Комерційний кредит

НОРМАТИВНА БАЗА

1. Цивільний кодекс України.
2. Закон України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні”.
3. Закон України “Про обіг векселів в Україні”.
4. Закон України “Про господарські товариства”.
5. Постанова НБУ “Про затвердження інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті”.

Одним з джерел формування позичкового капіталу підприємства є комерційні кредити.

Комерційний кредит відіграє важливу роль у розвитку економіки держави. Останні події у світовій економіці свідчать про те, що необгрунтоване використання комерційного кредиту веде до фінансової кризи.

Комерційний кредит (продаж товарів з відстрочкою платежу) виник й утвердився внаслідок сталого незбігу потреб економічних суб'єктів з їхньою наявною у даний момент платоспроможністю.

Сукупність мікроекономічних відносин між господарюючими суб'єктами з приводу надання (одержання) комерційного кредиту становить фундамент національної кредитної системи.

Комерційний кредит - це договір, виконання якого пов'язане з переданням у власність другій стороні грошових коштів або речей, які визначаються родовими ознаками у вигляді авансу, попередньої оплати, відстрочення або розстрочення оплати товарів, робіт або послуг (ст. 1057 ЦК України).

Кредитні операції, що здійснюються відповідно до чинного законодавства України, можуть мати своїм об'єктом не тільки гроші, як загальний еквівалент товару, але і сам товар.

Поняття “Комерційний кредит”

Комерційний кредит - це товарна форма кредиту, що надається продавцями для покупців у вигляді відстрочки платежу за продані товари, надані послуги.

Комерційний кредит являє собою кредитну угоду між двома підприємствами. Об’єктом комерційного кредиту слугує товарний капітал, а його суб’ктами виступають агенти товарної угоди (контракту): в якості кредитора виступає підприємство-продавець, в якості позичальника - підприємство-покупець. В умовах комерційного кредиту постачальник надає відстрочку платежу за товар під зобов'язання боржника повернути у визначений строк суму основного боргу, а в окремих випадках і нараховуються відсотки. Комерційний кредит, як правило, передбачає включення вартості за користування кредитом в ціну товару, продукції.

В економічному значенні комерційний товарний кредит є одним із способів збільшити свій оборотний капітал та формою ко роткострокового фінансування. Його головною перевагою є доступність. При комерційному товарному кредиті в таку операцію включаються тільки ресурси постачальника. Це матеріальні ресурси, що не обов'язково тимчасово вивільняються, в процесі кругообігу фондів. Вони знаходяться у формі матеріальних фондів на одній із стадій їх кругообігу у вигляді готового продукту.

Види комерційного кредиту

З урахуванням світового досвіду виділяють наступні види комерційного кредиту:

• фірмовий кредит;
• вексельний (обліковий кредит);
• відкритий рахунок;
• факторинг.

Фірмовий кредит

Фірмовий кредит - це традиційна форма кредитування, при якій постачальник (продавець) надає кредит покупцеві у формі відстрочки платежу. Різновидом фірмового кредиту є аванс покупця, який виплачується постачальнику після підписання договору.

Важливим елементом позичкового капіталу підприємства є одержані аванси від клієнтів. Йдеться про одержані аванси під поставку матеріальних цінностей або під виконання робіт, а також суми попередньої оплати покупцями і замовниками рахунків постачальника за продукцію і виконані роботи. Аванси можуть бути як коротко-, так і довгостроковими.

Оцінка вартості залучення короткострокових авансів здійснюється за тією ж методологією, що і товарних кредитів. Одним з чинників виникнення поточної заборгованості за авансами одержаними є уникнення ризику неплатежів за поставлені товари.

Довгострокові аванси як джерело формування позичкового капіталу використовуються при виконанні крупних замовлень, зокрема в будівництві, суднобудуванні, великому верстатобудуванні та в деяких інших галузях. Аванси від замовників відіграють такі функції:

• фінансування та підтримання ліквідності позичальника;
• перевірки платоспроможності замовника;
• гарантії, що замовник викупить замовлення у разі його готовності.
  

З метою зменшення ризику нецільового використання авансів і невиконання замовлення в зарубіжній практиці замовники за кредитне забезпечення, як правило, вимагають надання банківських гарантій.

Строки, на які одержуються аванси, залежать від стандартних умов оплати замовлень у тій чи іншій галузі, строків виконання замовлення та результатів переговорів між замовником і виконавцем. Частина суми контракту може бути сплачена одразу після його укладення, частина — після виконання певного (проміжного) етапу замовлення, решта — після підписання акту приймання-здачі.

