Порядок атестації педагогічних працівників

Нормативна база

• Закон України "Про освіту"
• Типове положення про атестацію педагогічних працівників, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010 № 930
• Постанова Кабінету Міністрів України від 23.12.2015 № 1109 "Про затвердження переліку кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогічних працівників та порядку їх присвоєння"
• Постанова Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 800 "Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників"
• Наказ Міністерства освіти і науки України від 04.12.2020 № 1522 "Про деякі питання проведення сертифікації педагогічних працівників у 2021 році"

Атестація педагогічних працівників

Атестація педагогічних працівників — це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників (частина перша статті 50 Закону України "Про освіту").

Атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою. Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше одного разу на п’ять років, крім випадків, передбачених законодавством, наприклад, коли педагогічні працівники працюють перші п'ять років після закінчення вищого навчального закладу.

За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні категорії, педагогічні звання, перелік яких затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2015 № 1109 "Про затвердження переліку кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогічних працівників та порядку їх присвоєння".

Рішення атестаційної комісії може бути підставою для звільнення педагогічного працівника з роботи у порядку, встановленому законодавством.

Порядок атестації педагогічних працівників

Порядок атестації педагогічних працівників регулює Типове положення про атестацію педагогічних працівників, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010 № 930 (далі - Положення).

Послідовність дій проведення атестації

І. Щороку до 20 вересня для організації та проведення атестації педагогічних працівників у навчальних та інших закладах, органах управління освітою створюються атестаційні комісії I, II і III рівнів.

Рівень атестаційної комісії	Де створюється	Строк проведення атестації	Оскарження прийнятого ріщення
Атестаційна комісія I рівня	У дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних, професійно-технічних, вищих навчальних закладах I-II рівнів акредитації незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, навчально-методичних (науково-методичних) установах, закладах післядипломної педагогічної освіти, спеціальних установах для дітей, а також закладах охорони здоров'я, культури, соціального захисту та інших закладах і установах, у штаті яких є педагогічні працівники	До 1 квітня	До атестаційних комісій ІІ та ІІІ рівнів, або до суду
Атестаційна комісіїя II рівня	У відділах освіти районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, інших підрозділах місцевих органів виконавчої влади та виконавчих органів рад, у підпорядкуванні яких перебувають навчальні та інші заклади	До 10 квітня	До атестаційної комісії ІІІ рівня або до суду
Атестаційна комісія III рівня	У Міністерстві освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, органах управління освітою обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, інших відповідних структурних підрозділах місцевих органів виконавчої влади	До 25 квітня	До суду

До повноважень атестаційних комісій, зокрема належить:

• атестувати педагогічних працівників на відповідність займаній посаді;
• присвоювати кваліфікаційні категорії, наприклад, "спеціаліст", "спеціаліст другої категорії", "спеціаліст першої категорії" тощо (атестувати на відповідність раніше присвоєним кваліфікаційним категоріям);
• розглядати апеляції на рішення атестаційних комісій нижчих рівнів (пункти 2.12.-2.14. розділу II Положення).

ІІ. До 10 жовтня керівники навчальних та інших закладів, працівники яких атестуються, подають до відповідних атестаційних комісій списки педагогічних працівників, які підлягають черговій атестації, із зазначенням строків проходження підвищення кваліфікації. У цей самий строк до атестаційних комісій подаються заяви педагогічних працівників про позачергову атестацію, про перенесення строку атестації, подання керівника або педагогічної ради закладу про присвоєння працівнику кваліфікаційної категорії, педагогічного звання та у разі зниження ним рівня професійної діяльності.

ІІІ. До 20 жовтня атестаційна комісія затверджує списки педагогічних працівників, які атестуються, графік роботи атестаційної комісії, приймає рішення щодо перенесення строку чергової атестації. Працівники, що атестуються, ознайомлюються з графіком проведення атестації під підпис.

