Форс-мажор: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Рядок 15: Рядок 15:
<br />
<br />


За терміном дії форс-мажорні обставини поділяються на такі категорії:  
'''За терміном дії форс-мажорні обставини поділяються на такі категорії:'''


* тривалі, до яких належать, передусім заборона експорту (іноді й імпорту), війна, заколоти, блокада, валютні обмеження або інші заходи уряду чи його органів;
* тривалі, до яких належать, передусім заборона експорту (іноді й імпорту), війна, заколоти, блокада, валютні обмеження або інші заходи уряду чи його органів;

Версія за 07:53, 11 грудня 2018

Форс-мажор та випадок (казус)

Форс-мажор - є надзвичайні та невідворотні обставини, що об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань та обов’язків, що передбачені умовами договору. Перелік таких обставин є доволі об’ємним, він поділяється загалом на різного роду стихійні лиха (епідемія, повінь, землетрус тощо) та суспільні біди (війна, акти тероризму, масові заворушення і таке інше).
Законодавець поряд з поняттям форс-мажор також передбачив таке поняття, як «випадок» (казус), під яким на практиці розуміється подія, яка не була передбачена та попереджена через раптовість її настання, але якби її можна було б передбачити, вона могла б бути відвернута. За таких умов особа звільняється від відповідальності якщо доведе, що вчинила усі необхідні дії для належного виконання своїх зобов’язань.

Категорії форс-мадорних обставин

Форс-мажорні обставини поділяються на такі категорії:

  • повінь (але щорічний розлив річок не є форс-мажорною обставиною), землетрус, шторм, осідання грунту, цунамі, інші стихійні лиха природи; епідемії;
  • пожежі, вибухи, вихід з ладу чи пошкодження машин та устаткування;
  • страйки, саботаж, локаут та інші непередбачені зупинки на виробництві;
  • оголошена чи неоголошена війна, революція, масові безпорядки, піратство;
  • законні або незаконні дії органів державної влади чи управління та їх структурних підрозділів, які перешкоджають виконанню контракту (наприклад, ембарго на експорт певних товарів, валютні обмеження тощо).


За терміном дії форс-мажорні обставини поділяються на такі категорії:

  • тривалі, до яких належать, передусім заборона експорту (іноді й імпорту), війна, заколоти, блокада, валютні обмеження або інші заходи уряду чи його органів;
  • короткострокові, до яких належать пожежа, повінь, стихійні лиха, замерзання моря або порту, закриття морських проток, які лежать на звичайному морському шляху, між портами навантаження та розвантаження, відхилення на шляху, викликані воєнними діями тощо.

Настання форс-мажорних обставин може мати такі наслідки:

  • строк виконання зобов'язань стороною, на яку впливають такі обставини, відсуваються на весь період їх дії, маючи на увазі і ліквідацію їх наслідків; при цьому ця сторона не може бути звинувачена у простроченні поставки;
  • виконання контракту для сторін стає економічно недоцільним, що трапляється при тривалій дії обставин, і кожна із сторін має право відмовитися від повного або часткового виконання зобов'язань за договором; при цьому жодна з сторін не буде мати права вимагати від іншої сторони відшкодування збитків та виплати неустойки.

Документ, яким буде підтверджуватись настання обставин непереборної сили.

У всьому світі його видають національні торгово-промислові палати. Граничний строк дії форс-мажору, після якого партнери мають право анулювати взаємні зобов 'язання. Його тривалість встановлюється з урахуванням строку виконання контракту, характеру товару, способу продажу, торгових звичаїв. Наприклад, для продуктів, що швидко псуються, він приймається рівним 15-30 днів, у контрактах на обладнання - 3—12 місяців, на інші товари - 1-4 місяці. При цьому обумовлюється, що жодна із сторін не буде мати права на відшкодування іншою стороною валютних збитків. Як виняток, покупець може вимагати повернення виплаченого авансу. Але це може виявитися безрезультатним, оскільки складно довести, що продавець не витратив одержані суми до виникнення форс-мажору (на проектні роботи, виготовлення оснащення, придбання матеріалів тощо).

Нормативна база

Закон України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 2 грудня 1997 року N 671/97-ВР;