Проходження митного контролю

Матеріал з WikiLegalAid

Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем.
Перейти до: навігація, пошук

Зміст

Нормативна база


Що таке митний контроль

Згідно п. 24 ч. 1 ст. 4 Митного кодексу України, митний контроль – це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до Митного кодексу України та інших законів України. Митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Подання документів та відомостей, необхідних для митного контролю

Даний алгоритм визначений у статті 335 Митного кодексу України, а саме:
Під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають органу доходів і зборів в паперовій або електронній формі такі документи та відомості:

  • 1) при перевезенні автомобільним транспортом:

а) документи на транспортний засіб, зокрема ті, що містять відомості про його державну реєстрацію (національну належність);
б) транспортні (перевізні) документи (міжнародні товаротранспортні накладні);
в) визначений актами Всесвітнього поштового союзу документ, що супроводжує міжнародні поштові відправлення (за їх наявності);
г) комерційні документи (за наявності) на товари, що перевозяться, які містять відомості, зокрема, про найменування та адресу перевізника, найменування країни відправлення та країни призначення товарів, найменування та адреси відправника (або продавця) та отримувача товарів;
ґ) відомості про кількість вантажних місць та вид упаковки;
д) найменування товарів;
е) вага брутто товарів (у кілограмах) або об’єм товарів (у метрах кубічних), крім великогабаритних вантажів;

  • 2) при перевезенні водним транспортом:

а) генеральна декларація, що містить, зокрема, найменування та опис судна, відомості про його реєстрацію та національну належність, прізвище капітана, прізвище та адресу суднового агента;
б) декларація про вантаж, яка містить, зокрема, відомості про найменування портів відправки, портів заходу судна, завантаження та вивантаження товарів, першого порту відправки товарів, порту вивантаження товарів, що залишаються на борту, перелік коносаментів або інших документів, що підтверджують наявність та зміст договору морського (річкового) перевезення, кількість вантажних місць товару, опис та вид упаковки товарів, які підлягають вивантаженню у даному порту;
в) декларація про припаси (суднові припаси), яка містить, зокрема, відомості про найменування суднових припасів, що є в наявності на судні, та їх кількість;
г) декларація про особисті речі екіпажу судна;
ґ) суднова роль, що містить відомості про кількість і склад членів екіпажу під час прибуття і відправлення судна, зокрема, прізвища, імена, громадянство, звання або посаду, дату і місце народження, вид і номер документа, що посвідчує особу;
д) список пасажирів, що містить відомості про пасажирів під час прибуття і відправлення судна, зокрема, кількість пасажирів на судні, прізвища, імена, громадянство, дату і місце народження, порти посадки і висадки;
е) визначений актами Всесвітнього поштового союзу документ, що супроводжує міжнародні поштові відправлення (за їх наявності);
є) транспортні (перевізні) документи на товари (за наявності), які містять, зокрема, відомості про загальну кількість товарів, кількість вантажних місць, найменування товарів, вид упаковки;
ж) комерційні документи (за наявності) на товари та відомості про розміщення товарів на борту судна;
з) відомості про наявність (відсутність) на борту судна товарів, ввезення яких на митну територію України заборонено або обмежено, включаючи валютні цінності, наявні у членів екіпажу, лікарські засоби, до складу яких входять наркотичні, сильнодіючі засоби, психотропні та отруйні речовини;
и) відомості про наявність (відсутність) на борту судна небезпечних товарів, зброї, боєприпасів;

  • 3) при перевезенні повітряним транспортом:

а) стандартний документ перевізника, передбачений укладеними відповідно до закону міжнародними договорами в галузі цивільної авіації (генеральна декларація);
б) документи, що містять відомості про товари, які перевозяться на борту (вантажні відомості, авіаційні вантажні накладні);
в) документ, що містить відомості про припаси (бортові припаси) та про кількість припасів (бортових припасів), завантажених на борт судна та вивантажених з нього;
г) транспортні (перевізні) документи;
ґ) комерційні документи (за наявності їх у перевізника) на товари, що перевозяться;
д) визначений актами Всесвітнього поштового союзу документ, що супроводжує міжнародні поштові відправлення (за їх наявності);
е) відомості про знаки національної належності та реєстраційні знаки судна, номер рейсу, маршрут польоту, пункт вильоту та пункт прибуття судна;
є) відомості про найменування підприємства (організації, установи), що експлуатує судно, та кількість членів екіпажу;
ж) список пасажирів із зазначенням їх кількості на судні, прізвищ та ініціалів, пунктів посадки та висадки; відомості щодо багажу пасажирів (пасажирська відомість);
з) найменування товарів, номери вантажних накладних, кількість місць за кожною накладною, пунктів завантаження та пунктів вивантаження товарів;
и) відомості про наявність (відсутність) на борту судна товарів, ввезення яких на митну територію України заборонено або обмежено, включаючи валютні цінності, наявні у членів екіпажу, лікарські засоби, до складу яких входять наркотичні, сильнодіючі засоби, психотропні та отруйні речовини;
і) відомості про наявність (відсутність) на борту судна небезпечних товарів, зброї, боєприпасів;

  • 4) при перевезенні залізничним транспортом:

