження Порядку включення суми роялті та інших ліцензійних платежів до ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, під час визначення їх митної вартості»

• Генеральної угоди з тарифів і торгівлі
• Генеральну угоду з тарифів і торгівлі 1994 року

Загальні положення

Митне оформлення (розмитнення) Проходження митного контролю- виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.(ст. 4 Митного кодексу України).

Порядок та методи визначення митної вартості товарів Порядок ввезення та розмитнення товарів із-за кордону, які переміщуються через митний кордон України регулюються розділом ІІІ Митного кодексу та на положеннях Генеральної угоди з тарифів і торгівлі.

Для митного оформлення товарів декларант або уповноважена ним особа самостійно декларує митниці ДФС митну вартість товарів і метод її визначення шляхом подання митної декларації та документів, що підтверджують заявлену митну вартість і обраний метод її визначення.

Методи митного режиму імпорту

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (стаття 57 Митного кодексу).

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

    У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

    При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

    Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Особливості визначення митної вартості

- товари ввозяться на митну територію України і декларуються в митному режимі імпорту (ст. 51 Кодексу);

- товари ввозяться на митну територію України і декларуються в інших митних режимах, що передбачають сплату митних платежів (крім транзиту) (ст. 65 Кодексу);

- товари що ввозяться і декларуються в інших митних режимах, які не передбачають сплату митних платежів (ст. 65Кодексу);

- що вивозяться за межі митної території України (ст. 66 Кодексу).

В останніх двох випадках митною вартістю є ціна товару, зазначена у рахунку-фактурі чи рахунку-проформі.

В перших двох випадках, тобто для товарів, що ввозяться і декларуються в митному режимі імпорту та інших митних режимах, що передбачають сплату митних платежів, митна вартість товарів визначається із застосуванням одного з шести методів відповідно до глави 9 Кодексу.

Під час визначення митної вартості і сплати мита іноземну валюту перераховують у валюту України за курсом Національного банку України, який застосовується для розрахунків у зовнішньоекономічних операціях і діє на день подання митної декларації.

У митну вартість включають ціну товару, зазначену в рахунку - фактурі (рахунку-проформі), а також фактичні витрати, якщо їх не включено до рахунку-фактури (рахунку-проформи), залежно від умов поставки цих товарів.

Фактичні витрати:

♦ витрати на страхування, навантаження, розвантаження, перевантаження та транспортування товару до пункту перетину митного кордону України;

♦ комісійні та брокерські витрати;

♦ плату за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до цих товарів та інших предметів, яку має сплатити імпортер (експортер) прямо чи побічно як умову їх ввезення (вивезення).

Порядок та методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлені розділом ІІІ Митного кодексу України (Закон України від 13.03.2012 № 4495-ІV).

Митна вартість товарів визначається враховуючи наступні особливості:

- товари ввозяться на митну територію України і декларуються в митному режимі імпорту (ст. 51 Кодексу);

- товари ввозяться на митну територію України і декларуються в інших митних режимах, що передбачають сплату митних платежів (крім транзиту) (ст. 65 Кодексу);

- товари що ввозяться і декларуються в інших митних режимах, які не передбачають сплату митних платежів (ст. 65Кодексу);

- що вивозяться за межі митної території України (ст. 66 Кодексу).

В останніх двох випадках митною вартістю є ціна товару, зазначена у рахунку-фактурі чи рахунку-проформі.

В перших двох випадках, тобто для товарів, що ввозяться і декларуються в митному режимі імпорту та інших митних режимах, що передбачають сплату митних платежів, митна вартість товарів визначається із застосуванням одного з шести методів відповідно до глави 9 Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених ст.64  Митного Кодексу України.

Заявлення декларації

Згідно чинного законодавства митна вартість товарів і метод її визначення  заявляються митному органу декларантом або уповноваженою ним особою, визначену ним самостійно або скориговану за результатами контролю, здійсненого митними органами.

Відповідно до Кодексу заявлення митної вартості товарів шляхом подання декларації митної вартості здійснюється виключно у випадках (ч. 5-8 ст. 52 Кодексу):

- якщо до фактурної вартості мають додаватись або відніматись складові митної вартості, та

- якщо покупець та продавець пов’язані між собою,  а також

- за власним бажанням декларанта.

Декларація митної вартості не подається, якщо митна вартість товарів не перевищує 5000 євро.

Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України

від 21.05.12 № 446 «Про затвердження Порядку включення суми роялті та інших ліцензійних платежів до ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, під час визначення їх митної вартості».

До митної вартості товарів не включаються витрати, зазначені в частині одинадцятій ст. 58 Кодексу, якщо вони виділені з ціни товарів.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів проводиться митним органом, що здійснює митне оформлення товарів згідно зі статтею 54 Кодексу.

Митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

Перелік документів, які підтверджують заявлену митну вартість

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Судова практика

Постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.12.2016 року по справі № 815/4590/16