Право на пільговий проїзд у громадському транспорті: відмінності між версіями

Матеріал з WikiLegalAid
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 112: Рядок 112:
Попри те, що пільговий проїзд передбачений законодавством, більшість перевізників порушують права людей.  
Попри те, що пільговий проїзд передбачений законодавством, більшість перевізників порушують права людей.  
Згідно зі статтею 37 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільному перевізнику, який здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, забороняється відмовлятися від пільгового  перевезення,  крім випадків, передбачених законом. Безпідставна відмова від пільгового перевезення тягне за собою відповідальність згідно із законом.  
Згідно зі статтею 37 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільному перевізнику, який здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, забороняється відмовлятися від пільгового  перевезення,  крім випадків, передбачених законом. Безпідставна відмова від пільгового перевезення тягне за собою відповідальність згідно із законом.  
Відповідно до частини сьомої  статті 133-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення справи про адміністративні правопорушення безпідставна відмова від передбаченого законом пільгового перевезення громадян тягне за собою накладення штрафу на водіїв транспортних засобів, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності в розмірі восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.<br />
Відповідно до частини сьомої  статті 133-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме - безпідставна відмова від передбаченого законом пільгового перевезення громадян тягне за собою накладення штрафу на водіїв транспортних засобів, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності в розмірі восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.<br />
Згідно зі статтею 229 Кодексу України про адміністративні правопорушення  справи про адміністративні правопорушення, зв'язані з порушенням правил  надання  послуг пасажирського  автомобільного  транспорту,  правил  користування автомобільним транспортом  та  електротранспортом (в тому числі у разі вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною сьомою статті  133-1) розглядають  органи  автомобільного  транспорту    та    електротранспорту (тролейбус, трамвай). Від імені цих органів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення у даному випадку мають право: на  автомобільному  транспорті - керівник  центрального органу  виконавчої  влади,  що  забезпечує  реалізацію  державної політики  з питань безпеки на наземному  транспорті, та його заступники, керівник  територіального  органу центрального органу виконавчої  влади,  що  забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його заступники.<br />
Згідно зі статтею 229 Кодексу України про адміністративні правопорушення  справи про адміністративні правопорушення, зв'язані з порушенням правил  надання  послуг пасажирського  автомобільного  транспорту,  правил  користування автомобільним транспортом  та  електротранспортом (в тому числі у разі вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною сьомою статті  133-1) розглядають  органи  автомобільного  транспорту    та    електротранспорту (тролейбус, трамвай). Від імені цих органів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення у даному випадку мають право: на  автомобільному  транспорті - керівник  центрального органу  виконавчої  влади,  що  забезпечує  реалізацію  державної політики  з питань безпеки на наземному  транспорті, та його заступники, керівник  територіального  органу центрального органу виконавчої  влади,  що  забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його заступники.<br />

Версія за 12:44, 9 листопада 2018

Нормативна база

№ 3551-XII]

N 875-XII ]

  • [http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2011-12 Закон України від «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від

20.12.1991 року № 2011-XII]

Категорії громадян, які мають право на пільговий проїзд у громадському транспорті

В Україні існують такі категорії громадян, які мають право на пільговий проїзд у громадському транспорті:

  1. Учасники бойових дій, а також особи, прирівняні до них (в тому числі й учасники АТО) (на підставі посвідчення учасника бойових дій, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - також електронного квитка, який видається на безоплатній основі);
  2. Особи з інвалідністю внаслідок війни та прирівняні до них особи (на підставі посвідчення встановленого зразка, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - також електронного квитка, який видається на безоплатній основі);
  3. Особа, яка супроводжує особу з інвалідністю I групи (на підставі посвідчення встановленого зразка, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - також електронного квитка, який видається на безоплатній основі, якого супроводжує одна особа);
  4. Громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесені до 1 категорії (на підставі посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи ( категорія 1 серія А (з вкладкою), а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - також електронного квитка, який видається на безоплатній основі);
  5. Учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що належать до 2 категорії (на підставі посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС зі штампом червоного кольору «Перереєстровано» (категорія 2 серія А), а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - також електронного квитка, який видається на безоплатній основі);
  6. Діти, яким встановлено інвалідність, пов’язану з Чорнобильською катастрофою (на підставі посвідчення встановленого зразка ((серія Д) (з вкладкою до посвідчення)), а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - також електронного квитка, який видається на безоплатній основі);
  7. Особи з інвалідністю І, ІІ груп (на підставі посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги в яких зазначено групу та причину інвалідності, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - також електронного квитка, який зареєстрований у зазначеній системі і видається на безоплатній основі);
  8. Особи з інвалідністю по зору І-ІІ груп (на підставі відповідного посвідчення, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - також електронного квитка, який видається на безоплатній основі.);
  9. Діти з інвалідністю (на підставі посвідчення, в яких зазначено категорію «дитина з інвалідністю», а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - також електронного квитка, який видається на безоплатній основі. );
  10. Особи, які супроводжують осіб з інвалідністю I групи або дітей з інвалідністю (не більше однієї особи, яка супроводжує особу з