Як правило, на кредит у формі авансів проценти не нараховуються. Однак у теорії і практиці можна зустріти різні методи оцінки вартості залучення цього виду позичкового капіталу. За одним з методів вартість капіталу визначається як різниця між ціною виконання замовлення за відсутності авансових платежів та ціною цього ж замовлення із здійсненням таких платежів. За іншим методом ставка процента за користування авансом визначається на основі інструментарію розрахунку вартості грошей у часі з використанням як ставки дисконтування (чи нарощування) середньої процентної ставки на кредитному ринку.

Фірмовий кредит передбачає взаємозв'язок торговельної і кредитної угод. Закінчення торгової операції збігається з початком кредитної угоди, яка буде завершена при погашенні підприємством-позичальником заборгованості по позичці. Кредитна і товарна угоди оформляються одночасно. Особливість комерційного кредиту полягає в тому, що угода позики не є головною метою. Кредитна угода супроводжує угоді купівлі-продажу, сприяючи швидкій реалізації товарів.

В умовах фірмового кредиту підприємство-покупець може передати кредитору вексель як боргове свідоцтво і зобов'язання платежу. Учасники кредитних відносин у цьому випадку регулюють свої господарчі відносини та створюють платіжні засоби у вигляді векселів - оформлених письмових обставин боржника сплатити кредитору зазначену суму у визначений термін.

Вексельний (обліковий) кредит

Вексельний (обліковий) кредит - це кредит продавця векселетримачу шляхом покупки (обліку) векселя до настання терміну платежу. У разі оформлення комерційного кредиту за допомогою векселя інших угод про надання кредиту не укладається. Вексель допомагає вирішити проблему нестачі обігових коштів і високої вартості кредитних ресурсів.

Власник векселя отримує від банку суму, вказану у векселі, за мінусом облікового відсотка, комісійних платежів та інших витрат. Векселі можуть бути як коротко-, так і довгостроковими. Основною метою надання товарних кредитів є стимулювання збуту продукції та прив’язка окремих перспективних клієнтів до постачальника. Зрозуміло, що за інших рівних умов клієнти закуповуватимуть товари у тих постачальників, які пропонують вигідніші умови розрахунків, зокрема надають товарні кредити чи знижки. Відповідні відстрочки платежів надаються, як правило, постійним клієнтам. Якщо відносини товарного кредитування є стабільними, то такого роду короткострокові кредити набувають довгострокового характеру. Сторони можуть продовжити термін оплати, тобто здійснити пролонгацію векселя, яка буває пряма, проста і непряма. При прямій пролонгації векселя робиться відповідний запис на векселі, засвідчена підписами сторін. При простій пролонгації такий запис не робиться. При непрямій пролонгації складається новий вексель, а старий вилучається з обігу.

Погашення комерційного кредиту, оформленого з допомогою векселя, може здійснюватися шляхом:

1. сплати боржником за векселем;
2. передачі (індосаменту) векселя іншій юридичній особі (крім банків та інших кредитних установ);
3. врахування векселя — придбання векселя банком до настання строку платежу за ним у векселедержателя за грошові кошти з дисконтом (переоформлення комерційного кредиту на банківський).
   

Повернення вексельного кредиту здійснюється на підставі повідомлень банку про оплату векселя.

Облікова ставка за векселем представляє собою відсоткову ставку, яка застосовується для розрахунку величини облікового відсотка.

Облік векселя - це купівля векселя до настання строку його оплати. При обліку векселя стягується визначений відсоток. Обліковий відсоток являє собою різницю між номіналом векселя та сумою, сплаченою банку при його купівлі.

Комерційні банки, здійснюючи операції з векселями, можуть одночасно застосовувати декілька облікових ставок. Ці ставки називають приватними обліковими ставками.

До основних операцій з векселями, які можуть здійснюватися підприємствами, належать: купівля-продаж, застава, передача до врахування; міна; передача іншій особі шляхом індосаменту тощо. Важливим є те, що на передачу (індосамент) векселя в розрахунок за отримані товари (роботи, послуги) не нараховується ПДВ.

Вексель - один з найстаріших і найважливіших фінансових інструментів активної реалізації товарно-грошових відносин і комерційного кредиту. У країнах з розвиненими фінансовими системами, наприклад у Німеччині, вексель займає дуже гідне місце у фінансовому обороті - 20-25%. І це при наявності сучасних електронних кредитів, які можна оформити протягом години.