а) транспортні (перевізні) документи;
б) передатну відомість на залізничний рухомий склад;
в) документ, що засвідчує наявність припасів (за наявності припасів);
г) визначений актами Всесвітнього поштового союзу документ, що супроводжує міжнародні поштові відправлення (за їх наявності);
ґ) комерційні документи (за наявності їх у перевізника) на товари, що перевозяться;

  • 5) при переміщенні трубопровідним транспортом та лініями електропередачі:

а) зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами;
б) акт прийому-передачі товарів або довідка, що підтверджує кількість товарів;
в) комерційні та супровідні документи (за наявності їх у власника трубопровідного транспорту, лінії електропередачі) на товари, що переміщуються через митний кордон України, а на момент митного оформлення - рахунок-фактуру;
г) найменування та адреса відправника товарів;
ґ) найменування та адреса отримувача товарів;
д) документи (дозволи, сертифікати), що підтверджують показники товару.

Незалежно від виду транспорту, яким здійснюється переміщення товарів, під час прибуття товарів у пункт пропуску через державний кордон України надаються документи (відомості) або їх реквізити, у тому числі засобами інформаційних технологій (або у вигляді електронного документа), які підтверджують дотримання заборон та/або обмежень згідно із законами України щодо пропуску товарів через митний кордон України, крім тих, що необхідні виключно для поміщення товарів у митний режим.
Разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про:
1) документи, що підтверджують повноваження особи, яка подає митну декларацію;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами;
3) транспортні (перевізні) документи;
4) комерційні документи, наявні у особи, яка подає декларацію;
5) у разі необхідності - документи, що підтверджують дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;
6) документи, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв’язку із застосуванням захисних, антидемпінгових та компенсаційних заходів (за наявності таких обмежень);
7) у випадках, передбачених цим Кодексом, - документи, що підтверджують країну походження товару;
8) у разі необхідності - документи, що підтверджують сплату та/або забезпечення сплати митних платежів;
9) у разі необхідності - документи, що підтверджують право на пільги із сплати митних платежів, на застосування повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму;
10) у разі необхідності - документи, що підтверджують зміну термінів сплати митних платежів;
11) у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до статті 53 цього Кодексу.
Під час надання органу доходів і зборів попереднього повідомлення про намір здійснити переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України органу доходів і зборів надаються такі документи та/або відомості, у тому числі засобами інформаційних технологій:

  • 1) для ввезення товарів на митну територію України:

а) заява встановленої форми про намір здійснити ввезення товарів на митну територію України (попереднє повідомлення або попередня митна декларація);
б) відомості про найменування, обсяг (кількість) та вартість товарів, які планується ввезти на митну територію України;
в) вид транспорту, яким планується здійснити ввезення товарів на митну територію України;
г) назва пункту пропуску через державний кордон України (органу доходів і зборів), через який планується ввезення товарів;
ґ) відомості про документи, що підтверджують дотримання встановлених відповідно до закону заборон та/або обмежень щодо пропуску товарів через митний кордон України;

  • 2) для вивезення товарів з митної території України - митна декларація на товари або супровідні документи на товари у випадках, встановлених цим Кодексом, які подаються органу доходів і зборів для митного контролю.


ДОДАТКОВІ МАТЕРІАЛИ:

Про застосування тимчасових декларацій


Відповідно до частини першої статті 260 Митного кодексу України, якщо декларант або уповноважена ним особа не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку, вона може подати органу доходів і зборів тимчасову митну декларацію на такі товари за умови, що вона містить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобов'язання про подання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації.


При цьому, згідно з частиною 3 статті 260 Митного кодексу України якщо декларант не володіє точними відомостями, необхідними для визначення ставок митних платежів, для нарахування сум митних платежів за тимчасовою митною декларацією застосовується найбільша ставка митних платежів з тих, під яку може підпадати товар.


Положеннями пункту 29 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року № 450 «Питання, пов'язані із застосуванням митних декларацій», зокрема передбачено, якщо в рамках процедур митного контролю та оформлення товарів, ввезених на митну територію України, за поданою митною декларацією на бланку єдиного адміністративного документа посадовою особою митного органу відбиралися проби (зразки) товарів, за бажанням декларанта або уповноваженої ним особи декларування таких товарів може бути здійснено з використанням тимчасової митної декларації.


Випуск таких товарів до одержання результатів відповідних досліджень (аналізу, експертиз) може бути здійснений митним органом відповідно до частини двадцять першої статті 356 Митного кодексу України.


Частиною двадцять першою статті 356 Митного кодексу України визначено, що за бажанням декларанта або уповноваженої ним особи, за умови забезпечення сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму, товари, проби (зразки) яких взяті для проведення дослідження (аналізу, експертизи), випускаються органом доходів і зборів до одержання результатів відповідних досліджень (аналізів, експертиз), якщо вони не підпадають під дію встановлених законодавством України заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України.


Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Порядку взаємодії митних органів із Центральним митним управлінням лабораторних досліджень та експертної роботи при проведенні митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 № 654, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.06.2012 за № 1071/21383, у своєму запиті митний орган повинен надати обґрунтування та чітко визначити мету його направлення і завдання для проведення дослідження, тобто зазначити, які відомості про товар (склад, властивості тощо) необхідно перевірити або встановити.