ІV. До 15 березня атестаційна комісія відповідно до затвердженого графіка роботи вивчає педагогічну діяльність осіб, які атестуються, шляхом відвідування уроків (навчальних занять), позаурочних (позанавчальних) заходів, вивчення рівня навчальних досягнень учнів, студентів, курсантів, слухачів, вихованців (далі - учні) з предмета (дисципліни), що викладає педагогічний працівник, знайомлення з навчальною документацією щодо виконання педагогічним працівником своїх посадових обов'язків, його участі у роботі методичних об'єднань, фахових конкурсах та інших заходах, пов'язаних з організацією навчально-виховної роботи, тощо.

V. До 1 березня керівник навчального та іншого закладу подає до атестаційної комісії характеристику діяльності педагогічного працівника у міжатестаційний період. Характеристику на керівника навчального та іншого закладу подає до атестаційної комісії керівник відповідного органу управління освітою. Педагогічний працівник не пізніш як за десять днів до проведення атестації ознайомлюється з характеристикою під підпис.

Характеристика повинна містити оцінку виконання педагогічним працівником посадових обов'язків, відомості про його професійну підготовку, творчі та організаторські здібності, ініціативність, компетентність, організованість, морально-психологічні якості, дані про участь у роботі методичних об'єднань, інформацію про виконання рекомендацій, наданих попередньою атестаційною комісією, тощо.

VІ. Засідання атестаційної комісії проводиться у присутності працівника, який атестується (якщо він не з'явився на засідання атестаційної комісії з об'єктивних причин (службове відрядження, територіальна віддаленість, тривала хвороба та інші причини, що перешкоджають присутності на засіданні) і дав на це письмову згоду, за винятком випадків атестації працівників, стосовно яких порушено питання про невідповідність займаній посаді).

Під час засідання атестаційної комісії педагогічний працівник має право давати усні та письмові пояснення, подавати додаткові матеріали щодо своєї професійної діяльності.

Засідання атестаційної комісії оформлюється протоколом, який підписується всіма присутніми на засіданні членами атестаційної комісії.

Рішення атестаційної комісії повідомляється педагогічному працівнику одразу після її засідання під підпис. На кожного педагогічного працівника, який атестується, оформлюється атестаційний лист у двох примірниках за формою згідно з додатком, один з яких зберігається в особовій справі педагогічного працівника, а другий не пізніше трьох днів після атестації видається йому під підпис (пункт 3.15. розділу IIІ Положення).

Рішення атестаційної комісії

Види рішень атестаційної комісії:

♦ про присвоєння кваліфікаційних категорій (встановлення тарифних розрядів), педагогічних звань: керівник закладу або органу управління освітою протягом п'яти днів після засідання атестаційної комісії видає відповідний наказ, який у триденний строк доводиться до відома педагогічного працівника під підпис та подається в бухгалтерію для нарахування заробітної плати;

♦ про відповідність працівника займаній посаді за умови виконання певних заходів, спрямованих на усунення виявлених недоліків: атестаційна комісія у встановлений нею строк, але не більше одного року, проводить повторну атестацію з метою перевірки їх виконання та приймає рішення про відповідність або невідповідність працівника займаній посаді;

♦ про невідповідність педагогічного працівника займаній посаді: керівником навчального чи іншого закладу або органу управління освітою може бути прийнято рішення про розірвання трудового договору з додержанням вимог законодавства про працю (пункти 6.1.-6.2. розділу vI Положення).

Оскарження рішення атестаційної комісії

Педагогічні працівники у десятиденний строк з дня вручення атестаційного листа мають право подати апеляцію на рішення атестаційної комісії до атестаційної комісії вищого рівня.

Апеляція подається у письмовій формі безпосередньо до атестаційної комісії вищого рівня або направляється рекомендованим листом, в якій має бути зазначено: найменування атестаційної комісії, до якої подається апеляція; прізвище, ім'я, по батькові та посада (місце роботи) особи, яка подає апеляцію, її місце проживання; у чому полягає необґрунтованість рішення атестаційної комісії, що оскаржується; перелік документів та інших матеріалів, що додаються; дата подання апеляції. Апеляція підписується особою, яка її подає.

Присвоєння педагогічному працівнику кваліфікаційній категорії

Кваліфікаційні категорії педагогічним працівникам загальноосвітніх та дошкільних навчальних закладів присвоюють лише за результатами атестації. При цьому враховують вимоги, які встановлені до рівня професійної підготовки та кваліфікації цих працівників.

