Побачення засуджених з родичами, адвокатами та іншими особами. Телефонні розмови

Нормативна база

• Конституція України
• Кримінально-виконавчий кодекс України
• Наказ Міністерства юстиції України від 19 жовтня 2017 року № 3233/5 «Про затвердження Порядку організації надання засудженим доступу до глобальної мережі Інтернет»
• Наказ Міністерства юстиції України від 28 серпня 2018 року № 2823/5 «Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань»

Порядок надання і проведення побачень

Засудженому гарантується право на побачення. Порядок надання і проведення побачень із засудженими до позбавлення волі встановлюється статтею 110 Кримінально-виконавчого кодексу України (далі - КВК України) та розділами XIV та XV Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань .

Засуджені мають право на короткострокові побачення тривалістю до чотирьох годин і тривалі побачення - до трьох діб. Короткострокові побачення надаються з родичами або іншими особами у присутності представника колонії. Тривалі побачення надаються з правом спільного проживання і тільки з близькими родичами (подружжя, батьки, діти, всиновлювачі, всиновлені, рідні брати й сестри, дід, баба, онуки). Тривалі побачення можуть надаватися і подружжю, яке проживало однією сім'єю, але не перебувало у шлюбі, за умови, що в них є спільні неповнолітні діти.

Тривалі побачення при реєстрації шлюбу надаються позачергово.

Дозвіл на побачення надається начальником установи виконання покарань, а в разі його відсутності - першим заступником або особою, яка виконує його обов'язки, за заявою засудженого чи особи, яка прибула на побачення.

Документами, які посвідчують особу, що прибула на побачення, є:

• паспорт;
• для неповнолітніх - свідоцтво про народження.

Документами, які підтверджують родинні зв’язки подружжя, є:

• свідоцтво про шлюб;
• для подружжя, яке проживало однією сім’єю, але не перебувало у шлюбі - свідоцтво про народження спільних неповнолітніх дітей.

Громадянам, які прибули на побачення без документів, що посвідчують їх особу, з ознаками чи у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння побачення не надається. Також побачення не надається у разі письмової заяви засудженого про відмову від його проведення.

У разі наявності достатніх підстав убачати, що особа, яка прибула на побачення, має намір передати засудженому гроші, цінні папери і речі, а також предмети, заборонені для використання в установах виконання покарань, або отримати їх від засудженого начальник установи виконання покарань оголошує такій особі про те, що побачення їй буде надано тільки тоді, коли вона погодиться на огляд її речей і одягу до і після побачення. Такий огляд проводиться у порядку, встановленому пунктом 1 розділу ХXIV Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань.

Якщо особа, яка прибула на тривале побачення, відмовиться від огляду речей і одягу, то побачення із засудженим їй не дозволяється, але за бажанням може бути надане короткострокове побачення.

У разі виявлення прихованих від огляду заборонених предметів особам, які намагалися передати їх засудженим, тривале побачення не надається або припиняється, і тоді діють вимоги закону про адміністративні правопорушення.

Побачення засудженому дозволяється не більш як з трьома дорослими особами, разом з якими можуть бути неповнолітні діти засудженого.

Тривалість побачень установлюється адміністрацією установ виконання покарань залежно від пропускної можливості приміщень, у яких вони проводяться. У всіх випадках короткострокові побачення не можуть тривати менше двох годин, а тривалі - менше доби, якщо на менш коротких строках не наполягають особи, які перебувають на побаченні.

На побачення засуджені повинні прибувати в охайному вигляді. На період тривалих побачень їм може видаватися одяг, білизна і взуття з обмінного фонду, який постійно зберігається у молодшого інспектора з проведення побачень, або одяг цивільного зразка, який принесли родичі. Засуджені до і після побачень підлягають повному обшуку. Їм надається дозвіл проносити в кімнати тривалих побачень туалетні речі, тютюнові вироби, попільнички, власні альбоми та літературу і періодичні видання, які вони бажають передати родичам.

Пронесення особами, які прибули на побачення із засудженими, в кімнати короткострокових побачень будь-яких продуктів або речей не дозволяється.

До кімнат тривалих побачень дозволяється проносити продукти харчування (за винятком вино-горілчаних виробів і пива) та цивільний одяг для використання під час побачень, а також предмети і вироби, зберігання яких засудженим не заборонено.