У разі, якщо такий запит передбачає можливу зміну коду УКТЗЕД товару та віднесення товарів до таких, що підпадають під дію встановлених законодавством України заборон та/або обмежень, випуск товарів вiдповiдно до заявленого митного режиму із застосуванням тимчасової декларації не здійснюється. Положення стосовно заборон та обмежень щодо переміщення окремих товарів через митний кордон України визначені статтями 196, 197 Митного кодексу України.


Відмови в прийнятті та/або оформленні тимчасових митних декларацій можливі у разі невиконання, зокрема, вказаних вище норм законодавства. Також, оскільки оформлення тимчасової декларації передбачає випуск товарів у митний режим, у випадку відбору зразків товарів, оформлення може бути здійснено виключно за умови дотримання вимог, встановлених частиною двадцять першою статті 356 і частинами третьою та десятою статті 260 Митного кодексу України.

Заповнення митної декларації


Відповідно до правил заповнення графи 28 МД, викладених у главі 2 розділу ІІ Порядку заповнення митних декларацiй на бланку єдиного адмiнiстративного документа, затвердженого наказом Мiнiстерства фiнансiв України від 30.05.2012 № 651, зареєстрованого в Мiнiстерствi юстицiї України 14.08.2012 за № 1372/21684, графа заповнюється у разi здiйснення грошових розрахункiв за товар.
У графi наводяться вiдповiдно до умов зовнiшньоекономiчного договору (контракту) окремими рядками вiдомостi про уповноваженi банки особи, яка здiйснює розрахунки за зовнiшньоекономiчним договором (контрактом):

  • код за ЄДРПОУ вповноваженого банку;
  • найменування банку;
  • код (МФО) банку.

Враховуючи специфіку розрахунків за товари, що ввозяться в рамках реалізації вищезазначених проектів, у графі 28 МД можуть у встановленому порядку зазначатись відомості про уповноважений банк, в якому Міністерством фінансів України відкрито окремі спеціальні рахунки на користь бенефіціара відповідного проекту.
З метою ідентифікації таких зовнішньоекономічних операцій, декларування товарів, що ввозяться з розрахунками через такі спеціальні рахунки Міністерства фінансів України, здійснювати з обов’язковим зазначенням в графі 44 МД під кодом документа «4210» відомостей про відповідний договір з Мінфіном, що передбачає згадані особливості розрахунку (договір субкредитування).

Особливості визначення бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, у несупроводжуваному багажі, та для товарів, що ввозяться на митну територію України фізичними особами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі


Відповідно до статті 191 Податкового кодексу України, у разі ввезення на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, у несупроводжуваному багажі товарів базою оподаткування є їх фактурна вартість, визначена відповідно до статей 234 та 374 Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті. (ч. 191.1.1. ПКУ)

Датою виникнення податкових зобов’язань у разі ввезення товарів на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, у несупроводжуваному багажі є дата подання контролюючому органу документа, який використовується замість митної декларації. (ч. 191.1.2. ПКУ)

При визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, у несупроводжуваному багажі, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 39-1 цього Кодексу. (ч. 191.1.3 ПКУ)


У разі ввезення на митну територію України фізичними особами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі товарів (крім підакцизних товарів та особистих речей), сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 1000 євро, через пункти пропуску через державний кордон України, відкриті для повітряного сполучення, базою оподаткування є частина їх сумарної фактурної вартості, що перевищує еквівалент 1000 євро, з урахуванням мита, що підлягає сплаті. (ч. 191.2.2. ПКУ)

У разі ввезення на митну територію України фізичними особами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі товарів (крім підакцизних товарів та особистих речей), сумарна фактурна вартість яких перевищує еквівалент 500 євро, через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України базою оподаткування є частина їх сумарної фактурної вартості, що перевищує еквівалент 500 євро, з урахуванням мита, що підлягає сплаті. ( ч. 191.2.3. ПКУ)

У разі ввезення на митну територію України у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі товарів (крім підакцизних товарів та особистих речей), сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 500 євро та сумарна вага яких не перевищує 50 кг, через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України фізичною особою, яка була відсутня в Україні менше ніж 24 години або яка в’їжджає в Україну частіше одного разу протягом 72 годин, базою оподаткування є частина сумарної фактурної вартості таких товарів, що перевищує еквівалент 50 євро, з урахуванням мита, що підлягає сплаті.

У разі ввезення на митну територію України фізичними особами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі товарів (крім підакцизних товарів та особистих речей) через інші, ніж відкриті для повітряного сполучення, пункти пропуску через державний кордон України, сумарна вага яких перевищує 50 кг, базою оподаткування є сумарна фактурна вартість товарів, обчислена пропорційно до ваги, що перевищує 50 кг, з урахуванням мита, що підлягає сплаті. (ч. 191.2.4. ПКУ)

Фактурна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України у міжнародних поштових та експрес-відправленнях, у несупроводжуваному багажі, фізичними особами у ручній поклажі та/або у супроводжуваному багажі, визначається відповідно до Митного кодексу України. (ч. 191.3. ПКУ)


