Еколого-економічне обґрунтування сівозміни: поняття та порядок оформлення: відмінності між версіями
Немає опису редагування |
м (Valentyna.nykonchuk перейменував сторінку з Еколого-економічне обґрунтування сівозміну, поняття та порядок оформлення на [[Еколого-економічне...) |
(Немає відмінностей)
|
Версія за 14:24, 7 грудня 2020
Нормативна база
- Земельний кодекс України (далі-ЗКУ)
- Закон України «Про охорону земель»;
- Закон України «Про землеустрій»;
- Постанова Кабінету Міністрів України від 02.11.2011 № 1134 «Про затвердження порядку розроблення проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміну та порядкування угідь»;
- Постанова Кабінету Міністрів України від 11.02.2010 № 164 «Про затвердження нормативів оптимального співвідношення культур у сівозмінах в різних природно-сільськогосподарських регіонах»;
Поняття
Еколого-економічне обґрунтування сівозміну являє собою комплекс дій, щодо організації сільськогосподарського виробництва і впорядкування сільськогосподарських угідь у межах землеволодінь та землекористувань для ефективного ведення сільськогосподарського виробництва, раціонального використання та охорони земель, створення сприятливого екологічного середовища і покращання природних ландшафтів.
Відповідно до статті 184 ЗКУ землеустрій передбачає складання проектів землеустрою, що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозмін, упорядкування угідь, а також розроблення заходів щодо охорони земель.
Сторони
Проект землеустрою що забезпечує еколого-економічне обґрунтування сівозміну розробляється на підставі укладеного договору між замовником та розробником проекту землеустрою.
Замовник
Замовником проекту еколого-економічне обґрунтування сівозміну може бути сільська, селищна, міська рада або районна, Київська, Севастопольська міська держадміністрація, землевласник, землекористувач.
Розробник
Розробниками проекту еколого-економічне обґрунтування сівозміну є:
юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;
фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.
Державний реєстр сертифікованих інженерів-землевпорядників.
Порядок оформлення
Для розроблення проекту землеустрою замовник укладає з виконавцем відповідний договір, істотними умовами якого є вартість і строки (не більш як три місяці) проведення робіт із землеустрою.
До договору замовник додає:
- документи, що підтверджують площу землеволодіння, землекористування;
- копію агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки;
- матеріали книги історії полів за останні три роки, актуальні матеріали польових геодезичних вишукувань та ґрунтових обстежень (у разі їх наявності).
Важливі аспекти!!!
Проект землеустрою розробляється відповідно до завдання на його розроблення, складеного з урахуванням нормативів оптимального співвідношення культур у сівозмінах в різних природно-сільськогосподарських регіонах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2010 р. № 164 (Офіційний вісник України, 2010 р., № 13, ст. 613), та оптимального співвідношення угідь і затвердженого замовником.
Проект землеустрою складається з документів та матеріалів, що визначені статтею 52 Закону України “Про землеустрій”.
Проект землеустрою не підлягає погодженню і затверджується замовником.
Відомості затвердженого проекту землеустрою підлягають в установленому порядку внесенню до державного земельного кадастру.
Копії матеріалів, отриманих у результаті проведення робіт із землеустрою, розробник передає до місцевого фонду документації із землеустрою.