Кваліфікаційні категорії:

• "спеціаліст" присвоюється педагогічним працівникам з повною вищою освітою, діяльність яких характеризується: здатністю забезпечувати засвоєння учнями навчальних програм; знанням основ педагогіки, психології, дитячої та вікової фізіології; знанням теоретичних основ та сучасних досягнень науки з предмета, який вони викладають; використанням інформаційно-комунікаційних технологій, цифрових освітніх ресурсів у навчально-виховному процесі; вмінням вирішувати педагогічні проблеми; вмінням установлювати контакт з учнями (вихованцями), батьками, колегами по роботі; додержанням педагогічної етики, моралі. Випускникам вищих навчальних закладів, які отримали повну вищу освіту, при прийомі на роботу встановлюється кваліфікаційна категорія "спеціаліст";
• "спеціаліст другої категорії" присвоюється педагогічним працівникам, які відповідають вимогам, встановленим до працівників з кваліфікаційною категорією "спеціаліст", та які постійно вдосконалюють свій професійний рівень; використовують диференційований та індивідуальний підхід до учнів; володіють сучасними освітніми технологіями, методичними прийомами, педагогічними засобами, різними формами позаурочної (позанавчальної) роботи та їх якісним застосуванням; застосовують інноваційні технології у навчально-виховному процесі; знають основні нормативно-правові акти у галузі освіти; користуються авторитетом серед колег, учнів та їх батьків. Стаж роботи на педагогічній посаді не менше 2 років;
• "спеціаліст першої категорії" присвоюється педагогічним працівникам, які відповідають вимогам, встановленим до працівників з кваліфікаційною категорією "спеціаліст другої категорії", та які використовують методи компетентнісно-орієнтованого підходу до організації навчального процесу; володіють технологіями творчої педагогічної діяльності з урахуванням особливостей навчального матеріалу і здібностей учнів; впроваджують передовий педагогічний досвід; формують навички самостійно здобувати знання й застосовувати їх на практиці; уміють лаконічно, образно і виразно подати матеріал; вміють аргументувати свою позицію та володіють ораторським мистецтвом. Стаж роботи на педагогічній посаді не менше 5 років;
• "спеціаліст вищої категорії" присвоюється працівникам, які відповідають вимогам, встановленим до працівників з кваліфікаційною категорією "спеціаліст першої категорії", та які володіють інноваційними освітніми методиками й технологіями, активно їх використовують та поширюють у професійному середовищі; володіють широким спектром стратегій навчання; вміють продукувати оригінальні, інноваційні ідеї; застосовують нестандартні форми проведення уроку (навчальних занять); активно впроваджують форми та методи організації навчально-виховного процесу, що забезпечують максимальну самостійність навчання учнів; вносять пропозиції щодо вдосконалення навчально-виховного процесу в навчальному закладі. Стаж роботи на педагогічній посаді - не менше 8 років.

Присвоєння кваліфікаційних категорій за результатами атестації здійснюється послідовно.

Порядок підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників

Статтею 59 Закону України «Про освіту» внесено зміни до системи підвищення кваліфікації педагогічних працівників: професійний розвиток педагогічних і науково-педагогічних працівників передбачає постійну самоосвіту, участь у програмах підвищення кваліфікації та будь-які інші види і форми професійного зростання. Крім того, підвищення кваліфікації може здійснюватися за різними видами (навчання за освітньою програмою, стажування, участь у сертифікаційних програмах, тренінгах, семінарах, вебінарах, майстер-класах тощо) та у різних формах (інституційна, дуальна, на робочому місці (на виробництві) тощо). Відповідно п.7 ст.59 Порядок  підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників конкретні види, форми, напрями та суб’єктів підвищення кваліфікації педагогічний працівник обирає самостійно.