Огляд та переогляд ручної поклажі, багажу


Якщо є підстави вважати, що в ручній поклажі або багажі громадянина переміщуються через митний кордон України, у тому числі транзитом, товари, які підлягають обліку і відповідним видам контролю, чи товари, при митному оформленні яких справляються митні платежі, а також товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено, орган доходів і зборів має право провести огляд, а в разі необхідності - і переогляд ручної поклажі та багажу з їх розпакуванням.
Огляд та переогляд ручної поклажі, багажу громадянина здійснюються в присутності цього громадянина чи уповноваженої ним особи.
Огляд та переогляд ручної поклажі, багажу за відсутності громадянина чи уповноваженої ним особи здійснюються:

  • 1) якщо є підстави вважати, що несупроводжуваний багаж містить товари, які становлять небезпеку для життя і здоров’я людей, тварин та рослин, а також довкілля;
  • 2) якщо громадянин або уповноважена ним особа не з’явилися протягом одного місяця з дня надходження до митниці призначення несупроводжуваного багажу;
  • 3) у разі залишення на території України ручної поклажі, багажу з порушенням зобов’язання про їх транзит через територію України.

Огляд та переогляд ручної поклажі, багажу за відсутності громадянина чи його уповноваженого представника здійснюються в присутності представників підприємства, що здійснює перевезення, пересилання ручної поклажі та багажу чи їх зберігання.
Про здійснення огляду та переогляду складається акт, форму якого встановлює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Один примірник акта огляду (переогляду) передається громадянину або уповноваженій ним особі або представнику підприємства, що здійснює перевезення, пересилання ручної поклажі та багажу чи їх зберігання.

Особистий огляд громадян


Особистий огляд як виняткова форма митного контролю проводиться за письмовим рішенням керівника органу доходів і зборів або особи, яка виконує його обов’язки, якщо є достатні підстави вважати, що громадянин, який прямує через митний кордон України чи перебуває в зоні митного контролю або у транзитній зоні міжнародного аеропорту, приховує предмети контрабанди чи товари, які є безпосередніми предметами порушення митних правил або заборонені для ввезення в Україну, вивезення з України чи транзиту через територію України.
Перед початком огляду посадова особа органу доходів і зборів повинна пред’явити громадянину письмове рішення керівника органу доходів і зборів чи особи, яка виконує його обов’язки, ознайомити громадянина з його правами та обов’язками під час проведення такого огляду і запропонувати добровільно видати приховані та/або не задекларовані товари.
Факт ознайомлення громадянина з рішенням про проведення особистого огляду засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів відповідним написом на рішенні про проведення такого огляду. У разі відмови громадянина від добровільної видачі прихованих та/або не задекларованих товарів на рішенні про проведення особистого огляду робиться відповідний запис, завірений підписом посадової особи органу доходів і зборів, яка пред’являла зазначене рішення громадянинові.


Громадянин, стосовно якого здійснюється особистий огляд, має право:

  • 1) до початку проведення особистого огляду ознайомитися з рішенням про проведення особистого огляду та порядком його проведення;
  • 2) ознайомитися із своїми правами та обов’язками під час проведення особистого огляду;
  • 3) надавати пояснення та заявляти клопотання;
  • 4) добровільно видати товари, що переміщуються ним через митний кордон України з порушенням вимог законодавства з питань державної митної справи;
  • 5) робити заяви з обов’язковим внесенням їх посадовою особою органу доходів і зборів, яка проводить особистий огляд, до протоколу проведення такого огляду;
  • 6) користуватися рідною мовою та послугами перекладача;
  • 7) ознайомитися з актом проведення особистого огляду після його складення та зробити заяву, яка підлягає внесенню до акта;
  • 8) оскаржувати рішення, дії органу доходів і зборів щодо проведення такого огляду.


Особистий огляд проводиться в ізольованому приміщенні, що відповідає встановленим санітарно-гігієнічним вимогам, посадовою особою органу доходів і зборів однієї статі з громадянином, стосовно якого проводиться особистий огляд, у присутності не менш як двох понятих тієї самої статі. Як поняті запрошуються особи, не заінтересовані у результатах огляду. Понятими не можуть бути родичі особи, яка підлягає особистому огляду, та працівники органів доходів і зборів. Доступ до приміщення, де проводиться огляд, громадян, які не беруть участі в ньому, і можливість спостерігати за проведенням огляду з боку таких громадян мають бути виключені. Обстеження органів тіла громадянина, який підлягає особистому огляду, проводиться виключно медичним працівником.
Під час проведення особистого огляду складається протокол за формою, що встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Протокол підписується посадовою особою органу доходів і зборів, яка проводила огляд, громадянином, який пройшов особистий огляд, понятими, які були присутні під час огляду, а в разі обстеження медичним працівником - і цим працівником. Громадянин, який пройшов особистий огляд, має право зробити заяву з обов’язковим занесенням її до протоколу.
Копія протоколу надається громадянинові.

Порядок здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються ПС на повітряному транспорті

Визначено Розділ IV наказу Міністерства Фінансів України від 03.08.2018 № 671 "Про затвердження Порядку виконання митних формальностей на повітряному транспорті".

Митний контроль товарів, що ввозяться на митну територію України

1. Товари, що ввозяться ПС на митну територію України, розміщуються на складі. Вивантаження товарів з борту ПС проводять уповноважені представники міжнародного аеропорту або перевізника після закінчення прикордонного контролю та з дозволу і під контролем органу доходів і зборів. Для отримання дозволу на вивантаження товарів з ПС командир ПС подає посадовій особі органу доходів і зборів документи, передбачені статтею 335 Кодексу.