Родичам засуджених, які перебувають на тривалих побаченнях, дозволяється у денний час виходити за межі колонії для придбання продуктів харчування, предметів першої потреби, а в разі дострокового закінчення побачення (з невідкладних обставин) - у будь-який час доби.

У разі порушення встановленого порядку поведінки на побаченні воно негайно припиняється, про що молодший інспектор доповідає посадовій особі, яка дозволила побачення, або черговий помічник начальника установи виконання покарань, які приймають остаточне рішення.

За користування кімнатами тривалих побачень, інвентарем та комунально-побутовими послугами з осіб, які прибули на побачення, або із засуджених стягується плата за затвердженими територіальними органами управління Департаменту розцінками в розмірах, що відповідають фактичним витратам, і направляється виключно на їх утримання.

Побачення засудженої особи з захиником, адвокатом

Частиною першою статті 59 Конституції України закріплено право кожного на професійну правничу допомогу. Основний закон визначає, що у випадках, передбачених законом, ця допомога повинна надаватися безоплатно.

Згідно з ч. 3. ст. 110 КВК України, для одержання правової допомоги, конфіденційних юридичних консультацій засуджені за власною ініціативою, ініціативою їхніх родичів та/або ініціативою осіб, визначених цією статтею, мають право на невідкладні побачення без обмеження в часі та кількості в робочі, вихідні, святкові, неробочі дні у будь-який час з 8 години до 20 години із захисником у кримінальному провадженні, адвокатом, законним представником, який представляє особу під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, адміністративних, цивільних, господарських справ у суді, юристом, фахівцем у галузі права, який представляє особу в Європейському суді з прав людини, захисником, який представляє особу в Міжнародному кримінальному суді, а також, якщо засуджений є неповнолітнім, - із своїм законним представником. Побачення засуджених з зазначеними особами є конфіденційними.

Право на такі побачення мають усі засуджені незалежно від рівня безпеки колонії, в якій вони тримаються.

Побачення забезпечується при пред’явленні документа, що посвідчує особу, та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордера, договора із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або довіреності, договору із засудженим чи договору з його родичами про представлення інтересів засудженого в Європейському суді з прав людини, копії ухвали про залучення особи як законного представника або інших документів, що підтверджують їх право на таке побачення із засудженим.

Засудженому забезпечується можливість спілкування з адвокатом та іншим фахівцем у галузі права в приміщенні без суцільного розмежуючого захисного скла за їхньою згодою. Засуджений має право під час побачення з адвокатом передавати йому звернення та скарги.

Засуджені, які перебувають на лікуванні у стаціонарних закладах охорони здоров’я, мають право на одержання правової допомоги, конфіденційних юридичних консультацій (побачень). Охорона засуджених у таких випадках забезпечується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, за місцезнаходженням закладу охорони здоров’я.

Право осіб, засуджених до позбавлення волі, на телефонні розмови

Згідно з ч. 5. ст. 110 КВК України, засудженим надається, в тому числі й під час перебування в стаціонарних закладах охорони здоров'я, право на телефонні розмови (у тому числі у мережах рухомого (мобільного) зв'язку) без обмеження їх кількості під контролем адміністрації, а також користуватися глобальною мережею Інтернет. Телефонні розмови оплачуються з особистих коштів засуджених. Телефонні розмови між засудженими, які перебувають у місцях позбавлення волі, забороняються. Телефонні розмови та користування у глобальній мережі Інтернет оплачуються з особистих коштів засуджених.

Телефонні розмови проводяться протягом дня у вільний від роботи час та поза часом, передбаченим для приймання їжі та безперервного сну, а за необхідності та за погодженням з адміністрацією - у будь-який час.

Порядок організації побачень, телефонних розмов, користування мережею Інтернет встановлюється Міністерством юстиції України.

Так, розділом XIV Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, що затверджені Наказом Міністерства юстиції України 28 серпня 2018 року за № 2823/5, встановлено, що адміністрація установи виконання покарань забезпечує надання засудженим телефонних розмов без обмеження їх кількості у визначений розпорядком дня час.

З метою реалізації права на телефонні розмови усіх засуджених, які відбувають покарання в установі, тривалість розмови одного засудженого не має перевищувати 15 хвилин.