Вексель дозволяє пом'якшити рівень неплатежів, прискорює залучення в оборот матеріальних ресурсів, стимулює скорочення у підприємств запасів товарно-матеріальних цінностей, прискорює розрахунки в економіці.

Відкритий рахунок

Відкритий рахунок - це договір, прийнятий обома сторонами, у відповідності з яким покупець може робити періодичні закупівлі без звернення за кредитом в кожному окремому випадку. Порядок здійснення угоди такий: коли покупець замовляє товар, він негайно відвантажується, а платіж за нього здійснюється у визначені терміни після одержання рахунку.

Факторинг

Факторинг (від англ. factor - посередник) - це різновид торгово-комісійної операції, пов'язаної з кредитуванням нестачу оборотних коштів. Факторинг являє собою інкасування дебіторської заборгованості покупця і є специфічною різновидністю короткострокового кредитування та посередницької діяльності. Факторинг включає в себе:

• стягнення дебіторської заборгованості покупця;
• надання продавцю короткострокового кредиту;
• звільнення продавця від кредитних ризиків за операціями.
  

Основна мета факторингу - це отримання коштів негайно або у термін, визначений договором. У результаті продавець не залежить від платоспроможності покупця. Банк укладає договір з покупцем про гарантування його платежів у разі виникнення фінансових труднощів чи з продавцем і покупцем про переуступку не сплачених у строк платіжних документів факторинговому відділу банку.

Фінансові агенти

Фінансовими агентами можуть бути банки та інші кредитні організації, а також комерційні організації, мають дозвіл (ліцензію) на здійснення даного виду діяльності, тобто факторингу.

Предметом поступки, під яку надається фінансування, може бути як грошова вимога, термін платежу по якій уже настав (існуюча вимога), так і право на одержання коштів, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Наступна поступка грошового вимоги фінансовим агентом не допускається, якщо інше не передбачено в договорі.

Боржник зобов'язаний здійснити платіж конкретному фінансовому агенту за умови, що він одержав від клієнта або від фінансового агента письмове повідомлення про відступлення грошової вимоги даного фінансовому агенту в повідомленні визначено підлягає виконанню грошове вимога, а також вказаний фінансовий агент, якому повинен бути здійснений платіж. На прохання боржника фінансовий агент зобов'язаний у розумний строк надати боржникові доказів того, що відступлення грошової вимоги даного фінансовому агенту дійсно мала місце.

У разі звернення фінансового агента до боржника з вимогою здійснити платіж боржник має право пред'явити до заліку свої засновані на договорі з клієнтом грошові вимоги, які вже були у боржника до часу отримання ним повідомлення про відступлення вимоги фінансовому агенту.

Взаємовідносини банку та продавця з факторингу регулюються договором, який називається "договір фінансування під поступку грошової вимоги". При укладенні договору банк перевіряє кредитоспроможність продавця і покупця і з урахуванням цього визначає граничну суму по операціях факторингу, у межах якої постачання товарів може проводитися без ризику неотримання платежу. В рамках даної суми банк автоматично оплачує переуступаемые йому платежі.

Договір може бути відкритим і закритим (конфіденційним). При відкритому договорі дебітор повідомляє про участь у факторингової операції, при закритому дебітори не ставляться в популярність про наявність факторингового договору. У договорі також зазначається, передбачено чи ні право регресу, тобто зворотної переуступки вимог (повернення їх до продавця).

Вартість кредиту

Важливим питанням, пов’язаним з комерційним кредитуванням, є вартість кредиту. Ця вартість залежить від таких основних чинників:

• рівня знижки до базової ціни (сконто) товару у разі здійснення дострокових розрахунків;
• періоду, протягом якого надаються знижки;
• періоду відстрочення платежів.

У разі, якщо постачальник відвантажує продукцію з відстрочкою платежу, не передбачаючи при цьому жодних знижок за дострокову оплату, то вартість залучення такого товарного кредиту для позичальника дорівнюватиме нулю. Якщо ж умовами контракту передбачена залежність ціни товару від строків розрахунків, тобто встановлені певні знижки до базової ціни у разі здійснення дострокових платежів, то втрачений дохід покупця (відповідно сплата завищеної ціни за товар) в результаті отримання товарного кредиту можна трактувати як плату за користування позичковим капіталом. Ефективна ставка процента для позичальника (Re) за товарним кредитом може розраховуватися за такою формулою: Re = • 360, (1) де SK — величина знижки (%); h — період дії знижки (днів); z — тривалість відстрочки платежу (днів).