2. Посадова особа органу доходів і зборів перевіряє наявність усіх документів, повноту (відповідність) даних, унесених до генеральної декларації, опитує командира ПС щодо наявності на борту ПС товарів, що надійшли без товаросупровідних документів, або наявності документів, що надійшли без товарів. За відсутності зауважень надає дозвіл на вивантаження товарів з ПС та проставляє на генеральній декларації, каргоманіфесті, авіаційних вантажних накладних та інших товаросупровідних документах відбиток штампа «Під митним контролем». На зазначених документах посадова особа органу доходів і зборів має право робити написи із застереженнями, які регулюють процеси вивантаження товарів та перевезення їх на склад.

3. У разі виявлення під час вивантаження розбіжностей в наявній кількості товарів (місць товарів) з даними, зазначеними у поданих документах, та/або місць із пошкодженою упаковкою посадова особа органу доходів і зборів робить про це запис у авіаційній вантажній накладній із зазначенням кількості таких місць та завіряє його особистим підписом і відбитком штампа «Під митним контролем». Відомості про вивантаження з борту ПС товарів, що надійшли без документів, про кількість місць із пошкодженою упаковкою та про перевезення їх на склад вносить уповноважений представник міжнародного аеропорту або перевізника до каргоманіфесту. Ці відомості засвідчуються підписами уповноважених представників міжнародного аеропорту або перевізника, а також посадової особи органу доходів і зборів. Товари, що надійшли без документів, розміщуються на складі окремо від інших товарів. Документи, що надійшли без товарів, повертаються уповноваженому представникові перевізника. Товари, що надійшли у спеціалізованих авіаційних контейнерах з пристроями для пломбування й накладеним митним забезпеченням, переміщуються на склад із занесенням до каргоманіфесту даних про кількість і номери накладеного митного забезпечення.

4. У разі вивантаження з борту ПС товарів, які не будуть розміщуватись на складі (поштові відправлення, експрес-відправлення тощо), посадова особа органу доходів і зборів робить про це відмітки в каргоманіфесті.

5. Перевезення товарів на склад проводиться транспортними засобами міжнародного аеропорту або перевізника транспортними коридорами (маршрутами), спеціально встановленими адміністрацією аеропорту та погодженими з органом доходів і зборів.

6. Уповноважений представник міжнародного аеропорту або перевізника, відповідальний за доставку товарів на склад, у каргоманіфесті (на авіаційних вантажних накладних або товаросупровідних документах) робить запис «Прийнято до перевезення _________ місць та товаросупровідні документи». Запис засвідчується особистим підписом цього представника із зазначенням дати, його посади, прізвища та ініціалів. Один примірник каргоманіфесту з таким записом залишається у посадової особи органу доходів і зборів, якою було надано дозвіл на вивантаження товарів з ПС та перевезення їх на склад.

7. Операції з переміщення товарів з борту ПС на склад контролюють посадові особи органу доходів і зборів, яким було надано дозвіл на вивантаження товарів із ПС та перевезення їх на склад, документально або безпосередньо. Документальний контроль здійснюється шляхом перевірки документів і відомостей про товари, необхідних для такого контролю. Безпосередній контроль здійснюється шляхом особистого супроводження посадовою особою органу доходів і зборів операцій з вивантаження, переміщення і поміщення товарів з борту ПС на склад.

8. Вивантаження товарів з транспортного засобу міжнародного аеропорту або перевізника для поміщення на склад здійснюється за наявності на каргоманіфесті відбитка штампа «Під митним контролем», проставленого посадовою особою органу доходів і зборів, яка контролює поміщення товарів на цей склад.

9. Розпакування й перепакування місць із пошкодженою упаковкою, а також перевірка кількості товарів (місць товарів), щодо яких виявлена невідповідність, проводяться на складі під контролем посадової особи органу доходів і зборів. Водночас уповноважений представник міжнародного аеропорту, перевізника та/або власника товару складає акт про невідповідність товарів відомостям, зазначеним у документах, необхідних для здійснення їх митного контролю, про пошкодження товарів, їх упаковки чи маркування або про їх втрату, форма якого затверджена наказом Міністерства фінансів України від 15 березня 2018 № 364, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 квітня 2018 року за № 421/31873.

10. Вивезення товарів за межі складу дозволяється, якщо ці товари:

  • оформлені відповідно до заявленого митного режиму;
  • направляються під митним контролем в інший орган доходів і зборів ДФС (інший підрозділ органу доходів і зборів) для їх подальшого митного оформлення;
  • вивозяться за межі митної території України у разі наявності заборони на їх увезення або відмови інших контролюючих органів у пропуску цих товарів на митну територію України;
  • в інших випадках, передбачених законодавством України, з письмового дозволу керівництва органу доходів і зборів.


11. Орган доходів і зборів веде облік товарів, що переміщуються з борту ПС на склад та вивозяться зі складу, і контролює їх переміщення до розміщення в заявлений митний режим із використанням програмного модуля «Митний облік» АСМО «Інспектор».

12. Документи, що були підставою для пропуску товарів через митний кордон України, зберігаються у справах органу доходів і зборів.