інвалідністю I групи або дитину з інвалідністю) за наявності посвідчення чи довідки, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - також електронного квитка, який видається на безоплатній основі;

(Особам  з  інвалідністю,  які  не  мають  права  на пенсію чи соціальну  допомогу  відповідно  до  законів України "Про державну соціальну  допомогу  особам  з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю",  "Про  державну  соціальну  допомогу особам,  які  не  мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", пільги надаються на підставі довідки, що безоплатно видається  структурними підрозділами соціального захисту населення районних,   районних  у  містах  Києві  та  Севастополі  державних адміністрацій,  виконавчими   органами   міських  рад  за  місцем проживання, в якій зазначаються прізвище, ім’я, по батькові, група та  причина інвалідності, а також у відповідних випадках - основні нозологічні  форми  захворювань  (по  зору,  слуху  та з ураженням опорно-рухового апарату). Порядок видачі такої довідки та її форма затверджуються центральним органом виконавчої влади, що  забезпечує формування  державної політики у сфері соціального захисту населення);

11 Пенсіонери за віком (на підставі посвідчення встановленого зразка чи довідки, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - також електронного квитка, який зареєстрований у зазначеній системі і видається на безоплатній основі);

12 Військовослужбовці, які стали особами з інвалідністю внаслідок бойових дій, учасники бойових дій та прирівняні до них особи, а також батьки військовослужбовців, які загинули чи померли або пропали безвісти під час проходження військової служби, користуються правом безоплатного проїзду всіма видами міського пасажирського транспорту загального користування (крім таксі) в межах адміністративного району за місцем проживання (на підставі посвідчення інваліда війни, учасника бойових дій або посвідчення члена сім’ї загиблого, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - також електронного квитка, який видається на безоплатній основі);

13 Реабілітовані особи, які стали особами з інвалідністю внаслідок репресій або є пенсіонером (за наявності посвідчення встановленого зразка, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - також електронного квитка, який видається на безоплатній основі);

14 Діти з багатодітної сім’ї (на підставі посвідчення встановленого зразка (посвідчення дитини з багатодітної сім'ї), а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - також електронного квитка, який видається на безоплатній основі);

15 Ветерани військової служби, ветерани органів внутрішніх справ, ветерани Національної поліції, державної пожежної охорони, ветерани податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України, ветерани служби цивільного захисту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України (на підставі посвідчення встановленого зразка, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - також електронного квитка, який видається на безоплатній основі);

16 Діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування, що виховуються або навчаються у навчально-виховних та навчальних закладах (єдиний квиток, а у разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду реалізація права на безплатний проїзд здійснюється шляхом реєстрації електронного квитка в автоматизованій системі обліку оплати проїзду);

17 Діти до 6 років (без зайняття окремого місця для сидіння).

Пільговий проїзд для вищевказаних категорій громадян передбачається такими нормативно-правовими актами як: Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»:

  • пункт 7 частини першої статті 12 — учасники бойових дій та особи, прирівняні до них мають право на безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання;
  • пункт 7 частини першої статті 13 – особи з інвалідністю внаслідок війни та прирівняні до них особи мають право на безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання. Це право поширюється і на особу, яка супроводжує особу з інвалідністю I групи;


Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»:

  • пункт 15 частини першої статті 20 — Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1 надається безплатне користування всіма видами міського та приміського транспорту (крім таксі, в яких число посадочних місць для пасажирів не більше 9) на території України;
  • пункт 9 частини першої статті 21 — безплатне користування всіма видами міського та приміського транспорту (крім таксі) на території України для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які належать до категорії 2;
  • пункт 1 частини третьої статті 30 — діти, яким встановлено інвалідність, пов’язану з Чорнобильською катастрофою, мають право на безплатне користування всіма видами міського та приміського транспорту (крім таксі з числом посадочних місць для пасажирів не більше 9) на території України.

Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні»:

  • стаття 38-1 — особи з інвалідністю I та II групи, діти з інвалідністю та особи, які супроводжують осіб з інвалідністю I групи або дітей з інвалідністю (не більше однієї особи, яка супроводжує особу з інвалідністю I групи або дитину з інвалідністю), мають право на безплатний проїзд у пасажирському міському транспорті (крім таксі).
  • особи з інвалідністю, діти з інвалідністю та особи, які супроводжують осіб з інвалідністю першої групи або дітей з

інвалідністю (не більше однієї особи, яка супроводжує особу з інвалідністю або дитину з інвалідністю), мають право на 50-відсоткову знижку вартості проїзду на внутрішніх лініях (маршрутах) повітряного, залізничного, річкового та автомобільного транспорту в період з 1 жовтня по 15 травня. Пільгове перевезення осіб з інвалідністю здійснюють усі підприємства транспорту незалежно від форми власності та підпорядкування відповідно до Закону України "Про транспорт" ( 232/94-ВР ). Звуження змісту та обсягу права осіб з інвалідністю на пільговий проїзд транспортом не допускається.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»:

частина четверта статті 14 — військовослужбовці, які стали особами з інвалідністю внаслідок бойових дій, учасники бойових дій та прирівняні до них особи, а також батьки військовослужбовців, які загинули чи померли або пропали безвісти під час проходження військової служби, користуються правом безоплатного проїзду всіма видами міського пасажирського транспорту загального користування (крім таксі) в межах адміністративного району за місцем проживання, залізничного та водного транспорту приміського сполучення та автобусами приміських маршрутів. Вони мають право на 50-відсоткову знижку при користуванні міжміським залізничним, повітряним, водним та автомобільним транспортом відповідно до закону.