Перша телефонна розмова надається засудженому відразу після прибуття його до установи виконання покарань.

Для проведення телефонних розмов у визначеному адміністрацією установи виконання покарань місці встановлюються таксофони та забезпечується наявність засобів рухомого (мобільного) зв’язку, які знаходяться на обліку установи.

Телефонні розмови проводяться за рахунок засудженого під контролем представника адміністрації установи виконанням покарань протягом дня у вільний від роботи час і поза часом, передбаченим для приймання їжі та безперервного сну. За необхідності та за погодженням з адміністрацією установи виконання покарань телефонну розмову може бути надано у будь-який час.

Телефонні розмови надаються засудженому за його письмовою заявою, в якій зазначаються місцезнаходження, телефонний номер абонента та тривалість розмови.

У разі якщо засуджений набирає телефонний номер абонента, який не зазначений у заяві, вживає під час телефонної розмови нецензурні слова, телефонна розмова припиняється, про що робиться відмітка на заяві засудженого.

Факт телефонної розмови засудженого реєструється у журналі обліку телефонних розмов засуджених.

Засудженим, які відбувають стягнення у виді поміщення у ДІЗО, карцер або переведення до ПКТ (ОК), телефонна розмова, як виняток, може бути надана з метою виховного впливу або у зв’язку з винятковими особистими обставинами (смерть або тяжка хвороба близького родича, що загрожує життю хворого, стихійне лихо, що спричинило значну матеріальну шкоду засудженому або його сім’ї).

Телефонні розмови засуджених, які тримаються у виправних центрах, можуть здійснюватися за допомогою мобільних телефонів, які вони мають право зберігати при собі, зареєстрованих в черговій частині установи виконання покарань. Засуджений має право зберігати при собі лише один мобільний телефон та використовувати не більше двох ідентифікаційних телекомунікаційних карток операторів зв’язку (SIM-картка).

Для користування мобільним телефоном засуджений повинен звернутися до начальника виправного центру з письмовою заявою із зазначенням найменування телефону, модифікації, коду міжнародного ідентифікатора мобільного обладнання (IMЕІ) або серійного номера та телефонних номерів, якими він користується.

Реєстрація мобільних телефонів здійснюється у журналі реєстрації мобільних телефонів та телефонних номерів, якими користуються засуджені, що зберігається в черговій частині виправного центру. Якщо у засудженого буде виявлено незареєстрований мобільний телефон або SIM-картку, вони вилучаються у встановленому цими Правилами порядку, зберігаються на складі виправного центру та повертаються засудженому після його звільнення.

Телефонні розмови між засудженими, які перебувають у місцях позбавлення волі, забороняються.

Надання особам, засудженим до позбавлення волі, доступу до глобальної мережі Інтернет

Надання особам, засудженим до позбавлення волі, доступу до глобальної мережі Інтернет регулюється Порядком організації надання засудженим доступу до глобальної мережі Інтернет, що затверджений Наказом Міністерства юстиції України 19.10.2017  за № 3233/5.

Послуга доступу до Інтернету, користування засобами IP-телефонії та використання засобів відеозв’язку через Інтернет надається засудженим у приміщенні інтернет-класу.

За наявності технічної можливості послуга доступу до Інтернету та відправлення онлайн-звернень за допомогою планшетного комп’ютера без можливості апаратної підтримки будь-яких видів SIM-карт з програмно заблокованими камерами(далі - планшету) надається засудженим безпосередньо у відділеннях соціально-психологічної служби.

У структурних дільницях установ, де передбачено тримання засуджених у приміщеннях камерного типу, для надання засудженим доступу до Інтернету, користування засобами IP-телефонії та використання засобів відеозв’язку через Інтернет у відокремлених приміщеннях обладнуються ізольовані робочі місця.

За наявності технічної можливості послуга доступу до Інтернету та відправлення онлайн-звернень за допомогою планшету таким засудженим надається безпосередньо в камері.

Засуджені, на яких накладено стягнення у виді поміщення у дисциплінарний ізолятор, карцер або переведення до приміщення камерного типу (одиночної камери), за наявності технічної можливості можуть відправляти онлайн-звернення за допомогою планшету.