Митний контроль товарів, що вивозяться за межі митної території України


1. Товари, що вивозяться за межі митної території України, розміщуються на складі, з якого здійснюватиметься їх подальше переміщення на борт ПС. Розміщення товарів проводиться з дозволу та під контролем посадової особи органу доходів і зборів на підставі авіаційних вантажних накладних і товаросупровідних документів. Документи, що є підставою для розміщення товарів на складі, реєструються органом доходів і зборів.

2. Підставою для вивезення товарів зі складу для завантаження їх на борт ПС є документи, що свідчать про завершення митного оформлення цих товарів (митна декларація, каргоманіфест, авіаційні вантажні накладні, інші товаросупровідні документи).

3. Посадова особа органу доходів і зборів перевіряє відповідність даних, зазначених у каргоманіфесті, даним, зазначеним в авіаційних вантажних накладних та товаросупровідних документах. За відсутності зауважень надає дозвіл на вивезення товарів зі складу для подальшого перевезення їх до борту ПС та проставляє на каргоманіфесті відбиток штампа «Під митним контролем». З метою контролю процесів вивантаження товарів зі складу та перевезення їх до ПС посадова особа органу доходів і зборів має право на каргоманіфесті (авіаційних вантажних накладних) робити написи із застереженнями, які є обов’язковими для виконання всіма особами, які беруть участь у цих процесах.

4. Перевезення товарів проводиться транспортними засобами міжнародного аеропорту або перевізника транспортними коридорами (маршрутами), спеціально встановленими адміністрацією аеропорту та погодженими з органом доходів і зборів.

5. Після навантаження товарів у транспортний засіб уповноважений представник міжнародного аеропорту або перевізника у каргоманіфесті або авіаційних вантажних накладних чи товаросупровідних документах робить запис «Прийнято до перевезення _________ місць та товаросупровідні документи». Цей представник засвідчує запис особистим підписом із зазначенням дати, посади, прізвища та ініціалів. Один примірник каргоманіфесту з таким записом передається посадовій особі органу доходів і зборів, якою надано дозвіл на вивезення товарів зі складу.

6. Переміщення товарів зі складу в спеціальних авіаційних контейнерах з накладеним митним забезпеченням для навантаження на борт ПС здійснюється із занесенням до каргоманіфесту даних про кількість і номери накладеного митного забезпечення.

7. Операції з переміщення товарів зі складу і навантаження на борт ПС контролюються посадовими особами органу доходів і зборів документально або безпосередньо, як це визначено у пункті 7 глави 1 цього розділу.

8. Посадова особа органу доходів і зборів, яка здійснює митне оформлення вибуття ПС, проводить перевірку відповідності товарів (місць товарів) даним, зазначеним у каргоманіфесті, авіаційних вантажних накладних і товаросупровідних документах. За відсутності зауважень проставляє відбиток особистої номерної печатки на каргоманіфесті. Відбиток особистої номерної печатки на каргоманіфесті є дозволом на навантаження товарів на борт ПС та вивезення їх за межі митної території України.

9. Документи, що були підставою для пропуску товарів через митний кордон України, зберігаються у справах органу доходів і зборів.

10. Орган доходів і зборів здійснює облік товарів, що переміщуються зі складу на борт ПС та вивозяться за межі митного кордону України, з використанням програмного модуля «Митний облік» АСМО «Інспектор».

Митний контроль і митне оформлення товарів (у тому числі особистих речей), що перевозять пасажири на борту ПС повітряним транспортом

Визначено Розділ V наказу Міністерства Фінансів України від 03.08.2018 № 671 "Про затвердження Порядку виконання митних формальностей на повітряному транспорті".

1. Товари (у тому числі особисті речі), що переміщуються у супроводжуваному багажі та ручній поклажі пасажирів ПС (далі - багаж), підлягають декларуванню органу доходів і зборів у встановленому порядку.

2. Митний контроль і митне оформлення багажу пасажирів ПС здійснюють посадові особи органу доходів і зборів у зоні митного контролю із застосуванням двоканальної системи митного контролю («зелений коридор»/«червоний коридор»).

«Зелений коридор» призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню.

«Червоний коридор» призначений для всіх інших громадян.

Кожний канал має чітке маркування, а саме:

канал «червоний коридор» - позначається написом «Червоний коридор» («RED CHANNEL») та зображенням на білому фоні квадрата червоного кольору з написом «ТОВАРИ ДЛЯ ПИСЬМОВОГО ДЕКЛАРУВАННЯ» («GООDS ТО DЕСLАRЕ»);

канал «зелений коридор» - позначається написом «Зелений коридор» («GREEN CHANNEL») та зображенням на білому фоні восьмикутника зеленого кольору з написом «ТОВАРИ, ЯКІ НЕ ПІДЛЯГАЮТЬ ПИСЬМОВОМУ ДЕКЛАРУВАННЮ» («NОТНING ТО DЕСLАRЕ»).

Місця здійснення митних формальностей посадові особи органу доходів і зборів позначають написами «ОРГАН ДОХОДІВ І ЗБОРІВ» («СUSТОМS»). Написи виконуються українською та англійською мовами. Початок «зеленого коридору» та «червоного коридору» позначаються лініями зеленого та червоного кольору відповідно. Кінець «зеленого коридору» та «червоного коридору» співпадає з межами, що позначають закінчення зони митного контролю. Безпосередньо перед двоканальною системою створюється інформаційна зона, яка надає можливість громадянину зробити свідомий вибір відповідного каналу («зелений коридор» або «червоний коридор»), для проходження митного контролю.