Постановою КМУ від 21 серпня 2019 р. № 800, змінено умови проведення підвищення кваліфікації. Відповідно до пункту 9 Порядку суб’єктом підвищення кваліфікації може бути заклад освіти (його структурний підрозділ), наукова установа, інша юридична чи фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, що надає освітні послуги з підвищення кваліфікації педагогічним та/або науково-педагогічним працівникам. Суб’єкт підвищення кваліфікації може організовувати надання освітніх послуг з підвищення кваліфікації за місцем провадження власної освітньої діяльності та/або за місцем роботи педагогічних та/або науково-педагогічних працівників, за іншим місцем (місцями) та/або дистанційно, якщо це передбачено договором та/або відповідною програмою. Програма підвищення кваліфікації затверджується суб’єктом підвищення кваліфікації та повинна містити інформацію про її розробника (розробників), найменування, мету, напрям, зміст, обсяг (тривалість), що встановлюється в годинах та/або в кредитах ЄКТС, форму (форми) підвищення кваліфікації, перелік компетентностей, що вдосконалюватимуться/набуватимуться (загальні, фахові тощо).

  Педагогічні та науково-педагогічні працівники можуть підвищувати кваліфікацію у різних суб’єктів підвищення кваліфікації: в ОІППО, в ТОВ «Всеосвіта», наукових університетах та ін. Учитель сам обирає «свого» суб’єкта підвищення кваліфікації, залежно від усіх обставин і вимог. Але монопольної позиції більше не має ніхто. І обласні інститути післядипломної освіти виступають на рівних з усіма іншими суб’єктами. Тобто педагогічний працівник сам обирає тренінги, курси, семінари з тих дисциплін, які вважає важливими для свого підвищення кваліфікації. Головне, щоб було не менше 30 годин на рік (для закладу загальної середньої освіти) і було узгоджено з директором школи у плані підвищення кваліфікації.  Згідно зі статтею 8 Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145- VIII особа реалізує своє право на освіту впродовж життя шляхом формальної, неформальної та інформальної освіти, держава створює умови для розвитку суб’єктів освітньої діяльності, що надають відповідні освітні послуги, а також заохочує до здобуття освіти всіх членів суспільства. Відповідно до Порядку загальний обсяг підвищення кваліфікації педагогічного працівника закладу загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти не може бути менше ніж 150 годин на п’ять років, а обсяг підвищення кваліфікації педагогічного працівника дошкільного, позашкільного закладу освіти встановлюється його засновником (або уповноваженим ним органом), але не може бути менше ніж 120 годин на п’ять років. З огляду на відсутність установлених законодавством норм щорічного підвищення кваліфікації, необхідного для проходження чергової атестації, МОН рекомендує атестаційним комісіям, починаючи із 2020 року: 1) установлювати мінімальні вимоги щодо обсягу (кількості годин) підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та фахової передвищої освіти, а саме: 30 годин, якщо завершення атестації припадає на 2020 рік;

60 годин, якщо завершення атестації припадає на 2021 рік;

90 годин, якщо завершення атестації припадає на 2022 рік;

150 годин, якщо завершення атестації припадає на 2023 рік та наступні роки.

2) установлювати мінімальні вимоги щодо обсягу (кількості годин) підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів дошкільної, позашкільної освіти та не менше ніж:

24 години, якщо завершення атестації припадає на 2020 рік;

48 годин, якщо завершення атестації припадає на 2021 рік;

72 годин, якщо завершення атестації припадає на 2022 рік;

120 годин, якщо завершення атестації припадає на 2023 рік та наступні роки.

Щорічний обсяг (кількість годин) підвищення кваліфікації визначається педагогічним працівником та має бути відображений у відповідному плані підвищення кваліфікації, а в рік проходження атестації має бути не меншим зазначених вище обсягів. При цьому, облік годин підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється за накопичувальною системою. Якщо обсяг підвищення кваліфікації визначається в кредитах Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи, то 1 кредит дорівнює 30 годинам. Також, Пунктом 15 Порядку підвищення кваліфікації педагогічних та науковопедагогічних працівників, затвердженого постановою КМУ від 21 серпня 2019 р. № 800, визначено: «У разі викладання декількох навчальних предметів (дисциплін) педагогічні та науково-педагогічні працівники самостійно обирають послідовність підвищення кваліфікації за певними напрямами у міжатестаційний період в межах загального обсягу (тривалості) підвищення кваліфікації, визначеного законодавством».. Не пізніше 25 грудня працівник повинен поінформувати керівника закладу освіти або уповноважену ним особу про стан проходження ним підвищення кваліфікації у поточному році з додаванням копій отриманих документів про підвищення кваліфікації. Відповідна інформація зберігається в особовій справі працівника відповідно до законодавства

Умови присвоєння кваліфікаційних категорій

Порядок присвоєння кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогічних працівників затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2015 № 1109.