Зрозуміло, що чим більшими є знижка до базової ціни і період її дії, тим вищою буде вартість залучення товарного кредиту. За інших рівних умов чим більшим є період відстрочення платежів, тим нижчою буде вартість кредиту.

На практиці досить часто використовують ще один алгоритм розрахунку ставки процента за користування товарним кредитом, який, на думку багатьох фінансистів, дає можливість точнішого визначення вартості залучення товарного кредиту: Re = . (2) Товарний кредит доцільно використовувати в тому разі, коли процентна ставка за його використання буде меншою, ніж ставка за банківський кредит, який підприємство може отримати на аналогічний період.

Особливості такого кредиту

Для постачальника кредитна операція переплітається з моментом продажу товару, що не тільки прискорює реалізацію, але і приносить додатковий дохід у формі відсотка, який включається у вартість товару. При використанні товарного кредиту у позичальника відпадає необхідність в авансуванні грошей в черговий оборот фондів, так як досягається тимчасова економія грошових коштів для розрахунків з постачальниками.

Позичальнику вигідніше вдатися до товарної форми кредиту, ніж отримати грошовий кредит (наприклад, банківський) для негайної оплати матеріальних цінностей. Використання договору банківського кредиту тягне за собою труднощі, пов'язані із значними більш високими витратами і, як правило, необхідністю вилучення з обороту певного об'єму майна (наприклад, при заставі). Товарний кредит підприємство може одночасно як одержувати так і видавати. Тому для окремого суб'єкта розмір комерційного кредиту на наш погляд можна визначити як різницю між вартістю товарів, поставлених на умовах відстрочення платежу і товарів, отриманих від постачальника на аналогічних умовах. Комерційний кредит допускає взаємозв'язок торгової і кредитної операцій. Закінчення торгової (комерційній) операції співпадає з початком кредитної операції, яка, у свою чергу, буде завершена при погашенні позичальником заборгованості по кредиту.

Особливістю комерційного кредиту є те, що така операція не є головною метою господарської діяльності. Вона супроводжує договори купівліпродажу, сприяє якнайшвидшій реалізації товарів, і оформляється під час здійснення торгової операції.

Використання комерційного товарного кредиту в сучасних умовах є природним результатом розвитку товарно-грошових відносин, відмови від монопольної практики банківського кредитування. Полегшуючи реалізацію товару, такий кредит сприяє прискоренню кругообігу капіталу; розширенню його масштабів; служить додатковим чинником відновлення збалансованості грошової і товарної маси та стабілізує економіку.

Переваги комерційного кредиту

Використання комерційного кредиту в сучасних умовах є природним результатом розвитку товарно-грошових відносин, різних форм власності, відмови від сформованої монопольної практики банківського кредитування.

Комерційний кредит сприяє перерозподілу капіталів між підприємствами і галузями. Виконуючи перерозподільну функцію, він може певною мірою замінювати банківський кредит. При цьому постачальники - кредитори мають більш легкий доступ до банківських ресурсів (через операцію обліку векселів у банку), ніж позичальник, що знаходиться в скрутному фінансовому становищі.

Комерційний кредит полегшує реалізацію товару, сприяє, в кінцевому рахунку, прискорення кругообігу капіталу. Переваги комерційного кредиту у тому, що він:

• сприяє відновленню збалансованості грошової і товарної маси;
• дозволяє отримати реальне визнання суспільної корисності і вартості товару, що підтверджує товарну забезпеченість грошей;
• здійснює оперативність надання коштів у товарній формі - має технічну простоту оформлення;
• активізує механізм мобілізації вільних товарних ресурсів та їх перерозподілу;
• скорочує витрати підприємств-позичальників, так як ціна за користування комерційним кредитом, як правило, менше, ніж процентна ставка за банківським кредитом;
• розширює можливості підприємств маневрувати оборотними коштами;
• сприяє наданню взаємної фінансової підтримки підприємствами;
• сприяння розвитку позикового ринку. Недоліки комерційного кредиту:
• обмеженість застосування у часі та розмірах;
• вимушений з боку постачальника характер відстрочки платежу;
• сильний вплив банківської сфери при обліку векселів;
• наявність кредитних ризиків для постачальника і банків. Головний ризик несе постачальник товарів, оскільки для нього ця угода означає іммобілізацію коштів, ризик при зміні ціни товару, при недотриманні одержувачем термінів оплати та при банкрутстві покупця.
  

Певний ризик несе банк при обліку векселя. Так як у випадку банкрутства боржника банк не отримає суму зобов'язання у покупця, ризик пов'язаний з можливим подорожчанням кредиту.