Список адрес веб-сайтів, до яких дозволяється доступ (далі - список) розробляється адміністрацією установи на підставі Переліку веб-сайтів, до яких дозволяється доступ засудженим, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 19 жовтня 2017 року № 3233/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2017 року за № 1280/31148 (далі - Перелік).

Так, до Переліку входять:

• Офіційні веб-сайти органів державної влади України, державних установ, офіційні веб-сайти інших країн, їх посольств.
• Веб-сайти Європейського суду з прав людини та електронного комунікаційного сервісу Європейського суду з прав людини (eComms).
• Офіційні веб-сайти органів місцевого самоврядування.
• Веб-сайти зареєстрованих медіа.
• Веб-сайти міжнародних організацій.
• Веб-сайти установ та організацій, що відносяться до сфери освіти та науки, зокрема сайти навчальних закладів.
• Веб-сайти установ та організацій, що відносяться до сфери культури та мистецтв.
• Веб-сайти закладів охорони здоров’я.
• Веб-сайти політичних, громадських та релігійних організацій.
• Спортивні веб-сайти.
• Творчі веб-сайти.
• Довідкові веб-сайти.
• Юридичні веб-сайти.

За заявою засуджених список може бути доповнений адміністрацією установи адресами веб-сайтів, зміст яких не суперечить вимогам статті 110 Кримінально-виконавчого кодексу України.

Засуджені можуть створювати електронну поштову скриньку та користуватися нею під контролем адміністрації установи. Засуджений може використовувати виключно особистий обліковий запис електронної поштової скриньки.

Адміністрація установи ознайомлюється зі змістом вхідних та вихідних повідомлень у разі, якщо це необхідно з огляду на індивідуальні ризики окремих засуджених.

При ознайомленні зі змістом вхідних та вихідних повідомлень адміністрації та персоналу установи, які здійснюють перегляд, забороняється в будь-який інший спосіб використовувати електронну пошту та обліковий запис засудженого, крім дій, спрямованих на ознайомлення зі змістом вхідних та вихідних повідомлень.

Під час реєстрації електронних поштових скриньок або доступу до вже наявних надають адміністратору логін та пароль від поштових скриньок, які адміністратор реєструє у журналі реєстрації логінів та паролів поштових скриньок засуджених.

Доступ до поштових скриньок засудженим, які не надали логіни та паролі від них, забороняється.

Листування між засудженими та Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, Європейським судом з прав людини, судами, а також іншими відповідними органами міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна, уповноваженими особами таких міжнародних організацій, прокурором, захисником у кримінальному провадженні, який здійснює свої повноваження, перегляду не підлягає.

Під час користування Інтернетом засудженим забороняється:

• вносити будь-яку інформацію, у тому числі направляти листи, коментарі, знаки тощо та реєструватися на веб-сайтах, крім випадків створення та користування електронною поштовою скринькою в порядку, визначеному цим Порядком, а також у разі необхідності здійснення реєстрації для користування дозволеними сайтами;
• формувати будь-які бази даних та накопичувальні диски, у тому числі віртуальні;
• відвідувати веб-сайти соціальних мереж, сайти, що пропагують жорстокість, насильство, еротичного або порнографічного змісту, переглядати сайти, що можуть негативно вплинути на психічний стан засудженого, а також відвідувати сайти, що не входять до Переліку та списку.

Користування Інтернетом проводиться протягом дня у вільний від роботи час та поза часом, передбаченим для приймання їжі та безперервного сну.

Для упорядкування користування Інтернетом та забезпечення права всіх засуджених адміністратор складає графік роботи інтернет-класу, який затверджується начальником установи. Графік роботи інтернет-класу розміщується у вигляді наочної інформації.

Заяви на користування Інтернетом засуджені подають до адміністрації установи.

Користування Інтернетом оплачується власними коштами засуджених або коштами інших осіб шляхом їх внесення на електронний гаманець.

При розрахунку для засуджених вартості оплати за користування Інтернетом враховуються вартість тарифного плану підключення установи до провайдера, час, впродовж якого засуджений користувався Інтернетом, витрати на обслуговування мережі та інтернет-класу.

Засуджені під час перебування в стаціонарних закладах охорони здоров’я, не віднесених до відання Мін’юсту, з дозволу адміністрації установи можуть мати при собі та користуватися під контролем адміністрації портативними персональними комп’ютерами з доступом до Інтернету відповідно до цього Порядку.