Так, атестаційні комісії навчальних закладів можуть присвоювати лише такі кваліфікаційні категорії: «спеціаліст» «спеціаліст другої категорії» «спеціаліст першої категорії». Натомість кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії» присвоює атестаційна комісія відповідного органу управління освітою — за клопотанням атестаційної комісії навчального закладу. Ті самі атестаційні комісії визначають відповідність педагогічних працівників раніше присвоєним кваліфікаційним категоріям. Керівники навчальних закладів, працівники яких атестуються, до 10 жовтня подають атестаційним комісіям списки педагогічних працівників, які підлягають черговій атестації. Одночасно до атестаційних комісій подають: керівник або педагогічна рада навчального закладу — клопотання про присвоєння працівникам кваліфікаційних категорії чи про їх зниження працівники, включені до списків, — заяви про присвоєння більш високої кваліфікаційної категорії. ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Кваліфікаційна категорія, присвоєна педагогічному працівникові за результатами атестації, може бути змінена лише рішенням атестаційної комісії. Кваліфікаційні категорії присвоюють педагогічним працівникам, які мають вищу педагогічну або іншу вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста чи магістра.

Свої рішення за результатами вивчення педагогічної діяльності працівників атестаційна комісія навчального закладу приймає до 1 квітня. Також атестаційна комісія навчального закладу може порушувати клопотання перед атестаційними комісіями вищих рівнів про присвоєння педагогічному працівникові: кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії» педагогічного звання.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! За клопотанням атестаційна комісія вищого рівня приймає також рішення про відповідність кваліфікаційній категорії «спеціаліст вищої категорії» та педагогічному званню.

Особливості присвоєння педагогічного звання працівникові загальноосвітнього навчального закладу

За результатами атестації педагогічним працівникам загальноосвітніх навчальних закладів присвоюють зокрема й педагогічні звання.

Розглянемо, які встановлено вимоги до рівня професійної підготовки та кваліфікації педагогічного працівника для присвоєння йому педагогічного звання, присвоюючи педагогічні звання, органи управління освітою та колективи навчальних закладів мають змогу відзначати професійні заслуги, внесок того чи того працівника у запровадження інноваційних методів виховання й навчання. Також це є засобом морального стимулювання досвідчених та ініціативних педагогів.

Перелік педагогічних звань визначено: постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2015 № 1109 «Про затвердження переліку кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогічних працівників та порядку їх присвоєння», Типовим положенням про атестацію педагогічних працівників, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 06.09.2010 № 930 (далі — Типове положення).

Так, за результатами атестації педагогічним працівникам, які досягли високих показників у роботі, присвоюють такі педагогічні звання: учитель-методист вихователь-методист педагог-організатор — методист практичний психолог — методист керівник гуртка — методист старший учитель майстер виробничого навчання I категорії майстер виробничого навчання II категорії

Педагогічні звання присвоюють атестаційні комісії відповідних органів управління освітою. На відміну від кваліфікаційних категорій, педагогічні звання присвоюють фактично за особисті досягнення та заслуги того чи того працівника. При цьому неприпустимі будь-яка дискримінація та упереджене ставлення до осіб, яких атестують. Критеріями для присвоєння педагогічних звань є відповідність працівника вимогам, встановленим пунктами 5.2–5.6 Типового положення.

Дії керівника навчального закладу після атестації педагогічних працівників

На завершення атестації у навчальному закладі мають бути складені атестаційні листи. Їх оформлює атестаційна комісія на кожного педагогічного працівника, який був атестований, у двох примірниках за встановленою формою. Керівник навчального закладу має проконтролювати, щоб примірник атестаційного листа: доклали до особової справи педагогічного працівника видали педагогічному працівникові під підпис не пізніше трьох днів після атестації. Після завершення атестації керівник навчального закладу видає відповідні накази залежно від того, які рішення прийняла атестаційна комісія.