В інформаційній зоні розміщуються стислі довідки щодо порядку переміщення громадянами багажу через митний кордон України, порядку використання двоканальної системи, попередження про відповідальність за порушення митних правил, інша актуальна інформація щодо вимог законодавства України з питань державної митної справи. Також у цій зоні облаштовуються місця для заповнення митних декларацій, розміщуються чисті бланки митних декларацій та зразки їх заповнення.

Громадянин самостійно обирає відповідний канал («зелений коридор» або «червоний коридор») для проходження митного контролю.

Перетин громадянином зеленої лінії, яка позначає початок «зеленого коридору», вказує, що для проходження митного контролю ним обрано «зелений коридор», і декларування здійснюється шляхом вчинення дій.

3. За результатами застосування системи управління ризиками, в тому числі із використанням інформаційних технологій і врахуванням попередньої інформації, та/або якщо є підстави вважати, що у багажі громадянина переміщуються товари з порушенням встановленого порядку, орган доходів і зборів має право провести огляд, а в разі необхідності - переогляд багажу з його розпакуванням.
На вимогу посадової особи органу доходів і зборів громадянин зобов’язаний пред’явити вміст багажу.

4. Багаж громадян перебуває під митним контролем з моменту переміщення його у зону митного контролю.

Митний контроль багажу громадян закінчується:

  • у разі ввезення/вивезення на/з митну/митної територію/території України і обрання громадянином «зеленого коридору» - з моменту його переміщення за межі зони митного контролю;
  • у разі ввезення/вивезення на/з митну/митної територію/території України і обрання громадянином «червоного коридору» - після здійснення його митного оформлення в повному обсязі, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.


5. У разі виявлення факту порушення громадянином митних правил посадова особа органу доходів і зборів вживає заходів, передбачених законодавством України.

6. Вивантаження багажу, доставку його у зону митного контролю після прибуття ПС здійснює уповноважений представник міжнародного аеропорту або перевізника під контролем митного органу.

7. Переміщення багажу на борт ПС, що вибуває, здійснюється з дозволу митного органу після закінчення його митного контролю.

8. Багаж, що прямує транзитом через територію України, переміщує на борт ПС, яке здійснюватиме його подальше перевезення, уповноважений представник міжнародного аеропорту або перевізника під контролем органу доходів і зборів. У разі відсутності такого ПС багаж доставляється в зону митного контролю, де він перебуває під контролем органу доходів і зборів до прибуття ПС, яке здійснюватиме його подальше перевезення.

9. Посадка пасажирів на борт ПС проводиться з дозволу органу доходів і зборів й органу охорони державного кордону за погодженням з командиром ПС або уповноваженим представником авіаперевізника.


Опис суттєвого аспекту, що випливають на один із варіантів вирішення проблеми (судовий порядок)

Вирішення проблем громадянами, які виникають при проходженні митного контролю, здійснюються в загалом у судовому порядку.
Крім того, за порушення митних правил існує адміністративна та кримінальна відповідальність.

Судовий порядок

Перш за все, посадовими особами органу доходів і зборів при встановлені з боку громадянина істотного порушення митних правил, невідкладно складається відповідний протокол, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
З зазначеним протоколом правопорушника ознайомлюють під підпис в присутності декількох свідків.
Громадянин, відносно якого був складений адміністративний протокол, має право, у разі не згоди щодо неправомірності посадовими особами органу доходів і зборів дій, вказати у вищевказаному протоколі про це.

Суб’єкти адміністративної відповідальності

Суб’єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.

Строки накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил

Якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.
Якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а в разі розгляду судами (суддями) справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.
У разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях правопорушника ознак порушення митних правил, адміністративні стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження, але не пізніше ніж через два роки з дня вчинення правопорушення.
Далі, посадова особа органу доходів і зборів, направляє належний пакет документів до територіального суду, якому підсудний протокол про адміністративне правопорушення, для подальшого накладення адміністративного стягнення та обрання виду покарання.

Види порушень митних правил та відповідальність за такі правопорушення

Види порушень, міра покарання визначені у статтях 468-485 глави 68 Митного Кодексу України.

Права та обов’язки осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та заінтересованих осіб

Особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та власники товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу (заінтересовані особи), під час розгляду справи про порушення митних правил у органі доходів і зборів або суді мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі, бути присутніми під час розгляду справи у органі доходів і зборів та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови органу доходів і зборів, суду (судді), а також користуватися іншими правами, наданими їм законом. Зазначені в цій статті особи зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Види адміністративних стягнень за порушення митних правил

За порушення митних правил можуть бути накладені такі адміністративні стягнення:

  • попередження

Попередження як адміністративне стягнення за порушення митних правил є офіційним попередженням правопорушника стосовно недопустимості таких діянь у майбутньому. Попередження виноситься у формі постанови про накладення адміністративного стягнення;

  • штраф

Штраф як адміністративне стягнення за порушення митних правил полягає у покладенні на особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за таке правопорушення, обов’язку сплатити до державного бюджету грошові кошти у сумі, яка визначається цим Кодексом залежно від виду та характеру вчиненого правопорушення. Сплата штрафу, якщо при цьому не застосовується адміністративне стягнення у вигляді конфіскації товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 МК України, не звільняє особу, яка вчинила порушення митних правил, від сплати митних платежів, крім випадків, передбачених цим Кодексом;

  • конфіскація товарів, транспортних засобів комерційного призначення безпосередніх предметів порушення митних правил, товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю (крім транспортних засобів комерційного призначення, які використовуються виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України за визначеними маршрутами та рейсами, що здійснюються відповідно до розкладу руху на підставі міжнародних договорів, укладених відповідно до закону), а також транспортних засобів, що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України поза місцем розташування митного органу.

