Договір контрактації сільськогосподарської продукції

Матеріал з WikiLegalAid
Версія від 13:05, 7 серпня 2024, створена Volodymyr.markovskyi (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

Нормативна база

Загальні положення

Державна закупка сільськогосподарської продукції здійснюється за договорами контрактації, які укладаються на основі державних замовлень на поставку державі сільськогосподарської продукції.

Договір контрактації — це тип договору купівлі-продажу, за яким виробник сільськогосподарської продукції зобовʼязується у певний термін передати контрактанту (заготівельнику) виготовлену продукцію. Водночас контрактант має оплатити її за цінами, що зазначені в документі. Предметом договору контрактації є сільськогосподарська продукція, яка ще тільки виготовляється (вирощується). Таким чином, контрактація дозволяє укласти договір на закупівлю продукції наперед, даючи гарантії її поставки. Тобто за договором контрактації виробник сільськогосподарської продукції (далі - виробник) зобов'язується передати заготівельному (закупівельному) або переробному підприємству чи організації (далі - контрактанту) вироблену ним продукцію у строки, кількості, асортименті, що передбачені договором, а контрактант зобов'язується сприяти виробникові у виробництві зазначеної продукції, прийняти і оплатити її.

Основні етапи оформлення договору:

  1. Договір укладається шляхом пропозиції однієї зі сторін і прийняття пропозиції укласти договір іншою стороною.
  2. Виробник і контрактант проводять переговори щодо визначення особливостей продукції, зобовʼязань і відповідальності сторін.
  3. Після досягнення згоди, складається договір, в якому зазначаються: реквізити обох сторін, вимоги до виду, якості та способу передачі продукції від виробника до контрактанта.
  4. Сторони укладають і підписують договір. Якщо одна зі сторін є юридичною особою, право підпису мають уповноважені підписанти за наявності підтверджуючих документів.
  5. Виробник готує продукцію до поставки та надає тару для її доставки контрактанту.
  6. Контрактант має прийняти всю продукцію, якщо не відбулося порушення умов договору, та оплатити її.

До договору контрактації застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено договором або законом, але є особливості.

Особливості договору контрактації сільськогосподарської продукції

Договір контрактації поєднує в собі ознаки договорів підряду, поставки та купівлі-продажу. Розглянемо особливості, які відрізняють цей тип договору від інших. Сторони Є дві сторони договору: виробник; контрактант (заготівельник). Контрактантом може бути юридична чи фізична особа. В разі поставки продукції державі, контрактантом виступає державний орган місцевого самоврядування, державне або комунальне підприємство. Договір контрактації також може бути й тристороннім. Так, якщо платником є одна особа, а отримувачем інша, третьою стороною виступає банк або страхова компанія. Предмет Предметом договору контрактації є сільськогосподарська продукція, яку вирощуватиме аграрій для поставки контрактанту, і яка відповідає наступним ознакам, а саме:

  • це вирощена в конкретному господарстві:
  • продукція рослинництва — зернові культури, овочі, фрукти;
  • продукція тваринництва — жива худоба, птиця та продукти тваринництва.
  • Предметом договору не може бути результат обробки чи переробки продукції (масло, ковбаса, сир).

Умови Основні умови, які передбачені в договорі — це:

  • тип і асортимент сільськогосподарської продукції;
  • порядок і терміни постачання;
  • кількість товару, який поставляється контрактанту;
  • якість (вміст шкідливих речовин, відповідність стандартам якості);
  • вартість продукції та умови її зміни;
  • обов'язки контрактанта щодо подання допомоги в організації виробництва сільськогосподарської продукції та її транспортування на приймальні пункти і підприємства;
  • обовʼязки та відповідальність сторін.

Всі інші умови є аналогічними умовам договорів купівлі-продажу та поставки продукці

Законом можуть бути передбачені і інші особливості укладення та виконання договорів контрактації сільськогосподарської продукції.

Сторони договору контрактації сільськогосподарської продукції

Сторони договору:

  • сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання (ст. 14.1.235. Податкового Кодексу України).
  • сільськогосподарська продукція (сільськогосподарські товари) - продукція/товари, що підпадають під визначення груп 1-24 УКТ ЗЕД, якщо при цьому такі товари (продукція) вирощуються, відгодовуються, виловлюються, збираються, виготовляються, виробляються, переробляються безпосередньо виробником цих товарів (продукції), а також продукти обробки та переробки цих товарів (продукції), якщо вони були придбані або вироблені на власних або орендованих потужностях (площах) для продажу, переробки або внутрішньогосподарського споживання (ст. 14.1.234. Податкового Кодексу України).

Особливості виконання договорів контрактації (ст.273 ГКУ)

Виробник повинен не пізніш як за п'ятнадцять днів до початку заготівлі продукції повідомити контрактанта про кількість і строки здачі сільськогосподарської продукції, що пропонується до продажу, та погодити календарний графік її здачі.

Контрактант зобов'язаний прийняти від виробника всю пред'явлену ним продукцію на умовах, передбачених у договорі. Нестандартну продукцію, яка швидко псується, придатну для використання у свіжому або переробленому вигляді, та стандартну продукцію, яка швидко псується, що здається понад обсяги, передбачені договором, контрактант приймає за цінами і на умовах, що погоджені сторонами.

У договорі контрактації можуть передбачатися обсяги сільськогосподарської продукції, приймання якої контрактант здійснює безпосередньо у виробника, та продукції, яка доставляється безпосередньо виробником торговельним підприємствам. Решта продукції приймається контрактантом на визначених договором приймальних пунктах, розташованих у межах адміністративного району за місцезнаходженням виробника.

Забезпечення виробників тарою та необхідними матеріалами для пакування продукції здійснюється у кількості, порядку та строки, передбачені договором.

Інші особливості виконання договорів контрактації встановлюються Положенням про контрактацію сільськогосподарської продукції, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідальність за договором контрактації (ст.274 ГКУ)

За нездачу сільськогосподарської продукції у строки, передбачені договором контрактації, виробник сплачує контрактанту неустойку в розмірі, встановленому договором, якщо інший розмір не передбачений законом.

За невиконання зобов'язання щодо приймання сільськогосподарської продукції безпосередньо у виробника, а також у разі відмови від приймання продукції, пред'явленої виробником у строки і в порядку, що погоджені сторонами, контрактант сплачує виробнику штраф у розмірі п'яти відсотків вартості неприйнятої продукції, враховуючи надбавки і знижки, а також відшкодовує завдані виробникові збитки, а щодо продукції, яка швидко псується, - повну її вартість.

У разі якщо продукцію не було своєчасно підготовлено до здавання-приймання і про це не було попереджено контрактанта, виробник відшкодовує контрактанту завдані цим збитки.

У договорі контрактації можуть бути передбачені також інші санкції за невиконання або неналежне виконання зобов'язань відповідно до вимог Господарського кодексу України.

Зразок договору контрактації сільськогосподарської продукції

Файл:Договір контрактації сільськогосподарської продукції.docx

Див.також