Документи, з якими педагогічний працівник ознайомлюється під підпис під час атестаційного періоду Графік проведення атестації — до 20 жовтня Характеристика професійної діяльності — не пізніш як за десять днів до проведення атестації Рішення атестаційної комісії — одразу після її засідання Атестаційний лист — не пізніше трьох днів після атестації Наказ про присвоєння кваліфікаційних категорій (встановлення тарифних розрядів), педагогічних звань — у триденний строк після його видання

Позитивне рішення Керівник навчального закладу (органу управління освітою), отримавши позитивні рішення атестаційної комісії, має вчасно після її засідання виконати такі дії: видати наказ про присвоєння кваліфікаційних категорій (установлення тарифних розрядів) та педагогічних звань — протягом п’яти днів довести наказ до відома педагогічних працівників, які атестувалися, під підпис — у триденний строк подати копію наказу до бухгалтерії для нарахування заробітної плати педагогічним працівникам, які атестувалися, відповідно до присвоєних їм кваліфікаційних категорій (тарифних розрядів) та педагогічних звань.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Новий розмір заробітної плати установлюють з дня прийняття рішення атестаційною комісією. Так, якщо рішення прийняте 20 березня, то заробітну плату обчислюють по-новому саме з цієї дати.

Атестація по-новому

Одним із чинників осучаснення школи, вважають у профільному міністерстві, має стати новий підхід до визначення кваліфікації вчителів, що міститься в ухваленому ще 2017 року законі “Про освіту”. Документ, зокрема, передбачає, що педагоги регулярно проходитимуть сертифікацію, яка поступово замінить обов’якову нині атестацію. Від нинішньої процедури сертифікація відрізнятиметься не лише частотою – раз на три роки, тоді як атестують вчителів раз на п’ять років, а й способом оцінювання. Сертифікація, також перевірки методик викладання і знання педагогом дитячої психології.

Вчительське ЗНО проводитиме – як і оцінювання учнів – Український центр оцінювання якості освіти, а моніторинг роботи вчителя на місці –  регіональні підрозділи Держслужби якості освіти (ДСЯО). Офіційно розпочати сертифікацію мають у 2019-2020 роках, процес буде добровільним. А задля заохочення педагогам, які успішно впораються із сертифікацією, на 20 відсотків підвищать оклади. Коли ця процедура стане обов’язковою – поки не відомо.

Сертифікація педагогічних працівників

Сертифікація педагогічних працівників — це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи.

Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах виключно за його ініціативою.

Формування та забезпечення функціонування системи сертифікації педагогічних працівників здійснює центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Процедуру сертифікації педагогічних працівників здійснюють спеціально уповноважені державою установи, положення про які затверджує Кабінет Міністрів України.

За результатами успішного проходження сертифікації педагогічному працівнику видається сертифікат, який є дійсним упродовж трьох років. Успішне проходження сертифікації зараховується як проходження атестації педагогічним працівником.

Педагогічні працівники, які отримують доплату за успішне проходження сертифікації, впроваджують і поширюють методики компетентнісного навчання та нові освітні технології.

Педагогічні працівники, які мають сертифікат, можуть залучатися до проведення інституційного аудиту в інших закладах освіти, розроблення та акредитації освітніх програм, а також до інших процедур і заходів, пов’язаних із забезпеченням якості та впровадженням інновацій, педагогічних новацій і технологій у системі освіти.

Положення про сертифікацію педагогічних працівників розробляються центральними органами виконавчої влади, до сфери управління яких належать заклади освіти, та затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Положення про сертифікацію педагогічних працівників учителі  беруть участь у сертифікації виключно на добровільних засадах і можуть відмовитися від участі на будь-якому її етапі. МОН своїм Наказом № 1522 від 04.12.2020  визначило максимальний обсяг заяв, які можуть бути подані від кожної з областей на пропорційних засадах (залежно від наявної кількості вчителів початкової школи).