Конфіскація як адміністративне стягнення за порушення митних правил полягає у примусовому вилученні товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 МК України, і безоплатній передачі їх у власність держави. При цьому моторні транспортні засоби та несамохідні транспортні засоби, що буксируються ними, розглядаються як самостійні об’єкти конфіскації.
Конфіскація може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, що визначаються цим Кодексом та іншими законами України.
Конфіскація товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 МК України, застосовується незалежно від того, чи є ці товари, транспортні засоби власністю особи, яка вчинила правопорушення.


Попередження та штраф можуть застосовуватися тільки як основні адміністративні стягнення за порушення митних правил.
Конфіскація товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 МК України, може застосовуватися як основне і як додаткове адміністративне стягнення.
За одне і те саме порушення митних правил може накладатися тільки основне або основне і додаткове адміністративні стягнення. Якщо статтею, якою встановлюється адміністративна відповідальність за порушення митних правил, передбачається основне і додаткове адміністративні стягнення, застосування лише додаткового адміністративного стягнення без основного не допускається, крім випадку, передбаченого частиною третьою статті 467 цього Кодексу.


При розгляді справи про адміністративне правопорушення та обранні міри та виду покарання, судом враховуються пом’якшуючі та обтяжуючі обставини. В загалом, пом’якшуючими обставинами визнаються - щире каяття, відшкодування шкоди, тощо. Серед обтяжуючих - перебування особи в стані алкогольного або наркотичного сп’яніння.
Також суд, звертає велику увагу на данні про правопорушника, працевлаштованість, вік, стан здоров’я. Ці всі критерії підіграють велику роль при обранні того, чи іншого виду та міри покарання.

Судовий збір

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, Закону України «Про судовий збір», судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладене таке стягнення.
У разі, якщо особа оскаржила постанову про адміністративне правопорушення, згідно ст.288 КУпАП України, така особа, звільняється від сплати судового збору.

Куди звертатися, терміни для оскарження та порядок оскарження постанов у справах про порушення митних правил

Відповідно до ч.1 ст. 287 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.
Згідно ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом 10 днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
Якщо постанова митниці одночасно оскаржується до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та до суду і суд приймає адміністративний позов до розгляду, розгляд скарги центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, припиняється.


Скарга (адміністративний позов) на постанову органу доходів і зборів у справі про порушення митних правил подається у строк, встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі пропуску цього строку з поважних причин він за заявою особи, яка подає скаргу (адміністративний позов), може бути поновлений відповідно митницею, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або судом.


Постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або органом доходів і зборів, який здійснював провадження у цій справі. Порядок оскарження постанови суду (судді) у справі про порушення митних правил визначається Кодексом України про адміністративні правопорушення та іншими законами України.

Особливості відповідальності за деякі види порушень митних правил

Вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 Митного кодексу України, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.
Перевізники несуть відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання органу доходів і зборів як підстави для переміщення цих товарів документів, що містять неправдиві відомості (стаття 483 цього Кодексу), виключно у разі якщо ці відомості стосуються кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, а перевізниками не вжито заходів до перевірки правдивості зазначених відомостей або у разі неможливості такої перевірки не внесено відповідного запису до міжнародної автомобільної накладної (CMR).

Кримінальна відповідальність

Кримінальна відповідальність громадян висвітлена в статті 201 Кримінального Кодексу України, за контрабанду, а саме.

  • Частиною 1 визначено: контрабанда, тобто переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, вибухових речовин, радіоактивних матеріалів, зброї та боєприпасів (крім гладкоствольної мисливської зброї та бойових припасів до неї), а також спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років;

  • Частиною 2 визначено: та сама дія, вчинена за попередньою змовою групою осіб або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, або службовою особою з використанням службового становища, -

карається позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Судова практика

  • Постанова Першотравневого районного суду м. Чернівці від 24.11.2016 року Єдиний унікальний номер 725/5121/16-п, номер провадження 3/725/2966/16 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України;
  • Постанова Галицького районного суду м. Львова від 24.11.2016 р., Справа №461/7449/16-п про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, за ст.473 Митного Кодексу України;
  • Постанова Богунський районний суд м. Житомира від 25.11.2016 року, Справа №295/13764/16-п, Категорія 430 3/295/2965/16 про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил передбачених ст. 472 Митного кодексу України;
  • Постанова Апеляційного суду Тернопільської області від 03.02.2017 р., Справа № 607/8985/16-п, Категорія - ч.1 ст. 483 МКУ;
  • Постанова КИЇВСЬКОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ, Справа № 359/2219/18 від 02 липня 2018 року про скасування постанови в справі про порушення митних правил.