Накладення заборони відчуження нерухомого майна

Нормативна база

• Цивільний кодекс України
• Закон України "Про нотаріат"
• Наказ Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 295/5 "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України"
• Наказ Міністерства юстиції України від 14 грудня 2012 року № 1844/5 "Про затвердження Порядку використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна"

Загальні поняття

Заборона на відчуження об'єкта нерухомого майна - перешкода у вільному розпорядженню майном.

Коли на майно накладено заборону на його відчуження, то власник конкретного об'єкта нерухомого майна не може розпорядитися ним, оскільки не має одного з елементів права власності - розпорядження цим майном, або ж не може розпорядитися ним без дозволу певних осіб, які мають чітко визначені конкретні майнові вимоги, що можуть бути реалізовані.

Згідно зі статтею 34 Закону України "Про нотаріат" (далі - Закон) нотаріуси України можуть вчиняти нотаріальні дії, зокрема у вигляді накладання та зняття заборони щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно), що підлягають державній реєстрації.

Порядок накладення заборони відчуження нерухомого майна

Нотаріус накладає заборону щодо відчуження житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна, майнових прав на нерухоме майно і транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації, за місцезнаходженням (місцем реєстрації) цього майна або за місцезнаходженням (місцем реєстрації) однієї із сторін правочину, в зв’язку з яким накладається заборона (підпункт 1.1 пункту 1 глави 15 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 295/5 (далі - Порядок).

Накладання заборони при одержанні повідомлення про смерть особи, що за життя склала спільний заповіт подружжя, провадиться нотаріусом за місцем відкриття спадщини.

Заборона відчуження майна накладається:

1. за повідомленням установи банку, підприємства чи організації про видачу громадянину позики (кредиту) на будівництво, капітальний ремонт чи купівлю житлового будинку (квартири);
2. при посвідченні договору застави (іпотеки) житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна, майнових прав на нерухоме майно, а також транспортного засобу, що підлягає державній реєстрації, або при посвідченні договору про внесення змін щодо предмета застави (іпотеки), якщо це передбачено договором;
3. за зверненням органу опіки та піклування з метою захисту особистих і майнових прав та інтересів дитини, яка має право власності або проживає у жилому будинку, квартирі, іншому приміщенні, на відчуження якого накладається заборона;
4. при посвідченні договору довічного утримання (догляду);
5. за повідомленням іпотекодержателя;
6. при видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно спадкоємцям фізичної особи, оголошеної померлою (строком на п'ять років);
7. при одержанні повідомлення про смерть одного з подружжя, які за життя склали спільний заповіт подружжя;
8. при посвідченні спадкового договору;
9. у всіх інших випадках, передбачених законом (пункт 2 глави 15 розділу ІІ Порядку).

Вчинення виконавчного напису
Заборона щодо відчуження нерухомого майна	посвідчувальний напис на повідомленні банку, підприємства чи організації про видачу позики (кредиту) на будівництво, капітальний ремонт чи купівлю житлового будинку, квартири
Заборона щодо відчуження за спадковим договором, договором довічного утримання (догляду), застави (іпотеки), при видачі свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно спадкоємцям фізичної особи, оголошеної померлою	посвідчувальний напис на всіх примірниках договору або свідоцтва про право на спадщину
Заборона щодо відчуження майна при одержанні повідомлення про смерть особи, яка за життя склала спільний заповіт подружжя	нотаріус, яким заведено спадкову справу, вчинюється накладення заборони на примірнику поданого нотаріусу заповіту, про що надсилається повідомлення нотаріусу, який посвідчив заповіт
Заборона щодо відчуження майна за зверненням органу опіки та піклування з метою захисту особистих і майнових прав та інтересів дитини, яка має право власності або проживає у жилому будинку, квартирі, іншому приміщенні	нотаріус вчиняє накладення заборони на копії рішення зазначеного компетентного органу

Накладання заборони щодо відчуження майна реєструється нотаріусами в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій та реєстрі для реєстрації заборон відчуження нерухомого та рухомого майна, арештів, накладених на майно судами, слідчими органами, і реєстрації зняття таких заборон та арештів (Державний реєстр речових прав на нерухоме майно) (підпункт 4.1 пункту 4 глави 15 розділу ІІ Порядку).

Див. також

• Зняття заборони відчуження нерухомого майна нотаріусом
• Порядок зняття обтяження, накладеного договором іпотеки