Закон України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років» передбачає:

абзац четвертий частини п'ятої статті 6 — якщо реабілітована особа згідно з статтею 1 цього Закону стала особою з інвалідністю внаслідок репресій або є пенсіонером, їй надається право на безплатний проїзд всіма видами міського пасажирського транспорту (крім таксі) та на автомобільному транспорті загального користування (за винятком таксі) в сільській місцевості в межах адміністративного району.

Закон України «Про охорону дитинства»:

пункт 4 частини шостої статті 13 — діти з багатодітних сімей мають право на безоплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту (крім таксі), автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання.

Закон України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист»:

пункт 11 статті 6 передбачає безоплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту (за винятком таксі), автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських маршрутів у межах України для ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції, державної пожежної охорони, ветеранів податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України, ветеранів служби цивільного захисту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України.

Постанова Кабінету Міністрів України від 16 серпня 1994 № 555 «Про поширення чинності постанови КМУ від 17.05.93 № 354»:

цією постановою право безплатного проїзду на міському пасажирському транспорті загального користування (крім метрополітену і таксі) та приміських маршрутах поширено також на інвалідів.

Постанова Кабінету Міністрів України від 17 травня 1993 № 354 «Про безплатний проїзд пенсіонерів на транспорті загального користування»:

цією постановою введено безплатний проїзд для пенсіонерів за віком на міському пасажирському транспорті загального користування (крім метрополітену і таксі) та приміських маршрутах.

Постанова Кабінету Міністрів України від 05 квітня 1994 № 226 «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування»: абзац перший пункту 11 — передбачити для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, що виховуються, або навчаються у навчально-виховних та навчальних закладах, єдиний квиток, який дає право на безплатне відвідування кінотеатрів, виставок, музеїв, спортивних споруд, безплатний проїзд у громадському міському (приміському) транспорті (крім таксі).

Механізм відшкодування перевізникам збитків від перевезення населення пільгових категорій

У Законі України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» видатки у вигляді субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян не передбачені, відтак виплати за пільговий проїзд фінансуються за рахунок місцевих бюджетів. Стаття 91 Бюджетного кодексу України передбачає видатки з місцевого бюджету на місцеві програми соціального захисту окремих категорій населення та компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян. Таким чином, у 2018 році надання пільг окремим категоріям громадян та фінансування втрат громадського транспорту від перевезення пільговиків покладено на органи місцевої влади та місцевого самоврядування. Місцеві органи виконавчої влади оперативно впливають на зміну ситуацій на місцях щодо реалізації пільгових перевезень та самостійно визначають їхні обсяги і передбачають видатки, забезпечуючи при цьому контроль за ефективним і цільовим використанням коштів на зазначену мету.

Порядок оскарження безпідставної відмови від передбаченого законом пільгового перевезення громадян

Попри те, що пільговий проїзд передбачений законодавством, більшість перевізників порушують права людей. Згідно зі статтею 37 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільному перевізнику, який здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, забороняється відмовлятися від пільгового перевезення, крім випадків, передбачених законом. Безпідставна відмова від пільгового перевезення тягне за собою відповідальність згідно із законом. Відповідно до частини сьомої статті 133-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме - безпідставна відмова від передбаченого законом пільгового перевезення громадян тягне за собою накладення штрафу на водіїв транспортних засобів, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності в розмірі восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно зі статтею 229 Кодексу України про адміністративні правопорушення справи про адміністративні правопорушення, зв'язані з порушенням правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, правил користування автомобільним транспортом та електротранспортом (в тому числі у разі вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною сьомою статті 133-1) розглядають органи автомобільного транспорту та електротранспорту (тролейбус, трамвай). Від імені цих органів розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення у даному випадку мають право: на автомобільному транспорті - керівник центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його заступники, керівник територіального органу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його заступники.

У разі безпідставної відмови у безкоштовному проїзді потрібно:

уточнити назву та контактні дані перевізника; по можливості, дізнатися прізвище, ім’я та по-батькові водія; записати номер транспортного засобу; час та маршрут, а також придбати квиток та зберегти його (у разі захисту свого права через суд бажана наявність свідків). Також у випадку порушення права на пільговий проїзд в міському або приміському транспорті можна звернутись за захистом свого права до працівників поліці та до територіального управління Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) (Центральний апарат знаходиться за адресою пр. Перемоги, 14, м. Київ, 01135). У скарзі або заяві необхідно вказувати дату, час, номер маршруту та державний номерний знак маршрутки, водій якої допустив порушення.